Постанова

від 19.06.2007 по справі 37/552-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

37/552-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

19 червня 2007 р.                                                                                   № 37/552-06  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., за участю представників сторін В. Ющенко (дов. від 14.12.06), І. Малахатко (дов. від 15.08.06), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Харківської обласної дирекції на рішення господарського суду Харківської області від 17 січня 2007 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27 березня 2007 року у справі №37/552-06 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Ортус” до відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Харківської обласної дирекції про внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна інформації про припинення обтяжень,

  ВСТАНОВИВ:

В грудні 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю “Ортус” звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Харківської обласної дирекції про внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомостей про припинення приватних обтяжень № 2094308 товарів в обороті і № 2094353 основних засобів.

Відповідач позов не визнав з огляду на безпідставність вимог.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17 січня 2007 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27 березня 2007 року, позов задоволено з мотивів припинення зобов'язання.

Відкрите акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль” в особі Харківської обласної дирекції просить судові акти в даній справі скасувати з підстав неправильного застосування судами приписів статей 526, 593, 604 Цивільного кодексу України, Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень“, статті З Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, статті 46 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Ортус” проти доводів касаційної скарги заперечує.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що 10 червня 2005 року сторони уклали Генеральну кредитну угоду № 14/27, на умовах якої банк зобов'язався надавати товариству грошові кошти з терміном користування по 10 червня 2008 року.

В рамках цієї угоди сторони вправі, зокрема, відкрити відновлювану мультивалютну лінію у відповідності до умов окремо укладених кредитних договорів.

Додатковими угодами № 1 від 10 лютого і № 2 від 25 квітня 2006 року контрагенти змінювали розмір кредиту та строки його повернення.

У відповідності до умов Генеральної кредитної угоди № 14/27 сторони уклали кредитний договір за № 010-1/14/250-05 від 10 червня 2005 року про відкриття мутивалютної кредитної лінії в сумі 1 500 000 грн. строком по 10 червня 2006 року.

Додатковими угодами № 1 від 6 вересня 2005 року, № 2 від 10 лютого, № 3 від 25 квітня, № 4 від 11 червня, № 5 від 1 липня 2006 року контрагенти змінювали розміри кредиту та процентів за його користування, строки повернення, а також умови щодо подальшого кредитування товариства.

Виконання позичальником Генеральної кредитної угоди та укладеного на її умовах кредитного договору сторони забезпечили заставою, уклавши відповідні договори від 10 червня 2005 року № 14/27/3 про наступну заставу товарів в обороті та № 14/27/2 про наступну заставу основних засобів.

Додатковими угодами № 1 від 25 квітня 2006 року сторони змінили місцезнаходження та вартість предметів застави.

Зазначені приватні обтяження зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна - відповідно записи №№ 2094308 і 2094353.

Господарські суди дійшли висновків, що додатковою угодою № 4 від 11 червня 2006 року до кредитного договору № 010-1/14/250-05 контрагенти настільки суттєво змінили кредитні правовідношення (стосовно строків повернення кредиту та суті банківської операції), що повернення кредиту застава товарів в обороті та основних засобів вже не забезпечує.

Колегія суддів вважає висновки господарських судів про фактичне припинення між сторонами заставних правовідносин помилковими, оскільки суди дійшли їх без достатнього з'ясування дійсних прав та обов'язків сторін і, як наслідок, неправильно застосували правило статті 604 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом додаткової угоди № 4 від 11 червня 2006 року до кредитного договору є продовження строку користування кредитними коштами та зміна умови щодо подальшого користування послугами банку; інші умови кредитування сторони не змінювали.

Проста зміна контрагентами деяких умов договору не призвела до заміни самого кредитного зобов'язання на інше: характер прав і обов'язків учасників, а також порядок виконання зобов'язання залишилися незмінними.

Також сторони ніяким чином не обумовлювали, що наслідком зміни умов договору є припинення зобов'язання, що діяло раніше, і заміну його новим зобов'язанням.

Крім того, зобов'язання, що виникли з договорів застави, на підставі яких виникли забезпечувальні обтяження і внесені відповідні записи до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, сторонами не припинялися і зазначені договори недійсними не визнавалися.

За таких обставин у господарських судів були відсутні підстави для задоволення позову.

Неправильне застосування господарськими судами до спірних правовідносин статей 526, 593 і 604 Цивільного кодексу України зумовлює скасування рішень в даній справі.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

  ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Харківської обласної дирекції задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 17 січня 2007 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27 березня 2007 року у справі №37/552-06 скасувати.

В позові відмовити.

В поворот виконання рішення в даній справі видати наказ.

Доручити видати наказ господарському суду Харківської області.

Головуючий, суддя

М. В. Кузьменко

Суддя

І. М. Васищак

Суддя

В. М. Палій