Рішення

від 27.02.2019 по справі 612/463/18

БЛИЗНЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

612/463/18

2/612/10/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2019 року смт Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Лобановської С.М.

за участю секретаря Шевченко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Близнюки Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками та відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Головне управління Держгеокадастру в Харківській області, Семенівська сільська рада Близнюківського району Харківської області , -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Близнюківського районного суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 в якій просить зобов'язати відповідача не чинити дій, які можуть порушувати його права землевласника, не використовувати земельні ділянки для проїзду технікою, що належить йому на праві власності площею 6,7979 га та 8,8017 га і знаходиться за адресою: Харківська область, Близнюківський район, Семенівська сільська рада, кадастрові номери НОМЕР_1; НОМЕР_2; в тому числі не здійснювати дій, які пов'язані з витоптуванням на вказаних земельних ділянках сільськогосподарських культур та стягнути з відповідача на його користь 7308,29 грн. матеріальних збитків; 50000,00 грн. спричиненої моральної шкоди та 3457,80 грн. судового збору, згідно долучених квитанцій та розрахунків, а всього 60766,09 грн..

В обґрунтування зазначає, що має у приватній власності дві земельні ділянки (пай), які розташовані за адресою: Харківська область, Близнюківський район, Семенівська сільська рада, кадастровий номер № НОМЕР_1 площа 6,7979 га та кадастровий номер № НОМЕР_2 площа 8,8017 га ріллі, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Ділянки обробляє в рамках особистого селянського господарства.

На початку жовтня 2017 року ОСОБА_3 почав порушувати його права власника землі та чинити перешкоди у користуванні земельними ділянками, що відбувається і на теперішній час. Важким трактором Т-150 і причіпними сільгоспмашинами накатав дорогу по його земельних ділянках, знищивши при цьому посіви озимої пшениці та непомірно утрамбував ґрунт. Такі дії відповідач чинив усю осінь 2017 року та зиму і весну 2018 року.

Перешкоди, створені відповідачем у використанні земельних ділянок за цільовим призначенням, нанесли йому значні матеріальні збитки, а саме: згідно акту обстеження земельних ділянок комісією Близнюківської райдержадміністрації з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 25 січня 2018 збитки склали 334,80 грн.. Крім того, вартість витраченого посівного матеріалу коштує 30 кг х 4 грн. = 120 грн.; втрачена вигода від не отриманого урожаю 400 кг х 4 грн. = 1600 грн.; витрати по відновленню ущільненого ґрунту складають 30 л х 23,40 грн. = 702,00 грн.; витрати по сплаченому податку з доходу та військовому збору склали 18,55 грн.; витрати по сплаті земельного податку склали 32,30 грн.; транспортні витрати по захисту свого права власності, звернення до лікарів, підготовку, подачу і розгляд позовного провадження 4500,64 грн. Загалом сума понесених матеріальних збитків складає 7308,29 грн. Також просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн..

Відповідач надав до суду відзив, в якому зазначив, що вимоги позивача є неправдивими та не підтверджені належними доказами. Позовна заява та додатки до неї не містять в собі будь-яких доказів, які б вказували на те, що тільки він порушив права ОСОБА_1 та використовує його земельні ділянки як дорогу загального користування. Цією дорогою їздять всі сільгоспвиробники до своїх земельних ділянок, оскільки іншої дороги не існує. Вважає, що позивачем безпідставно пред'явлено до нього позов та не надано доказів, якими було б підтверджено позовні вимоги. У зв'язку з цим просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Позивачем надано відповідь на відзив, в якій він вказує на те, що ОСОБА_2 у відзиві не аргументує неправдивість тверджень на неналежність доказів, поданих у позовній заяві, а лише робить припущення. Крім того, зазначає, що відповідач продовжує чинити перешкоди у користуванні земельними ділянками.

Представник третьої особи, Головного управління Держгеокадастру в Харківській області, надав пояснення, в яких вирішення спірного питання залишив на розсуд суду.

Представник третьої особи, голова Семенівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, вирішення спірного питання залишив на розсуд суду.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, просили суд відмовити у позові у повному обсязі. При цьому відповідач ОСОБА_2 пояснив, що дорогу робив не він і по ній їздять всі. Хто саме її зробив йому не відомо. Дерев'яні кілки, на які ОСОБА_1 вказує як на межові знаки його земельної ділянки, стоять у лісосмузі, яка розрослася аж до земельної ділянки позивача. Можливо це стало причиною того, що ця дорога змістилася.

Представник третьої особи - Головного управління Держгеокадастру в Харківській області, вирішення позовних вимог залишив на розсуд суду, просив справу розглядати без його участі.

Представник третьої особи - Семенівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, вирішення позовних вимог залишив на розсуд суду, просив справу розглядати без його участі.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з'явились та надали відповідні заяви.

Заслухавши пояснення учасників справи, покази свідків, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 24146170 від 11.07.2014 та № 24150964 від 11.07.2014 ОСОБА_1 на праві приватної власності належать земельні ділянки (пай), які розташовані за адресою: Харківська область, Близнюківський район, Семенівська сільська рада, кадастровий номер № НОМЕР_1 площа 6,7979 га та кадастровий номер № НОМЕР_2 площа 8,8017 га ріллі, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 12, 13).

Актом обстеження № 02-30/327 від 15.11.2017, складеного головою Семенівської сільської ради Близнюківського району Харківської області Рекотою В.О. та депутатами сільської ради Шевченко Н.Л. та Прокопенко Ю.М. підтверджується, що по посівах озимої пшениці на земельній ділянці ОСОБА_1 було накатано дорогу. (а.с. 9)

05.10.2017 позивач звернувся до дільничного офіцера поліції по Семенівській сільській раді Шевченка Ю.В. та Близнюківської районної державної адміністрації з письмовими скаргами про те, що ОСОБА_2 03.10.2017 вчинив протиправні дії, а саме важкою технікою потоптав посіви озимої пшениці на його земельній ділянці, чим спричинив йому значні збитки. (а.с. 14, 15)

Листом Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області № К-137/01-58 від 09.10.2017 ОСОБА_1 було повідомлено, що його звернення від 05.10.2017 було направлено для розгляду за належністю до Близнюківського ВП Лозівського ВН ГУНП в Харківській області. (а.с. 16)

12.10.2017 позивач звернувся до Семенівської сільської ради Близнюківського району Харківської області із заявою, в якій зазначив, що ОСОБА_2 з 03.10.2017 грубо порушує його право власності на землю, а саме: важкою технікою, сільгосп інвентарем, автомобілями, вантажним та легковим із причепом, витоптав посів озимої пшениці на належних йому земельних ділянках. (а.с. 17)

16.10.2017 ОСОБА_1 направлено претензію ОСОБА_2, в якій позивач вимагав припинити порушувати його право власності на землю, витоптувати його земельні ділянки та пропонував відповідачу відшкодувати йому в добровільному порядку понесені збитки та моральну шкоду в сумі 22500 гривень. (а.с. 18)

Вказану претензію ОСОБА_2 отримав 23.10.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 16.10.2017. (а.с. 19)

Згідно висновків ДОП Близнюківського ВП Лозівського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Шевченка Ю.В. від 25.10.2017 розгляд скарг ОСОБА_1 від 05.10.2017 припинено у зв'язку з тим, що питання про відшкодування завданої шкоди відноситься до цивільно-правових взаємовідносин та вирішується у судовому порядку. (а.с. 20, 21)

Крім того, 16.11.2017 позивач звернувся із скаргою до Відділу Держгеокадастру у Близнюківському районі Харківської області, в якій зазначив, що ОСОБА_2 вчинив самозахват дороги загального користування, що пролягає повз земельну ділянку державної форми власності, кадастровий номер НОМЕР_3, площею 50,1376 га. Ділянка не визначена в натурі, межові знаки відсутні, дорога розорана і перекрита гілками дерев. Надалі ОСОБА_2 вчинив захват його земельних ділянок, важкою технікою накатав дорогу, понищив посіви озимої пшениці, на письмовий лист-претензію не відповів. (а.с. 24)

Листом Відділу у Близнюківському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 31-20-0.23,11-387/103-17 від 16.11.2017 ОСОБА_1 повідомлено, що його скарга направлена за належністю до Відділу контролю за використанням та охороною земель у Близнюківському, Лозівському, Первомайському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області. (а.с. 25)

Згідно акту щодо обстеження посіву озимої пшениці ОСОБА_1 на території Семенівської сільської ради Близнюківського району Харківської області від 25.01.2018, складеного комісією у складі першого заступника голови Близнюківської районної державної адміністрації ОСОБА_10., начальника управління агропромислового розвитку Близнюківської районної державної адміністрації ОСОБА_11, головного спеціаліста управління персоналом управління агропромислового розвитку райдержадміністрації Погорєлової К.В., начальника відділу аналізу сільськогосподарського виробництва управління агропромислового розвитку райдержадміністрації Фарафонової О.О., головного спеціаліста-юрисконсульта апарату райдержадміністрації Парахотіної Л.О., головного спеціаліста відділу аналізу сільськогосподарського виробництва управління агропромислового розвитку райдержадміністрації Криворотченко В.В. - загальна сума понесених ОСОБА_1 збитків на витрачені матеріальні ресурси становить 334,80 грн. (а.с. 26-27)

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 вказав, що дійсно 25.01.2018 складався акт щодо обстеження посіву озимої пшениці ОСОБА_1 на території Семенівської сільської ради Близнюківського району Харківської області. Пояснив, що вказаним актом було зафіксовано, що на посівах озимої пшениці утворено дві колії важкою сільськогосподарською технікою. Розрахунок збитків проводився відділом агропромислового розвитку Близнюківської РДА. Хто саме здійснив пошкодження озимої пшениці вказаним актом не встановлювалося.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснив, що основним документом, на якому мають бути зазначені всі дороги, є Проект організації території земельних часток (паїв). При проектуванні кожної земельної ділянки, має бути запроектована дорога, щоб землекористувач мав змогу дістатися до земельної ділянки та обробити її. В документації, яка надана йому для огляду у судовому засіданні позивачем ОСОБА_1 вказаного документу немає. Крім того, зазначив, що згідно акту встановлення (відновлення) меж земельної ділянки та передачі під охорону межових знаків від 06.04.2012, який наявний в технічній документації, наданій для огляду позивачем, зазначені межові знаки як металеві штирі, а позивач вказує, що межі земельної ділянки визначені дерев'яними кілками.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За приписами ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Дане положення відповідає Постанові Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ від 16 квітня 2004 року №7, де вказано, що власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Загальні підстави для відповідальності за заподіяння майнової шкоди встановлені статтею 1166 ЦК України, згідно з якою шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У відповідності до п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підставами цивільно-правової відповідальності при вирішення спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди є наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача та наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача і вини останнього в її заподіянні.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 76, ч.1, 2 ст.77, ч.2 ст. 78, ч.1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.6 ст. 81, ч.1 ст. 89 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції " виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до остаточного висновку про необґрунтованість і недоведеність позовних вимог та необхідності відмови у їх задоволенні.

Враховуючи, що суд прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1, судові витрати у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, покладаються на останнього.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 77, 81, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 152 ЗК України, ст.ст. 317, 391 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками та відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Головне управління Держгеокадастру в Харківській області, Семенівська сільська рада Близнюківського району Харківської області - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги, враховуючи п.п. 15.5. п. 15 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України до Харківського апеляційного суду через Близнюківський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 27 лютого 2019 року.

Суддя С.М. Лобановська