Ухвала

від 27.02.2019 по справі 643/6213/18

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/6213/18

Провадження № 2-ві/643/6/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2019 р. м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Харченко А.М.

за участю секретаря - Горборукової М.О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю Салтівський хлібзавод про відвід судді Майстренко О.М. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Салтівський хлібзавод про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та простою, моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

До Московського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Салтівський хлібзавод про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та простою, моральної шкоди, яка згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2018 року розподілена судді Майстренко О.М.

13.12.2018 р. відповідач - Товариство з додатковою відповідальністю Салтівський хлібзавод направив суду відвід головуючому у справі судді Майстренко О.М. посилаючись на те, що ухвалою судді від 26.10.2018 року прийнято рішення закрити підготовче провадження, також в ухвалі зазначено, що відповідач ТДВ Салтівський хлібзавод в судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причину неявки в судове засідання не повідомив. Однак ТДВ Салтівський хлібзавод з 17.07.2018 року не отримувало жодного документа про судове засідання у вказаній справі. Тому вважають, що інформація про те, що ТДВ Салтівський хлібзавод належним чином повідомлене є недостовірною. Копію ухвали про закінчення підготовчого судового засідання відповідач отримав 10.12.2018 року. При чому, в ЄДРСР зазначено, що ухвала від 26.10.218 року, а в самій копії ухвали, що 29.10.2018 року.

Дійшовши висновку про необгрунтованість відводу, на підставі положень ч. 3 ст. 40 ЦПК України, ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 25.02.2019 року у складі головуючого судді Майстренко О.М. зупинено провадження у справі до вирішення заявленого відводу та справу направлено до канцелярії Московського районного суду м. Харкова для розподілу судді, який буде розглядати заяву про відвід судді, у порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2019 року для розгляду заяви про відвід судді Майстренко О.М. визначено суддю Харченко А.М.

Відповідно до ч.8 ст. 40 ЦПК України дана заява про відвід розглядається без повідомлення учасників справи.

Підстави для відводу судді передбачені ст.ст. 36-37 ЦПК України і розширеному тлумаченню не підлягають.

Суд, вивчивши доводи заяви, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може брати участь в розгляді справи і підлягає відводу, зокрема, якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, або якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість або необ'єктивність.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Положеннями п. 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, відображеної, зокрема, в рішеннях у справі «Фей проти Австрії» , «Ветштайн проти Швейцарії» , «Пуллар проти Сполученого Королівства» , «Білуха проти України» , наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.

В рішеннях у справах «Ветштайн проти Швейцарії» та «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» Європейським судом з прав людини висловлювалась позиція, згідно якої при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.

Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «ОСОБА_2 проти Бельгії» , правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться.

В рішеннях у справах «Ветштайн проти Швейцарії» та «ОСОБА_3 проти Іспанії» Європейським судом з прав людини також зазначалось, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.

Таким чином, сам факт недовіри особи може створити враження необ'єктивності та упередженості судді при розгляді справи, а відтак в майбутньому стане причиною недовіри до об'єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у цій справі та сумніву щодо реалізації права особи на справедливий судовий розгляд.

Оцінюючи доводи Товариства з додатковою відповідальністю Салтівський хлібзавод , викладені в його заяві про відвід, суд приходить до висновку, що вказані доводи як окремо, так і в сукупності, не є такими, що об'єктивно свідчать про наявність необ'єктивності та упередженості судді Майстренко О.М.

Разом з тим, враховуючи, що ознак зловживання правом на відвід судді з боку ТДВ Салтівський хлібзавод судом не встановлено, розгляд цивільної справи по суті не розпочатий, з метою забезпечення права ТДВ Салтівський хлібзавод на розгляд його справи незалежним і безстороннім судом та усунення побоювань з боку відповідача щодо неупередженості та об'єктивності головуючого судді, які можуть призвести до затягування розгляду справи, суд вважає за можливе задовольнити заявлений ТДВ Салтівський хлібзавод відвід.

Керуючись ст. ст. 36 - 41 ЦПК України,

у х в а л и в:

Заяву Товариства з додатковою відповідальністю Салтівський хлібзавод про відвід судді Майстренко О.М. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Салтівський хлібзавод про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та простою, моральної шкоди - задовольнити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Харченко А.М.