Справа № 133/1321/18
Провадження №11-кп/801/371/2019
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2019 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020170000356 від 24.04.2018,за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_7 на вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 30.11.2018, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Авдіївка Донецької області, неодруженого, українця, громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і призначено покарання у виді позбавлення волі строком на один рік.
На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_8 від відбування покарання звільнено з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік з покладанням відповідно до ст. 76 КК України обов`язку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Бродецьке Козятинського району Вінницької області, неодруженого, українця, громадянина України, непрацюючого, учня 3-го курсу Бердичівського ВПБЛ, проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і призначено покарання у виді позбавлення волі строком на один рік.
На підставі ст.ст. 75, 104 КК України, ОСОБА_9 від відбування покарання звільнено з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік з покладанням відповідно до ст.76 КК України обов`язку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирішено питання з процесуальними витратами.
Судом першої інстанції визнано доведеним, що ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_9 , прогулюючись у вечірній час 20.04.2018 в смт. Бродецьке Козятинського району Віннницької області, поблизу колишнього «Бродецького цукрового заводу», на під`їзній колії № 14, яка знаходиться на балансі Бродецької філії ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» (ЄДРПОУ 34425512), яке розташоване в смт. Бродецьке Козятинського району, по вул. Робітничій,66, помітили від`єднану від кріплень залізничну рейку Р-43, яку в подальшому спільно вирішили викрасти з метою її реалізації та отримання грошової винагороди. Після цього, ОСОБА_8 за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_9 , умисно, 21.04.2018 близько 01:00 год., виконуючи свої злочинні наміри, направленні на викрадення залізничної рейки, повернулися до вищеописаного місця, де впевнившись в тому, що сторонніх осіб поблизу немає, таємно, з корисливих мотивів викрали фрагмент рейки Р-43 довжиною 5,75 м та вагою 244 кг, при вартості 1 кг рейки Р-43 станом на 21.04.2018 - 10,00 гри., на загальну суму - 2 440 гривень.
Викрадений фрагмент рейки Р-43 ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_9 шляхом волочіння по землі перетягнули до закинутого приміщення, яке знаходиться приблизно за 40 м від місця крадіжки, де заховали. У цей же день ОСОБА_8 разом зі ОСОБА_9 за допомогою болгарки порізали викрадений шматок рейки на три частини, підготувавши таким чином викрадений фрагмет рейки Р-43 до подальшого її збуту.
Таким чином, ОСОБА_8 спільно з неповнолітнім ОСОБА_9 , спричинили Бродецькій філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» матеріальної шкоди на загальну суму - 2 440 гривень.
Прокурор подав апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи кваліфікацію дій обвинувачених та висновків суду першої інстанції щодо доведеності їх винуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, просить вирок змінити, додаткові обов`язки, покладені на ОСОБА_8 відповідно до ст. 76 КК України, викласти в редакції Закону від 07.09.2016,а саме:на підставіп.п.1,2ч.1ст.76КК Україниперіодично з`являтисядля реєстраціїдо уповноваженогооргану зпитань пробаціїта повідомлятиуповноважений органз питаньпробації прозміну місцяпроживання,роботи абонавчання;виключити з резолютивної частини вироку вказівку про застосування щодо ОСОБА_8 положень п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України в редакції закону від 14.04.2009 щодо заборони виїзду за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції. Зазначити дату, з якої рахується іспитовий строк, застосований до обвинувачених. Вказує на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Заслухавши суддю-доповідача, виступ прокурора ОСОБА_6 , яка частково підтримала апеляційну скаргу та просила змінити вирок, виключити з резолютивної частини вироку вказівку про застосування щодо ОСОБА_8 положень п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України в редакції закону від 14.04.2009 щодо заборони виїзду за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог частини 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочині колегією суддів не перевіряються, оскільки фактичні обставини кримінального провадження під час судового розгляду в суді першої інстанції ніким із учасників судового провадження не оспорювалися, щодо них відповідно до положень ч. 3 ст.349КПК України докази в судовому засіданні не досліджувалися, і вони в апеляційній скарзі, поданій прокурором, не заперечуються.
Разом з тим, є слушними доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування судом закону про кримінальну відповідальність.
Згідно п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, в резолютивній частині вироку зазначається, що у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням відповідно до статей 75-79, 104 Кримінального кодексу України у резолютивній частині вироку зазначаються тривалість іспитового строку, обов`язки, покладені на засудженого, особа, на яку за її згодою або на її прохання, суд покладає обов`язок щодо нагляду за засудженим і проведення з ним виховної роботи.
Судом невзято доуваги,що 08.10.2016набрав чинностіЗакон України«Про внесеннязмін додеяких законодавчихактів Українищодо забезпеченнявиконання кримінальнихпокарань тареалізації правзасуджених» від07.09.2016року,яким внесенозміни дост.76КК Українита їївикладено вновій редакції та у п.п. 1, 2 ч. 1 вказаної статті передбачено, що суд, у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням, покладає на засудженого такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
При призначенні обвинуваченому покарання, суд помилково поклав на ОСОБА_8 обов`язки, передбачені ст. 76 КК України (в редакції Закону України від 14.04.2009), а саме: періодично з`являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції.
У відповідності до ч. 2, 3 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 76 КК України (в редакції Закону України від 07.09.2016) визначено, що суд може зобов`язати засудженого не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, а п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України (в редакції Закону України від 14.04.2009) визначалось, що суд може зобов`язати засудженого не виїжджати за межі України лише на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
Тобто, нова редакція ст. 76 КК України від 07.09.2016, в частині заборони виїзду за межі України взагалі, а не тільки на постійне проживання, погіршує становище засудженого.
Звільняючи обвинуваченого ОСОБА_8 від відбуванняпокарання звипробуванням,суд мавпокласти нанього обов`язки,передбачені п.1,2ч.1ст.76КК України(вредакції ЗаконуУкраїни від07.09.2016),без застосування обмежень щодо виїзду за межі України, які не підлягали до застосування, як такі, що погіршують становище обвинуваченого.
Колегія суддів частково погоджується з доводами, наведеними в апеляційній скарзі прокурора та вважає, що вирок суду підлягає зміні через неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність.
Інші помилки, на які вказує прокурор в апеляційній скарзі, не потягли за собою негативних наслідків, які слугують безумовними підставами для втручання у вирок та його зміни. Тому суд апеляційної інстанції, проаналізувавши характер допущених порушень, не вважає їх істотними.
Враховуючи вищевикладенета керуючисьст.ст.405,407,408,409 КПКУкраїни, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 30.11.2018 стосовно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 185 КК України змінити.
Виключити з резолютивної частини вироку вказівку про застосування щодо ОСОБА_8 положень п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України в редакції закону від 14.04.2009 щодо заборони виїзду за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом.
Суддя:
Суд | Вінницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.02.2019 |
Оприлюднено | 15.02.2023 |
Номер документу | 80144389 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Крадіжка |
Кримінальне
Вінницький апеляційний суд
Ковальська І. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні