Постанова

від 14.02.2019 по справі 504/4037/15-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/243/19

Номер справи місцевого суду: 504/4037/15-ц

Головуючий у першій інстанції Добров П.В

Доповідач Вадовська Л. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Колеснікова Г.Я., Сєвєрової Є.С.,

при секретарі - Маслову Р.Ю.,

за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи:

позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3,

третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_4, представника третьої особи ОСОБА_5,

від відповідача Дмитрівської сільської ради Лиманського району Одеської області - не з'явились,

переглянувши цивільну справу №504/4037/15-ц за позовом ОСОБА_2 до Дмитрівської сільської ради Лиманського району Одеської області, за участю третьої особи ОСОБА_4 про визнання права власності на частку нерухомого майна в порядку спадкування за законом, позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Дмитрівської сільської ради Лиманського району Одеської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на додаткове рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 31 липня 2017 року у складі судді Доброва П.В., -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_2, звернувшись 2 листопада 2015 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла мати ОСОБА_7, після її смерті відкрилась спадщина, право на частину спадкового майна оформлено нотаріально. У видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1, відмовлено з підстав не подання необхідних документів для вчинення нотаріальної дії. Посилаючись на реєстрацію житлового будинку по погосподарській книзі Дмитрівської сільської ради за ОСОБА_7 на час її смерті, позивач ОСОБА_2 просив визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5, право на спадщину - Ѕ частку житлового будинку загальною площею 58,2 кв.м житловою площею 34,8 кв.м з господарськими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 (т.1 а.с.1-2).

Ухвалою судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 4 листопада 2015 року відкрито провадження у справі (т.1 а.с.23).

Відповідачем Дмитрівською сільською радою заперечень на позов не надано (т.1 а.с.62).

7 грудня 2015 року до суду звернулась ОСОБА_4 з заявою про залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору (т.1 а.с.65).

Ухвалою судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 8 грудня 2015 року заяву ОСОБА_4 залишено без руху (т.1 а.с.67).

14 грудня 2015 року ОСОБА_4 як третьою особою подано позов про визнання за нею права власності на Ѕ частку житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1, та про визнання в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5, права на спадщину на ј частку вказаного житлового будинку (т.1 а.с.69-71).

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 15 грудня 2015 року залучено ОСОБА_4 до участі в справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору (т.1 а.с.94).

22 березня 2016 року ОСОБА_4 уточнено поданий нею як третьою особою позов. За змістом уточнених вимог ОСОБА_4 просила визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_6, право на спадщину - житловий будинок загальною площею 58,2 кв.м житловою площею 34,8 кв.м з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 (т.1 а.с.107-109).

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 6 березня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено (т.1 а.с.155-156).

Додатковим рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 31 липня 2017 року в задоволенні позову третьої особи, яка заявляє вимоги щодо предмет спору, ОСОБА_4 відмовлено (т.1 а.с.158-159).

Ухвалою судді апеляційного суду Одеської області від 18 жовтня 2017 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення суду.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26 жовтня 2017 року справу призначено до розгляду.

Ухвалою судді апеляційного суду Одеської області від 29 серпня 2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на додаткове рішення суду.

Справу з апеляційного суду Одеської області передано до Одеського апеляційного суду з підстав ліквідації суду.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15 січня 2019 року справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на додаткове рішення прийнято до провадження.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить додаткове рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення заявленого нею позову.

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість додаткового рішення з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає у реєстрації житлового будинку по погосподарській книзі Дмитрівської сільської рада за ОСОБА_8, відсутності у ОСОБА_7 права на спадкування після смерті ОСОБА_8 та, відповідно, у відсутності у ОСОБА_7 на час смерті останньої права власності на будинок, відкриття після смерті ОСОБА_8 спадщини на будинок, де спадкоємцем за законом майна померлого батька є його дочка ОСОБА_4

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Переглянувши справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіривши законність і обгрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування додаткового рішення та ухвалення нового рішення по суті вимог третьої особи ОСОБА_4 з огляду на наступне.

Учасниками справи в порядку доведення обставин, на які посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, надано докази, що містять наступні дані.

ОСОБА_7 є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

ОСОБА_7 проживала сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_8 в будинку АДРЕСА_1.

ОСОБА_8 є батьком ОСОБА_4.

ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 56 років (т.1 а.с.77).

Спадкова справа до майна померлого ОСОБА_8 нотаріальною конторою не заводилась.

Згідно Довідки №02-20/187 від 13 серпня 2014 року Дмитрівської сільської ради ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, згідно запису в погосподарській книзі №1 Дмитрівської сільської ради (особовий рахунок НОМЕР_1) проживав та був зареєстрований до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресом: АДРЕСА_1. На день смерті ОСОБА_8 разом з ним в будинку проживали та були зареєстровані співмешканка ОСОБА_7, дочка ОСОБА_4 та члені її сім'ї (т.1 а.с.78).

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 8 жовтня 2013 року в справі №504/3067/13-ц за заявою ОСОБА_4 встановлено факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, є дочкою ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 (т.1 а.с.86).

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 12 травня 2015 року в справі №504/4415/14-ц за позовом ОСОБА_4 визнано за ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_6, право на земельну частку (пай) розміром 9,81 умовних кадастрових одиниць цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , що перебувала у власності КСП ім. Мічуріна, розташовану на території Дмитрівської сільської ради (т.1 а.с.83).

ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 70 років (актовий запис №13 від 17 грудня 2010 року виконкому Дмитрівської сільської ради) (т.1 а.с.7, 31).

Спадкову справу №320/2012 до майна померлої ОСОБА_7 заведено Комінтернівською районною державною нотаріальною конторою 9 жовтня 2012 року. З заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 до нотаріальної контори звернулись дочка ОСОБА_4 9 жовтня 2012 року, син ОСОБА_2 5 листопада 2013 року (т.1 а.с.28-61).

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 31 січня 2012 року в справі №2-о-231/11 (описку виправлено ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 3 червня 2012 року) за заявою ОСОБА_4 встановлено факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5, є матір'ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1 а.с.34, 35).

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 15 липня 2013 року в справі №504/1559/13-ц за заявою ОСОБА_2 встановлено факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сином ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 (т.1 а.с.45).

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 14 жовтня 2013 року в справі №504/3172/13-ц за позовом ОСОБА_2 визначено ОСОБА_2 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 (т.1 а.с.46).

За змістом поданих до нотаріальної контори заяв про прийняття спадщини кожен зі спадкоємців як то ОСОБА_4 та ОСОБА_2 вказували, що на день смерті спадкодавця матері ОСОБА_7 залишилось майно, яке складається: з житлового будинку АДРЕСА_1; земельної ділянки площею 8,50 га цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дмитрівської сільської ради; вкладів в банках (т.1 а.с.30, 44).

15 листопада 2013 року спадкоємці ОСОБА_4 та ОСОБА_2 звернулися до Комінтернівської районної державної нотаріальної контори Одеської області з заявами про видачу кожному з них у спадковій справі №320/2012 свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 8,5030 га кадастровий номер НОМЕР_2 (т.1 а.с.49).

Свідоцтво про право на спадщину за законом 15 листопада 2013 року державним нотаріусом Комінтернівської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_9 у спадковій справі №320/2012 після смерті ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5, видано за реєстровим №1-587 спадкоємцю сину ОСОБА_2 на Ѕ частку спадщини - земельну ділянку площею 8,5030 га кадастровий номер НОМЕР_2, цільового призначення для сільськогосподарського виробництва , розташовану на території Дмитрівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (т.1 а.с.53-54, 56).

Свідоцтво про право на спадщину за законом 15 листопада 2013 року державним нотаріусом Комінтернівської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_9 у спадковій справі №320/2012 після смерті ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5, видано за реєстровим №1-588 спадкоємцю дочці ОСОБА_4 на Ѕ частку спадщини - земельну ділянку площею 8,5030 га кадастровий номер НОМЕР_2, цільового призначення для сільськогосподарського виробництва , розташовану на території Дмитрівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (т.1 а.с.51-52, НОМЕР_7).

15 жовтня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Комінтернівської районної державної нотаріальної контори Одеської області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7 на житловий будинок АДРЕСА_1 (т.1 а.с.60).

Постановою державного нотаріуса ОСОБА_9 про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15 жовтня 2015 року відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок під АДРЕСА_1, з підстав не подання необхідних документів. За змістом постанови у спадкоємця відсутній документ, який підтверджує право власності ОСОБА_7 на житловий будинок (т.1 а.с.61).

Ухвалюючи рішення на підставі вищевказаних даних, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні вимог ОСОБА_2, виходив з положень частини 1 статті 182, частини 2 статті 331 ЦК України, які передбачають державну реєстрацію нерухомого майна та пов'язують виникнення права власності на нерухоме майно з моменту державної реєстрації. Пославшись на відсутність державної реєстрації нерухомого майна, розташованого по АДРЕСА_1, за ОСОБА_7 відповідно до положень Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 1 липня 2004 року, суд дійшов висновку про не виникнення у ОСОБА_7 права на нерухоме майно, виникнення у її спадкоємців ОСОБА_2 та ОСОБА_4 права володіння та користування об'єктом майнових прав щодо житлового будинку та, відповідно, не виникнення у спадкоємців права на спадкування в силу того, що нерухоме майно за життя спадкодавця ОСОБА_7 не було зареєстровано за нею в порядку, встановленому вищевказаним Законом. Суд вказав, що постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії (видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок) є законною та обгрунтованою, зазначивши при цьому, що не вбачає перешкод у реалізації спадкоємцями ОСОБА_2 та ОСОБА_4 спадкових прав щодо нерухомого майна, розташованого по АДРЕСА_1 в поза судовому порядку.

Додаткове рішення, ухвалене щодо самостійних вимог третьої особи ОСОБА_4, повторює обґрунтування та висновки рішення, ухваленого щодо вимог ОСОБА_2

Висновки суду не відповідають обставинам справи, вказують на неправильне застосування норм матеріального права.

Так, за змістом уточнених самостійних позовних вимог третьої особи ОСОБА_4, вона просила визнати за нею право власності в цілому на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_6.

Спадкування після смерті ОСОБА_8 регулювалось нормами Цивільного кодексу України 1963 року в редакції станом на час смерті ОСОБА_8, дія нині діючого Цивільного кодексу України на правовідносини спадкування після смерті особи, яка померла у 1996 році не поширюється.

Оскільки позов, в рамках якого ОСОБА_4 звернулась із самостійними вимогами щодо предмета спору, заявлено ОСОБА_2 про визнання права на частку спадщини після смерті ОСОБА_7, яка померла після ОСОБА_8, то в справі підлягало перевірці право ОСОБА_7 на нерухоме майно, розташоване по АДРЕСА_1, та, відповідно, входження прав на дане майно до складу спадщини, що відкрилась внаслідок її смерті.

Так, житловий будинок АДРЕСА_1 побудовано у 1930 році, ОСОБА_8 та ОСОБА_7, які проживали сім'єю без реєстрації шлюбу, їх діти стали проживати в будинку після 1970 року.

Дійсно, згідно Довідки №862 від 7 серпня 2015 року комунального підприємства Комінтернівське районне бюро технічної інвентаризації станом на 29 грудня 2012 року право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 не зареєстровано (т.1 а.с.5, 59).

Проте дана інформація бюро технічної інвентаризації не спростовує наявність нерухомого майна та його реєстрацію як таку.

Житловий будинок знаходиться в сільській місцевості, відповідно, обліковувався по погосподарських книгах сільської ради. В справі наявні довідки Дмитрівської сільської ради, витяги з погосподарських книг щодо спірного будинку, в суді апеляційної інстанції погосподарські книги за період з 1974 року по 2010 рік в були дослідженні в оригіналі.

Так, в Дмитрівській сільській раді наявні погосподарські книги: №2 за 1974-1976 року, №1 за 1980-1982 роки, №3 за 1983-1985 роки, №1 за 1986-1990 роки, №3 за 1991-1995 роки, №1 за 1996-2000 роки, №2 за 2001-2005 роки, №1 за 2006-2010 роки, витяги з яких додані до матеріалів справи (т.1 а.с.213-214, 217-218, 221-222, 225-226, т.2 а.с.50-66).

Згідно Довідки Дмитрівської сільської ради Лиманського району Одеської області від 02-20/352 від 8 листопада 2018 року відповідно до запису по погосподарській книзі №1 Дмитрівської сільської ради за 1980-1983 роки особовий рахунок НОМЕР_3 в будинку АДРЕСА_1 оформлено на ОСОБА_8 (т.2 а.с.41).

Згідно Довідки Дмитрівської сільської ради Лиманського району Одеської області від 02-20/350 від 8 листопада 2018 року відповідно до запису по погосподарській книзі №3 Дмитрівської сільської ради за 1983-1985 роки особовий рахунок НОМЕР_4 в будинку АДРЕСА_1 оформлено на ОСОБА_8 (т.2 а.с.42).

Згідно Довідки Дмитрівської сільської ради Лиманського району Одеської області від 02-20/349 від 8 листопада 2018 року відповідно до запису по погосподарській книзі №1 Дмитрівської сільської ради за 1986-1990 роки особовий рахунок НОМЕР_3 в будинку АДРЕСА_1 оформлено на ОСОБА_8 (т.2 а.с.43).

У погосподарських книгах №2 за 1974-1976 року, №1 за 1980-1982 роки, №3 за 1983-1985 роки, №1 за 1986-1990 роки записані, зокрема, ОСОБА_8 як голова сім'ї, ОСОБА_7 як дружина, вказано суспільна група господарства колгоспний двір .

Згідно Довідки Дмитрівської сільської ради Лиманського району Одеської області від 02-20/353 від 8 листопада 2018 року відповідно до запису по погосподарській книзі №3 Дмитрівської сільської ради за 1991-1995 роки особовий рахунок НОМЕР_5 в будинку АДРЕСА_1 оформлено на ОСОБА_8 (т.2 а.с.44).

При цьому в погосподарській книзі №3 Дмитрівської сільської ради за 1991-1995 роки записані, зокрема, ОСОБА_8 як чоловік, ОСОБА_7 як голова, вказано суспільна група господарства колгоспний двір . В книзі наявні виправлення в написанні голови колгоспного двору, коли і на підставі чого було зроблено дані виправлення не зазначено (т.2 а.с.59-60).

В погосподарській книзі №1 Дмитрівської сільської ради за 1996-2000 роки записані, зокрема, ОСОБА_7 як голова, ОСОБА_8 як чоловік (міститься відмітка, що помер), вказано суспільна група господарства колгоспний двір (т.2 а.с.63-64).

Згідно Довідки Дмитрівської сільської ради Лиманського району Одеської області від 02-20/351 від 8 листопада 2018 року відповідно до запису по погосподарській книзі №3 Дмитрівської сільської ради за 2001-2005 роки особовий рахунок НОМЕР_5 в будинку АДРЕСА_1 оформлено на ОСОБА_7 (т.2 а.с.45).

В погосподарській книзі №1 Дмитрівської сільської ради за 2006-2010 року записана одна ОСОБА_7 як голова господарства (міститься відмітка, що померла) (т.1 а.с.213-214, т.2 а.с.61-62).

Згідно Довідки №02-20/15/246 від 29 липня 2012 року, Довідки №02-20/15/743 від 19 грудня 2013 року Дмитрівської сільської ради відповідно до запису по погосподарській книзі №1 (особовий рахунок НОМЕР_6) ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, являлась власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресом: АДРЕСА_1, з 1970 року (рік побудови будинку 1930, загальна площа земельних ділянок 0,3532 га, в тому числі для будівництва та обслуговування житлового будинку 0,25 га, для ведення особистого селянського господарства 0,1032 га) (т.1 а.с.6, 13, 58).

Згідно Довідки №03-20/15/741 від 19 грудня 2013 року Дмитрівської сільської ради в житловому будинку по АДРЕСА_1, в якому проживала та який належав ОСОБА_7, після її смерті ніхто не проживає (т.1 а.с.14, 41).

Згідно Довідки №02-20/15/742 від 19 грудня 2013 року Дмитрівської сільської ради на день смерті ОСОБА_7, яка згідно по погосподарській книзі №1 Дмитрівської сільської ради (особовий рахунок НОМЕР_6) проживала та була зареєстрована до дня смерті, також були зареєстровані ОСОБА_4 та члени її сім'ї (т.1 а.с.15).

Згідно погосподарської книги №1 Дмитрівської сільської ради за 1996-2000 роки (особовий рахунок 59), погосподарської книги №2 Дмитрівської сільської ради за 2001-2005 року (особовий рахунок НОМЕР_7), погосподарської книги №1 Дмитрівської сільської ради за 2006-2010 року (особовий рахунок 56) значиться ОСОБА_4 як голова домогосподарства та вказано членів її сім'ї (т.1 а.с.215-216, 219-220, 223-224, 245-246, т.2 а.с.65-66).

Таким чином, із аналізу погосподарських книг Дмитрівської сільської ради, виданих сільською радою довідок, документів спадкової справи тощо встановлено, що спірний житловий будинок як такий, що розташований в сільській місцевості, обліковувався відповідно до діючого законодавства як колгоспний двір із зазначенням голови домогосподарства. Після смерті у 1996 році ОСОБА_8 в погоспорадських книгах головою домогосподарства зазначено ОСОБА_7 Станом на час смерті ОСОБА_7 у 2010 році погосподарська книга містить запис лише про ОСОБА_7 як голову домогосподарства. Що ж до ОСОБА_4, то на неї у 1996 році було відкрито окремий особовий рахунок і, відповідно, у відкритих на ОСОБА_7 особових рахунках вона не значиться.

Згідно наявної в справі інформації Дмитрівської сільської ради головою домогосподарства (власником) за життя обліковувався ОСОБА_8, після його смерті головою домогосподарства (власником) по АДРЕСА_1 обліковувалась ОСОБА_7; вказані особи проживали разом, вели спільне господарство. За адресом АДРЕСА_1 було закріплено земельних ділянок загальною площею 0,3532 га, з них для будівництва та обслуговування житлового будинку - 0,25 га, для ведення особистого селянського господарства - 0,1032 га. У 1996 році для домогосподарства за адресом: АДРЕСА_1 було відкрито два особових рахунки, з них один на ОСОБА_7, інший на ОСОБА_4 лише для ведення підсобного господарства (т.1 а.с.6, 110-111).

Таким чином, докази у справі вказують на те, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1, станом на день смерті ОСОБА_7 належав ОСОБА_7 в цілому, а відтак, ввійшов до складу спадщини, що відкрилася після її смерті. Після смерті ОСОБА_8 у 1996 році члени домогосподарства визначились з головою домогосподарства, а, відтак, і власником. Спадкова справа після смерті ОСОБА_8 не заводилась, ніхто зі спадкоємців до нотаріальної контори для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_8 не звертався. Звертаючись до нотаріальної контори для оформлення спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_7, і син ОСОБА_2 і дочка ОСОБА_4 вказували у переліку майна, що ввійшло у спадщину, в цілому житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1. Звертаючись до суду про визнання в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_8 права на спадщину на земельну частку (пай), ОСОБА_4 не ставила питання щодо житлового будинку, відтак, слід виходити з того, що вважала будинок спадщиною матері ОСОБА_7

При вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності, та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини. Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок. Умовою переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до частини 3 статті 3 Закону України від 1 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Згідно частини 4 статті 3 даного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав. Державна реєстрація права власності на житлові будинку, споруди регулювалась підзаконними нормативними актами, які передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК 2003 року та Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

При вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, зокрема, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року №112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджених Центральним статистичним управлінням СРСР від 12 травня 1985 року №5-24-26, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 31 жовтня 1975 року №45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад народних депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року №1/5, та іншими нормативними актами.

За змістом пункту 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Рад депутатів трудящих, які видавались в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах. Додатками №32 та №33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права. До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих рад. Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснювався в Україні (УРСР) із 1979 року.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року №105 у 1985-1988 роках сільськими, селищними, районними радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали, при цьому така реєстрація права власності в БТІ не обмежувалась певним строком.

Таким чином, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності. При вирішенні питання щодо визнання права власності на жилі будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України). У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця (ст.1261 ЦК України). Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (ч.1 ст.1267 ЦПК України).

ОСОБА_7 заповіт не залишила, відтак спадкування після її смерті здійснюється за законом, спадкоємцями першої черги на спадкування за законом є її діти ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в рівних частках, оскільки іншого (зміни розміру часток) не встановлено.

Згідно Технічного паспорту, виготовленого 28 липня 2015 року комунальним підприємством Комунальне районне бюро технічної інвентаризації , житловий будинок (з верандою), господарські будівлі (літня кухня, комора, сарай), розташовані по АДРЕСА_1, значаться 1930 року побудови, господарські споруди (ворота, гараж) значаться 1960 року побудови. Технічна характеристика: літ. А житловий будинок, який складається з кухні площею 6,6 кв.м, житлової площею 13,9 кв.м, житлової площею 20,9 кв.м, літ. а веранда площею 16,8 кв.м, всього загальною площею 58,2 кв.м, житловою площею 34,8 кв.м, допоміжною площею 23,4 кв.м; господарські будівлі та споруди: літ. Б - літня кухня, літ. В - комора, літ. Г - сарай, №1-2 огорожа (т.1 а.с.8-12).

Докази здійснення спадкодавцем ОСОБА_7 самочинного будівництва в справі відсутні. Технічна характеристика житлового будинку вказує на те, що будинок не змінювався з 1930 року.

Згідно Довідки Дмитрівської сільської ради №02-20/15/438 від 21 листопада 2018 року Дмитрівську сільську раду Комінтернівського району Одеської області перейменовано на Дмитрівську сільську раду Лиманського району Одеської області рішенням сесії Дмитрівської сільської ради від 28 липня 2016 року №109-УП (т.2 а.с.68, 69).

В силу визначеного статтею 13 ЦПК України принципу диспозитивності цивільного судочинства суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно встановлених статтею 367 ЦПК України меж розгляду справи судом апеляційної інстанції в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

За результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 6 березня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог спадкоємця ОСОБА_2 про визнання права на спадщину, що відкрилась внаслідок смерті матері ОСОБА_7, а саме на Ѕ частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1. При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що права на вказаний житловий будинок належали спадкодавцеві ОСОБА_7 на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, а, відтак, ввійшли до складу спадщини, що відкрилась внаслідок смерті ОСОБА_7

ОСОБА_4 пред'явлено позов про визнання в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_8 права на спадщину - житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований по АДРЕСА_1. Вказані вимоги не підлягають задоволенню, так як після смерті у 1996 році ОСОБА_8 будинок по погосподарських книгах сільської ради став обліковуватися за ОСОБА_7 та, відповідно, в цілому ввійшов до складу спадщини, що відкрилась внаслідок смерті ОСОБА_7 у 2010 році.

ОСОБА_4 за змістом уточнених вимог не просить визнати за нею права на частку у спадщині після смерті матері ОСОБА_7 на житловий будинок, тому в силу диспозитивності цивільного судочинства та меж розгляду справи судом апеляційної інстанції у даній справі відсутні процесуальні підстави для визнання за ОСОБА_4 права на спадщину після смерті матері на частку будинку. Проте, ОСОБА_4 не позбавлена права звернутися до суду з відповідним позовом про спадкування після матері.

Правові підстави для визнання права ОСОБА_4 на нерухоме майно, розташоване по АДРЕСА_1, як на спадщину після смерті батька ОСОБА_8 відсутні.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Додаткове рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 31 липня 2017 року в частині вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Дмитрівської сільської ради Лиманського району Одеської області про визнання в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_6, права на спадщину - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресом: АДРЕСА_1, - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 26 лютого 2019 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Г.Я.Колесніков

Є.С.Сєвєрова