Ухвала

від 28.01.2019 по справі 761/3363/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/3363/19

Провадження № 1-кс/761/2724/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2019 року м.Київ Слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання у кримінальному провадженні № 220170000000004 23 за ознакамивчинення кримінальнихправопорушень зач.2ст.205,ч.3ст.209КК України про накладення арешту,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м.Києва звернувся слідчий ГСУ СБ України ОСОБА_3 з погодженим прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 клопотанням про накладення у кримінальному провадженні № 22017000000000423арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках.

Клопотання обґрунтоване тим, що під час досудового розслідування встановлено, що впродовж 2017-2018 років службові особи АБ «Укргазбанк», АТ «Альфа-Банк» та АТ «Банк Альянс», діючи за попередньою змовою з службовими особами ПАТ «Фондова Біржа ПФТС», ПАТ «Українська біржа», ТОВ «Універ Капітал», ТОВ «КУА «Універ Менеджмент», ТОВ «І-Інвест», ПрАТ «Майстер Брок», ТОВ «Навігатор-Інвест», ПАТ «Інвестиційна фінансова компанія «АРТКапітал», компаній «Опексір Лімітед» («Opexier Limited», НЕ359077, Кіпр), «Грінкліф Ентерпрайзис Лімітед» («Greencliff Enterprises Limited», HE338140, Кіпр), ТОВ «Сомюк» та фізичними особами, у режимі так званого «групового звіту» (укладення біржових контрактів, які забезпечені правами на отримання грошових коштів/цінних паперів на підставі відповідних зустрічних зобов`язань), вчинили дії, що спрямовані на маскування незаконного походження коштів в сумі понад 86 млн. грн., що передувало легалізації (відмиванню) доходів, тобто скоїли злочин, передбачений ч. 3 ст. 209 КК України.

Так, маючи на меті надання вигляду законного походження грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, співучасники вирішили укласти в порушення ч. 2 ст. 19-4 Закону України «Про депозитарну систему України», формальні правочини на фондовому ринку із облігаціями внутрішньої державної позики (далі ОВДП), під час яких нібито отримали прибутки. Однак, такі прибутки є отримані злочинним шляхом від створених з метою прикриття незаконної діяльності юридичних осіб. Відповідно до ч. 2 ст. 19-4 Закону України «Про депозитарну систему України», механізмами зниження ризиків невиконання або неналежного виконання зобов`язань, що передбачені договорами, укладеними на фондовій біржі, є обов`язкове стовідсоткове попереднє депонування та резервування коштів і цінних паперів або інших фінансових інструментів у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України.

У той же час, відповідно до Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.03.2013 № 429 «Про затвердження положення про клірингову діяльність» фондовим біржам надається послуга щодо допуску до клірингу зобов`язань за правочинами щодо цінних паперів, укладеними на фондовій біржі. Вартість надання послуги фондовим біржам розраховується у відсотках від загальної суми зобов`язань за правочинами щодо цінних паперів, які забезпечені правами на отримання коштів/цінних паперів на підставі відповідних зустрічних зобов`язань, укладеними протягом календарного місяця, за кожним кліринговим рахунком/субрахунком учасника клірингу.

З огляду на наявність такої послуги, фондові біржи України надають членам біржі (учасникам біржових торгів) послуги щодо можливості укладення таких правочинів.

Фактично наявність вказаної послуги надає можливість укладення та виконання біржових контрактів, що не забезпечені стовідсотковим попереднім депонуванням активів, а лише правами на отримання коштів/цінних паперів на підставі відповідних зустрічних зобов`язань (за іншими біржовими контрактами, які також не забезпечуються відповідними активами).

При використанні вказаного алгоритму достатньо депонувати (зарезервувати) в ПАТ «Розрахунковий центр» на первинному (в ланцюжку угод) продавці цінні папери та на кінцевому покупцеві кошти, після цього біржові контракти можуть укладатися між необмеженою кількістю учасників біржових торгів, які виступають посередниками між первинним продавцем та кінцевим покупцем, не депонуючи при цьому активів в достатньому обсязі.

При цьому, такі біржові контракти укладаються неодноразово упродовж одного дня з незначною різницею у часі та на однакову або подібну кількість цінних паперів в аномальному обсязі; коло учасників торгів є обмеженим, економічна вигода існує тільки для посередників (їх клієнтів, бенефіціарів таких операцій), а для інших учасників торгів є незначною або відсутня.

Наявні ознаки свідчать про попередню домовленість учасників біржових торгів та штучність укладених угод, які фактично не забезпечені грошима.

Також встановлено, що упродовж 2017-2018 років на території м. Києва та інших регіонів України невстановлені особи організували незаконну діяльність так званих «конвертаційних центрів», в яких задіяна низка підприємств з ознаками фіктивності, а також фізичних осіб, які мають відношення до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень.

Зокрема, до злочинних схем, пов`язаних з вчиненням операцій щодо купівлі-продажу облігацій внутрішньої державної позики в режимі так званого «групового звіту» та проведення безтоварних операцій з метою безпідставного формування податкового кредиту та виведення коштів у тіньовий неконтрольований державою обіг з причетне підприємство з ознаками фіктивності ТОВ «Сомюк», а також ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Рахунки, відкриті на ім`я перелічених суб`єктів, використовувалися останніми для здійснення протиправної діяльності та для проведення розрахункових операцій спрямованих на реалізацію протиправного умислу для завдання збитків державному бюджету.

Узв`язку з цим слідчий просив накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , НОМЕР_18 , відкритих в АТ КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 1Д), оскільки, на думку слідчого, такі грошові кошти отримані внаслідок здійснення протиправної діяльності, тобто є речовим доказом.

У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.

Слідчий суддя, заслухавши доводи слідчого, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про таке.

Статтею 131 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.

Досліджуючи існування на момент розгляду клопотання про накладення арешту зазначених складових, слідчий суддя відмічає, що наданими слідчим матеріалами, достатньою мірою підтверджується наявність факту вчинення кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст.209 КК України та причетність до них службових осіб ТОВ «Сомюк», а також ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом вчинення злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

У силу ч.2 ст. 170 КПК арешт майна допускається, серед іншого, з метою збереження речових доказів.

Для реалізації встановленої законом мети відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, якщо воно відповідає зазначеним у ст. 98 КПК критеріям.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які набуті кримінально протиправним шляхом, використовувались як засіб вчинення кримінального правопорушення та можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Крім того, ч. 10 ст. 170 КПК визначено, що арешт накладається, зокрема, на гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, що знаходяться на банківських рахунках.

Приймаючи до уваги наведене, враховуючи правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, за фактом вчинення яких здійснюється розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного у клопотанні майна, оскільки, не виключено, що грошові кошти на рахунку ТОВ «Сомюк», а також ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 набуті кримінально протиправним шляхом та використовуються для продовження злочинної діяльності.

Крім того, слідчим доведено існування реальних ризику використання або приховання вказаного майна.

Керуючись вимогами ст. 131, 132, 167, 168, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

Клопотання слідчого Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_3 задовольнити.

Накласти у кримінальному провадженні № 22017000000000423арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках, відкритих в АТ КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 1Д):

-№ НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , які належать ТОВ«СОМЮК» (код ЄДРПОУ 42634970);

-№ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , які належать ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_19 );

-№ НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , які належать ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_20 );

-№ НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , НОМЕР_21 та НОМЕР_22 , які належать ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_23 ).

Зупинити видаткові операції по вказаним вище рахункам.

Зобов`язати працівників вказаної банківської установи надати органу досудового розслідування інформацію щодо залишку коштів на рахунку на момент накладення арешту.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду упродовж п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований за клопотанням власника або володільця майна, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна.

Слідчий суддя ОСОБА_1