Постанова

від 14.02.2019 по справі 911/896/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2019 р. Справа№ 911/896/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Чорної Л.В.

Коротун О.М.

за участю секретаря судового засідання Котенка О.О.

за участю представників: згідно з протоколом судового засідання від 14.02.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київобленерго"

на рішення господарського суду Київської області

від 12.09.2018 (повний текст рішення складено 10.10.2018)

у справі №911/896/18 (суддя Христенко О.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати"

до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Променергожилбуд"

про визнання недійсним акту та скасування оперативно-господарської санкції,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпати" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" про визнання недійсним акту про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб від 12.01.2017 №406653 та скасування оперативно-господарської санкції, застосованої рішенням комісії відповідача, оформленого протоколом №128 від 04.01.2018 за результатами розгляду акту №К036977 від 14.12.2017 про порушення правил користування електроенергією.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що пломбування трансформаторної підстанції (далі - ТП 154), яке знаходиться за адресою: Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. 1 Травня, працівниками відповідача не здійснювалося, жодного акту про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб встановлених на ньому у присутності чи за участі уповноваженого представника позивача не складалося; про існування акту про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб від 12.01.2017 №406653 позивачу стало відомо лише під час засідання комісії відповідача 04.01.2018; у вказаному акті про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб від 12.01.2017 №406653 зазначено, що з боку споживача (позивача) цей акт підписав Малашок, водночас позивач зазначав, що не має і не мав трудових взаємовідносин із особою з таким прізвищем; оскільки працівниками відповідача не виконано належним чином обов'язків щодо опломбування приладу обліку, не складено належним чином акту про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб, то відсутні підстави стверджувати про вчинення позивачем порушення ПКЕЕ, про які йдеться в Акті про порушення №К036977 від 14.12.2017, а саме: відсутність пломби.

Ухвалою суду від 07.05.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ "Променергожилбуд".

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечував, зазначав про те, що згідно ПКЕЕ саме позивач несе відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб, і мав забезпечити їх схоронність; 12.01.2017 представником відповідача на об'єкті позивача були проведені роботи по пломбуванню нового приладу обліку та іншого електричного обладнання, про що складено Акт технічної перевірки розрахункового засобу обліку електричної енергії №201910 та Акт про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб від 12.01.2017 №406653, в якому зазначено, що споживачу (позивачу) на зберігання було передано прилад обліку та пломби встановлені на ньому та трансформаторах струму, крім цього опломбовано доступ до струмоввідних частин, встановлено пломбу антімагніт; на відповідальне зберігання прилади обліку та пломби прийняв представник позивача ОСОБА_2; відповідач зазначає, що вільний доступ до електроустановки позивача з боку сторонніх осіб відсутній, тому провести вищезазначені роботи без надання відповідного доступу представники відповідача не мали змоги.

У відзиві на позов третя особа зазначає, що ТОВ "Променергожилбуд" уклало договір з позивачем щодо виконання комплексу електромонтажних робіт по заміні вузла обліку в трансформаторній підстанції №154 згідно акту-вимоги Вишгородського РЕС ПрАТ "Київобленерго" №018144 від 15.11.2016; 12.01.2018 працівник відповідача зняв пломби з шафи обліку та допустив працівників третьої особи для виконання робіт згідно договору, а сам залишив територію позивача; після виконання робіт по заміні лічильника та трансформаторів струму третя особа здала роботу відповідальному працівнику позивача ОСОБА_3 та перевірила роботу; представник відповідача в цей час був відсутній, тому працівники третьої особи залишили територію позивача; на підставі викладеного третя особа вважає, що позов підлягає задоволенню.

Рішенням господарського суду Київської області від 12.09.2018 позовні вимоги задоволено частково. Скасовано застосовану Приватним акціонерним товариством "Київобленерго" оперативно-господарську санкцію у вигляді нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Карпати" вартості недорахованої електричної енергії у розмірі 319986,62 грн. за рішенням комісії по розгляду акту № К 036977 від 14.12.2017 про порушення Правил користування електроенергією, оформленим протоколом комісії №128 від 04.01.2018. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати" 1762 грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позовну вимогу про скасування застосованої відповідачем оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування позивачу вартості недорахованої електричної енергії у розмірі 319986,62 грн. за рішенням комісії енергопостачальника по розгляду акту № К 036977 від 14.12.2017 про порушення Правил користування електроенергією, оформленого протоколом № 128 від 04.01.2018, суд виходив з того, що суду не надано доказів, які підтверджують факт прийняття позивачем пломб, встановлених на доступі до дооблікового ввідного рубильника та трансформаторів струму, наявність якого необхідна для застосування до позивача оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування вартості необлікованої електричної енергії. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним акту про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб від 12.01.2017 № 406653, суд виходив з того, що оскаржуваний акт не є актом в розумінні ст. 20 ГК України та за своїми ознаками до таких актів не належить, оскільки є лише фіксацією здійснення передачі на відповідальне збереження приладу обліку та пломб, тобто позовна вимога про визнання недійсним акту про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб не відповідає встановленим способам захисту.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Київобленерго" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 12.09.2018 у справі №911/896/18 та ухвалити нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Карпати" у задоволенні позовних вимог.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм процесуального та матеріального права, а саме: пп.3.1, 3.2, 3.3, 10.2, 3,31 Правил користування електричною енергією, пп.1.2, 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 №562.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.2018 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Суліма В.В., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" на рішення господарського суду Київської області від 12.09.2018 у справі №911/896/18.

З 27.11.2018 головуючий суддя Іоннікова І.А. перебувала на лікарняному та з 26.12.2018 приступила до виконання своїх обов'язків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 закінчено проведення підготовчих дій; розгляд справи №911/896/18 призначено на 10.01.2019.

Згідно останнього розпорядження Північного апеляційного господарського суду у справі №911/896/18 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №911/896/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Чорна Л.В., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 прийнято апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" на рішення господарського суду Київської області від 12.09.2018 у справі №911/896/18 до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Чорної Л.В., Коротун О.М. Постановлено розгляд справи №911/896/18 розпочати спочатку; призначено справу до розгляду на 14.02.2019.

В судове засідання апеляційної інстанції 14.02.2019 представник позивача не з'явився.

Оскільки явка представників учасників справи у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення учасників справи про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника позивача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, третьої особи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпати" є споживачем електричної енергії, постачання якої здійснює ПрАТ "Київобленерго" (нове найменування ПАТ "Київобленерго", яке було перейменовано з ПАТ "АЕС Київобленерго", правонаступником якого було ЗАТ "А.Е.С. Київобленерго") на підставі договору про постачання електричної енергії №10695479 к/с 220023315 від 10.12.2010, укладеного між позивачем та відповідачем.

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору відповідач продає електричну енергію позивачу для забезпечення потреб електроустановок позивача з приєднаною потужністю 320 кВт, а позивач оплачує відповідачу вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього Договору.

15 листопада 2016 року представниками відповідача було викладено акт-вимогу №018144, якою вимагали від позивача провести держповірку приладу обліку та замінити трансформатори струму (про необхідність зняття пломб повідомити енергопостачальну організацію).

Позивач звертався до відповідача з листом вих. № 29/11 від 21.11.2016, в якому просив для виконання припису про заміну приладів обліку направити інспектора для розпломбування/пломбування ввідних щитів на ТП-154 та погодити встановлення лічильника НІК2303 АРКІ 1100 (про отримання відповідачем вказаного листа свідчить вхідний номер відповідача №83 від 08.12.2016).

Для виконання вказаної вимоги відповідача, позивач уклав з ТОВ "Променергожилбуд" договір №2/17-П від 12.01.2017, відповідно до умов якого позивач доручає та сплачує, а ТОВ "Променергожилбуд" приймає на себе зобов'язання виконати у відповідності до умов даного двору комплекс електромонтажних робіт по заміні лічильника в КТП 10/0,4 кВт.

Як вбачається з пояснень третьої особи, 12.01.2017 на місце виконання робіт за вказаним договором, а саме: Київська область, с. Нові Петрівці, вул. 1 Травня прибув інспектор Вишгородського РП ПрАТ "Київобленерго", зняв пломби з шафи обліку та допустив працівників третьої особи для виконання робіт по договору (заміна приладів обліку на об'єкті позивача).

Також третя особа зазначає, що під час виконання робіт по договору (заміна приладів обліку на об'єкті позивача) інспектор (інший працівник) відповідача був відсутній. На момент закінчення виконання третьою особою робіт за договором та передавання виконаних робіт позивачу інспектор (інший працівник) відповідача був відсутній.

14.12.2017 працівниками ПрАТ "Київобленерго" за участю представника позивача ОСОБА_3 (директор) при здійсненні перевірки було виявлено відсутність пломби енергопостачальної організації ПрАТ "Київобленерго" на доступі до дооблікового ввідного рубильника та трансформаторів струму, про що складено Акт про порушення № К 036977 від 14.12.2017, яким встановлено порушення споживачем Правил користування електричною енергією (п. 6.40). Акт підписаний представниками відповідача та представником позивача ОСОБА_4 (директором).

04.01.2018 комісією ПрАТ "Київобленерго" було проведено засідання по розгляду акту № К 036977 від 14.12.2017 про порушення Правил користування електроенергією у споживача, на якому також був присутній представник позивача ОСОБА_3 (директор), і на якому було вирішено провести розрахунок відповідно до п. 6.40 Правил користування електроенергією за період з 15.06.2017 по 14.12.2017 за п. 2.1.2 Методики; порушення кваліфіковано як з вини споживача, вчинене відкритим способом, про що за наслідками проведення вказаного засідання комісії ПрАТ "Київобленерго" було складено протокол №128 від 04.01.2018 засідання комісії по розгляду Акту № К 036977 від 14.12.2017 про порушення Правил користування електроенергією у споживача.

У протоколі №128 від 04.01.2018 представник позивача зазначив, що про наявність пломб дізнався при складанні акту про порушення, про їх встановлення позивачу було невідомо, з протоколом не згоден.

Предметом позову у даній справі є вимога позивача про скасування оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування обсягу та вартості недорахованої електричної енергії у сумі 319986,62 грн., застосованої рішенням комісії відповідача, оформленого протоколом №128 від 04.01.2018 за результатами розгляду акту № К 036977 від 14.12.2017 про порушення правил користування електроенергією та визнання недійсним акту про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб від 12.01.2017 №406653.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, на дату складання Акту № К 036977 від 14.12.2017 та Протоколу №128 від 04.01.2018 відносини між юридичними особами - споживачами електричної енергії та енергопостачальником регулювались Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28 далі за текстом - Правил).

Згідно п. 2.1 Правил, межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між споживачем (субспоживачем) і електропередавальною організацією (основним споживачем) за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок фіксуються в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін.

Межа експлуатаційної відповідальності може не збігатися з межею балансової належності, яка визначається правом власності споживача і електропередавальної організації (основного споживача) на окремі елементи електричної мережі, про що зазначається в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін.

Згідно п.п. 3.1, 3.2, 3.3 Правил, електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.

Розрахункові засоби обліку електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог ПУЕ, цих Правил та проектних рішень.

Відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору.

Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Відповідно до п. 3.6 Правил підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) обліку електричної енергії, забороняється, за винятком випадків, передбачених розділом 6 цих Правил.

Споживання електричної енергії за відповідним тарифом має бути забезпечене окремим обліком.

Окремі площадки вимірювання мають бути забезпечені засобами обліку, які дають можливість організувати розрахунковий облік за відповідним тарифом на всій площадці вимірювання.

Пунктом 3.31 Правил передбачено, що розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації.

Пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв'язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку.

Підготовка місць для опломбування здійснюється власником електроустановки згідно з переліком, наданим електропередавальною організацією. Перелік місць пломбування може бути розширений за обґрунтованою пропозицією однієї із сторін.

У зазначених місцях можуть бути встановлені пломби інших заінтересованих сторін.

Виходячи зі змісту пункту 3.32 Правил, при пломбуванні оформляється акт про пломбування.

У акті про пломбування мають бути зазначені: місце встановлення кожної пломби, сторона, яка її встановила, сторона, відповідальна за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб на них.

Акт про пломбування обліку підписується керівниками або уповноваженими особами сторін, які брали участь у пломбуванні обліку.

Пунктом 3.33 Правил передбачено, що електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на шість місяців має здійснювати контрольний огляд засобу обліку.

Технічна перевірка здійснюється електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на три роки.

Роботи з контрольного огляду засобу обліку та технічної перевірки розрахункових засобів обліку електричної енергії проводяться у присутності уповноважених представників споживача, а в разі, якщо споживач купує електричну енергію у постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом - додатково в присутності представників постачальника за нерегульованим тарифом, та оформляються актом про проведені роботи із зазначенням в акті прізвища уповноваженого представника електропередавальної організації, який проводив роботи, та номера його службового посвідчення, підстави проведення технічної перевірки або контрольного огляду засобу обліку та детального опису результатів обстеження.

Пунктом 3.34 Правил передбачено, що будь-які роботи, пов'язані з порушенням або зміною схеми розрахункового обліку електричної енергії, заміною типу розрахункового засобу обліку електричної енергії, проводяться за погодженням з електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії) у присутності представників заінтересованих сторін та оформляються актом.

Роботи з розпломбування, випробування, вимірювання, зміни схеми розрахункового обліку, заміни типу розрахункового обліку електричної енергії без оформлення акта в присутності уповноважених осіб споживача та електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) не допускаються.

Під час проведення вищезазначених робіт розрахунковий облік обсягу електричної енергії здійснюється за тимчасовими схемами, узгодженими з постачальником електричної енергії. У разі неможливості створення тимчасових схем розрахункового обліку розрахунки за електричну енергію, спожиту протягом часу проведення вищезазначених робіт, здійснюються відповідно до порядку, погодженого заінтересованими сторонами.

Після закінчення робіт засоби обліку опломбовуються та передаються на збереження згідно з процедурою, визначеною пунктами 3.31-3.32 цих Правил.

Пунктами 6.40, 6.41, 6.42 Правил передбачено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ України від 04.05.2006 №562 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656).

У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) під час вручення протоколу споживачу зобов'язаний ознайомити споживача з його правом щодо можливості оскарження рішення комісії.

У разі звернення споживача до суду щодо оскарження рішення комісії споживач впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу повідомляє про це постачальника електричної енергії (до прийняття постачальником електричної енергії рішення про обмеження або відключення електропостачання) та надає копію зареєстрованої в канцелярії суду позовної заяви. У разі неотримання постачальником електричної енергії ухвали про відкриття провадження у справі впродовж 20 робочих днів з дня реєстрації позовної заяви канцелярією суду постачальник електричної енергії може звернутись до суду щодо встановлення факту порушення провадження у справі.

На період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил обмеження та відключення електропостачання такого споживача, пов'язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється.

У разі задоволення судом скарги споживача постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) скасовує відповідний акт про порушення. Оплачені споживачем за рішенням комісії кошти постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення (який не перевищує трьох років), у разі відсутності заборгованості - зараховує ці кошти в рахунок майбутніх розрахункових періодів або, за заявою споживача, повертає оплачені ним кошти.

Відповідно до п. 10.2 Правил споживач електричної енергії зобов'язаний в тому числі додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів законодавства України; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень.

Відповідно до п.п. 2 п. 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 №562 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656), методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ, а саме пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів.

Згідно п. 1.2 Методики вона застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

У разі своєчасного (до виявлення порушення представниками енергопостачальника) письмового повідомлення споживачем енергопостачальника про виявлені ним пошкодження приладів (систем) обліку, пошкодження або зрив пломб та за відсутності явних ознак втручання в роботу приладів (систем) обліку Методика не застосовується.

В пункті 5 Акту № К 036977 від 14.12.2017 зазначено, що позивачем не було надано представникам відповідача інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, відмовлено від вимірювання навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність.

Відповідачем було зроблено розрахунок необлікованої електричної енергії по Акту за період з 15.06.2017 по 14.12.2017 (183 дні) на суму 319986,62 грн., про що було складено відповідний розрахунок.

Позивач зазначає, що пломбу на доступі до дооблікового ввідного рубильника та трансформаторів струму йому не було передано по акту, як передбачено п.п. 3.31-3.32 ПКЕЕ.

На спростування вказаних позивачем обставин, відповідачем було надано суду першої інстанції акт №406653 від 12.01.2017 про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб, встановлених на ньому, в якому зокрема зазначено про опломбування клемної кришки, ТС, доступу та кожуха (чотири пломби) та передачу пломби на відповідальне збереження уповноваженому представнику позивача ОСОБА_2.

Позивач заперечує наявність у нього такого працівника та уповноваженої особи Малашок та заперечує підписання вказаного акту та прийняття на відповідальне зберігання зазначених пломб.

Як зазначалось вище, згідно п.3.32 Правил передбачено, що при пломбуванні оформляється акт про пломбування.

У акті про пломбування мають бути зазначені: місце встановлення кожної пломби, сторона, яка її встановила, сторона, відповідальна за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб на них.

Акт про пломбування обліку підписується керівниками або уповноваженими особами сторін, які брали участь у пломбуванні обліку.

Водночас, зі змісту акта №406653 від 12.01.2017 про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб встановлених на ньому слідує, що від імені споживача - ТОВ "Карпати" прилади обліку та пломби прийняла особа Малашок, у той час, як означена особа у трудових відносинах з позивачем не перебувала. При цьому надання Малашок повноважень на засвідчення та підписання подібних документів заперечується позивачем у повному обсязі.

У вказаному акті у графі "в присутності (посада, П.І.Б.)" не зазначено посаду, прізвище, ім'я та по-батькові особи, яка приймала на відповідальне збереження прилади обліку та встановлені на них пломби. У графі "споживач (представник споживача), підпис, прізвище, ім'я, по-батькові" вказаного акту зазначено прізвище Малашок (без ініціалів), підпис відсутній.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що акт №406653 від 12.01.2017 про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб, встановлених на ньому, підписано представником позивача ОСОБА_2 Проте пояснень з приводу того, що це за особа, яку посаду займає і звідки відповідачу відомо, що ініціали ОСОБА_2, хоча у акті ініціалів не зазначено, представник відповідача не надав.

Інших доказів, що підтверджують прийняття позивачем пломб, встановлених на доступі до дооблікового ввідного рубильника та трансформаторів струму в матеріалах справи не міститься, що свідчить як про відсутність у позивача, як споживача, обов'язку по збереженню і цілісності пломби, встановленої на дообліковому ввідному рубильнику та трансформаторах струму, так і відсутність правових підстав для застосування до позивача відповідальності за пошкодження такої пломби.

З огляду на викладене, позовна вимога про скасування оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування обсягу та вартості недорахованої електричної енергії у сумі 319986,62 грн., застосованої рішенням комісії відповідача, оформленого протоколом №128 від 04.01.2018 за результатами розгляду акту № К 036977 від 14.12.2017 про порушення правил користування електроенергією є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Стосовно позовної вимоги про визнання недійсним акту про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб від 12.01.2017 №406653, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Дана норма кореспондує з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту, вважаючи, що таким чином буде припинене порушення його прав і законних інтересів.

Тобто, як вірно зазначив суд першої інстанції, акт про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб від 12.01.2017 №406653 не є актом в розумінні ст. 20 ГК України та за своїми ознаками до таких актів не належить, оскільки є лише фіксацією здійснення передачі на відповідальне збереження приладу обліку та пломб, тобто позовна вимога про визнання недійсним акту про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб не відповідає встановленим способам захисту.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні зазначеної позовної вимоги.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Вищевикладені обставини справи спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування рішення суду, а тому відхиляються судом.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування, зміни чи визнання нечинним оскаржуваного рішення суду не вбачається.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" залишити без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 12.09.2018 у справі №911/896/18 - без змін.

Матеріали справи №911/896/18 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

повний текст постанови складено 25.02.2019

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Л.В. Чорна

О.М. Коротун