Рішення

від 22.02.2019 по справі 910/15776/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.02.2019Справа № 910/15776/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М. за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи За позовомПублічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Служба замовника ТНС України" Пророзірвання договору та стягнення 240 240,00 грн,

Учасники судового процесу:

від позивача: Мединський М.М., Квашнін М.О.;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба замовника ТНС України" про:

- розірвання договору № 1335/10.4 на виконання проектних робіт від 17.07.2018, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Служба замовника ТНС України";

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба замовника ТНС України" 131 040,00 грн авансу, 43 680 грн штрафу на підставі п. 6.3 договору та 65 520 грн штрафу на підставі п. 6.5 договору.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставним ухиленням відповідача від виконання умов договору № 1335/10.4 на виконання проектних робіт від 17.07.2018, що слугувало підставою для звернення з даним позовом.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.12.2018 позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" про розірвання договору та стягнення 240 240,00 грн залишено без руху.

11.12.2018 від Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" надішли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 03.12.2018.

Ухвалою від 12.12.2018 відкрито провадження по справі №910/15776/18 та призначено її до розгляду на 09.01.2019, запропоновано відповідачу у строк протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позов у порядку, передбаченому статтею 178 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; докази направлення відзиву позивачу.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, про дату судового засідання та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 12.12.2018 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 28А.

Однак, зазначене поштове відправлення не було вручено адресу та повернуто до суду, що підтверджується інформацією, яка міститься на сайті ПАТ Укрпошта .

Крім того, судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 12.12.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Представник відповідача 09.01.2019 в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду про відкриття провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

09.01.2019 в судовому засіданні судом оголошено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 04.02.2019, яка занесена до протоколу судового засідання.

04.02.2019 представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду про відкриття провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 04.02.2019 судом закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/15776/18 до судового розгляду по суті на 22.02.2019.

Представник відповідача в дане судове засідання знову не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

З приводу неявки вказаного учасника судового процесу суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право , Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України Про міжнародні договори України і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.11 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України ).

Наразі за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів для вирішення спору по суті, а отже, неявка відповідача у судове засідання 22.02.2019 не перешкоджає розгляду справи по суті.

22.02.2019 в судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення, відповідно до яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

За висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

У судовому засіданні 22.02.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.07.2018 між Публічним акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк"(далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Служба замовника ТНС України" (далі-Генпроектувальник, відповідач) було укладено договір № 1335/10.4 на виконання проектних робіт(далі - договір), пунктами 1.1 та 1.2 якого сторони узгодили, що Генпроектувальник зобов'язується виконати функції генпроектувальника. Підготовити та узгодити з Замовником Завдання на проектування , шляхом підписання Сторонами Додаткової угоди до даного Договору. Отримати необхідні дані для проектування. До початку проектування виконати технічне обстеження (існуючі мережі, конструкції і т.д.) і видати письмовий звіт. Розробити Проектну документацію (проектно-кошторисну документацію) відповідно до норм встановлених на законодавчому рівні, в необхідному обсязі, за винятком розділів. ОПС і СКД. Дані розділи розробляються спеціалізованими компаніями за визначенням із Замовником та вносяться Генпроектувальником окремім розділом (Том) до загальної Проектної документації. Пройти комплексну експертизу та отримати позитивний експертний звіт від державної експертизи. Проводити авторський нагляд протягом всього періоду виконання будівельно-монтажних робіт (відвідування об'єкта не рідше 2-х разів на тиждень). Брати участь в щотижневих оперативних нарадах та вирішення поточних питань пов'язаних з проведенням робіт. Розробити Проектну документацію відповідно до Календарного графіку виконання Робіт - Додаток №1, а Замовник зобов'язується прийняти і сплатити виконані Генпроектувальником Роботи. Роботи виконуються згідно ДБН А.2.2-3-2014, в одну стадію РП відповідно до Завдання на проектування , яке узгоджується шляхом підписання Сторонами Додаткової угоди до даного Договору.

За твердженнями позивача, останнім було виконано свої зобов'язання щодо здійснення передоплати у розмірі 30 % від загальної вартості робіт, що підтверджується платіжним дорученням № 25 577 від 18.07.2018 на суму 131 040,00 грн.

В свою чергу, Товариством з обмеженою відповідальністю "Служба замовника ТНС України", зобов'язання за договором виконано не було, проектної документації в обумовлені договором строки позивачу не передано.

Враховуючи зазначені обставини, позивач звернувся до відповідача із листом вих. № КНО-10.4/22 від 03.10.2018, відповідно до змісту якого Публічне акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" вимагало від відповідача сплатити нараховані штрафи за прострочення виконання договору, а також надати Проектну документацію, розроблену у відповідності до умов договору. Крім того, позивачем наголошено, що у випадку не виконання зазначеної вимоги, останній відмовляється від договору та вимагає повернути аванс у сумі 131 040,00 грн., а також відшкодувати завдані збитки у сумі 109 200,00 грн.

Разом із тим, відповідач умови договору не виконав, проектну документацію позивачу не надав, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом.

В свою чергу, відповідач правами, передбаченими чинним законодавством України не скористався, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не наддав.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та зазначалось раніше, 17.07.2018 між Публічним акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк"(далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Служба замовника ТНС України" (далі-Генпроектувальник, відповідач) було укладено договір № 1335/10.4 на виконання проектних робіт(далі - договір), пунктами 1.1 та 1.2 якого сторони узгодили, що Генпроектувальник зобов'язується виконати функції генпроектувальника. Підготовити та узгодити з Замовником Завдання на проектування , шляхом підписання Сторонами Додаткової угоди до даного Договору. Отримати необхідні дані для проектування. До початку проектування виконати технічне обстеження (існуючі мережі, конструкції і т.д.) і видати письмовий звіт. Розробити Проектну документацію (проектно-кошторисну документацію) відповідно до норм встановлених на законодавчому рівні, в необхідному обсязі, за винятком розділів. ОПС і СКД. Дані розділи розробляються спеціалізованими компаніями за визначенням із Замовником та вносяться Генпроектувальником окремім розділом (Том) до загальної Проектної документації. Пройти комплексну експертизу та отримати позитивний експертний звіт від державної експертизи. Проводити авторський нагляд протягом всього періоду виконання будівельно-монтажних робіт (відвідування об'єкта не рідше 2-х разів на тиждень). Брати участь в щотижневих оперативних нарадах та вирішення поточних питань пов'язаних з проведенням робіт. Розробити Проектну документацію відповідно до Календарного графіку виконання Робіт - Додаток №1, а Замовник зобов'язується прийняти і сплатити виконані Генпроектувальником Роботи. Роботи виконуються згідно ДБН А.2.2-3-2014, в одну стадію РП відповідно до Завдання на проектування яке узгоджується шляхом підписання Сторонами Додаткової угоди до даного Договору.

Відповідно до п. п. 2.1-2.3 договору, загальна вартість робіт (ціна) Робіт за цим Договором включає до себе всі витрати Генпроектувальника при виконанні Робіт та визначається за Договірною Ціною згідно з Додатком №2 який є невід'ємною частиною цього Договору та становить: 364 000 грн (триста шістдесят чотири тисячі грн. 00 коп.) крім цього ПДВ (20%) - 72 800,00 грн. (сімдесят дві тисячі вісімсот грн. 00 коп.), разом з ПДВ - 436 800,00 грн. (чотириста тридцять шість тисяч вісімсот грн. 00 коп.).

Сторони дійшли згоди, що загальна вартість Робіт за цим Договором, вказана в Додатку №2, є твердою та включає до себе всі офіційні платежі, пов'язані з одержанням Генпроектувальником погоджень, звітів і дозволів від державних служб і організацій, необхідних для виконання Генпроектувальником Робіт за цим Договором.

Оплата робіт проводиться Замовником у безготівковій формі відповідно до п.2.5. цього Договору, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Генпроектувальника який зазначений у розділі 14 цього Договору.

Пунктом 2.4 договору сторони визначили порядок здійснення платежів, зокрема, замовник здійснює перший платіж - аванс, в розмірі 30% від вартості Робіт по Договору, що становить - 109 200,00 грн. (сто дев'ять тисяч двісті грн. 00 коп.), крім цього ПДВ (20%) - 21 840,00 грн. (двадцять одна тисяча вісімсот сорок грн. 00 коп.),. разом з ЦДВ - 131 040,00 грн. (сто тридцять одна тисяча сорок грн. 00 коп.), сплачуються Замовником протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання даного Договору та на його підставі, але не пізніше 25 числа місяця. Якщо Договір підписано після 25 числа місяця, оплата здійснюється після першого числа місяця, наступного за місяцем його підписання.

Другий платіж - аванс, в розмірі 10% від вартості Робіт по Договору що становить - 36 400,00 грн. (тридцять шість тисяч чотириста грн. 00 коп.), крім цього ПДВ (20%) - 7 280,00 грн. (сім двісті вісімдесят грн. 00 коп.), разом з ПДВ - 43 680,00 грн. (сорок три тисячі шістсот вісімдесят грн. 00 коп.), сплачується Замовником протягом 10 (десяти) банківських днів з дня підписання Сторонами Акту приймання передачі одного екземпляру Проектної документації, та на його підставі, але не пізніше 25 числа місяця. Якщо Акт приймання-передачі проектної документації підписано після 25 числа місяця, оплата здійснюється після першого числа місяця, наступного за місяцем його підписання.

Третій платіж - аванс, в розмірі 40% від вартості Робіт по Договору що становить 145 600,00 грн. (сто сорок п'ять тисяч шістсот грн. 00 коп.), крім цього ЦДВ (20%) - 29 120,00 грн. (двадцять дев'ять тисяч сто двадцять грн. 00 коп.), разом з ПДВ -174 720,00 грн. (сто сімдесят чотири тисячі сімсот двадцять грн. 00 коп.), сплачується Замовником протягом 10 (десяти) банківських днів з дати передачі Генпроектувальником, Замовнику оригіналу позитивного експертного звіту від державної експертизи та виконання п.5.2 даного Договору, але не пізніше 25 числа місяця. Якщо оригінал позитивного експертного звіту від державної експертизи та документи вказані в п. 5.2. даного Договору передано після 25 числа місяця, оплата здійснюється після першого числа місяця, наступного за місяцем Його передачі.

Четвертий платіж, в розмірі 20% від вартості Робіт по Договору що становить 72 800,00 грн. (сімдесят дві тисячі вісімсот грн. 00 коп.), крім цього ПДВ (20%) - 14 560,00 грн. (чотирнадцять тисяч п'ятсот шістдесят грн. 00 коп.), разом з ПДВ - 87 360,00 грн. (вісімдесят сім тисяч триста шістдесят грн. 00 коп.), сплачується Замовником протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання Акту виконаних робіт між Замовником та Генпроектувальником, після підписання остаточного (кінцевого) Акту виконаних робіт між Замовником та Генпідрядною організацію на виконання будівельних робіт за даною Проектною Документацією, але не пізніше 25 числа місяця. Якщо Акт виконаних робіт підписано після 25 числа місяця, оплата здійснюється після першого числа місяця, наступного за місяцем його підписання.

Строки виконання робіт передбачені п. п. 3.1 та 3.2 договору, а саме: Генпроектувальник зобов'язується виконати Роботи за цим Договором та передати Замовнику Проектну документацію, розроблену відповідно до положень цього Договору в строки визначені у Додатку №1 до цього Договору. Строк виконання Робіт за Договором може бути змінений за взаємною письмовою згодою Сторін. Перегляд строків виконання Робіт з обгрунтованими причинами оформлюється підписанням Сторонами відповідної додаткової угоди до цього Договору.

За умовами договору, зокрема п. 4.1, генпроектувальник зобов'язаний: належним чином, в повному обсязі, в строки, в порядку та на умовах, визначених положенням цього Договору та Додатками до нього, виконати Роботи та передати Замовнику Проекту документацію. Надавати консультаційну підтримку Замовнику щодо отримання необхідних погоджень, звітів, дозволів від державних служб та організацій, необхідних для виконання Робіт за даним Договором, та Договору підряду між Замовником та Генпідрядником. Підготувати та надати Замовнику опитувальні листи в разі необхідності. Виконувати Роботи відповідно до положень законодавства України, в тому числі Державних будівельних норм і правил, місцевих правил забудови та іншої містобудівної нормативної документації. Не передавати без письмової попередньої згоди Замовника Проекту документацію третім особам. У випадку виникнення обставин, що загрожують строкам виконання Робіт за даним Договором в письмовій формі повідомити Замовника протягом 7 (семи) календарних днів з моменту виникнення (виявлення) цих обставин.

У разі наявності в Проектній документації недоліків та/або недоробок, в тому числі після прийняття Проектної документації, що виникли з вини Генпроектувальника та були виявлені Замовником або державними службами або організаціями уповноваженими перевіряти та затверджувати Проектну документацію, що е предметом цього Договору, Генпроектувальник самостійно, за власний рахунок і в письмово узгоджений з Замовником термін, виправляє вказані зауваження та недоліки.

За письмовим запитом Замовника, надавати йому інформацію та робочі матеріали Проектної документації для попереднього ознайомлення, аналізу проектних рішень та попереднього їх погодження протягом 2 (двох) банківських днів з моменту отримання письмового запита Замовника.

Забезпечити збереження документів, одержаних від Замовника в рамках Договору та не розголошувати їхній зміст третім особам, за винятком випадків, передбачених законодавством України, протягом всього строку дії Договору та протягом 3 (трьох) років з моменту його припинення. Не використовувати І не розголошувати отриману від Замовника інформацію, що носить конфіденційний характер.

Нести відповідальність за недоліки та/або недоробки розробленої Проектної документації відповідно до вимог цього Договору, нормативним документам передбачених законодавством України, ДБН А.2.2-3:2014 та законодавчим вимогам в галузі будівництва, діючим в Україні.

У разі пред'явлення до Замовника позову третьою особою у зв'язку з недоліками та/або недоробками розробленої Проектної документації, взяти участь у справі на стороні Замовника. Виконувати належним чином інші зобов'язання, передбачені цим Договором.

Відповідно до пунктів 5.1-5.4 договору, Генпроектувальник здійснює Роботи передбачені цим Договором в термін згідно Додатку № 1 до цього Договору.

Після закінчення розробки Проектної документації Генпроектувальник передає її Замовнику разом з Актом приймання передачі Проектної документації. Проектна документація розроблена на українській мові передається в кількості: на паперовому носії 4 (чотири) примірники та на цифровому носії (у форматі файлів PDF та у форматі DWG) по 1 (одному) примірнику.

Приймання Проектної документації оформляється Сторонами шляхом підписання Акту приймання передачі Проектної документації.

Замовник протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту одержання від Генпроектувальника Акту приймання передачі Проектної документації підписує його, або в цей же строк надає Генпроектувальнику вмотивовану письмову відмову.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін та до повного виконання зобов'язань за даним Договором(п. 11.1 договору).

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір № 1335/10.4 на виконання проектних робіт від 17.07.2018, як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду на виконання проектних робіт.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Згідно статті 887 Цивільного кодексу України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 889 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до п. п. 2.1-2.3 договору, загальна вартість робіт (ціна) за цим Договором включає до себе всі витрати Генпроектувальника при виконанні Робіт та визначається за Договірною Ціною згідно з Додатком №2 який є невід'ємною частиною цього Договору та становить: 364 000 грн (триста шістдесят чотири тисячі грн. 00 коп.) крім цього ПДВ (20%) - 72 800,00 грн. (сімдесят дві тисячі вісімсот грн. 00 коп.), разом з ПДВ - 436 800,00 грн. (чотириста тридцять шість тисяч вісімсот грн. 00 коп.).

Як встановлено судом та зазначалось раніше, умовами договору сторони визначили певний порядок здійснення оплати по договору. Зокрема, пунктом 2.4 договору передбачено здійснення замовником платежів в чотири етапи. Перший платіж - аванс, в розмірі 30% від вартості Робіт по Договору, що становить - 109 200,00 грн. (сто дев'ять тисяч двісті грн. 00 коп.), крім цього ПДВ (20%) - 21 840,00 грн. (двадцять одна тисяча вісімсот сорок грн. 00 коп.),. разом з ЦДВ - 131 040,00 грн. (сто тридцять одна тисяча сорок грн. 00 коп.), сплачуються Замовником протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання даного Договору та на його підставі, але не пізніше 25 числа місяця. Якщо Договір підписано після 25 числа місяця, оплата здійснюється після першого числа місяця, наступного за місяцем його підписання.

Враховуючи дату підписання сторонами договору підряду - 17.07.2018, умови здійснення першого-авансового платежу, а також беручи до уваги дату та суму здійсненої оплати(18.07.2018 - 131 040,00 грн.), суд зазначає, що замовник виконав свої зобов'язання в частині першого платежу належним чином.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Частиною 1 ст. 846 Цивільного кодексу України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до п. 5.1 договору, Генпроектувальник здійснює Роботи передбачені цим Договором в термін згідно Додатку № 1 до цього Договору.

Зі змісту Календарного графіку виконання робіт(Додаток № 1 до договору), зокрема п. 3, вбачається, що термін виконання роботи оформлення та видача Замовнику Проектної документації складає 30 календарних дні з дати оплати за п. 2.4.1 договору.

Оскільки замовником було належним чином виконано свої зобов'язання, встановлені п. 2.4.1 договору, та здійснено перший авансовий платіж 17.07.2018, а також враховуючи вищенаведений строк для передачі проектної документації(30 к.д.), то Генпроектувальник був зобов'язаний виконати умови договору та передати замовнику Проектну документацію до 16.08.2018 включно.

Відповідно до п. 5.1 договору, приймання Проектної документації оформляється Сторонами шляхом підписання Акту приймання передачі Проектної документації.

Разом із тим, за твердженнями позивача, які підтверджуються матеріалами справи та не спростовані відповідачем, Товариство з обмеженою відповідальністю "Служба замовника ТНС України" не виконало свої зобов'язання по договору підряду, проектну документацію не оформило та не передало замовнику.

Крім того, слід зауважити, що підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 договору сторони передбачили, що у випадку виникнення обставин, що загрожують строкам виконання Робіт за даним Договором, Генпроектувальник зобов'язаний в письмовій формі повідомити Замовника протягом 7 (семи) календарних днів з моменту виникнення (виявлення) цих обставин.

Наразі, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які звернення відповідача до позивача із заявами щодо виникнення обставин, які загрожують строкам виконання робіт.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, виходячи з наведених вище вимог чинного законодавства та умов договору, суд дійшов висновку, щодо порушення відповідачем своїх зобов'язань по договору в частині виконання робіт Оформлення та видача Замовнику Проектної документації в строки, визначені умовами договору та додатку № 1 до нього.

За приписами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до п. 11.3 договору, якщо інше прямо не передбачено цим Договором або чинним в Україні законодавством, цей договір може бути розірваний тільки за домовленістю Сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього Договору.

Згідно з ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Таким чином, замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і визначене цією нормою право не може бути обмежене.

Як свідчать матеріали справи, позивачем було вручено відповідачу лист вих. № КНО-10.4/22 від 03.10.2018, відповідно до змісту якого Публічне акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" вимагало від відповідача сплатити нараховані штрафи за прострочення виконання договору, а також надати Проектну документацію, розроблену у відповідності до умов договору. Крім того, позивачем наголошено, що у випадку не виконання зазначеної вимоги, останній відмовляється від договору та вимагає повернути аванс у сумі 131 040,00 грн., а також відшкодувати завдані збитки у сумі 109 200,00 грн.

Одночасно, частина 2 ст. 651 Цивільного кодексу України визначає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України).

Таким чином, укладаючи договір підряду позивач мав на меті та розраховував отримати оформлену Проектну документацію та, в подальшому, позитивний експертний звіт від державної установи. Проте, не виконавши свої зобов'язання, відповідач істотно порушив умови зазначеного договору, оскільки таке порушення призвело до позбавлення позивача того, на що він розраховував при його укладенні.

Враховуючи встановлені судом обставини невиконання відповідачем умов договору у встановлений строк, що є істотним порушенням прийнятих на себе зобов'язань, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині вимог про розірвання договору № 1335/10.4 на виконання проектних робіт від 17.07.2018.

Частиною 2 статті 570 Цивільного кодексу України визначено, що якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

За приписами положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). На відміну від завдатку аванс - це спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції. Аванс сплачується боржником у момент настання обов'язку платити та виконує функцію попередньої оплати.

Тобто, у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила. Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/45382/17.

Зважаючи на встановлені судом факти неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань з виконання робіт за Договором, що послугувало підставою для розірвання останнього, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для повернення здійсненого позивачем авансу у сумі 131 040,00 грн, а відповідні позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача нарахованого штрафу у розмірі 10% від загальної суми договору, що склав 43 680,00 грн. за порушення строків виконання робіт за договором та штрафу у розмірі 15 % від загальної суми договору, що склав 65 520,00 грн. за порушення зобов'язань генпроектувальника, передбачених п. 4.1 договору.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша, друга статті 217 Господарського кодексу України). Штрафними санкціями відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими Господарським кодексом України та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (частина перша статті 199 Господарського кодексу України).

Видами забезпечення виконання зобов'язання за змістом положень частини першої статті 546 Цивільного кодексу України є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік забезпечувальних заходів для належного виконання зобов'язання не є вичерпним і сторони, використовуючи принцип свободи договору, передбачений статтею 627 Цивільного кодексу України, мають право встановити й інші, окрім тих, що передбачені частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України, засоби, які забезпечують належне виконання зобов'язання, за умови, що такий вид забезпечення не суперечить закону.

За змістом положень частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 6.3 договору, за порушення Генпроектувальником строків виконання Робіт згідно умов Договору, Генпроектувальник сплачує Замовнику штраф в розмірі 10% (десять відсотків) від загальної вартості Робіт, яка зазначена у п.2.1 цього Договору по кожному факту порушення.?

Згідно з п. 6.5 договору, за порушення Генпроектувальником зобов'язань передбачених пунктам 4.1., цього Договору Генпроектувальник сплачує Замовнику штраф в розмірі 15% (п'ятнадцяти відсотків) від загальної вартості Робіт, яка зазначена у п.2.1. цього Договору.

Судом встановлено, що відповідачем у встановлений строк свого обов'язку з виконання робіт не виконано, чим допущено прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), а тому позивачем правомірно заявлено вимогу про нарахування штрафів у розмірі, передбаченому пунктами 6.3 та 6.5 Договору.

Здійснивши перевірку нарахованих штрафів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу нормативно обгрунтовані та арифметично вірні, а тому підлягають повному задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Розірвати договір № 1335/10.4 на виконання проектних робіт від 17.07.2018, укладений між Публічним акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Служба замовника ТНС України".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба замовника ТНС України"(місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 28 А, код ЄДРПОУ 35412766 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк"(місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4; код ЄДРПОУ14282829 ) 131 040,00 грн. авансу, 43 680,00 грн. штрафу, 65 520,00 грн. штрафу та 5 365,60 грн. судового збору.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч.1 ст.256 та п.п.17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено

28.02.2019

Суддя Спичак О.М.