Рішення

від 28.02.2019 по справі 911/42/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2019 р. Справа № 911/42/19

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., при секретарі судового засідання Гришко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Метал

до Товариства з обмеженою відповідальністю Атакс Юкрейн

про стягнення 144 337, 26 грн.

Представники:

від позивача: не з'явилися

від відповідача: не з'явилися

Обставини справи:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача 144 337, 26 грн. заборгованості за договором № 2904-ВМ постачання товару від 29.04.2016, з яких: 80 040, 00 грн. - передоплати та 64 297, 26 грн. - пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо поставки товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.01.2019 відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання на 04.02.2019 та витребувано у сторін певні документи.

До господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення та документи по справі (вх. № 1823/19 від 29.01.2019).

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.02.2019, враховуючи неявку в судове засідання представника відповідача та відсутність доказів про вручення йому ухвали від 10.01.2019, а також з метою виконання завдань та основних засад господарського судочинства, розгляд справи відкладено на 28.02.2019.

04.02.2019 після судового засідання через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява б/н від 04.02.2019 (вх. № 2299/19 від 04.02.2019), у якій він просить суд розглядати дану справу без участі представника позивача та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а також врахувати у склад витрат, що пов'язані з розглядом справи витрати на придбання залізничних білетів для представника позивача адвоката ОСОБА_1 у розмірі 573, 21 грн. та 362, 28 грн.

Представники сторін, належним чином повідомлені про час, дату і місце розгляду справи, у судове засідання 28.02.2019 не з'явилися, відповідач причин неявки суду не повідомив та відзиву на позовну заяву не надіслав.

Враховуючи, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 28.02.2019, відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом ухвалено рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

29.04.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Атакс Юкрейн (постачальник - відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Метал (покупець - позивач) укладено договір № 2904-ВМ постачання товару, за умовами якого відповідач зобов'язався передати у власність позивача кабельні лінії зв'язку, що виведені з експлуатації (далі - товар), а позивач зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору.

Відповідно до п. 1.3 договору найменування товару та його кількість на момент укладення даного договору становить: марка кабелю КМБ-4 - 12128 м.п.

Згідно з п. 1.4 договору ціна товару може змінюватись в залежності від зміни ринкових цін. Остаточні ціни, кількість та якість товару вказуються в актах приймання товару , що є невід'ємною частиною даного договору та складаються на кожну партію окремо.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що позивач згідно рахунку-фактури або підписання акту приймання-передачі оплачує вартість товару на розрахунковий рахунок відповідача в національній валюті України не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту надання рахунку або підписання акту приймання-передачі позивачу і надання позивачу всіх супровідних документів на передачу товару.

Відповідно до п. 3.2 договору за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов'язання за кожний день прострочення.

Згідно з п. 4.1 договору датою постачання вважається дата передачі товару від відповідача до позивача.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що прийом товару по кількості і якості проводить позивач на складі позивача і є кінцевим.

Відповідно до п. 4.3 договору постачання здійснюється автомобільним транспортом.

Згідно з п. 4.4 договору транспортні витрати бере на себе відповідач/позивач - за домовленістю сторін.

Пунктом 4.5 договору передбачено, що перехід права власності на товар відбувається в момент: підписання сторонами акту прийому товару на складі позивача .

Відповідно до п. 7.1 договору даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2016.

Згідно з п. 7.2 договору якщо за один місяць до закінчення терміну даного договору жодна із сторін не виявить намір щодо розірвання, договір вважається пролонгованим ще на один календарний рік.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що можливе дострокове розірвання даного договору з ініціативи однієї зі сторін за умови письмового повідомлення іншої сторони не менш ніж за 15 календарних днів до передбачуваної дати його розірвання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем, на виконання умов вищезазначеного договору, було виставлено позивачу рахунок № 3 від 28.04.2016 на оплату товару - кабель КМБ-4 б/у у кількості 1334 м на загальну суму 80 040, 00 грн.

29.04.2016 позивачем перераховано на рахунок відповідача 80 040, 00 грн. передоплати за товар згідно вищевказаного рахунку, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 691 від 29.04.2016.

Проте, в порушення взятих на себе зобов'язань, відповідач, визначений рахунком № 3 від 28.04.2016 та оплачений позивачем, товар не поставив.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з претензією - повідомленням № 502/1 від 19.11.2018 про відмову від договору та повернення сплачених коштів, а саме позивач у вказаному повідомленні відмовився від прийняття виконання зобов'язання за договором № 2904-ВМ постачання товару від 29.04.2016 від відповідача та вимагав повернути передоплату за даним договором у розмірі 80 040, 00 грн., відшкодувати інфляційні втрати, 3 % річних та пеню за неналежне виконання зобов'язання протягом 7 робочих днів з моменту отримання цього повідомлення, але не пізніше 01.12.2018. В підтвердження направлення вказаної претензії - повідомлення позивач надав до суду опис вкладення до цінного листа від 20.11.2018 та накладну Укрпошти від 20.11.2018, копії яких залучено до матеріалів справи, оригінали у судовому засіданні оглянуто.

Проте, відповідачем не було виконано свого зобов'язання щодо поставки товару або перерахування сплаченої позивачем передоплати, претензія залишена без відповіді, що і стало підставою для звернення останнього з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, припис ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України містить в собі альтернативу щодо реалізації покупцем своїх прав у випадку не поставки товару у встановлений договором строк, а саме: покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За змістом положень статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи сплату позивачем коштів за поставку товару у розмірі 80 040, 00 грн. та те, що поставка товару відповідачем нездійснена і позивач повідомив його про необхідність повернути кошти, які були ним перераховані в якості передоплати, суд дійшов висновку, що у відповідача наявний обов'язок перед позивачем щодо повернення передоплати у розмірі 80 040, 00 грн.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, у судове засідання своїх представників не направив, належних та допустимих доказів, які підтверджують виконання ним договірних зобов'язань щодо поставки товару або повернення передоплати суду не надав.

З огляду на вищевикладене та зважаючи на те, що сума передоплати на час прийняття рішення відповідачем не повернута позивачу, її розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 80 040, 00 грн. заборгованості (передоплати) є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач, на підставі п. 3.2 договору, просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного відповідачем зобов'язання за кожний день прострочення, яка за розрахунком позивача за період з 30.04.2016 по 14.12.2018 складає 64 297, 26 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 2 ст. 217 Господарського кодексу України унормовано, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими Господарським кодексом України та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України).

Видами забезпечення виконання зобов'язання за змістом положень ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік забезпечувальних заходів для належного виконання зобов'язання не є вичерпним і сторони, використовуючи принцип свободи договору, передбачений ст. 627 Цивільного кодексу України, мають право встановити й інші, окрім тих, що передбачені ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, засоби, які забезпечують належне виконання зобов'язання, за умови, що такий вид забезпечення не суперечить закону.

За змістом положень ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 3.2 договору передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов'язання за кожний день прострочення.

Таким чином, підставою господарсько-правової відповідальності за вищезазначеним договором є, зокрема, невиконання чи неналежне виконання відповідачем зобов'язань за цим договором.

Зі змісту договору № 2904-ВМ постачання товару від 29.04.2016 вбачається, що строк поставки товару або повернення передоплати у даному договорі сторонами не визначено.

Згідно з ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вже зазначалося, позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія № 502/1 від 19.11.2018 про відмову від договору та повернення сплачених коштів, у якій позивач, зокрема, вимагав повернути передоплату за даним договором у розмірі 80 040, 00 грн. протягом 7 робочих днів з моменту отримання цього повідомлення, але не пізніше 01.12.2018. В підтвердження направлення вказаної претензії позивач надав до суду опис вкладення до цінного листа від 20.11.2018 та накладну Укрпошти від 20.11.2018.

Оскільки докази того, коли відповідач отримав вищезазначену претензію у матеріалах справи відсутні, суд вважає, що обов'язок по поверненню коштів позивачу для відповідача настав 01.12.2018, а з 02.12.2018 відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання.

З огляду на вищезазначене, враховуючи заявлений позивачем період нарахування пені (30.04.2016 по 14.12.2018) та положення ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість стягнення з відповідача на користь позивача пені за період з 02.12.2018 по 14.12.2018, яка за розрахунком суду становить 1 026, 27 грн.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 2904-ВМ постачання товару від 29.04.2016 підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 81 066, 27 грн., з яких: 80 040, 00 грн. - заборгованості (передоплати) та 1 026, 27 грн. - пені, у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 63 270, 99 грн. пені суд відмовляє.

Судовий збір, відповідно п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, заявлені позивачем інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме на придбання залізничних білетів для представника позивача адвоката ОСОБА_1, у розмірі 935, 49 грн., з огляду на те, що вони є документально підтвердженими та вказаний представник позивача брав участь у судовому засіданні 04.02.2019, відповідно приписів ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73-74, 76-79, 86, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Метал задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Атакс Юкрейн (08711, Київська область, Обухівський район, селище міського типу Козин, вулиця А.Солов'яненка, будинок 68, ідентифікаційний код - 37850910) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Метал (49005, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Олеся Гончара, будинок 16, ідентифікаційний код - 24446930) 80 040 (вісімдесят тисяч сорок) грн. 00 коп. - заборгованості (передоплати) та 1 026 (одна тисяча двадцять шість) грн. 27 коп. - пені на р/р 2600300017717 у філії АТ Укрексімбанк м. Дніпропетровськ, МФО 305675, код ЄДРПОУ 24446930.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Атакс Юкрейн (08711, Київська область, Обухівський район, селище міського типу Козин, вулиця А.Солов'яненка, будинок 68, ідентифікаційний код - 37850910) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Метал (49005, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Олеся Гончара, будинок 16, ідентифікаційний код - 24446930) 1 215 (одна тисяча двісті п'ятнадцять) грн. 99 коп. - судового збору та 935 (дев'ятсот тридцять п'ять) грн. 49 коп. - судових витрат, пов'язаних з розглядом справи на р/р 26001000029311 у ФВАТ Укрексімбанк м. Дніпропетровськ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 24446930.

4. В частині позовних вимог про стягнення пені у розмірі 63 270 (шістдесят три тисячі двісті сімдесят) грн. 99 коп. відмовити.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 28.02.2019.

Суддя Т.В. Лутак