Рішення

від 18.02.2019 по справі 911/2779/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2019 р. м. Київ Справа № 911/2779/18

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Мірошніченко В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Товариств з обмеженою відповідальністю Аліко , м.Київ

до Фізичної особи-підприємця Журавльова Петра Анатолійовича, м.Славутич Київської області

про стягнення грошових коштів

У судовому засіданні беруть участь:

представник позивача : Василюк М.М. (договір про надання правової допомоги адвокатом №Ю-18/35 від 10.12.2018);

представник відповідача : не з'явився

1. Стислий виклад позицій учасників справи (заяви по суті справи)

13.12.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Аліко (далі - позивач, ТОВ Аліко ) звернулось до Господарського суду Київської області (далі - суд) із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Журавльова Петра Анатолійовича (далі - відповідач, ФОП Журавльов П.А.) про стягнення 89 662,22грн, з яких: пеня у розмірі 34 071,78грн; втрати від інфляції у розмірі 4 320,00грн; 3% річних у розмірі 2 973,70грн; додаткові витрати у розмірі 48 296,74грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 1 800,00грн.

Позовну заяву обґрунтовує ст.ст. 216, 224, 225, 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 549-551, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та вказує на те, що відповідач прострочив виконання зобов'язання в частині вчасної поставки товару згідно договору №17 від 10.04.2018. За таких обставин позивачем були нараховані відповідачу штрафні та фінансові санкції.

Під час судового засідання позивач підтримав позовну заяву та надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

ФОП Журавльов П.А. правом, передбаченим ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), не скористався та відзиву на позов не подав.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 28.12.2018, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 21.01.2019; запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву у порядку ст. 178 ГПК України у строк до 17.01.2019.

За результатами підготовчого засідання 21.01.2019 судом постановлено ухвалу від 21.01.2019 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 18.02.2019.

У судове засідання 18.02.2019 відповідач не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно (т. 2а.с. 10), явка обов'язковою судом не визнавалась, а тому ураховуючи положення ст. 42 ГПК України та ч. 9 ст. 165 ГПК України, суд визнав за можливе провести розглянути справу без участі відповідача за наявними у ній матеріалами.

На підставі ст. 233 ГПК України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, із посиланням на докази

10.04.2018 між ФОП Журавльовим П.А. (постачальник) та ТОВ Сервіс Кінг , правонаступником якого є ТОВ Аліко (покупець), укладено договір поставки і монтажу модульної будівлі (конструкції) №17 (далі - Договір, т. 1 а.с. 23-25), відповідно до п. 1.1 якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, постачальник зобов'язується виготовити, поставити та змонтувати збірні модульні конструкції в кількості 4 од., технічні, якісні та інші характеристики якої вказані в додатках №1, №2 і №3 до даного Договору, які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язаний підготувати за свій рахунок та своїми силами фундамент для монтажу конструкції, а також прийняти та оплатити конструкцію.

Постачальник зобов'язується виготовити, поставити конструкції протягом 35 робочих днів з моменту оплати покупцем авансу у розмірі і в порядку, передбаченому цим Договором (п. 2.2 Договору).

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що поставка конструкцій оформлюється сторонами актом приймання-передачі конструкції, форма якого передбачена в додатку №4 до цього Договору, який є його невід'ємною частиною. Право власності на конструкції переходять до покупця з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі конструкції або накладної про приймання конструкції (її частин).

Сторони погодили наступну вартість конструкцій і її монтажу по даному Договору: 540 000,00грн без ПДВ (п. 3.1 Договору).

Розділом 4 Договору передбачені умови оплати, а саме:

4.1.1 55,56% від вартості конструкції, вказаній у п. 3.1 Договору цього Договору, а саме - 300 000,00грн без ПДВ, покупець сплачує постачальнику у вигляді предоплати протягом 3 днів після підписання цього Договору;

4.1.2 37,04% від вартості конструкції, вказаній у п. 3.1 Договору цього Договору, а саме - 200 000,00грн без ПДВ, покупець сплачує постачальнику протягом 3 банківських днів після підписання акту приймання-передачі конструкцій №1 і №2;

4.1.3 7.41% від вартості конструкції, вказаній у п. 3.1 Договору цього Договору, а саме - 200 000,00грн без ПДВ, покупець сплачує постачальнику протягом 3 банківських днів після підписання акту приймання-передачі конструкцій №3 і №4 .

У випадку несвоєчасного виконання зобов'язань по виконанню робіт по виготовленню конструкції у строк, постачальник виплачує покупцю (по його письмовій вимозі) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, від несплаченої суми за кожен день прострочення (п. 6.3 Договору).

Даний договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 9.1 Договору).

На виконання п. 1.1 та п. 2.3 Договору, між сторонами підписано без зауважень додатки №№1, 2, 3 та 4, у яких вказані технічні, якісні та інші характеристики конструкцій (т. 1 а.с. 26-31).

11.04.2018 покупцем, на виконання пп. 4.1.1 п. 4.1 Договору, сплачено постачальнику аванс у розмірі 300 000,00грн, що підтверджується платіжним дорученням №703 (т. 1 а.с. 32).

15.06.2018 між покупцем та постачальником підписано акт приймання-передачі товару (т. 1 а.с. 33), із змісту якого вбачається, що постачальник передає, а покупець приймає збірні модульні конструкції №1 і №2.

18.06.2018 покупцем, на виконання пп. 4.1.2 п. 4.1 Договору, сплачено постачальнику аванс у розмірі 200 000,00грн, що підтверджується платіжним дорученням №788 (т. 1 а.с. 34).

26.06.2018 між покупцем та постачальником підписано акт приймання-передачі товару (т. 1 а.с. 35), із змісту якого вбачається, що постачальник передає, а покупець приймає збірні модульні конструкції №3.

06.08.2018 покупцем, на виконання пп. 4.1.3 п. 4.1 Договору, сплачено постачальнику аванс у розмірі 40 000,00грн, що підтверджується платіжним дорученням №844 (т. 1 а.с. 36).

06.09.2018 покупцем направлено покупцю претензію №1, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та накладеною від 06.09.2018, у якій вимагав сплатити пеню у розмірі 34 071,78грн. Крім того, покупець вимагав сплатити штраф у розмірі 12 311,33грн, оскільки у зв'язку із затримкою виготовлення та поставкою конструкцій з боку ФОП Журавльва П.А., ТОВ Аліко вчасно не виконало зобов'язань по договору №03/07 від 03.07.2018, укладеного між останнім та ТОВ Національний центр грузинського застілля (т. 1 а.с. 37-43). Проте, вказана претензія постачальником задоволена не була, доказів протилежного ФОП Журавльовим П.А. суду надано не було.

Так, у зв'язку із невиконанням постачальником претензію №1, покупцем 28.11.2018 було повторно направлено претензію №2 (т. 1 а.с. 44-49), що підтверджується описом вкладення у цінний лист та накладеною від 28.11.2018, у якій вимагав сплатити пеню у розмірі 34 071,78грн. Крім того, покупець вимагав сплатити штраф у розмірі 48 296,74грн, у зв'язку із отриманою ним претензією від ТОВ Національний центр грузинського застілля (т.1 а.с. 103-104). Проте, вказана претензія постачальником також задоволена не була, доказів протилежного ФОП Журавльовим П.А. суду надано не було.

4. Щодо порушеного права

Ураховуючи те, що ФОП Журавльов П.А. виконав свої договірні зобов'язання щодо поставки товару із порушенням строків, передбачених п. 2.2 Договору, позивачем була нарахована відповідачу пеня у розмірі 34 071,78грн; втрати від інфляції у розмірі 4 320,00грн; 3% річних у розмірі 2 973,70грн; додаткові витрати у розмірі 48 296,74грн.

5. Норми права, які застосував суд

Як встановлено судом, правовідносини між ПАТ Укртрансгаз та ПрАТ Пласт виникли на підставі Договору, який за своєю правовою природою є договором поставки, який недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв'язку з чим, у силу ст. 629 ЦК України, він є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Із наведеною нормою узгоджується ч. 1 ст. 265 ГК України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно із ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 693 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 20 ГК України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, застосування штрафних санкцій.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Положеннями ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно із ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам , вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною , яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною (ч. 1 ст. 225 ГК України).

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові задані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором ( ч.ч. 1, 2 ст. 623 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 228 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

6. Висновки суду

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач виконав свої договірні зобов'язання в частині поставки конструкцій, проте, із порушенням строків встановлених п. 2.2. Договору. Доказів протилежного суду надано не було.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у позивача наявне право на підставі ст. 230 ГК України нарахування пені, передбаченої п. 6.3 Договору.

Так, ТОВ Аліко була нарахована ФОП Журавльову П.А. пеня у розмірі 34 071,78грн за період прострочення відповідачем поставки товару з 01.06.2018 по 06.08.2018. З цього приводу суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище, 11.04.2018 позивачем було перераховано аванс відповідачу у розмірі 300 000,00грн. Ураховуючи п. 2.2 Договору, відповідач зобов'язаний був поставити товар протягом 35 днів, тобто, до 15.05.2018. Водночас, із матеріалів справи вбачається, що відповідач поставив конструкції №1 та №2 15.06.2018, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі.

За таких обставин, ураховуючи положення ч. 6 ст. 232 ГК України, у позивача наявне право нараховувати пеню з 16.05.2018 по 15.06.2018 на суму авансового платежу у розмірі 300 000,00грн.

Крім того, 18.06.2018 ТОВ Аліко було перераховано аванс ФОП Журавльову П.А. у розмірі 200 000,00грн. Ураховуючи п. 2.2 Договору, відповідач зобов'язаний був поставити товар протягом 35 днів, тобто, до 22.07.2018. Водночас, із матеріалів справи вбачається, що відповідач поставив конструкцію №3 26.07.2018, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі. Разом з цим, як стверджує позивач та не спростовано відповідачем, конструкцію №4 ФОП Журавльвим П.А. було поставлено до ТОВ Аліко - 06.08.2018.

За таких обставин, ураховуючи положення ч. 6 ст. 232 ГК України, у позивача наявне право нараховувати пеню 23.07.2018 по 06.08.2018 на суму авансового платежу у розмірі 200 000,00грн.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем (т. 1 а.с. 11), суд дійшов висновку, що останній є арифметично неправильним, оскільки позивачем здійснено розрахунок не на окремі періоди прострочення поставки товару та не на суму сплаченого авансу, передбаченого п. 4.1.1 та п. 4.1.2 Договору, а на загальну суму Договору - 540 000,00грн за період прострочення з 01.06.2018 по 06.08.2018.

Розрахунок пені здійснюється за формулою: Сума пені = С х 2 х ОС НБУ : 100 х Д : 365/366, де С - сума заборгованості, ОС НБУ - облікова ставка НБУ за період прострочення, Д - кількість днів прострочення.

Отже, правильним розрахунком пені є:

1) з 16.05.2018 по 15.06.2018:300 000 х 2 х 17,0% : 100 х 31 : 365 = 8 663.01;

2) з 23.07.2018 по 06.08.2018: 200 000х 2 х 17,5% : 100 х 15 : 365 = 2 684,93.

УСЬОГО: 11 347,94грн.

Підсумовуючи зазначене, загальна сума пені,яка є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача складає 11 347,94грн.

Крім того, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 2 973,70грн та інфляційні втрати у розмірі 4 320,00грн. З цього приводу суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище, умовами Договору передбачено, що позивач здійснює оплату товару шляхом авансування черговими платежами, передбаченими п.п. 4.1.1, 4.1.2 та 4.1.3 п. 4 Договору. У свою чергу, п. 2.2 Договору передбачено, що відповідач зобов'язується виготовити, поставити конструкції протягом 35 робочих днів з моменту оплати покупцем авансу у розмірі і в порядку, передбаченому цим Договором.

Так, аванс - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є грошова сума, яка перераховується згідно договору наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за роботи які мають бути виконані (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17).

Так, аналізуючи положення ч. 3 ст. 693 та ч. 2 ст. 625 ЦК України, суд дійшов висновку, що на суму попередньої оплати нараховуються лише проценти відповідно до ст. 536 ЦК України, а не санкції, які передбачені ст. 625 ЦК України, оскільки прострочення строків поставки товару не є грошовитим зобов'язанням у розумінні зазначеної норми закону.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2 973,70грн та інфляційних втрат у розмірі 4 320,00грн задоволенню не підлягає.

Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача додаткових витрат у розмірі 48 296,74грн суд зазначає наступне.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки ; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №909/716/17).

За загальним правилом, обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до ст. 74 ГПК України. У даному випадку тягар доказування того, що позивачем були понесені збитки, у зв'язку із простроченням поставки товару відповідачем, покладається саме на ТОВ Аліко .

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що позивач зобов'язаний довести, що ним були понесені збитки у розмірі 48 296,74грн (грошові кошти, які повинні були бути сплачені позивачем на вимогу ТОВ Національний центр грузинського застілля ).

Проте, позивачем не було надано суду жодного доказу, у розумінні ст.ст. 76-79 ГПК України, на підтвердження того факту, що ТОВ Аліко було відшкодовано ТОВ Національний центр грузинського застілля 48 296,74грн, як того вимагає ст. ч. 1 ст. 225 ГК України. За таких обставин та зважаючи на положення ч. 1 ст. 1191 ЦК України у ТОВ Аліко відсутнє право на стягнення збитків у порядку регресу з відповідача.

Крім того, суд зазначає, що ані із змісту Договору №03/07 ані із змісту претензії до цього Договору неможливо встановити те, що позивач зобов'язаний був поставити до ТОВ Національний центр грузинського застілля , саме ті конструкції, які були поставлені ФОП Журавльовим П.А. до ТОВ Аліко .

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача додаткових витрат у розмірі 48 296,74грн задоволенню не підлягає.

7. Щодо судових витрат.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 7, 20, 42, 73-74, 77-80, 86, 129, 233, 236-238, 240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариство з обмеженою відповідальністю Аліко задовольнити частково.

2. Cтягнути з Фізичної особи-підприємця Журавльова Петра Анатолійовича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аліко (04071, м.Київ, Подільський район, вул. Межигірська, буд. 7/16, нежиле приміщення літера Б , ідентифікаційний код 38391330) 11 347,94грн (одинадцять тисяч триста сорок сім грн 94 коп.) пені; 223,00грн (двісті двадцять три грн 00 коп.) судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення буде складено протягом 10 днів з дня оголошення даної вступної та резолютивної частин рішення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Аліко (04071, м.Київ, Подільський район, вул. Межигірська, буд. 7/16, нежиле приміщення літера Б , ідентифікаційний код 38391330);

Відповідач: Фізична особа-підприємець Журавльов Петро Анатолійович (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Суддя О.С. Янюк

Повний текст рішення складений та підписаний 28.02.2019.