Рішення
від 25.02.2019 по справі 916/2566/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2019 р. Справа № 916/2566/18 Господарський суд Одеської області м. Одеса у складі:

судді Малярчук І.А.,

при секретарі судового засідання Матвієнко А.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився,

розглянувши справу №916/2566/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нано Технології в Медицині" (04073, м. Київ, пров. Куренівський,15; адреса для листування: 03680, м. Київ, вул. Антоновича,68, оф.611) до Фізичної особи - підприємця Савіної Ірини Юріївни (65062, АДРЕСА_1) про стягнення 21 246,87грн., з яких 17 750грн. грошове зобов'язання за договором, 931,71грн. три проценти річних, 2 565,16грн. інфляційні втрати,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяв, клопотань, процесуальні дії суду:

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що 17.05.2017р. між ТОВ "Нано Технології в Медицині" (позивач) та ФОП Савіною Іриною Юріївною (відповідач) було укладено договір комісії на продаж косметичної продукції №17/05-2017, згідно умов якого на підставі видаткової накладної №22 від 19.05.2017р. позивач шляхом поштового відправлення направив відповідачу на реалізацію першу продукцію Сонцезахисний крем SРF 30 ТМ NANNO 100г. у кількості 500 шт. на загальну суму 12500грн., а згодом на підставі видаткової накладної № 29 від 06.06.2017р. другу партію продукції - Сонцезахисний крем SРF 30 ТМ NANNO 100г. у кількості 500 шт. на загальну суму 12500грн. Подалі, згідно накладної про повернення постачальнику товару №012 від 17.11.2017р. відповідачем було повернуто частину нереалізованої продукції Сонцезахисний крем SРF 30 ТМ NANNO 100г. у кількості 290 шт. на загальну суму 7 250грн., але розрахунок за реалізовану продукцію так і не відбувся, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду з вимогою до відповідача про стягнення з останнього 17 750грн. суми боргу за реалізовану продукцію, на який нарахував три проценти річних та інфляційні втрати.

Відповідач проти позову не заперечує, подав до суду письмовий відзив на позов за вх.№3271/19 від 18.02.2019р., в обґрунтування якого підтвердив те, що між сторонами дійсно існували договірні відносини та у останнього не було наміру порушувати домовленості, у зв'язку із чим заявлений позивачем позов визнає повністю, однак, зважаючи на скрутне матеріальне становище просить суд розстрочити виконання судового рішення на два місяці.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.12.2018р. відкрито провадження у справі №916/2566/18, постановлено розглядати справу №916/2566/18 в порядку спрощеного позовного провадження, призначено розгляд справи по суті на 28.01.2019р. о 10год.00хв.

Ухвалою суду від 28.01.2019р. враховуючи першу неявку сторін у судове засідання, суд відклав розгляд справи на 18.02.2019р. о 12год.00хв.

У судовому засіданні 18.02.2019р. оголошено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 25.02.2019р. о 14год.15хв. та протокольну ухвалу про поновлення строку на подання відзиву на позов та прийняття відзиву на позов до розгляду.

Ухвалою суду від 18.02.2019р. здійснено виклик ТОВ "Нано Технології в Медицині" у судове засідання, яке відбудеться 25.02.2019р. о 14год.15хв.

Клопотання відповідача за вх.№2388/19 від 05.02.2019р. про ознайомлення з матеріалами справи, судом задоволено.

Клопотання позивача за вх.№2838/19 від 12.02.2019р. про розгляд справи без участі представника позивача, судом задоволено.

Заява відповідача за вх.№3270/19 від 18.02.2019р. про поновлення процесуально строку на подання відзиву на позов, судом задоволена.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

17.05.2017р. між ТОВ "Нано Технології в Медицині" (комітент) та Фізичною особою - підприємцем Савіною Іриною Юріївною (комісіонер) було укладено договір комісії на продаж косметичної продукції №17/05-2017, відповідно до п.2.1. якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, комісіонер зобов'язується, за плату, вчиняти від свого імені та за дорученням комітента правочини, спрямовані на реалізацію товару комітента кінцевим споживачем. Комітент зобов'язується передавати комісіонерові для подальшої реалізації - товар, визначений у п.п.1.1. цього договору, та оплатити послуги комісіонера, на підставі п.12.1.

Відповідно до п.п.3.1. договору №17/05-2017 від 17.05.2017р. передбачено, що загальна ціна товару за цим договором складає арифметичну суму вартостей товару, який переданий від комітента до комісіонера згідно накладних на передачу товару комісіонеру за цим договором, впродовж його строку дії, з урахуванням: ціни за одиницю Товару (у тому числі вартість тари, упаковки, маркування), що складає: без ПДВ - 20,83грн.; ПДВ - 4,17 грн.; всього на суму 25,00грн., у тому числі ПДВ 4,17грн.

Передання товарів від комітента до комісіонера (відвантаження товару) за цим договором здійснюється у відповідності до домовленості сторін, але не пізніше ніж на другий робочий день після отримання замовлення від комісіонера. Датою передання товару вважається дата вручення товару, що підтверджується підписами уповноважених представників сторін на накладних на передачу товару комісіонеру (п.п.4.1., 4.2. договору №17/05-2017 від 17.05.2017р.).

Положеннями п.п.5.1., 5.2. договору №17/05-2017 від 17.05.2017р. визначено, зокрема, обов'язки комітента: комітент зобов'язаний передати комісіонеру товар, в обумовленій кількості та якості та в обумовлені сторонами строки. Комітент зобов'язаний провести бронювання певної кількості товару, за домовленістю сторін на умовах цього договору. Обов'язки комісіонера: комісіонер зобов'язаний прийняти товар, провести реалізацію товару кінцевим споживачам, у встановлений цим договором строк скласти та надати комітентові звіт комісіонера та, у відповідності до звіту комісіонера сплатити належну вартість товару, поставленого комітентом, на умовах цього договору; Комісіонер приймає зобов'язання, та гарантує, що товари за цим договором буде використано для реалізації кінцевим споживачам - особам, які підписалися на сервіс Liferia за стандартними умовами, та сплатили вартість "Коробки тестових зразків".

Право власності на товар зберігається за комітентом до моменту фактичної реалізації товару кінцевим споживачам. Комісіонер зобов'язаний зберігати майно комітента (товар) до фактичної реалізації або до повернення комітентові. Факт реалізації товару підтверджує звіт комісіонера, який складається Комісіонером станом на кожне 10-те, 20-те та останнє число поточного місяця (п.п.11.1., 11.2. договору №17/05-2017 від 17.05.2017р.).

Згідно із п.п.12.1. договору №17/05-2017 від 17.05.2017р. передбачено, що комісіонер має право відраховувати належні йому за договором суми з усіх грошових коштів, що надійшли до нього для комітента. Оскільки комісіонер має право визначати ціну реалізації товару кінцевим споживачам на власний розсуд - винагорода Комісіонера складає (за наявності) позитивну різницю між фактичною вартістю реалізованої партії товару та вартістю товару, яку комісіонер має сплатити комітентові. Комісіонер зобов'язується сплатити комітентові вартість кожної партії реалізованого товару на підставі звіту комісіонера з урахуванням цін, вказаних у накладній на передачу товару комісіонеру. Звіт Комісіонера надається комітентові відразу після складання на підставі звіту комісіонера, упродовж десяти календарних днів з моменту складання звіту комісіонера, комісіонер перераховує комітентові вартість реалізованого, згідно до такого звіту, товару.

У випадку порушення договору, сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним законодавством України. Сторона, що порушила цей договір, зобов'язана відшкодувати збитки, завдані таким порушенням, незалежно від вжитих іншою стороною будь-яких заходів щодо запобігання збиткам або зменшення збитків, окрім випадків коли остання своїм винним (умисним або необережним) діянням (дією чи бездіяльністю) сприяла виникненню або збільшенню збитків (п.п.14.1., 14.6. договору №17/05-2017 від 17.05.2017р.).

Відповідно до п.п.17.2., 17.3 договору №17/05-2017 від 17.05.2017р., строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 17.1 цього договору, та закінчується 31.12.2017р. У випадку, якщо, жодна зі сторін, не попередить іншу сторону про намір припинити дію цього договору у зв'язку із закінченням терміну дії за 20 календарних днів, чи раніше, до кінця стоку договору - цей договір вважається пролонгованим на чинних умовах, на один рік. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

На виконання п.п.4.1. договору від 17.05.2017р., позивачем за видатковими накладними №22 від 19.05.2017р., № 29 від 06.06.2017р. шляхом поштового відправлення було направлено відповідачу на реалізацію продукцію Сонцезахисний крем SРF 30 ТМ NANNO 100г. у кількості 1000шт. на загальну суму 25500грн.

На підставі накладної про повернення постачальнику товару №012 від 17.11.2017р. відповідачем було повернуто частину нереалізованої продукції Сонцезахисний крем SРF 30 ТМ NANNO 100г. у кількості 290 шт. на загальну суму 7 250грн., проте звіт комісіонера щодо вартості реалізованої продукції не складено, розрахунок між сторонами за реалізований відповідачем товар не здійснено.

Позивачем були надіслані відповідачеві претензії вих.№01-05/2018 від 04.05.2018р., від 23.07.2018р. №07/07-2018 про сплату заборгованості, у зв'язку із порушенням умов договору комісії №17/05-2017 від 17.05.2017р., однак, доказів надання відповідей на вказані претензії матеріали справи не містять.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 1011 ЦК України передбачено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до ч.1 ст. 1014 ЦК України, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Таким чином, наявні у справі докази свідчать про існування заборгованості відповідача за договором комісії на продаж косметичної продукції №17/05-2017 від 17.05.2017р. в розмірі 17 750грн. за реалізований товар Сонцезахисний крем SРF 30 ТМ NANNO 100г. у кількості 710шт., оскільки поставлено ФОП Савіній І.Ю. для реалізації згідно накладних №22 від 19.05.2017р., № 29 від 06.06.2017р. товару у кількості 1000шт., повернуто нереалізований товар у кількості 290шт. відповідно до накладної про повернення постачальнику товару №012 від 17.11.2017р., а тому, сума за реалізований та не оплачений позивачу товар в розмірі 17750грн., підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Крім того, позивачем через несвоєчасність виконання відповідачем зобов'язань за договором комісії на продаж косметичної продукції №17/05-2017 від 17.05.2017р. нараховано до стягнення з останнього 931,71грн. три проценти річних та 2 565,16грн. інфляційних втрат, які підлягають судом задоволенню та стягненню за рахунок відповідача з урахуванням наступних норм чинного законодавства.

У відповідності до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Отже, заявлена позивачем позовна вимога щодо стягнення з відповідача 931,71грн. трьох процентів річних, 2 565,16грн. інфляційних втрат є обґрунтованою та такою, що підлягає судом задоволенню.

18.02.2019р. у відзиві на позов за вх.№3271/18 відповідач заявив клопотання про розстрочення виконання рішення суду рівними частинами, погодившись із наявним боргом у сумі 17750грн. та із нарахуваннями за користування чужими грошовими коштами у вигляді інфляційних втрат у розмірі 2 565,16грн., трьох процентів річних у розмірі 931,71грн. строком на два місяці, а саме: 10 624грн. строком до 18.03.2019р., 10 632грн. до 18.04.2019р.

Позивач проти розстрочення виконання рішення суду рівними частинами не заперечує, подав клопотання за вх.№3756/18 від 25.02.2019р. в якому в суму для розстрочення включив: 17 750грн. грошове зобов'язання за договором, 931,71грн. три проценти річних, 2 565,16грн. інфляційні втрати та судовий збір в сумі 1762грн., що рівними частинами строком на 2 місяці становить: 11 504,44грн. в період до 18.03.2019р., 11 504,43грн. в період - до 18.04.2019р.

Відповідно до ч.ч.1,4,5 ст.331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Суд, враховуючи викладене, наявність складного матеріального становища ФОП Савіної І.Ю. та неможливість погасити заборгованість одним платежем, існування імовірності погасити заборгованість перед позивачем за два місяці з врахуванням того, що позивач не заперечує проти розстрочення виконання рішення суду протягом двох місяців, дійшов висновку про можливість задоволення клопотань відповідача за вх.№3756/19 від 18.02.2019р., позивача за вх.№3756/19 від 25.02.2019р. та розстрочення виконання судового рішення на два місяці.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовна вимога позивача про стягнення 21 246,87грн. в повному вигляді задоволена судом, йому підлягає відшкодуванню судовий збір в сумі 1762грн. за рахунок відповідача, який позивачем також включено в графік розстрочення.

Керуючись ст.ст. 123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нано Технології в Медицині" (04073, м. Київ, пров. Куренівський,15; адреса для листування: 03680, м. Київ, вул. Антоновича,68, оф.611, код ЄДРПОУ 36871987) повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Савіної Ірини Юріївни (65062, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нано Технології в Медицині" (04073, м. Київ, пров. Куренівський,15; адреса для листування: 03680, м. Київ, вул. Антоновича,68, оф.611, код ЄДРПОУ 36871987) 17 750 (сімнадцять тисяч сімсот п'ятдесят)грн. заборгованості, 931(дев'ятсот тридцять одну)грн.71коп. три проценти річних, 2 565(дві тисячі п'ятсот шістдесят п'ять)грн.16коп. інфляційних втрат, 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві)грн. судового збору, шляхом розстрочення виконання судового рішення на два місяці, за наступним графіком:

- до 18.03.2019р. - 11 504,44грн.

- до 18.04.2019р. - 11 504,43грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28 лютого 2019 р.

Суддя І.А. Малярчук

СудГосподарський суд Одеської області
Дата ухвалення рішення25.02.2019
Оприлюднено01.03.2019
Номер документу80149387
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —916/2566/18

Рішення від 25.02.2019

Господарське

Господарський суд Одеської області

Малярчук І.А.

Ухвала від 18.02.2019

Господарське

Господарський суд Одеської області

Малярчук І.А.

Ухвала від 28.01.2019

Господарське

Господарський суд Одеської області

Малярчук І.А.

Ухвала від 29.12.2018

Господарське

Господарський суд Одеської області

Малярчук І.А.

Ухвала від 10.12.2018

Господарське

Господарський суд Одеської області

Малярчук І.А.

Ухвала від 21.11.2018

Господарське

Господарський суд Одеської області

Малярчук І.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні