Ухвала

від 27.02.2019 по справі 916/4011/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про розгляд позовної заяви

в межах справи про банкрутство

"27" лютого 2019 р.Справа № 916/4011/15 Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.,

за участі секретаря судового засідання Майданик Ю.В.

дослідивши матеріали позовної заяви ТОВ «Ханбер Трейд»

до ТОВ „Берег-Груп» та ТОВ „Будхаус Групп

про визнання недійсним договору

у справі

за заявою боржника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „БЕРЕГ-ГРУП» (65026, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 32256079)

про банкрутство

у відкритому судовому засіданні за участі

представників сторін та учасників:

від кредиторів: ПАТ „МТБ БАНК» - ОСОБА_2;

від ТОВ „Ханбер Трейд» : ОСОБА_3;

від ТОВ „БЕРЕГ-ГРУП» : не з'явився;

від ТОВ „Будхаус Групп» : не з'явився.

Встановив:

ТОВ „Ханбер Трейд» , ТОВ „БЕРЕГ-ГРУП» та ТОВ „Будхаус Групп» були належним чином повідомлені про дату і місце проведення судового засідання, про що свідчать підписи представників учасників на розписці про призначення розгляду заяви та рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень (т.34 а.с. 103-104).

З метою додаткового повідомлення ТОВ „Будхаус Групп» про дату, час та місце розгляду заяви ТОВ „Ханбер Трейд» судом здійснювалися телефонограми шляхом використання засобів мобільного зв'язку були здійснені телефонні дзвінки, однак повідомити ТОВ „Будхаус Групп» не вдалося можливим, про що свідчать акти від 14.02.2019р. та від 15.02.2019р.

Відповідача у судове засідання 27.02.2019р. не з'явились. За таких обставин, суд розглядає подану заяву з врахуванням положень ч. 1 ст. 202 ГПК України, відповідно до якої неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Доводи сторін

ТОВ «Ханбер Трейд» в межах справи №916/4011/15 про визнання банкрутом ТОВ „Берег-Груп» звернулося із позовною заявою ( вх. №1979/18 від 29.08.2018р.) про визнання договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ „Ханбер Трейд» , що складає 30%, укладеного 23.08.2013р. між ТОВ „Берег-Груп» та ТОВ „Будхаус Групп» недійсним (т. 22 а.с. 135-141).

Враховуючи те, що справа з 19.03.2018р. по 27.09.2018р. та з 01.10.2018р. по 5.11.2018р. знаходилась за межами суду у зв'язку із розглядом апеляційних та касаційних скарг, після її повернення ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.11.2018р. прийнято та призначено до розгляду позовну заяву; залучено ТОВ „Будхаус Групп» до участі у справі № 916/4011/15 про визнання банкрутом ТОВ „Берег-Груп» в якості учасника справи для розгляду поданої заяви (т. 23 а.с. 4-7).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір дарування від 23.08.2013р. частки у статутному капіталі ТОВ Ханбер Трейд , укладений між ТОВ „Берег-Груп» та ТОВ „Будхаус Групп укладений із порушенням норм чинного на момент укладення договору законодавства, у зв'язку із чим підлягає визнанню недійсним відповідно до ч.1 ст. 215, ч.1 ст. 203 ЦК України, а саме:

- відступлення частки у статутному капіталі товариства не учаснику товариства в порушення положень ч.2 ст. 53 Закону України Про господарські товариства , ч.2 ст. 147 ЦК України, п.3.2.4 Статуту ТОВ Ханбер Трейд ;

- складення договору дарування у простій письмовій формі без нотаріального посвідчення, чим порушені вимоги ч.3 ст. 208 ЦК України, ч.3 ст. 29 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців); наслідки чого встановлені ст. 220 ЦК України у вигляді нікчемності договору;

- не сплату на момент укладення договору ТОВ Берег-Груп своєї частки в статутному капіталі ТОВ Ханбер Трейд в сумі 3 076 844,02 грн., чим порушені положення ч.3 ст. 147 ЦК України.

ТОВ „Будхаус Групп» надано відзив на позовну заяву про визнання договору дарування недійсним (вх. 24683/18 від 28.11.2018р.) (т. 28 а.с. 6-10), в якому просить відмовити у задоволенні заяви посилаючись на наступні обставини.

Щодо права ТОВ Берег Груп відчужувати належну йому частку:

- рішенням загальних зборів учасників ТОВ Берег-Груп 23.08.2013р. вирішено відчужити належну ТОВ Берег-Груп частку у розмірі 3 076 844,02 грн. шляхом дарування ТОВ Будхаус Групп та вирішено питання про вихід ТОВ Берег-Груп зі складу учасників ТОВ Ханбер Трейд ;

- договір дарування, предметом якого є частка ТОВ Берег Груп в статутному капіталі ТОВ Ханбер Трейд у розмірі 3 076 844,02 грн. укладений 23.08.2013 р., перехід частки оформлений актом-приймання передачі частки від 23.08.2013р., перехід частки оформлено правомірно;

- оскільки у абз. 2 ч.2 с. 147 ЦК України йдеться про переважне право на купівлю частки (її частини), переважне право не поширюється на відносини спадкування, правонаступництва, дарування, іншого безоплатного відчуження частки у статутному капіталі ТОВ або ТДВ, а також обмін цієї частки (її частини) на інше індивідуально визначено майно.

Щодо обов'язковості нотаріальної форми договору:

- договір дарування майнового права укладається у письмовій формі без обов'язку нотаріально посвідчувати такий договір;

- посилання позивача на ст. 208 ЦК України вважає такими, що не мають відношення до справи, оскільки в ній закріплені правовідносини, які складаються між фізичними особами, а не юридичними;

- відповідно до ч.3 ст. 719 ЦК України договір дарування майнового права та договір дарування укладається у письмовій формі без обов'язку нотаріального посвідчення такого договору.

Щодо сплати вартості ТОВ Берег-Груп своєї частки на момент укладення договору дарування, посилаючись на п. 1,3, 1.4 договору дарування, ст.ст. 177, ч.1 ст. 190, 317, 319 ЦК України, ст. 167 ГК України вважає, що як обдарований, не мав обов'язку пересвідчуватись, чи була сплачена або не сплачена частка ТОВ Берег-Груп у статутному капіталі ТОВ Ханбер Трейд ;

Відповідач посилається на ч.1 ст. 321, 328, ст. 363 ЦК України, п.2 6 Постанови Пленуму ВГСУ Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин .

Відповідач ТОВ Берег-Груп у відзиві на позов (т.33 а.с.33-36) просить позовну заяву задовольнити з урахуванням його правової оцінки та заперечень та визнати договір дарування недійсним з посиланням на наступні обставини:

Щодо обмеження права учасника на відчуження частки у статутному капіталі, посилаючись на норми ч.2 ст. 147 ЦК України, ч.2 ст. 53 Закону України Про господарські товариства , Статут позивача, п.4 6 Постанови Пленуму , відповідач вказує що боржник, укладаючи спірний договір дарування не дотримав встановленої Статутом позивача заборони відступлення частки третім особам, що підставою для визнання договору недійсним.

Щодо форми договору дарування - відповідач погоджується з доводами позивача вказуючи на недотримання форми договору дарування, посилаючись на ч.3 ст. 29 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців , ст.ст. 209, 220 ЦК України, позицію Верховного Суду України, викладену у Постанові від 08.04.2015р. №917/207/14.

Щодо тверджень, про несплату відповідачем частки в статутному капіталі відповідач вказує на помилковість висновку про таку несплату, посилаючись на те, що у такому випадку загальні збори учасників повинні були прийняти рішення про виключення зі складу товариства тих учасників; зменшення статутного капіталу або ліквідацію товариства, такого рішення загальними зборами не приймалось, тому стверджувати про не сплату не представляється можливим. Посилається на Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 22.08.2013р., (який надав суду) та вважає, що статутний капітал було сформовано у повному обсязі.

Клопотання учасників.

Відповідачем ТОВ Берег-груп подано клопотання (вх. 24321/18 від 23.11.2018р. (т.23 а.с.24) про залишення позовної заяви без руху у зв'язку із невиконанням ч.1 ст. 164 ГПК України, посилаючись на те, що на адресу ліквідатора ТОВ Берег груп позовної заяви не надходило, виконати ухвалу в частині надання відзиву ліквідатор не має можливості.

Відповідачем ТОВ Берег-груп подано клопотання (вх. 24321/18 від 23.11.2018р.) (т.23 а.с.25-26) про витребування з Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради реєстраційну справу ТОВ Ханбер трейд ; від ТОВ Ханбер трейд та Головного управління статистики в Одеській області копії балансу ТОВ Ханбер трейд , звіт про фінансові результати; звіт про рух грошових коштів; звіт про власний капітал; примітки до річної фінансової звітності; амортизацію (знос); обстеження технологічних інновацій; звіт про фінансові результати і дебіторську і кредиторську заборгованість. До клопотання додані копії запитів ліквідатора банкрута від 23.05.2017р. до Управління державної реєстрації Юридичного департаменту, Головного управління регіональної статистики (т.23 а.с.27-34), копія листа ліквідатора ТОВ Ханбер Трейд щодо виділення частки із статутного капіталу юридичної особи (т.23 а.с.36-37), лист Головного управління регіональної статистики від 1.06.2017р. Відповідач посилався на ст. 81 ГПК України та те, що ним надсилались запити до вказаних осіб, у надані інформації було відмовлено.

Відповідачем ТОВ Берег-Груп подано клопотання (вх.№3-74/19 від 08.02.2019р.) про витребування у Головного управління статистики в Одеській області належним чином засвідчених копії бухгалтерської та фінансової звітності ТОВ Ханбер Трейд за період 2012-2013р. з посиланням на те , що позивач стверджує що на момент укладення договору дарування боржником не була сплачена частка у статутному капіталі позивача, у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначена дата закінчення формування статутного капіталу позивача, з метою спростування або підтвердження доводів позивача існує необхідність перевірити бухгалтерські та фінансові звіти позивача де відображається стан статутного капіталу, а вказані докази має вказана особа, якою відмовлено у наданні документів відповідачу. До клопотання додані копії листа від 22.12.2018р., та відповіді Головного управління статистики в Одеській області від 22.12.2018р.

Позивач усно заперечував проти задоволення клопотання.

Обставини, встановлені судом

Відповідно до Статуту ТОВ «Ханбер Трейд» в редакції затвердженої загальними зборами учасників протоколом №13/03-01 від 01.03.2013р., державну реєстрацію якого проведено 13.03.2013р. (т. 22 а.с.145-153), засновниками ТОВ «Ханбер Трейд» є ТОВ «Берег-Груп» та ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» .

Як передбачено у п.4 6 Статуту учасники вносять у статутний капітал ОСОБА_1 свої внески у такому розмірі: ТОВ Берег-Груп 3 076 844,02грн. (30%); ПАТ «Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід - 7 179 302,70 грн. (70%).

За положеннями п.3.2.4 Статуту ТОВ «Ханбер Трейд» в редакції від 13.03.2013р. учасник має право продати чи іншим способом відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кілька учасникам ОСОБА_1.

Згідно з п.3.2.5 Статуту ТОВ «Ханбер Трейд» в редакції від 13.03.2013р. відчуження учасником товариства своєї частки (її частини) третім особа допускається у такому порядку. Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо домовленістю між учасниками встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалась для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористуються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку за домовленістю між його учасниками, частка (її частина) може бути відчужена третій особі. Частка учасника товариства може бути відчужена до повної її сплати лише у тій частині, в якій її вже сплачено.

Як встановлено у рішенні Господарського суду Одеської області у справі №916/945/18 від 10.10.2018р. 23.08.2013р., яке набрало законної сили, проведено загальні збори учасників ТОВ «Берег-Груп» , на яких прийнято рішення:

- відчужити шляхом дарування ТОВ «Будхаус Групп» належної товариству частки у статутному капіталі ТОВ «Ханбер Трейд» в розмірі 3 076 844,02 грн., що складає 30% статутного капіталу ТОВ «Ханбер Трейд» ;

- укласти між товариством та ТОВ «Будхаус Групп» договір дарування належної товариству частки у статутному капіталі ТОВ «Ханбер Трейд» в розмірі 3 076 844,02 грн., що складає 30% статутного капіталу ТОВ «Ханбер Трейд» ;

- уповноважити керівника товариства ОСОБА_4 на підписання договору дарування належної товариству частки у статутному капіталі ТОВ «Ханбер Трейд» в розмірі 3 076 844,02 грн., що складає 30% статутного капіталу ТОВ «Ханбер Трейд» , між товариством та ТОВ «Будхаус Групп» ;

- вийти зі складу учасників ТОВ «Ханбер Трейд» .

23.08.2013р. між ТОВ «Берег-Груп» (Дарувальник) та ТОВ «Будхаус Групп» (Обдарований) укладений договір дарування (т.22 а.с. 143), згідно з яким Дарувальник зобов'язаний безоплатно передати Обдарованому у власність (подарувати) частку у статутному капіталі ТОВ «Ханбер Трейд» , розмір, а також порядок та умови передачі якої визначаються цим договором.

Відповідно до п.1.2 договору предметом дарування за цим договором є належна Дарувальнику частка у статутному капіталі ТОВ «Ханбер Трейд» у розмірі 3 076 844,02 грн., що складає 30% статутного капіталу ТОВ «Ханбер Трейд» .

Згідно з п.1.3 договору Дарувальник гарантує, що предмет дарування належить йому на праві приватної власності. Не знаходиться під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави або іншим засобом забезпечення виконання зобов'язань перед будь-якими фізичними чи юридичними особами, державними органами або державою, а також не обтяжений будь-яким іншим способом, передбаченим чинним в Україні законодавством.

Відповідно до п.1.4 договору право власності на предмет дарування належить Дарувальнику на підставі Статуту ТОВ «Ханбер Трейд» , зареєстрованого Виконавчим комітетом Одеської міської ради Одеської області 16.03.2010р.

Згідно з п.1.5 договору сторони визначають вартість предмету дарування у сумі 3 076 844,02 грн.

Відповідно до п.2.1,2.2 договору Дарувальник зобов'язаний передати предмет дарування протягом одного дня з моменту укладення цього договору. Передача предмета дарування здійснюється шляхом підписання сторонами акта приймання-передачі частки.

Згідно з п.2.4 договору право власності в Обдарованого на предмет дарування виникає в момент прийняття дарунку.

Відповідно до п.5.1 договору договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

23.08.2013р. ТОВ «Берег-Груп» (Дарувальник) та ТОВ «Будхаус Групп» (Обдарований) підписаний акт прийому-передачі частки до договору дарування від 23.08.2013р. (т.22 а.с. 144), згідно з яким Дарувальник здійснив дарування частки в статутному капіталі на користь обдарованого на наступних умовах:

- розмір частки, що дарується за цим договором дарування згідно зі Статутом ТОВ «Ханбер Трейд» становить 30%, грошовий еквівалент 3 076 844,02 грн.;

- ідентифікаційний код за ЄДРПОУ ТОВ «Ханбер Трейд» - 35118558;

- вартість частки (предмета дарування) - 3 076 844,02 грн.;

- місцезнаходження ТОВ «Ханбер Трейд» - 65014, м. Одеса, вул. Віри Інбер, 1, оф.1.

Також з акту вбачається, що Дарувальник передав, а Обдарований прийняв частку, що є предметом цього договору дарування, в порядку, строки та на умовах, що визначені договором дарування від 23.08.2013р.

Згідно з наявною в матеріалах справи оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 4.6 за 1 півріччя 2017 р. (т.22 а.с.154) в дебеті рахунку обліковується заборгованість ТОВ «Берег-Груп» в розмірі 3 076 844,02 грн.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, здійсненого на запит суду від 12.02.2019р. станом на 23.08.2013р. (день укладення спірної угоди) у складі ТОВ Ханбер Трейд вказані ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід - 7 179 302,70 грн. та ТОВ Берег-Груп 3 076 844,02грн. , що відповідає положенням Статуту в редакції 2013р. У графі дані про розмір статутного капіталу (статутного або складеного капіталу) та про закінчення його формування міститься наступна інформація 10 256 146,72 грн., 17.05.2008р. .

Згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ Ханбер Трейд №17/10-13 від 13.10.2017р., копію якого надано позивачем (т.34 а.с.59-60) у зв'язку із тим, що ТОВ Берег Груп не виконуються обов'язки, покладені на нього як на учасника, у т.ч. не здійснено внесення в повному обсязі вкладу до статутного капіталу вирішено виключити ТОВ Берег Груп зі складу учасників ТОВ Ханбер Трейд з правовими наслідками, передбаченими ч.2 ст. 64 Закону України Про господарські товариства , а його частку розподілити між учасниками ТОВ з обов'язковим здійсненням за їх рахунок внесення недовнесеного ТОВ Берег Груп вкладу до статутного капіталу. Перерозподілити частку у статутному фонді товариства наступним чином: ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» 100%- 34 096 973,35 грн.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, здійсненого на запит суду від 12.02.2019р. станом на 12.02.2019р. (день укладення спірної угоди) у складі ТОВ Ханбер Трейд вказані ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід - 34 096 973,35 грн. У графі дані про розмір статутного капіталу (статутного або складеного капіталу) та про закінчення його формування міститься наступна інформація 34 096 973,35 грн., 17.05.2008р. .

Норми права, що застосовуються судом. Висновки суду

Причиною виникнення спору та відповідно предметом позову стала вимога позивача про визнання договору дарування недійсним. Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу, а саме укладення договору з порушенням норм чинного на момент укладення договору законодавства.

Виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд кваліфікує відносини сторін як такі, що виникли з корпоративних та регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Господарським кодексом України (далі - ГК України), Законом України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців .

Відповідно до ч.1 ст. 147 ЦК України (в ред., що діяла на день укладення договору дарування) учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

Ч.2 ст. 147 ЦК України передбачено, що відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.

Аналогічні положення міститься у ст. 53 Закону України Про господарські товариства (в ред., яка діяла на день укладення договору дарування).

Згідно з п.4 ч.1 ст.116 ЦК України в редакції станом на 23.08.2013р., учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.

Суд вважає доведеними посилання позивача на недотримання при відступленні частки у статутному капіталі товариства не учаснику товариства в порушення положень ч.2 ст. 53 Закону України Про господарські товариства , ч.2 ст. 147 ЦК України, п.3.2.4, 3.2.5 Статуту ТОВ Ханбер Трейд за відсутності доказів надання учасникам ТОВ Ханбер Трейд можливості реалізувати переважне право купівлі частки.

При цьому не приймаються до уваги доводи відповідача ТОВ Будхаус Групп про те, що переважне право, про яке зазначено у абз. 2 ч.2 с. 147 ЦК України йдеться на купівлю частки (її частини), не поширюється на відносини спадкування, правонаступництва, дарування, іншого безоплатного відчуження частки у статутному капіталі ТОВ або ТДВ, а також обмін цієї частки (її частини) на інше індивідуально визначено майно.

Суд відмічає, що законодавець вживає кілька термінів для позначення переходу корпоративних прав, а саме: продаж , відступлення , відчуження . При цьому поняття відчуження та відступлення фактично є синонімами. Тому під відчуженням корпоративних прав слід розуміти будь-який заснований на договорі їх перехід від однієї особи до іншої, який може опосередковуватися різними договірними конструкціями: купівля-продаж, міна, дарування тощо.

Тому положення ч.ч.1,2 ст. 147 ЦК України та п.п. 3.2.4, 3.2.5 Статуту ТОВ Ханбер-Трейд стосуються і такого виду відчуження корпоративних прав як дарування. Відповідно при укладенні договору дарування частки у статутному капіталі наявні порушення вказаних положень законодавства та Статуту ТОВ Ханбер Трейд .

Ч.ч.1-3 ст. 144 ЦК України в ред. станом на 23.08.2013р., статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів. Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, що гарантує інтереси його кредиторів. Не допускається звільнення учасника товариства з обмеженою відповідальністю від обов'язку внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у т.ч. зарахування вимог до товариства. Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасником товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства. Якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень: про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про зменшення спутаного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток к статутному капіталі; про ліквідацію товариства. Зміни до статуту, пов'язані із зміною розміру статутного капіталу та /або із зміною складу учасників, підлягають державній реєстрації в установленому законом порядку.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про господарські товариства» в редакції станом на 23.08.2013р., учасники товариства зобов'язані, зокрема, виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами.

Ч. 1 ст.13 Закону України «Про господарські товариства» в редакції станом на 23.08.2013р., встановлено, що вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом

Як встановлено у ч.3 ст. 147 ЦК України частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише у тій частині, в якій її уже сплачено.

У п.3.2.5 Статуту ТОВ Ханбер Трейд містяться положення в редакції від 13.03.2013р., згідно з яким частка учасника товариства може бути відчужена до повної її сплати лише у тій частині, в якій її вже сплачено.

Ст. 11 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що суб'єкти малого підприємництва подають фінансову звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати, а решта господарських товариств - баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів. Загальні вимоги до фінансової звітності встановлені наказом Міністерства фінансів України №73 від 07.02.2013р.

У Наказі Міністерства фінансів України від 30.11.1999р. №291 «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування» , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.1999р. №892/4185 визначено перелік рахунків, які використовуються на підприємствах, зокрема у класі 4 (власний капітал та забезпечення зобов'язань) визначено синтетичний рахунок 46 «Неоплачений капітал» , який застосовується для всіх видів діяльності.

За дебетом рахунку відображається заборгованість засновників (учасників) господарського товариства за внесками до статутного капіталу, за кредитом - погашення заборгованості за внесками до статутного капіталу. Аналітичний облік неоплаченого капіталу введеться за кожним засновником (учасником) товариства.

За таких обставин, господарський суд встановив, що наявна матеріалах справи оборотно-сальдова відомість по рахунку 46 за 1 півріччя 2017 року є належним та допустимим доказом, який свідчить про несплату частки ТОВ «Берег-Груп» в статутному капіталі ТОВ «Ханбер Трейд» в розмірі 3 076 844,02 грн., тобто в розмірі, яка була подарована позивачу на підставі договору дарування від 23.08.2013р.

Рішенням Господарського суду Одеської області у справі №916/945/18 від 10.10.2018р., яке набрало законної сили, за позовом ТОВ Будхаус Групп до ТОВ Ханбер Трейд за участю третьої особи ТОВ Берег груп про визнання права власності на частку у статутному капіталі ТОВ Ханбер Трейд та зобов'язання здійснити державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ Ханбер Трейд щодо включення ТОВ Будхаус Груп до складу учасників ТОВ Ханбер Трейд на підставі спірного договору дарування від 23.08.2013р. відмовлено.

При цьому у рішенні встановлено, що обставини щодо несплати ТОВ «Берег-Груп» відчуженої частки в статутному капіталі ТОВ «Ханбер Трейд» , як станом на момент укладення договору та передачі предмету дарування, так і в подальшому, з огляду на вимоги ст.147 ЦК України щодо можливості відчуження учасником товариства лише оплаченої частки в статутному капіталі, унеможливлюють набуття позивачем права власності на подаровану йому на підставі договору дарування від 23.08.2013р. частку в статутному капіталі ТОВ «Ханбер Трейд» .

Ч.3 ст. 75 ГПК України передбачає, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що належних доказів внесення суми ТОВ Берег груп до статутного капіталу ТОВ Ханбер Трейд відповідачем не надано. Внаслідок невнесення цієї частки ТОВ Берег груп виключено і складу учасників ТОВ, про що свідчить рішення, оформлене протоколом загальних зборів учасників ТОВ Ханбер Трейд від 13.10.2017р. та Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.12.2019р.

При цьому суд зазначає, що у витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованих за різні періоди станом на 12. 02.2019р. та станом на 28.03.2013р. міститься інформація про наявність різного складу учасників ТОВ Ханбер Трейд у різні періоди та різні внески, сума яких значно збільшилась на 12.02.2019р., однак дата формування статутного фонду вказана одна і та ж 17.05.2008р., що дозволяє дійти висновку про формальну вказівку цієї дати, а не вказівку дати фактичного внесення суми внеску до статутного капіталу. Таким чином, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , наданий відповідачем ТОВ Берег груп в якості доказу внесення частки до статутного капіталу ТОВ Ханбер Трейд не приймається судом в якості належного доказу на підтвердження цього факту.

Посилання відповідача ТОВ Будхаус Групп на відсутність обов'язку пересвідчуватись, чи була сплачена або несплачена частка ТОВ «Берег-Груп» в статутному капіталі ТОВ Ханбер Трейд судом не приймаються до уваги, оскільки само по собі зазначення у договорі про наявність права власності, за відсутності доказів сплати частки в статутному капіталі, не свідчить про можливість ТОВ «Берег-Груп» відчужити вказану частку в статутному капіталі відповідача на підставі укладеного з позивачем договору дарування.

З огляду на викладене, суд вважає, що дарування частки у статному капіталі здійснено ТОВ Берег Груп з порушенням положень у ч.3 ст. 147 ЦК України та п.3.2.5 Статуту ТОВ Ханбер Трейд без її повної сплати.

У ч.1 ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У ст. 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, ч.1 цієї статті передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Ч.4 цієї статті Кодексу передбачено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Ст. 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину Так, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як передбачено ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Ст. 116 ЦК України визначені права учасників господарського товариства, серед яких

право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.

Ч.1 ст. 208 ЦК України визначено коло правочинів, які належить вчиняти у письмовій формі, серед яких правочини між юридичними особами; інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Ч.3 ст. 719 ЦК України передбачено, що договір дарування майнового права та договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним.

Положеннями ч. 1 ст. 209 ЦК України передбачено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Згідно із правилом встановленим у ч.3 ст. 29 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (в ред. на 23.08.2013р.). у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається примірник оригіналу (ксерокопія, нотаріально засвідчена копія) одного із таких документів: рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників); заяви фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників); заяви, договору, іншого документа про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі товариства; рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) із складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.

Враховуючи те, що договір дарування частки у статутному капіталі тягне за собою передачу частки учасника в статутному капіталі товариства, на підставі чого вносяться зміни до установчих документів товариства, відносно такого договору діє правило, яке передбачає обов'язковість нотаріального посвідчення.

Тому суд вважає неспроможними доводи відповідача ТОВ Будхаус Груп про відсутність обов'язку відповідно до ч.3 ст. 719 ЦК України нотаріального посвідчення договору дарування.

Таким чином, судом встановлено, що в порушення положень законодавства договір дарування частки в статутному капіталі не засвідчений нотаріально.

У ч.1 ст. 220 ЦК України визначені правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору. Так, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, суд дійшов висновку, що договір дарування укладений із порушенням вимог чинного на момент укладення законодавства, а саме: ч.2 ст. 53 Закону України Про господарські товариства , ч.ч.32 ст. 147 ЦК України, ч.3 ст. 208 ЦК України, ч.3 ст. 29 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що тягне за собою визнання його недійсним.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У судовому засіданні 26.12.2018р. та 11.02.2019р. судом відмовлено у задоволенні клопотань відповідача ТОВ Берег-Груп про витребування документів (протоколи судових засідань (т.33 а.с.27-28, т.34 а.с.69-70) з наступних підстав.

Ст. 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Ст. 79 ГПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Ч. 2 ст. 81 ГПК України передбачено, що у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Разом з цим відповідна звітність підприємства (у т.ч. ТОВ) дає змогу встановити номінальну (визначену в установчих документах товариства) вартість статутного капіталу, а також суму вкладів, які внесли та не внесли учасники товариства. Водночас фінансова звітність не дає змоги з'ясувати, який саме учасник вніс чи не вніс свого вкладу до статутного капіталу. У вказаній документації міститься інформація про підсумок діяльності товариства за певний період, відповідно це не є документом, що складається за наслідком здійснення операції з внесення вкладу до статутного капіталу. Тому суд доходить висновку про те, що фінансова звітність не може виступати належним самостійним засобом підтвердження факту внесення вкладу до статутного капіталу.

На думку суду, єдиним достовірним та достатнім доказом внесення вкладу до статутного капіталу товариства є первинні документи, оскільки внесення учасником вкладу до статутного капіталу викликає зміни в структурі активів і капіталів товариства, така дія є господарською операцією відповідно до абз.4 ч.1 ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і згідно з абз. 10 ст. 1 цього закону підтверджувати її здійснення повинен первинний документ, оформлений відповідно до вимог ст. 9 цього ж Закону.

З огляду на встановлені судом обставини у справі, суд визначив коло належних доказів, якими сторони можуть підтвердити свої доводи та заперечення, з врахуванням того, що докази, які просить витребувати відповідач не є належними доказами, про що зазначено раніше, клопотання не задоволені.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Ч. 4 ст. 10 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Враховуючи те, що угода про дарування, яка оскаржується, є угодою укладеною боржником, відносно якого господарським судом Одеської області порушено справу про банкрутство №916/4011/15, подана позовна заява підлягає розгляду та вирішенню господарським судом в межах справи про банкрутство.

Відповідно до ст.ст.123, 129 Господарського процесуального Кодексу України, у разі задоволення позову судові витрати покладаються відповідачів пропорційно, тому суд стягує витрати по сплаті судового збору з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 20,129, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.Позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Ханбер Трейд» ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Берег-Груп» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Будхаус Групп .

2.Визнати недійсним договір дарування частки у статутному капіталі ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Ханбер Трейд» , що складає 30%, укладений 23.08.2013р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Берег-Груп» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Будхаус Групп» .

3.Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Берег-Груп» (65026, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 32256079) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Ханбер Трейд» (65014, м. Одеса, вул. Віри Інбер, буд. 5, офіс 1; код ЄДРПОУ 35118558) 881 (вісімсот вісімдесят одну) грн. 00 коп. судового збору.

4.Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Будхаус Групп» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 62/64; код ЄДРПОУ 34716042) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Ханбер Трейд» (65014, м. Одеса, вул. Віри Інбер, буд. 5, офіс 1; код ЄДРПОУ 35118558) 881 (вісімсот вісімдесят одну) грн. 00 коп. судового збору.

Ухвала набирає законної сили 27.02.2019р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.

Повну ухвалу складено та підписано 28.02.2019р.

Копію ухвали надіслати: ТОВ „Ханбер Трейд» (65014, м. Одеса, вул. Віри Інбер, буд. 5, офіс 1), ТОВ „Будхаус Групп» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська (колишня Червоноармійська), буд. 62/64), ТОВ „БЕРЕГ-ГРУП» (65026, АДРЕСА_1), ліквідатору банкрута абітражному керуючому ОСОБА_5 (03056, м. Київ, вул. Виборзька, 16/15, офіс 103).

Суддя Л.І. Грабован