Рішення

від 26.02.2019 по справі 911/2541/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2019 р. м. Київ Справа № 911/2541/18

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бауматех» , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «М.П.М. Буд» , Київська область, м. Васильків

про стягнення заборгованості

секретар судового засідання О.О.Стаднік

представники:

від позивача - ОСОБА_1

від відповідача - не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Бауматех №LD260/11-18 від 14.11.2018 року (вх.№2641/18 від 15.11.2018 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю М.П.М. Буд про стягнення заборгованості за Договором №36/15 від 06.05.2015 року в розмірі 53793,00 грн.

Ухвалою суду від 19.11.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2541/18. Підготовче засідання призначено на 18.12.2018 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 18.12.2018 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов не надіслав.

У судовому засіданні 18.12.2018 року представником позивача подано клопотання про продовження строків підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 18.12.2018 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено розгляд справи на 05.02.2019 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 05.02.2019 року повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов не надіслав.

Ухвалою суду від 05.02.2019 року закрито підготовче провадження у справі №911/2541/18 та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.02.2019 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 26.02.2019 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні 26.02.2019 року позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити повністю.

Ухвали господарського суду Київської області направлялись відповідачу на юридичну адресу: 08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Миколи Гоголя, 9, код 39315140, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.11.2018 року №1004661604. Однак, поштові конверти, адресовані відповідачу, повернуто суду підприємством зв'язку із зазначенням причин повернення: не знайдено .

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців , в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування, як юридичних осіб: місцезнаходження юридичної особи.

Згідно ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців , якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 року №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Отже, враховуючи, що ухвали суду направлено на адресу відповідача, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про дату, місце та час судового розгляду.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що відповідач належним чином та завчасно повідомлявся про розгляд справи, а також керуючись ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, яка зобов'язує учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 26.02.2019 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Бауматех (за договором - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю М.П.М.Буд (за договором - замовник) 06.05.2015 року укладено Договір №36/15 згідно п.п.1.1., 1.2 якого, виконавець за завданням замовника зобов'язується надати послуги, передбачені Договором, а замовник зобов'язується прийняти результат робіт і оплатити виконану роботу. Під послугами, передбаченими п. 1.1. цього Договору, мають на увазі ремонт та технічне обслуговування техніки та поставку запчастин для проведення ремонту та технічного обслуговування будівельної техніки.

Відповідно до п.п. 3.2., 3.3 Договору, оплата наданих послуг проводиться згідно виставленого акту наданих послуг протягом 3-х банківських днів з дати, вказаної в акті виконаних робіт. Оплата запасних частин проводиться замовником згідно виставлених рахунків на умовах: 1) попередньої оплати на розрахунковий рахунок виконавця з урахуванням знижки до 10%; 2) з відстрочкою оплати до 14 календарних днів - без урахування знижки.

У пункті 6.1. Договору сторони погодили, що цей Договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Згідно Додатку від 06.05.2016 року до Договору, сторони погодили продовжити термін дії Договору №36/15 від 06.05.2015 року до 06.05.2017 року.

Позивачем для оплати замовлених відповідачем ремонтних робіт та запчастин відповідачу виставлено рахунок-фактуру №3451 від 14.04.2016 року на загальну суму 102959,00 грн.

В подальшому на виконання умов Договору та виставленого рахунку-фактури позивач поставив відповідачу запасні частини на загальну суму 85559,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000434 від 07.06.2016 року, яка підписана представниками сторін та скріплена їх печатками. Також, позивачем згідно умов Договору виконано ремонтні роботи пневмонагнітача на загальну суму 17400,00 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000103 від 07.06.2016 року, який підписано представниками сторін та скріплено їх печатками. Зазначений акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) та видаткова накладна підписані замовником (відповідачем) без зауважень.

Проте, в порушення умов Договору, відповідач рахунок-фактуру №3451 від 14.04.2016 року, який складено на оплату видаткової накладної та акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) оплатив частково у сумі 49166,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 26.04.2016 року, у зв'язку із чим за ним утворилась заборгованість у сумі 53793,00 грн.

Таким чином, відповідач взяті на себе зобов'язання зі своєчасної оплати поставленого товару та наданих послуг не виконав, у зв'язку із чим позивач просить стягнути з відповідача 53793,00 грн.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Згідно ч.1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки, заборгованість відповідача перед позивачем за ремонтні роботи та запчастини на підставі Договору №36/15 від 06.05.2015 року у сумі 53793,00 грн. станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та не спростовано відповідачем, а тому, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 53793,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю М.П.М.Буд (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Миколи Гоголя, 9, код 39315140) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Бауматех (03134, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 9, код 34703138) 53793 (п'ятдесят три тисячі сімсот дев'яносто три) грн. 00 коп. заборгованості та 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 28.02.2019 року.

Суддя Д.Г. Заєць