Рішення

від 22.02.2019 по справі 0440/6920/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2019 року Справа № 0440/6920/18

          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колорит-Дніпро» про застосування заходів реагування,-

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 13.09.2018 надійшов позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колорит-Дніпро», в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: споруди Х-1, Ц-1, У-1, Ю-1, С-1, Я-1, 1А-1, ш-1, 1Б-1, Ч-1, 1Д-1, 1Е-1, 1Ж-1, Ж-1, Р-1, Е-1, Л-1, О-1, М-1, Н-1 за адресою: м. Дніпро, вул. Велика Діївська, 111-м Товариства з обмеженою відповідальністю «Колорит-Дніпро» (код ЄДРПОУ – 41176963), до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов'язання зупинити експлуатацію вищезазначеного об'єкта.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що у ході проведення уповноваженими особами позивача планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Колорит-Дніпро» виявлено факт порушення останнім законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, у зв'язку із чим позивач просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: споруди Х-1, Ц-1, У-1, Ю-1, С-1, Я-1, 1А-1, ш-1, 1Б-1, Ч-1, 1Д-1, 1Е-1, 1Ж-1, Ж-1, Р-1, Е-1, Л-1, О-1, М-1, Н-1 за адресою: м. Дніпро, вул. Велика Діївська, 111-м до повного усунення порушень.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2018 року позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області залишено без руху і надано строк для усунення її недоліків.

Після усунення недоліків позовної заяви ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 р. відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд у порядку загального позовного провадження. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідач наданим правом для подачі відзиву на позовну заяву не скористався, ухвалу суду від 16.10.2018 р. направлено на адресу позивача, зазначену в Єдиному державному реєстрі підприємств, установ, організацій та відповідно до листів ПАТ «УКРПОШТА» рекомендовані листи з повідомленнями про вручення повернуті за зворотною адресою (адресою суду) за закінченням терміну зберігання.

Від представника позивача надійшло клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що у період з 10.04.2018 р. по 23.04.2018 р. відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» уповноваженими особами позивача проведено позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Колорит-Дніпро» (код ЄДРПОУ – 41176963) за адресою: м. Дніпро, вул. Велика Діївська, 111-м.

Актом позапланової перевірки об'єктів Товариства з обмеженою відповідальністю «Колорит-Дніпро» щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 23.04.2018 №221 (далі - Акт) встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ППБУ), Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту», затверджено наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), Державних будівельних норм України «ПЛАНУВАННЯ І ЗАБУДОВА МІСЬКИХ І СІЛЬСЬКИХ ПОСЕЛЕНЬ», затверджених наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 N 44 (далі - ДБН 360-92**), Державних будівельних норм України «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування» затверджено наказом Мінрегіонбуду України від 08.04.2013 р. № 133 (далі — ДБН В.2.5-74:2013), Державних будівельних норм України «Внутрішній водопровід та каналізація», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 31.10.2012 №553 (далі — ДБН В.2.5-64:2012), Державних будівельних норм України «Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва», затверджених наказом Держбуду України від 03.12.2002 № 88 (далі — ДБН В. 1.1-7-2016), Державних будівельних норм України «Підприємства торгівлі», затверджено наказом Мінрегіонбуду України від 19.01.2009 № 4 (далі - ДБН В.2.2-23:2009), Національного стандарту України «Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд», затвердженого наказом Мінрегіонбуду України від 27.06.2008 № 269 (далі — ДСТУ Б В.2.5-38:2008), «Правила улаштування електроустановок», Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32-01, НПАОП 40.1-1.32-01), Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затверджених наказом МНС України від 15.08.2007 № 557, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03.09.2007 за №1006/14273 (далі - ПТБ), Постанови Кабінеіу Міністрів України від 19.08.2002 № 1200 «Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю» (далі - Порядок забезпечення), Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №444 «Порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» (далі - Порядок здійснення навчання населення), Постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 р. № 443 «Порядок підготовки до дій за призначенням органів управління та сил цивільного захисту» (далі - ПКМУ №443), Постанови Кабінету Міністрів України ПКМУ №775 від 30.09.2015 «Про затвердження Порядку створення та використання матеріальних резервів для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій» (далі - Порядок створення матеріальних резервів), Постанови Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2013 р.№ 787 «Порядок утворення, завдання та функції формувань цивільного захисту» (далі - ПКМУ №787), Наказу МНС України від 18.12.2000 №338 (у редакції наказу МНС України від 16.08.2005), зареєстрований у Мін'юсті України 01.09.2005 за № 970/11250 «Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів».

Позивач зазначає, що подальша експлуатація вищевказаного об'єктів, що експлуатується відповідачем із зазначеними порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та /або здоров'ю людей, а відтак, до відповідача повинні бути застосовані заходи реагування відповідно до заявленого позову.

При вирішенні спору суд виходить із того, що правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877).

Відповідно до статті 1 цього Закону, державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Частиною 5 статті 4 Закону № 877 визначено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Отже, застосування заходів реагування оскільки включає в себе: зупинення виробництва суб'єкта господарювання, у тому числі експлуатації підприємства, виробничого об'єкта, окремого виробництва, робочого місця, будівлі, споруди, приміщення, машин і механізмів.

Повне або часткове зупинення виробництва розповсюджується на виготовлення або реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг.

Пунктом 7 статті 7 передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом пяти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Частина перша статті 67 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до частин першої та другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Як визначено ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів може бути недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Встановлення не усунення відповідачем зазначених вище порушень обумовлює звернення позивача до суду з позовом про застосування заходів державного нагляду (контролю).

При цьому застосування означених заходів можливе у випадку, коли порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Як вже встановлено судом і підтверджено матеріалами справи, посадовими особами позивача проведено планову перевірку Приватного підприємства «ГАЛА-ПК», за результатами якої складено акт щодо додержання відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки від 23.05.2018 р. № 47.

Так, вказаним актом встановлено ряд порушень, допущених відповідачем у сфері пожежної та техногенної безпеки, а також цивільного захисту, зокрема:

- приміщення будівель не дообладнані «Системами протипожежного захисту», а саме: системою пожежної сигналізації та системою оповіщування про пожежу та управління евакуюванням людей;

приміщення будівель не обладнані «Системами протипожежного захисту», а саме: блискавкозахнст;

будівлі не обладнані системою внутрішнього протипожежного водопроводу;

допущено порушення вимог щодо обмеження поширення пожежі між будинками;

внутрішній шар систем зовнішнього облицювання стін будинків допущено з горючих матеріалів які не відповідають вимогам будівельних норм;

для будівель невизначено класи вогнестійкості будівельних конструкцій визначають залежно від нормованих граничних станів та межі вогнестійкості;

будівлі та споруди незабезпечені зовнішнім протипожежним водопостачанням;

електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати встановлені на горючі основи (конструкції);

з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснено не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

не виконуються заміри опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

зменшено ширину евакуаційних виходів дверей з торгівельних залів менше за 1,2 м.;

будинок торгівельного комплексу не забезпечено адресним вказівником (назва вулиці, номер будинку), встановленим на фасаді будівлі або інших видних місцях і освітлюваним у темний час доби;

не забезпечено працівників об'єкта засобами індивідуального захисту;

не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії;

керівник та посадові особи діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, не пройшли навчання в установленому законодавством порядку;

не здійснено навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки;

не проведено об'єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту;

не розроблено та не узгоджено план реагування або (інструкцію щодо дії персоналу) у разі надзвичайної ситуації;

не створено об'єктовий матеріальний резерв для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Суд зазначає, що відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв'язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

При відсутності або невідповідності захисту будівлі від прямих ударів блискавки та захисту від вторинних дій блискавки у випадку удару блискавки в будівельні конструкції виникає небезпечне іскріння, полум'я та електричний струм, що виник у результаті виносу високої напруги на струмопровідні частини конструкцій, апаратів, агрегатів, сприяє виникненню пожежі з її небезпечними факторами та розповсюдженням їх до шляхів евакуації та місць перебування людей, та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відсутність протипожежного водопостачання або невідповідність протипожежного водопостачання вимогам чинних будівельних норм призводить до унеможливлення гасіння пожежі, допускає розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі.

При зменшенні протипожежних розривів між будівлями та спорудами при дії небезпечних факторів пожежі виникає загроза швидкому розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям будівель та споруд їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур на людей, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

При оздобленні стін, стелі, підлоги на шляху евакуації матеріалами з вищою пожежною небезпекою ніж нормовані може призвести до легкого займання, швидкого горіння, з високою димоутворювальною здатністю та за токсичністю продуктів горіння — надзвичайно небезпечними, що в свою чергу перешкоджає евакуації людей, сприяє затору людського потоку та збільшення часу евакуації, збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей в будівлі.

Вразі монтажу електророзеток та вимикачів на горючу основу без підкладання під них основи з негорючого матеріалу, яка виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01м, призведе до аварійної експлуатації електровиробів, нагрівання горючого матеріалу, що може привести до займання та виникнення пожежі з подальшим впливом небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей та створить загрозу життю та/або здоров'ю людей.

При порушенні виконання монтажу проводів і кабелів, тобто не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо), призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур),та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

При не проведенні замірів опору ізоляції силової та освітлювальної електромережі унеможливлюється визначення можливості застосування освітлювальної та силової електромережі для безаварійної роботи або роботи в режимі короткого замкнення, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), що створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

На переконання суду, сукупність виявлених в ході позапланової перевірки порушень створюють реальну загрозу для життя і здоров'я людей, які працюють та постійно знаходяться на таких об'єктах.

Таким чином, у разі не застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: споруд Х-1, Ц-1, У-1, Ю-1, С-1, Я-1, 1А-1, ш-1, 1Б-1, Ч-1, 1Д-1, 1Е-1, 1Ж-1, Ж-1, Р-1, Е-1, Л-1, О-1, М-1, Н-1 за адресою: м. Дніпро, вул. Велика Діївська, 111-м Товариства з обмеженою відповідальністю «Колорит-Дніпро» (код ЄДРПОУ – 41176963) до повного усунення порушень, при виникненні екстреної ситуації створиться реальна загроза для життя та здоров'я людей, які будуть знаходитись на такому (таких) об'єкті (ах), у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягненню не підлягають.

          Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області – задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: споруд Х-1, Ц-1, У-1, Ю-1, С-1, Я-1, 1А-1, ш-1, 1Б-1, Ч-1, 1Д-1, 1Е-1, 1Ж-1, Ж-1, Р-1, Е-1, Л-1, О-1, М-1, Н-1 за адресою: м. Дніпро, вул. Велика Діївська, 111-м Товариства з обмеженою відповідальністю «Колорит-Дніпро» (код ЄДРПОУ – 41176963), до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов'язання зупинити експлуатацію вищезазначених об'єктів.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

          Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна