Рішення

від 25.02.2019 по справі 160/825/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 року Справа № 160/825/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОЛЕНДЛІЗИНГ

до Криворізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області

треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю ІВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОПЕРСПЕКТИВА , Українсько-німецьке сільськогосподарське підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю МУЛЬТІ-АГРАР ДНІПРО

про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні

дії, -

ВСТАНОВИВ :

25.01.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОЛЕНДЛІЗИНГ до Криворізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю ІВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОПЕРСПЕКТИВА , Українсько-німецьке сільськогосподарське підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю МУЛЬТІ-АГРАР ДНІПРО , в якому позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про перевірку виконавчого провадження №58024473 начальника Криворізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1 від 16.01.2019 року;

- зобов'язати Криворізький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відкрити виконавче провадження на підставі Ухвали про забезпечення позову від 04.01.2019 року по справі №20/2018 постійно діючий третейський суд при Асоціації Правова Ліга .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було винесено постанову про перевірку виконавчого провадження №58024473 від 16.01.2019 року відповідно до якої дії старшого державного виконавця Криворізького районного відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області за результатами перевірки визнати такими, що вчинені з порушення п.2 ст. 3, 26 Закону України Про виконавче провадження та зобов'язати скасувати постанови про арешт майна боржника від 08.01.2019 року та постанову про арешт коштів боржника від 08.01.2019р. Позивач не погоджується із вказаною постановою про перевірку виконавчого провадження №58024473 від 16.01.2019 року, вважає її незаконною та такою, що порушує права та інтереси позивача, оскільки ухвала постійно діючого третейського суду при Асоціації Правова Ліга про забезпечення позову від 04.01.2019 року по справі №20/2018 є виконавчим документом і підставою для відкриття виконавчого провадження, у зв'язку з чим просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

30.01.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було залишено позовну заяву без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали від 30.01.2019 року позивачем було усунено недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

13.02.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Судова кореспонденція направлялась відповідачу та третім особам в порядку статті 268 КАС України, при цьому у встановлений судом строк відзив на позовну заяву, пояснення чи будь-які клопотання на адресу суду не надходили.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Постійно діючого третейського суду при Асоціації Правова Ліга від 04.01.2019 року по справі №20/2018 було задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОЛЕНДЛІЗИНГ про забезпечення позову, накладено арешт на майно та на грошові кошти, які знаходяться на поточних рахунках, що належать Українсько-Німецькому сільськогосподарському підприємству з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю МУЛЬТІ-АГРАР ДНІПРО в межах суми позову - 1 883 680,41 грн., встановивши заборону на його відчуження та здійснивши опис такого майна.

08.01.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю АГРОЛЕНДЛІЗИНГ звернулось до Криворізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області із заявою про відкриття виконавчого провадження.

08.01.2019 року старшим державним виконавцем Криворізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області ОСОБА_2 розглянуто вищевказану заяву позивача та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№58024473 від 08.01.2019 року на підставі ухвали Постійно діючого третейського суду при Асоціації Правова Ліга №20/2018 від 04.01.2019 року, постанову про арешт коштів боржника ВП№58024473 від 08.01.2019 року, відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках та постанову про арешт майна боржника ВП№58024473 від 08.01.2019 року, які належать Українсько-Німецькому сільськогосподарському підприємству з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю МУЛЬТІ-АГРАР ДНІПРО .

15.01.2019 року Головне територіальне управління юстиції в Дніпропетровській області направило Начальнику Криворізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області ОСОБА_1 доручення №1 відповідно до якого доручено здійснити перевірки виконавчих проваджень зокрема №58024473.

16.01.2019 року постановою №58024473 про перевірку виконавчого провадження було дії старшого державного виконавця Криворізького районного відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області за результатами перевірки визнати такими, що вчинені з порушенням п.2 ст. 3, 26 Закону України Про виконавче провадження та зобов'язано старшого державного виконавця Криворізького РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області терміново усунути виявлені порушення шляхом скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №58024473 та як наслідок скасувати постанови про арешт майна боржника від 08.01.2019 року та постанову про арешт коштів боржника від 08.01.2019 року.

Позивач не погоджується із вказаною постановою про перевірку виконавчого провадження та вважає її такою, що суперечить вимогам законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню визначені Законом України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404).

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 3 Закону України Про виконавче провадження , визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:

1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

1-1) судові накази;

2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;

3) виконавчих написів нотаріусів;

4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;

6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;

8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;

9) рішень (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Судом встановлено, що виконавче провадження ВП №58024473 було відкрито на підставі ухвали про забезпечення позову, яка винесена Постійно діючим третейським судом при асоціації Правова Ліга .

Видача виконавчих документів на примусове виконання рішень третейських судів регламентовано главою 2 розділу VІІ Господарського процесуального кодексу України та главою 4 розділу ІХ Цивільного процесуального кодексу України. З даних положень процесуального закону слідує, що рішення третейських судів підлягають до виконання лише після видачі судом виконавчого листа чи видачі господарським судом наказу.

Порядок утворення та діяльності третейських судів в Україні визначені у Законі України Про третейські суди від 11.05.2004 року № 1701-IV (далі - Закон № 1701-IV), який встановлює вимоги щодо третейського розгляду з метою захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом (стаття 1 Закону).

Відповідно до визначення термінів, наведених у статті 2 України Про третейські суди , третейський суд - недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.

Третейський суд утворюється та діє на принципах, закріплених у статті 4 Закону України Про третейські суди , зокрема: законності; обов'язковості для сторін рішень третейського суду; добровільності утворення третейського суду; добровільної згоди третейських суддів на їхнє призначення чи обрання у конкретній справі; сприяння сторонам у досягненні ними мирової угоди на будь-якій стадії третейського розгляду.

Відповідно до статті 40 Закону України Про третейські суди якщо сторони не домовилися про інше, третейський суд може за заявою будь-якої сторони розпорядитися про вжиття стороною таких забезпечувальних заходів щодо предмета спору, які він вважає необхідними, з урахуванням положень цивільного та господарського процесуального законодавства. Третейський суд може витребувати від будь-якої сторони надати належне забезпечення позову у зв'язку з такими заходами.

Питання, зокрема, щодо прийняття рішення третейським судом, вимог до рішення третейського суду, винесення додаткового рішення, роз'яснення та виправлення рішення, обов'язковості рішення третейського суду та оскарження рішення третейського суду врегульовані у розділі VI Закону України Про третейські суди .

Так, відповідно до ст. 45 Закону України Про третейські суди рішення третейського суду приймається після дослідження усіх обставин справи третейським суддею, що одноособово розглядав справу, або більшістю голосів третейських суддів, які входять до складу третейського суду. Рішення оголошується у засіданні третейського суду.

Статтею 52 Закону України Про третейські суди визначено, що з питань, що виникають у процесі розгляду справи і не стосуються суті спору, третейський суд постановляє ухвали.

Згідно зі статтею 55 Закону України Про третейські суди рішення третейського суду виконуються зобов'язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.

Норми, яка б прирівнювала ухвалу третейського суду до рішення третейського суду вказаний Закон також не містить.

Питання обов'язковості виконання рішення третейського суду розтлумачено у пункті 4 Рішення Конституційного Суду України від 10.01.2008 року № 1-рп/2008 (справа про завдання третейського суду), в якому зазначено, що третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин - це вид недержавної юрисдикційної діяльності, яку третейські суди здійснюють на підставі законів України шляхом застосування, зокрема, методів арбітрування. Здійснення третейськими судами функції захисту, передбаченої в абзаці сьомому статті 2, статті 3 Закону, є здійсненням ними не правосуддя, а третейського розгляду спорів сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права, визначеного частиною п'ятою статті 55 Конституції України. Згідно з положеннями частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Відповідно до Закону України Про третейські суди третейські суди приймають рішення тільки від свого імені (стаття 46), а самі ці рішення, ухвалені в межах чинного законодавства, є обов'язковими лише для сторін спорів. Забезпечення примусового виконання рішень третейських судів перебуває за межами третейського розгляду та є завданням компетентних судів і державної виконавчої служби. Третейські суди не здійснюють правосуддя, їх рішення не є актами правосуддя, а самі вони не входять до системи судів загальної юрисдикції.

Враховуючи наведені положення та рішення Конституційного Суду України суд дійшов висновку, що ухвала Третейського суду про забезпечення позову є обов'язковою для виконання лише сторонами, така ухвала не є виконавчим документом у розумінні статті 3 Закону України Про виконавче провадження , тобто не є ухвалою суду у господарській чи цивільній справі, а тому не підлягала примусовому виконанню органами державної виконавчої служби.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 74 Закону України Про виконавче провадження начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до Законів України Про державну виконавчу службу , ;Про виконавче провадження та з метою встановлення єдиного механізму витребування і проведення перевірки виконавчих проваджень розроблено Порядок витребування та проведення перевірки виконавчого провадження, затверджений наказом Міністерства юстиції України №136/5 від 01.12.2004 року (Порядок №136/5).

Відповідно до пункту 1.2 Порядок №136/5 порядок поширюється на всі виконавчі провадження, які перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби (далі - орган ДВС), у тому числі на зведені виконавчі провадження.

Пунктом 3.1 Порядку №136/5 перевірити законність виконавчого провадження мають право: директор Департаменту ДВС та його заступники - виконавче провадження, що знаходиться на виконанні у будь-якому структурному підрозділі органів ДВС; начальники регіональних органів ДВС, їх заступники - виконавче провадження, що знаходиться на виконанні підрозділів примусового виконання рішень цих органів та територіальних органів ДВС, що їм підпорядковані.

Про проведення перевірки виконавчого провадження та його витребування відповідною посадовою особою виноситься вмотивована постанова (пункт 3.2 Порядку №136/5).

Відповідно до п. 3.8 Порядку №136/5 про результати перевірки виконавчого провадження посадовою особою, яка його витребовувала, виноситься постанова, що є обов'язковою для виконання державними виконавцями та підлеглими посадовими особами органів ДВС.

У постанові зазначаються:

підстави здійснення перевірки даного виконавчого провадження;

в мотивувальній частині - коротко зміст проведених виконавчих дій та їх відповідність вимогам чинного законодавства.

в резолютивній частині надається висновок з урахуванням вимог чинного законодавства щодо дій державного виконавця у виконавчому провадженні; визначається особу, яку зобов'язано вжити заходів щодо усунення порушень законодавства (у разі їх виявлення); особу, на яку покладено здійснення контролю за виконанням цієї постанови;

встановлюється строк виконання даної постанови; інша необхідна інформація; коло осіб, яким надсилаються копії постанови та порядок її оскарження.

Судом встановлено, що перевірка проведена начальником Криворізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на підставі доручення начальника Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, за результатами якої прийнята постанова про перевірку виконавчого провадження, яка містить всі необхідні реквізити, та відповідає вимогам закону.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та те, що виконавче провадження №58024473 було відкрито на підставі ухвали третейського суду про забезпечення позову, яка не є виконавчим документом, суд дійшов висновку, що відповідач здійснюючи перевірку виконавчого провадження з примусового виконання ухвали про забезпечення позову №20/2018 від 04.01.2019 року, дійшов правомірного висновку щодо протиправності дій державного виконавця та наявності підстав для скасування постанов від 08.01.2019 року про відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно боржника та про арешт коштів боржника

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОЛЕНДЛІЗИНГ (69044, Запорізька область, м.Запоріжжя, майдан Профспілок, будинок 5, кімната 572, код ЄДРПОУ 38130578) до Криворізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (50006, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Степана Тільги,20, код ЄДРПОУ 34545939), треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю ІВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОПЕРСПЕКТИВА (49000, м.Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 93, оф.433, код ЄДРПОУ 36841560), Українсько-німецьке сільськогосподарське підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю МУЛЬТІ-АГРАР ДНІПРО (Дніпропетровська область, Криничанський район, сщ.Кудашівка, вул.Кірова,7, код ЄДРПОУ 30421839) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_3