Рішення

від 06.02.2019 по справі 160/8997/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2019 року Справа № 160/8997/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя - Букіна Л.Є.,

за участі: секретаря судового засідання Бутенко П.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу № 0440/8997/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМТЕХГРУП (адреса: 49000, місто Дніпро, вулиця Будівельників, будинок 25-Б, офіс 32; код ЄДРПОУ 36980862) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49600, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Сімферопольська, будинок 17-А, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 28.11.2018 року надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМТЕХГРУП (далі - Товариство) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.11.2018 року № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2 відповідно.

В обґрунтування позову Товариство посилається на свою добросовісність як платника податку, оскільки ним сформовано податковий кредит і визначено валові витрати, у періоді який перевірявся, на підставі відповідних документів бухгалтерського обліку. При цьому, усі учасники господарських операцій на момент укладання відповідних договорів, відповідали ознакам і поняттю юридичних осіб та виступали правоздатними учасниками господарського обороту, а самі правочини опосередковувалися реальним настанням правових наслідків та мали на меті отримання прибутку, у зв'язку з чим вважає, що здійснюючи оскаржені донарахування податковий орган діяв не на підставі та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2018 р. відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд у порядку загального позовного провадження.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що оскаржені рішення прийняті ним у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки надані Товариством до перевірки документи та сукупність доказів свідчать про відсутність факту реального вчинення господарських операцій, а самі операції спрямовані виключно на подальшу мінімізацію податкових зобов'язань усіх учасників паперово-транзитного переміщення товару по ланцюгу постачання, у зв'язку з чим, у задоволенні позову просить відмовити.

У судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції і надали суду пояснення аналогічні тим, що викладені в заявах по суті.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що Товариство зареєстровано як юридична особа у Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради 15.04.2010 року, перебуває на податковому обліку в органах ДФС і є платником, зокрема: податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), податку на прибуток. З установчих документів позивача вбачається, що останній здійснює діяльність пов'язану з оптовою торгівлею іншими машинами й устаткуванням.

На підставі наказу від 14.05.2018 року № 2667-п, посадовими особами відповідача у період з 25.05.2018 р. по 01.06.2018 р., проведено позапланову документальну невиїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ Дінкарт за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 08.06.2018 р.№ 29564/04-36-14-22/36980862, згідно висновків якого, перевіркою встановлено порушення позивачем у тому числі: п. 185.1 ст. 185, п. 198.3, ст. 198, п. 201.1, п.201.4, п.201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, у результаті чого останнім занижено податкові зобов'язання з ПДВ на загальну сум 65786 грн.; пп. 134.1.1 п. 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, у результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 59208 грн.

Такі висновки податковий орган обумовлює наявною у базах даних ДФС податковою інформацією стосовно контрагента позивача - ТОВ Дінкарт , який (контрагент) на думку відповідача, створений для штучного документообігу з огляду на відсутність у нього основних фондів, трудових ресурсів та невідповідності придбаного товару по ланцюгу постачання, що за позицією контролюючого органу свідчить про безтоварність здійснення спірних господарських операцій між позивачем та ТОВ Дінкарт . Також посилається на вирок Святошенського районного суду м. Києва від 22.08.2018 року у справі № 759/11929/17, відповідно до якого ОСОБА_3 (посадова особа ТОВ Дінкарт ) визнано винним у вчиненні кримінального провадження за № 32017100080000046, передбаченого ч. 1 статті 205 КК України, що за позицією контролюючого органу також свідчить про безтоварність здійснення спірних господарських операцій між позивачем та зазначеним вище контрагентом.

На підставі такого акту і встановлених порушень, відповідачем 06.11.2018 року прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт,послуг) на загальну суму 82232,50 грн. та податкове повідомлення-рішення у № НОМЕР_1, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 74010,00 грн.

Підстави та порядок проведення перевірки позивачем не оскаржуються, останній фактично не згоден з висновками, викладеними в акті перевірки та прийнятим за наслідками перевірки податковим повідомленням-рішенням.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з того, що предметом спору у цій справі є фінансово-господарські взаємовідносини позивача за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 року, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит та визначено валові витрати у відповідному звітному податковому періоді, висновки щодо яких викладені податковим органом в акті перевірки від 08.06.2018 р.№ 29564/04-36-14-22/36980862.

З матеріалів справи вбачається, що у періоді, який перевірявся, Товариство мало господарські взаємовідносини з ТОВ Дінкарт (колишня назва ТОВ Інтех К ).

Так, між вказаними суб'єктами господарювання укладено Договір від 12.08.2016 року № 120846-1, відповідно до якого Постачальник (ТОВ Інтех К ) був зобов'язаний виконати поставку товару (комплект КОФ та КМЧ до затвору дисового ду 100 ру 25) для позивача.

Фактичне виконання умов договору підтверджується первинними документами наявними у матеріалах справи. Придбаний товару у подальшому реалізований на адресу ТОВ АБО Україна , на підтвердження чого матеріали справи містять рахунок фактуру, платіжне доручення та податкову накладну.

Також, між позивачем та ТОВ Інтех К укладено договір від 22.08.2016 року № УСЛ-220816-1, відповідно до якого Виконавець (ТОВ ІНТЕХ-К ) зобов'язаний виконати послуги для Замовника (Позивач) з налаштування двосторонньої муфти обмеження обертаючого моменту електроприводу та налаштування обмежувача ходу вихідного валу електроприводу. Виконавець виконав вищезазначені послуги для Замовника та склав акт здачі - приймання робіт №ОУ-324 від 29.08.2016р загальною вартістю 24 750,00 грн. без ПДВ, ПДВ - 4 950,00 грн. Місце виконання робіт, згідно із Технічним завданням - склад Постачальника товару: м. Київ, проспект Визволителів, 3-А. Замовник передав товар Виконавцю за місцезнаходженням складу постачальника Товару, згідно акта приймання-передачі від 29 серпня 2016 року за місцем призначення: м. Київ, проспект Визволителів, 3-А.

Також, між позивачем та ТОВ ІНТЕХ -К був укладений договір № УСЛ-160816-1 від 16 серпня 2016 року, відповідно до якого Виконавець (ТОВ ІНТЕХ-К ) зобов'язаний виконати послуги для Замовника (позивач) з налаштування пневмоприводу та блока кінцевих вимикачів на затворах дискових. Відповідно до вказаного договору Виконавець виконав вищезазначені послуги для Замовника та склав акт здачі-приймання робіт МЮУ-142 від 18.08.2016р загальною вартістю 8 920,00 грн без ПДВ, ПДВ - 1 784,00 грн. Місце виконання робіт, згідно із Технічним завданням - склад Замовника, м. Дніпро, вул. Будівельників, 25-Б. (договір оренди приміщення додаємо) Також повідомляємо, що відповідно до умов Договору Замовник передав товар Виконавцю за місцезнаходженням складу Замовника, згідно актів приймання-передачі від 17 та 18 серпня 2016 року за місцем призначення: м. Дніпро, вул. Будівельників, 25-Б, склад Замовника.

Окрім цього, між Підприємством та ТОВ ІНТЕХ -К був укладений договір № УСЛ-020916-1 від 02 вересня 2016 року, відповідно до якого Виконавець (ТОВ ІНТЕХ-К ) зобов'язаний виконати послуги для Замовника (Позивач), а саме:

- додаткової проклейки манжети Уігоп на затворах дискових серії 944В, ОЫ50;

- додаткової проклейки манжети Уіюп на затворах дискових серії 944В, БИбб;

- додаткової проклейки манжети Уітоп на затворах дискових серії 944В, БШО;

- додаткової проклейки манжети Уітоп на затворах дискових серії 944В, БЫ 100;

- додаткової проклейки манжети Уігоп на затворах дискових серії 944В, ВШ25;

- додаткової проклейки манжети Уігоп на затворах дискових серії 944В, П№50

- додаткової проклейки манжети Уітоп на затворах дискових серії 944В, БШ00.

Відповідно до Договору № УСЛ-020916-1 від 02 вересня 2016 року Виконавець виконав вищезазначені послуги для Замовника та склав акт здачі-приймання робіт №ОУ-61 від 07.09.2016р загальною вартістю 189 251,00 грн без ПДВ, ПДВ - 37 850,20 грн. Місце виконання робіт, згідно із Технічним завданням - склад Замовника, м. Дніпро, вул. Будівельників, 25-Б. (договір оренди приміщення додаємо) Також повідомляємо, що відповідно до умов Договору Замовник передав товар Виконавцю за місцезнаходженням складу Замовника, згідно актів приймання-передачі від 07 вересня 2016 року за місцем призначення: м. Дніпро, вул. Будівельників, 25-Б, склад Замовника.

Також, між Позивачем та ТОВ ІНТЕХ -К був укладений договір № УСЛ-120916-1 від 12 вересня 2016 року, відповідно до якого Виконавець (ТОВ ІНТЕХ-К ) зобов'язаний виконати послуги для Замовника (Позивач), а саме:

- покриття корозійностійким емаль грунтом талі г/п 6,3т, Н-18м;

- перевірка та налаштування кінцевого вимикача механізму підйому талі г/п 6,3т, Н-18м;

- заміна шпильок на візках руху талі г/п 6,3т, Н-18м.

Відповідно до Договору № УСЛ-120916-1 від 12 вересня 2016 року Виконавець виконав вищезазначені послуги для Замовника та склав акт здачі-прийяняття робіт №ОУ-148 від 15.09.2016р загальною вартістю 23 510,00 грн без ПДВ, ПДВ - 4 702,00 грн. Місце виконання робіт, згідно із Технічним завданням - склад Замовника, м. Дніпро, вул. Будівельників, 25-Б. (договір оренди приміщення додаємо) Також повідомляємо, що відповідно до умов Договору Замовник передав товар Виконавцю за місцезнаходженням складу Замовника, згідно акта приймання-передачі від 13 вересня 2016 року за місцем призначення: м. Дніпро, вул. Будівельників, 25-Б, склад Замовника.

Разом з тим, між Позивачем та ТОВ ІНТЕХ -К був укладений договір № УСЛ-060916-1 від 06 вересня 2016 року, відповідно до якого Виконавець (ТОВ ІНТЕХ-К ) зобов'язаний виконати послуги для Замовника (Позивач), а саме:

- збільшення тиску в корпусі затвору дискового серії 557В, DN100;

- зменшення тиску в корпусі затвору дискового серії 35L4B, DN150;

- зменшення тиску в корпусі затвору дискового серії 35L4B, DN200;

- додаткова проклейка манжети ЕРДМ затвору дискового серії 924В, DN500;

- додаткова проклейка манжети ЕРДМ затвору дискового серп 924В, DN600;

- встановлення та налаштування блоку кінцевих вимикачів у пневмоприводі затвору серії 924В,ВК500;

- встановлення та налаштування електропневмопозиціонеру 4-20 мА в пневмопривода затвору серії 924В, БИбОО;

Відповідно до Договору № УСЛ-060916-1 від 06 вересня 2016 року Виконавець виконав вищезазначені послуги для Замовника та склав акт здачі-приймання робіт №ОУ-73 від 09.09.2016р загальною вартістю 73 500,00 грн без ПДВ, ПДВ - 14 700,00 грн, Місце виконання робіт, згідно із Технічним завданням - склад Замовника, м. Дніпро, вул. Будівельників, 25-Б. (договір оренди приміщення додаємо) Також повідомляємо, що відповідно до умов Договору Замовник передав товар Виконавцю за місцезнаходженням складу Замовника, згідно акта приймання-передачА від 06 вересня 2016 року за місцем призначення: м. Дніпро, вул. Будівельників, 25-Б, склад Замовника.

Вказана господарська операція зафіксована у бухгалтерському обліку Позивача на рахунку 6311, тобто відбувся рух активів Позивача, що підтверджує реальність господарської операції.

На переконання суду, вказані первинні документи підтверджують не тільки факт наявності господарських операцій позивача з ТОВ Інтех-К , але і реальність таких операцій, оскільки містять обставини подальшої реалізації товарів, які були придбані (та\або використані у операціях з надання послуг) у ТОВ Інтех-К третім особам.

Тобто, позивачем документально підтверджено правомірність включення до сум податкового кредиту сплачених сум податку на додану вартість, а також визначено валові показники за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 року.

Надаючи оцінку наданим до суду первинним документам позивача, суд зазначає, що за зовнішніми реквізитами вони складені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Разом з цим, жоден із вищезазначених документів не був предметом дослідження податковим органом під час проведення перевірки, результати якої оформлені Актом, що у свою чергу свідчить про неповноту, формальність проведеної відповідачем перевірки та необґрунтованість його висновків про відсутність первинних документів, які б підтверджували здійснення позивачем спірної господарської діяльності.

При цьому, висновки акту перевірки про безпідставне включення ним до складу податкового кредиту сум ПДВ, які не підтверджені первинними документами зроблено податковим органом виключно на підставі вироку Святошенського районного суду м. Києва від 22.08.2018 року у справі № 759/11929/17, відповідно до якого ОСОБА_3 (посадова особа ТОВ Дінкарт ) визнано винним у вчиненні кримінального провадження за № 32017100080000046, передбаченого ч. 1 статті 205 КК України.

Проте суд не приймає вказані посилання до уваги та з цього приводу зазначає, що згідно з ч. 6 ст. 78 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тобто, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку суду в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, стосовно часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

У даному випадку, обставини, встановлені вироком Святошенського районного суду м. Києва від 22.08.2018 року у справі № 759/11929/17, не стосуються спірних правовідносин щодо господарської діяльності Підприємства та його контрагента за період 01.01.2016 р. по 31.12.2016, а отже, не мають преюдиційного значення для цієї справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 809/1139/17.

До того ж, Верховний Суд у постанові від 27.03.2018 року у справі №815/6470/16 зазначив, що сам факт наявності вироку, ухваленого на підставі угоди у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених вироком, який набрав законної сили.

Аналогічна правова позиція викладена і в інших Постановах Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №808/2459/1 та від 26 червня 2018 року у справі №826/24815/15.

Стосовно аналізу даних ЄРПН у розрізі номенклатурних позицій суд зазначає, що при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні досліджуватись відносини безпосередньо між учасниками господарської операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку

Крім того, у відповідності до ст. 71 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Отже, податковий орган, проводячи планову документальну виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства, не мав передбачених законом підстав формувати свої висновки про відсутність реального вчинення господарських операцій з даним контрагентом на підставі лише даних податкового обліку зазначеного контрагента та обставин, встановлених у вироку суду щодо нього, які не стосуються вчинених між даними суб'єктами господарювання фінансово-господарських операцій.

При цьому, жодних інших обставин для невизнання первинних документів Підприємства та неврахування господарських відносин позивача з його контрагентом за спірний період при визначенні об'єкту оподаткування, у акті перевірки не наведено, аналізу господарської діяльності між позивачем та його контрагентом у цьому періоді не проведено, оцінки наданим позивачем первинним документам з точки зору відповідності їх вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні не надано, у зв'язку з чим, суд вважає такі висновки податкового органу необґрунтованими.

За наведених вище обставин у їх сукупності, суд не приймає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 08.06.2018 р.№ 29564/04-36-14-22/36980862, щодо встановлених у ньому обставин, які свідчать про відсутність здійснення спірної господарської діяльності між зазначеним суб'єктом господарювання та позивачем.

Суд також зазначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Вимоги до первинних документів містяться у ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , зокрема, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, підтвердженням факту виконання договору поставки товару (робі) є первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, які складені у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Крім того, чинне податкове законодавство не ставить право платника податку на включення сум сплаченого податку до складу податкового кредиту в залежність від господарських, технічних та виробничих можливостей своїх постачальників.

Платник податків (покупець товару, робіт, послуг) не має обов'язку та права здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, і в подальшому не повинен зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності за можливе допущення порушення законодавства іншими юридичними особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарську діяльність визначено як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.

Відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності чи недотримання принципу належної обачності при виборі контрагентів, як і не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу 3 ПКУ.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Згідно з п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 Податкового кодексу України.

Статтями 138-140 Податкового кодексу України встановлений перелік різниць, на які коригується фінансовий результат до оподаткування. Зазначений перелік не містить різниць, які б передбачали коригування фінансового результату до оподаткування на витрати за операціями, що не пов'язані з господарської діяльністю платника податків, та по операціях, що не містять ділової мети.

У відповідності до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Абзацом а п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, правомірність формування платником податку податкового кредиту та валових витрат визначається фактичним проведенням операцій платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами.

Враховуючи, що позивач у перевіряємому періоді формував свій податковий кредит та визначив валові показники на підставі первинних документів та податкових накладних, які відповідають встановленим для них вимогам в межах проведених господарських операцій, у суду відсутні підстави вважати, що його податкова звітність з податку на додану вартість та з податку на прибуток приватних підприємств складалася без відповідного підтвердження первинними документами.

Крім того, суд виходить з того, що на час здійснення спірних господарських операцій контрагент позивача був зареєстрованим в установленому законом порядку, відповідав ознакам і поняттю юридичної особи та виступав правоздатним учасником господарського обороту.

Окрім цього, суд зазначає, що платник податку (покупець товару), який дотримався вимог закону щодо формування податкового кредиту та валових витрат не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням контрагентом чи його постачальниками вимог законодавства щодо створення підприємства, здійснення господарської діяльності, виконання податкових зобов'язань тощо і в подальшому зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на валові витрати та податковий кредит. У разі коли постачальник чи його контрагенти допустили порушення вимог законодавства при веденні фінансово-господарської діяльності, то це тягне відповідальність та негативні наслідки щодо них. При цьому, судовий контроль не призначений перевіряти економічну доцільність рішень, що приймаються суб'єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема: при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов'язань тощо).

Також, в матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаними контрагентами, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень

За викладених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Підприємства шляхом визнання протиправними та скасування оскаржених податкових повідомлень-рішень відповідача.

Згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у розмірі 2344,00 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМТЕХГРУП (адреса: 49000, місто Дніпро, вулиця Будівельників, будинок 25-Б, офіс 32; код ЄДРПОУ 36980862) - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області від 06.11.2018 року № НОМЕР_2, яким Товариству з обмеженою відповідальністю ПРОМТЕХГРУП збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт,послуг) на загальну суму 82232,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області від 06.11.2018 року № НОМЕР_1, яким Товариству з обмеженою відповідальністю ПРОМТЕХГРУП збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 74010,00 грн.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМТЕХГРУП (адреса: 49000, місто Дніпро, вулиця Будівельників, будинок 25-Б, офіс 32; код ЄДРПОУ 36980862) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2344,00 грн. (дві тисячі триста сорок чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, місцезнаходження: 49600, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-а).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 18 лютого 2019 року.

Суддя ОСОБА_4