Рішення

від 06.12.2018 по справі 160/7527/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2018 року Справа № 160/7527/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С.

при секретарі - Чорній М.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Росток до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року позивач звернувся до адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Ш від 4 квітня 2018 року № НОМЕР_1, яким ТОВ АГРОФІРМА РОСТОК було нараховано суму штрафу на загальну суму 25 190,88 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що на підставі висновків акту камеральної перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення форми Ш від 04.04.2018 року № НОМЕР_1. Позивач оскаржив дане податкове повідомлення-рішення до ДФС України, однак відповідно до рішення центрального податкового органу від 30.07.2018 року № 24900/6/99-99-11-03-01-25 скаргу ТОВ АГРОФІРМА РОСТОК було залишено без розгляду. Позивач вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, як таке, що є неправомірним та не відповідає чинному законодавству, оскільки прийняте на підставі хибних висновків, до яких дійшли ревізори Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області в ході проведення камеральної перевірки.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд позов задовольнити з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги не визнала та зазначила, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН складених за лютий 2017 року (№ 12638/04-36-12-14/31165155 від 15.03.2018 р. Перевіркою встановлено: в порушення пункту 201.10. статті 201 ПК України суб'єктом господарювання порушено граничні строки реєстрації по двом податковим накладним/розрахункам коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних складених за лютий 2017 р. на загальну суму податку на додану вартість 62 976,99 грн., у тому числі порушення строку реєстрації: від 61 і більше календарних днів - на загальну суму ПДВ 62 976,99 грн. За таких обставин, представник відповідача просила суд у задоволенні позову відмовити, оскільки податкове повідомлення-рішення форми Ш від 04.04.2018 року №0073991214, яким ТОВ АГРОФІРМА РОСТОК було нараховано суму штрафу на загальну суму 25 190,88 грн., прийняте відповідачем, є цілком законним та вірним.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ АГРОФІРМА РОСТОК (код ЄДРПОУ 31164155), зареєстровано 04.12.2000 року Нікопольською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області. Товариство зареєстровано платником податків на додану вартість з 19.12.2000 року.

Судом також встановлено, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було проведено камеральну ТОВ АГРОФІРМА РОСТОК з питань своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених за період лютий 2017 року.

За результатами складений акт № 12638/04-36-12-14/31165155 від 15.03.2018 року, яким встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України: суб'єктом господарювання порушено граничні строки реєстрації по 2 податковим накладним/розрахунках коригування на суму 62 976,99 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених в лютому 2017 року на строк 61 і більше календарних днів.

На підставі висновків акту камеральної перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення форми Ш від 04.04.2018 року № НОМЕР_1, яким ТОВ АГРОФІРМА РОСТОК було нараховано суму штрафу на загальну суму 25 190,88 грн.

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 04.04.2018 року №0073991214 є предметом позову, який передано на розгляд суду.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі - Порядок №21), який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. №21, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. за №159/28289 - у рядках 1, 2, 3, 5 колонки А декларації вказуються загальні обсяги постачання товарів/послуг за звітний період, які оподатковуються за основною ставкою, за ставкою 7 %, за нульовою ставкою, звільнені від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V Кодексу, тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до підрозділу 2 розділу XX Кодексу, звільнені від оподаткування відповідно до міжнародних договорів (угод) та не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 розділу V Кодексу, та послуг, що не оподатковуються у зв'язку з їх місцем постачання за межами митної території України.

При визначенні обсягу постачання товарів/послуг за звітний (податковий) період платник зобов'язаний враховувати значення терміна постачання товарів відповідно до вимог підпункту 14.1.191. пункту 14.1. статті 14 розділу І Кодексу та значення терміна постачання послуг відповідно до вимог підпункту 14.1.185. пункту 14.1. статті 14 розділу І Кодексу.

Приписами п.14.1. ст.14 ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231.).

Згідно з п.185.1. ст.185, п.187.1. ст.187, п.188.1. ст.188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до п.201.1., 201.4., 201.6. ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один із способів, визначених п.201.1. ст.201 ПК України; податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця; податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1. ст.200 ПК Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п.198.1. ст.198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, відповідно до п.198.2., 198.3., 198.6. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 Кодексу).

З аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, є факт придбання товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Так, правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України № 996-ХІV від 16.07.1999 року Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон №996).

За змістом частин 1 та 2 статті 9 наведеного Закону №996 - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факті здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні, мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання: назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Податкове законодавство також встановлює певні вимоги до платника податку, виконання яких є обов'язком такого платника, адже невиконання встановлених приписів призведе до застосування з боку контролюючого органу певних податкових наслідків.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз.2 п.44.1. ст.44 ПК України).

Згідно з п.201.1. ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПК України термін.

Відповідно до п.201.10. ст.201 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Одночасно з цим, у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, складається розрахунок коригування до податкової накладної, який підлягає обов'язковій реєстрації у ЄРПН.

Враховуючи вищенаведені норми права, можливо дійти до висновку, що у податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складених на підставі первинних документів податкових накладних. Тому обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказана в помилковій податковій накладній, не підлягає відображенню в декларації та не приймає участь при визначені об'єкту оподаткування.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем було виписано та направлено на реєстрацію наступні податкові накладні: № 4 від 09.02.2017 року на загальну суму - 194 675 грн. (дата реєстрації - 12.02.2018 року); № 5 від 12.02.2017 року на загальну суму - 183 186,55 грн. (дата реєстрації -13.02.2018 року).

У зазначених вище податкових накладних було помилково (в наслідок людського фактору) зазначено невірний рік - 2017 р.

14 лютого 2018 року помилки позивачем було виявлено самостійно, з метою їх усунення було виписано та направлено на реєстрацію наступні розрахунки коригування: №2 від 09.02.2018 року, реєстраційний номер НОМЕР_2; № 3 від 12.20.2018 року, реєстраційний номер НОМЕР_3.

Так, покупець - ТОВ Нібулон - визнав ці податкові накладні помилковими, в свою чергу прийняв розрахунки коригування відповідно до статті 192 ПК України.

Фактично, господарські операції із постачання, оформлені вищезазначеними податковими накладними відбувались 9 лютого та 12 лютого 2018 року.

З метою недопущення донарахування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, ТОВ АГРОФІРМА РОСТОК листом вих.№ 25 від 21.02.2018 року звернулось до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, у якому описало відсутність будь-яких втрат бюджету а також цілковиту відповідність власних дій чинним нормам податкового законодавства України.

Однак згідно відповіді ГУ ДФС у Дніпропетровській області, оформленої листом від 15.03.2018 року № 11508/10/04-36-12-14-22, відповідач повідомив про відсутність у Податковому кодексі України обмежень щодо незастосування штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації податкових накладних.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

В силу ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, суд приходить до висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.04.2018 року №0073991214, прийнятого Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області з викладених вище підстав.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1 762 грн.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 1 762 грн. підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250 КАС України,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0073991214 від 04.04.2018 року №0073991214, винесене Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.

Стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Росток судові витрати по справі в розмірі 1 762 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 287 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення складений 17.12.2018 року.

Суддя ОСОБА_3