Рішення

від 27.02.2019 по справі 200/13446/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2019 р. Справа№200/13446/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю МЕТА-ЛЮКС до Державної фіскальної служби України, за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю МЕТА-ЛЮКС (далі - позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної фіскальної служби України (надалі - ДФС України, відповідач) про визнання протиправним і скасування рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації та зобов'язання зареєструвати податкову накладну №47 від 13.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач отримав квитанцію, згідно якої податкову накладну №47 від 13.11.2018 року ДФС України прийнято, але реєстрацію зупинено та одночасно запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 7601. . З підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, комісія ДФС України своїм рішенням від 22.12.2017 року №474990/37050701 відмовила у реєстрації вказаної податкової накладної. Таке рішення відповідача позивач вважає протиправним та безпідставним, тому просить його скасувати у судовому порядку.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2018 року відкрито провадження у справі № 200/13446/18-а, за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення осіб (виклику) учасників справи. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

17 січня 2019 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що за результатами автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків зупинена реєстрація податкової накладної ТОВ МЕТА-ЛЮКС №47 від 13.11.2017 року в адресу ДП Завод Електроважмаш щодо реалізації алюмінію та алюмінієвого сплаву. На вимоги квитанції №1 від 22.11.2017 року підприємство надало письмові пояснення та копії документів, проте наданих документів недостатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, а саме позивачем не надані копії рахунків на сплату як придбання так і на реалізацію алюмінію, не надано підтверджуючих документів на отримання алюмінієвого сплаву, не підтверджено транспортування товару від постачальника на адресу ТОВ МЕТА-ЛЮКС , не надано звіт комісіонера. Також відповідач зазначив, що позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, а доказів поважності причин, які зумовили неможливість вчасного звернення з позовом у строк, встановлений законом, не надано, тому відповідач просив суд залишити позовну заяву без розгляду.

Представник третьої особи надав пояснення на позовну заяву, зміст яких аналогічний відзиву ДФС України, при цьому зазначив, що податкову інформацію на висновок робочої групи ГУ ДФС у Донецькій області надати не має можливості у зв'язку з вилученням документів Генеральною прокуратурою України в рамках розслідування кримінальної справи №757/58426/18-к, тому представник третьої особи вважає рішення комісії в составі ГУ ДФС у Донецькій області від 22.12.2017 року №474990/37050701 про зупинення реєстрації податкової накладної від 13.11.2017 року №47 законним та обґрунтованим.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю МЕТА-ЛЮКС зареєстровано в якості юридичної особи 24.03.2010 за номером 1 269 102 0000 002520, перебуває на податковому обліку в Костянтинівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, місцезнаходження: 85102, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Б. Хмельницького, 1 (а.с. 59-62).

Господарську діяльність позивач здійснює згідно зі статутом, затвердженим протоколом загальних зборів учасників №3/2017 від 20 березня 2017 року (а.с. 65-72).

Згідно податковим розрахункам сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ) за 4 квартал 2017 року на підприємстві працювало за трудовими договорами (контрактами) 5 осіб, та за даними звіту з ЄСВ за 10, 11 та 12 місяці 2017 року, перелік працівників позивача складався з 4-х осіб, що також підтверджується штатним розписом позивача на 2017 рік (а.с. 146-147, 156-162, 58).

Як встановлено судом з матеріалів справи, 05.05.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Астат ресурс (комітент) і позивачем (комісіонер) був укладений договір комісії №111 (із додатковою згодою №1 і додатком № цПМк-00071), за умовами якого комітент доручає, а комісіонер зобов'язується за плату (винагородження) здійснити декілька угод по продаж товару, визначеного в товаросупровідному документі (накладна на передачу), виписаної на підставі цього Договору. Угоди по продажу товару здійснюються від імені комісіонера і за рахунок комітента. Розмір винагороди складає 0,3% від договірної вартості реалізованого комісіонером товару. Договір діє з моменту його підписання сторонами і припиняється при відмові комітента від виконання договору, при згоді сторін, по ініціативі комісіонера у разі, якщо з'ясується неможливість виконання доручення або порушення комітентом умов цього договору та з інших підстав, передбачених діючим законодавством (а.с. 32-35, 29).

Відповідно до витягу з Єдиного державного юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 97-100) ТОВ Торговий дім Астат ресурс є юридичною особою, зареєстроване за адресою: 85114, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Театральна, 10, ідентифікаційний код юридичної особи 34524526, інформації відносно відсутності за юридичною адресою, припинення, знаходження в стані ліквідації наведений витяг не містить.

Факт виконання робіт підтверджується накладною на переміщення товару на комісію № цПМк-00071 від 03.11.2017 року (а.с. 36).

Згідно акту звірки взаєморозрахунків позивача з ТОВ Торговий дім Астат ресурс за період з 01.10.2017 року по 31.12.2017 року обороти складають: дебет - 2 690 000,00 грн., кредит - 4 157 59+9,70 грн., сальдо на 01.01.2018 року - 2 098 990,52 грн. (а.с. 113-114).

05.01.2015 року між ФОП ОСОБА_1 (перевізник) та ТОВ МЕТА-ЛЮКС (відправник), був укладений договір перевезення вантажу №5/03 (з заявкою №131117.1 до договору), відповідно до якого перевізник бере на себе зобов'язання доставляти автомобільним транспортом довірений йому відправником вантаж (згідно із транспортною накладною) з місця відправлення, до пункту призначення, і видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі вантажоотримувача. Відправник бере на себе зобов'язання оплачувати перевезення вантажу. Вартість перевезення погоджується сторонами у заявці на перевезення. Розрахунки здійснюються шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок перевізника. Договір діє до 31.12.2017 року (а.с. 54-56).

Відповідно до витягу з Єдиного державного юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 105-108) ОСОБА_1, зареєстрований за адресою: 85100, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Пушкінська, 342/19, 16.10.2008 року за №2 269 000 0000 004528, інформації відносно припинення підприємницької діяльності наведений витяг не містить.

Факт виконання перевезення вантажу підтверджується товарно-транспортною накладною №РН-111304 від 13.11.17 (а.с. 57).

Як вбачається з договору оренди нежитлового приміщення №25 від 03.01.2017 року, між ФОП ОСОБА_2 (орендодавець) та ТОВ МЕТА-ЛЮКС (орендар), орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою м. Костянтинівка, вул. Номікосових,38 (орендоване майно) для розміщення складу загальною площею 200 м. кв. За користування орендованим майном орендар сплачує щомісячно орендодавцеві орендну плату. Договір діє у продовж одного року. У випадку, якщо сторони за 10 днів до закінчення терміну дії договору не заявляють про його розірвання, він вважається продовженим на кожний наступний період, але не більш ніж на 30 місяців (а.с. 119-120).

Факт оренди підтверджується актом приймання-передачі до договору, а оплата - випискою по рахунку (а.с. 121-123).

Як слідує з договору постачання № 0507/1 від 05.07.2017 року, ТОВ Афаліна (постачальник) зобов'язується поставити ТОВ МЕТА-ЛЮКС (покупець) кольоровий прокат (товар), а ТОВ МЕТА-ЛЮКС прийняти і оплатити за товар на умовах, викладених в договорі. Постачання здійснюється узгодженими партіями на умовах FCA - склад постачальника згідно міжнародним правилам інтерпретації комерційних термінів Інкотермс-2000, які використовуються з урахуванням особливостей, пов'язаних з внутрішньодержавним характером цього договору, а також з урахуванням умов, обумовлених в цьому договорі. Оплата кожної партії товару здійснюється у розмірі 100% від її вартості протягом семи банківських днів. Договір діє до 31.12.2017 року (а.с 38-40).

Відповідно до витягу з Єдиного державного юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 101-104) ТОВ Афаліна є юридичною особою, зареєстроване за адресою: 61177, Харківська область, м. Харків, провулок Пластичний, 9, ідентифікаційний код юридичної особи 22701074, інформації відносно відсутності за юридичною адресою, припинення, знаходження в стані ліквідації наведений витяг не містить.

Факт виконання робіт підтверджується видатковими накладними, сертифікатами якості товарно-транспортними накладними, податковими накладними та рахунками на оплату (а.с. 31, 41-50).

Факт оплати підтверджується виписками банку (а.с. 45, 50).

Згідно акту звіряння станом на 31.12.2018 року заборгованість на користь ТОВ МЕТА-ЛЮКС складає 186 000,01 грн. (а.с. 115).

ДП Завод ЕЛЕКТРОВАЖМАШ (замовник), згідно договору №238-12/99-ВК від 04.08.2017 року, у відповідності до умов якого ТОВ МЕТА-ЛЮКС (постачальник) зобов'язується поставити продукцію у власність замовника партіями, а замовник зобов'язується прийняти від постачальника продукцію та оплатити її в порядку, передбаченому цим договором. Найменування, номенклатура, кількість та ціна за одиницю продукції, а також код і назва зазначаються у специфікації №1, які є невід'ємною частиною цього договору. Передача продукції здійснюється на складі замовника, а транспортування продукції - транспортом постачальника та за його рахунок, на умовах DDP (згідно Інкотермс-2010). Замовник здійснює оплату продукції протягом 60 календарних днів з моменту поставки продукції і приймання її за якістю і кількістю. Договір діє до 04.08.2019 року (а.с. 20-26, 28).

Відповідно до витягу з Єдиного державного юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 92-96) ДП Завод ЕЛЕКТРОВАЖМАШ є юридичною особою, зареєстроване за адресою: 61089, Харківська область, м. Харків, проспект Московський, 299, ідентифікаційний код юридичної особи 00213121, інформації відносно відсутності за юридичною адресою, припинення, знаходження в стані ліквідації наведений витяг не містить.

Факт виконання робіт підтверджується видатковою накладною і довіреністю (а.с. 27, 37).

Позивачем виписана податкова накладна №47 від 13.11.2017 року на суму 331 158,85 грн., в т.ч. ПДВ 55 193,14 грн. (а.с. 13).

Факт оплати підтверджується випискою банку (а.с. 30).

Згідно акту звіряння від 05.12.2017 року станом на 30.11.2018 року заборгованість на користь ТОВ МЕТА-ЛЮКС складає 18 674 203, 74 грн., та 66 126 665,26 грн. відповідно до акту звіряння від 11.12.2018 року (а.с. 109-112).

Згідно квитанції від 21.11.2017 року відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної зупинена та зазначено, що податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017. За результатами опрацювання СМОКР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК відповідно до п. в п.п.201.16.1 п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567 та/або таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу (а.с. 14).

Позивачем 15.12.2017 року було направлено на адресу ДФС повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК (а.с. 170).

Рішенням комісії ДФС України від 22.12.2017 р. № 474990/37050701 ТОВ МЕТА-ЛЮКС відмовлено у реєстрації податкової накладної № 47 від 13.11.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 15).

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України (в редакції з 01.01.2017 р.)

Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами п. 74.2 ст. 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (п. 74.3 ст. 74 ПК України).

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п. 201.16 ст. 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні норми містить пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, згідно якого реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно пп. 201.16.1. п. 201.16 ст. 201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з квитанції від 22.11.2017 року, контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених Наказом № 567.

З наведеного слід дійти висновку, що контролюючим органом порушено норми пп. 201.16.1. п. 201.16 ст. 201 ПК України, оскільки ним не зазначено у квитанції конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Так, фіскальним органом у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначено лише посилання на те, що зупинення здійснено за результатами опрацювання СМКОР, виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:7601 , що свідчить про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом №567» .

Натомість, пп. 201.16.1. п. 201.16 ст. 201 ПК України вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року N 567, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 р. за N 753/30621 (надалі - Наказ № 567).

Так, пункт 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу № 567 від 13.06.2017 р. містить у собі визначення двох різних критеріїв: Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Таким чином, фіскальний орган був зобов'язаний у квитанції від 22.11.2017 року чітко вказати конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу № 567.

Суд зазначає, що визначення фіскальним органом у квитанції від 22.11.2017 року конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у Наказі № 567 Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Вичерпний перелік документів).

Так, відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів Наказу № 567 вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі - Критерії):

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Також, зі змісту квитанції від 22.11.2017 року по податковій накладній від 13.11.2017 року № 47 вбачається, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних відповідно до пункту в пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено Наказом № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

В той же час, відповідачем в порушення пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, не вказано конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567, який необхідно надати позивачу для підтвердження обсягів постачання.

У відповідності до пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у пп. «в» пп. 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до пп. 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України).

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до пп. 201.16.2 ПК України.

У порядку визначеному пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України, позивачем були надані відповідачу копії документів та пояснення до господарської операції, яка стала передумовою для реєстрації податкової накладної від 13.11.2017 року № 47.

Документи на підтвердження господарської діяльності направляються податковим органом за місцем обліку платника податків відповідно пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України до Комісії ДФС України для прийняття Рішення щодо реєстрації податкових накладних.

Однак, 22.12.2017 року Комісія ДФС України прийняла рішення № 474990/37050701 про відмову в реєстрації податкової накладної № 47 від 13.11.2017 року.

Суд зазначає, що рішення комісії 474990/37050701 від 22.12.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 47 від 13.11.2017 р. не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, документів, яких не вистачило для підтвердження обсягів постачання продукції та реєстрації податкової накладної, зокрема, у ньому не зазначено, які документи складено з порушенням законодавства, з точки зору відповідача.

Абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації №190 від 29.03.2017 (далі - Постанова №190) установлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до пп. «в» пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови №190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу ;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Таким чином, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Суд також зазначає, що оскаржуване рішення Комісії ДФС України від 22.12.2017 року є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржуване рішення фіскального органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжують його неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Суд вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та ДП Завод ЕЛЕТРОВАЖМАШ , а також на те, що такі документи були надані відповідачу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної № 14 від 13.11.2017 року.

Разом з тим, суд не приймає посилань відповідача та третьої особи на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, оскільки відповідно до п.56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення, тобто протягом 1095 днів.

Щодо вимог позивача про зобов'язання зареєструвати податкову накладну, суд вважає, що вони є обґрунтованими.

Такий спосіб відновлення прав позивача відповідає положенням пп.201.16.4. п.201.16 ст.201 ПК України, відповідно до якого податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Таким чином, нормами ПК України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

За приписами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі «ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF CHUYKINA v.UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: « 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)» .

Таким чином, у спірних правовідносинах, на думку суду, відповідач діяв з порушенням меж повноважень, визначених Законами України та необґрунтовано, чим порушив вимоги ст. 18 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також обґрунтовано.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб захисту права, визначений позивачем.

Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 3 524,00 грн., наведена сума відповідно до положень ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань.

На підстав наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю МЕТА-ЛЮКС до Державної фіскальної служби України, за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України № 474990/37050701 від 22.12.2017 року про відмову товариству з обмеженою відповідальністю МЕТА-ЛЮКС в реєстрації податкової накладної № 47 від 13.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 47 від 13.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану товариством з обмеженою відповідальністю МЕТА-ЛЮКС .

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної фіскальної служби України (ЄДРПОУ 39292197; місцезнаходження: 04655, м. Київ, Львівська пл., 8) на користь товариства з обмеженою відповідальністю МЕТА-ЛЮКС (ЄДРПОУ 37050701, місцезнаходження: 85102, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Б.Хмельницького, 1) понесені судові витрати з судового збору у розмірі 3524,00 грн.

Повне судове рішення складено 27 лютого 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Чучко В.М.