Рішення

від 25.02.2019 по справі 806/2863/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 року м. Житомир справа № 806/2863/18

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Романченка Є.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

- визнати бездіяльність протиправною Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо несвоєчасного розгляду клопотання ОСОБА_1 від 02 березня 2018 року про надання земельної ділянки в оренду за кадастровим номером 1820985600:02:000:0307, що підтверджено листом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, яким відмовлено в наданні в оренду від 30 березня 2018 року №Г-1804/0-1766/0/22-18 земельної ділянки, яка розташована на території Брусилівського району Житомирської області;

- стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на користь ОСОБА_1 2978,40 грн. понесених судових витрат на правову допомогу.

В обґрунтування позову зазначає, що 02.03.2018 звертався до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з клопотанням про надання в оренду терміном на 49 років для сінокосіння земельну ділянку з кадастровим номером 1820985600:02:000:0307, яка розташована на території Брусилівського району Житомирської області. Позивач вважає, що відповідачем порушено двотижневий термін розгляду його клопотання і лише листом від 30.03.2018 відмовлено в наданні такої земельної ділянки в оренду.

Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання.

Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області, в строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження в адміністративній справі, направлено до суду відзив на позов, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти пред'явлених позовних вимог відповідач стверджує, що оскільки проект землеустрою на передачу вказаної земельної ділянки в оренду позивачем не розроблявся, клопотання розглянуто у місячний строк. Отже, доводи позивача, що таке клопотання має бути розглянуто у двотижневий термін безпідставні. Крім того, відповідач вважає безпідставним стягнення понесених позивачем витрат на правову допомогу.

У судове засідання позивач та представник відповідача не прибули, про час, дату та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином. Представник відповідача направила до суду клопотання про розгляд справи без технічного звукозапису, в якому зазначено, що відповідач проти позову заперечує.

Зважаючи на відсутність перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні та приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, судом постановлено протокольну ухвалу про подальший розгляд справи в письмовому провадженні.

Перевіривши матеріали справи, усебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як видно із матеріалів справи, 02 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області із клопотанням від 26.02.2018 про надання в оренду терміном на 49 років для сінокосіння земельну ділянку з кадастровим номером 1820985600:02:000:0307, яка розташована на території Брусилівського району Житомирської області. До клопотання додано: інформація з речових прав, копія паспорта та копія ін.код.

Листом від 30 березня 2018 року №Г-1804/0-1766/0/22-18 відповідачем відмовлено у наданні позивачу в оренду вказаної земельної ділянки (а.с.9).

Позивач вказує на те, що його клопотання розглянуто з порушенням терміну, тому звернувся до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частин другої та третьої статті 22 Земельного кодексу України до земель сільськогосподарського призначення, окрім іншого, належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги), такі землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам, окрім іншого, для сінокосіння та випасання худоби.

В розумінні вимог ст.93 Земельного кодексу України земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, в тому числі на умовах оренди, врегульовано правовими нормами статей 123 та 124 цього ж Кодексу.

Відповідно до ст.124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. (ч.4 ст.122 Земельного кодексу)

Як встановлено судом, позивач 02 березня 2018 року звернувся до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області із клопотанням від 26 лютого 2018 року про надання в оренду терміном на 49 років для сінокосіння земельну ділянку з кадастровим номером 1820985600:02:000:0307, яка розташована на території Брусилівського району Житомирської області. До клопотання додано: інформація з речових прав, копія паспорта та копія ін.код.

Також у клопотанні зазначено, що проект землеустрою знаходиться в Головному управлінні Держгеокадастру у Житомирській області Відділі у Брусилівському районі. (а.с.8).

На вказане клопотання відповідачем надано відповідь листом від 30 березня 2018 року №Г-1804/0-1766/0/22-18, у якому відмовлено у наданні позивачу в оренду вказаної земельної ділянки.

Зі змісту вказаної листа слідує, що підставою для відмови слугувала відсутність розробленого проекту землеустрою щодо відведення вказаної ділянки саме в оренду позивачу строком на 49 років.

Позивач обґрунтовуючи свої вимоги вказує на те, що його клопотання розглянуто з порушенням двотижневого терміну, як це передбачено ч.6 ст.123 Земельного кодексу України, що свідчить про протиправну бездіяльність.

Суд не погоджується з доводами позивача, з огляду на наступне.

Положеннями частини 2 статті 123 Земельного кодексу України встановлено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. (ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України)

За приписами ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, до яких відноситься відповідач, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування .

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. (ч. 10 ст. 123 Земельного кодексу України)

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що прийняттю рішення про передачу земельної ділянки в оренду конкретній особі передує стадія розгляду та затвердження проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки в оренду з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, за отриманням на дозволу на виготовлення кого необхідно звернутися з відповідною заявою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

При цьому, у місячний строк розглядаються клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки, а у двотижневий строк після отримання проекту землеустрою відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування приймається рішення про надання земельної ділянки у користування.

Водночас, докази того, що позивачем розроблений проект землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки, яка розташована на території Брусилівського району Житомирської області та, що він подавався до відповідача, у матеріалах справи відсутні.

Натомість у листі Відділу у Брусилівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 26.03.2018 вказано, що проекти землеустрою за клопотаннями позивача, в тому числі на спірну земельну ділянку до відділу не подавалися (а.с.33).

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позивач порушив процедуру отримання у користування земельної ділянки, оскільки у своєму клопотанні він просить передати в оренду земельну ділянку без відповідного дозволу, без розробленого та погодженого проекту землеустрою.

У свою чергу не надання позивачем до свого клопотання жодних проектів землеустрою відносно бажаної земельної ділянки для її передачі в оренду для сінокосіння, а також відсутність проекту взагалі, на думку суду, унеможливлює розгляд відповідачем клопотання позивача відповідно до вимог ст.123 Земельного кодексу України та прийняття рішення про передачу такої земельної ділянки в оренду з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання.

Одночасно суд наголошує, що клопотання позивача було розглянуто відповідачем за загальними правилами розгляду звернення особи, у місячний термін, що підтверджено листом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 30.03.2018 № Г-1804/0-1766/0/22-18, відтак позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області задоволенню не підлягає.

Згідно із частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету ОСОБА_2 Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

За змістом приписів ст.ст.139-143 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, відносять до судових витрат і підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, лише при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 194, 229, 242-246, 250, 255, 257- 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (вул. Житомирська, 229, с. Биків, Брусилівський район, Житомирська обл., 12642, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (вул. Довженка, 45, м. Житомир, 10002, код ЄДРПОУ 39765513) про визнання бездіяльності протиправною відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Ю. Романченко