Постанова

від 21.11.2006 по справі 16526-2006а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

16526-2006А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 317

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.11.2006Справа №2-16/16526-2006А

За позовом – Міжнародного молодіжного центру «Гурзуф», санаторно – курортного об'єднання Всеукраїнської  професійної спілки  працівників органів державної  податкової служби (98640, с.м.т. Гурзуф, вул. Набережна ім.. О.С. Пушкіна, 7, р/р 2600701731499 в  Ялтинській філії ВАТ « Державний експортно – імпортний банк України», МФО 324786, ЄДРПОУ 02704194)

До відповідача  -  Державної податкової інспекції  в м. Ялті (98600, м. Ялта, вул. Васильєва, 16)

Про  визнання протиправним  податкового повідомлення – рішення та його скасування

                                                                      Суддя В.А.Омельченко

                                                                      Секретар судового засідання  Хлебнікова Н.С.                                                                                                     

ПРЕДСТАВНИКИ:

13.11.2006 року

від позивача –   Бондаренко  В.В., ю/к дов. б/н від 01.05.2006 року ; Якименко О.С директор

від відповідача –  Володькін С.А. головний державний податковий інспектор дов. № 2285/9/10.0 від 04.05.2006 року

21.11.2006 року

від позивача –   Бондаренко  В.В., ю/к дов. б/н від 01.05.2006 року ; Якименко О.С директор

від відповідача –  Фунтіков Д.Г., головний державний под. інспектор, дов. № 3748/9/10.0 від 11.07.2005 року

          Суть спору – Позивач Міжнародний молодіжний центр «Гурзуф», санаторно – курортного об'єднання Всеукраїнської професійної спілки працівників  органів державної податкової служби, с.м.т. Гурзуф  звернувся до господарського суду АРК  з адміністративною позовною заявою до відповідача Державної податкової інспекції в м. Ялті про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення – рішення № 0003072301/0, державної податкової інспекції в м. Ялті від 15 вересня 2006 року, яким ММЦ «Гурзуф», санаторно – курортного об'єднання Всеукраїнської професійної спілки працівників органів державної податкової служби, визначено податкові зобов'язання, з урахуванням штрафних санкцій, за платежем : земельний податок з юридичних осіб – у сумі 80072 грн.  

          Відповідач проти позову заперечує,  що  позивач  є правонаступником  ММЦ «Гурзуф», та відповідно  отримує  всі права та обов'язки які належали раніше ММЦ «Гурзуф», також вказує,  що позивач повинен був  застосовувати  ставку  земельного податку з функціональним призначенням – комерційне.

          В ході розгляду справи була оголошена перерва судового засідання в порядку ст. 150 КАС України, після закінчення якої  провадження по справі було  продовжено.

          Після  вияснення  усіх обставин справи, та перевірення доказів, суд перейшов до судових дебатів, які почалися в судовому засіданні, що відбулося  21.11.2006 року.

          Після закінчення дебатів  сторін, суд  віддалявся  для  ухвалення рішення по даній справі до нарадчої кімнати.

          Розглянувши  матеріали справи та дослідивши  письмові докази, а також заслухавши  представників сторін, суд, -

                                                           В С Т А Н О В И В :

12 вересня 2006 року Державною податковою інспекцією в м. Ялті була здійснена  виїзна планова перевірка Міжнародного молодіжного центру «Гурзуф»  санаторно – курортного об'єднання Всеукраїнської профспілки працівників органів державної податкової служби, код за ЄДРПОУ 02704194, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 30.06.2006 року по  результатах перевірки  був складений акт № 149 /23-0/02704194. На підставі вказаного  акту  було винесено податкове повідомлення – рішення від 15.09.2006 року за № 0003072301/0  яким визначено суму  податкового зобов'язання  з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій ММЦ «Гурзуф» санаторно – курортного об'єднання Всеукраїнської  профспілки працівників органів державної податкової служби за платежем земельний податок  з юридичних  осіб  на суму 80 072 грн.

Так відповідач у своєму  запереченні на позов вказує, що  позивачем задекларований  земельний податок в розмірі 69 507,00 грн. Земельний податок  розрахований  по ставці функціонального використання – обслуговування рекреаційного комплексу, з застосуванням  коефіцієнту  індексації 1,37. Також вказує, що  в періоді  який перевірявся  ДПІ в м. Ялті  відповідно до запиту КП БТІ № 14956/10/23-0 від 29.08.2006 року про підтвердження права власності на  будівлі та споруди які знаходяться на території ММЦ «Гурзуф»  була отримана відповідь № 13513/10 від 04.09.2006 року  право власності  на  будівлі та споруди  належить ВБФ «Гарант». Та  вказує, що оскільки вищевказані об'єкти знаходяться у власності іншого СПД, тобто використовувалися не по цільовому призначенню, підприємство повинно  було в наданих розрахунках земельного податку в ДПІ в м. Ялті застосовувати ставку земельного податку з функціональним призначенням – комерційне.  Вказує, що земельна ділянка яка знаходиться  в постійному користуванні ММЦ «Гурзуф» площею 8660, 5 кв.м. та знаходиться під нерухомістю, яка є власністю  ВБФ «Гарант» знаходиться  в другій оціночній зоні та нормативна  вартість кв.м. земельної ділянки  комерційного призначення  є 44370 грн. Ставка  земельного податку  1 кв.м.  складає 1% від нормативної  власності земельної ділянки, при цьому як вважає  відповідач у позивача виникає відповідальність по сплаті земельного податку за період з 01.04.2005 року по 30.06.2006 року.

Суд вважає повідомлення-рішення № 0003072301/0, Державної податкової інспекції в м. Ялті від 15 вересня 2006 року підлягає скасуванню повністю з огляду на наступне.

Чинним  законодавством не передбачено  обов'язку платника податків самостійно  коригувати визначену в установленому  порядку грошову  оцінку земельної ділянки. Такі  корективи, у тому числі у зв'язку  зі зміною цільового призначення земельної ділянки та необхідності застосування  нового коефіцієнта, який характеризує функціональне використання  земельної ділянки, можуть бути внесені лише відповідними  державними органами. Тому  твердження  державної податкової  інспекції про те, що у разі використання земельної ділянки не за  цільовим призначенням підприємство  зобов'язано застосовувати в  обчисленні земельного податку коефіцієнт, який  характеризує нове функціональне  використання земельної ділянки, не ґрунтується на  чинному законодавстві. За своїм змістом таке твердження фактично  означає, що підприємство повинно самостійно вносити зміни до акту грошової оцінки земельної ділянки.

Так,   підставою  для розрахунку  земельного податку  є данні державного земельного кадастру про  категорії земель, відповідно до «Порядку надання податкового розрахунку земельного податку». Вказані дані не змінились  та відповідно до  даних земельного кадастру коефіцієнт  функціонального  призначення  земель рекреаційного призначення складає 1,37. Функціональне призначення та коефіцієнт на функціональне призначення земельної ділянки  не змінювався  ні кім.  

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається незалежно від  грошової оцінки земель. Розміри податку на земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим законом.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів – учасників угоди про розподіл продукції сплачують земельний податок.

Як вбачається з матеріалів справи  Державне підприємство «ММЦ Гурзуф»  мало  загальнодержавну форму власності на підставі чого, був виданий  Державний акт про право  постійного користування землею № 002902 II – КМ (ст. справи 26-28).

Підприємство  санаторно – курортного об'єднання всеукраїнської  профспілки  робітників  органів державної податкової  служби «ММЦ Гурзуф»   має приватну  форму власності  та може використовуватись землею тільки на умовах оренди або після  купівлі земельної ділянки  на праві власності.

Відповідно до  протесту прокуратури АРК на рішення 27 сесії Гурзуфської селищної ради XXXIII  скликання  від 06.04.2001 року № 226  ( ст. справи 39) вказаним рішенням надано  в  постійне користування земельну ділянку  ДП Міжнародний молодіжний центр «Гурзуф».  Рішення є таким, що суперечить вимогам законодавства України і  на цій підставі підлягає скасуванню, оскільки  у зв'язку зі зміною організаційно – правової форми  та перереєстрацію цього підприємства і ММЦ «Гурзуф» санаторно – курортного об'єднання Всеукраїнської профспілки працівників органів ДПС, ДП ММЦ «Гурзуф» 27.04.2004 року  виключено з Єдиного Державного реєстру  підприємств і організацій України.

Відповідно до рішення  Гурзуфської  селищної ради  51 сесії 4 скликання  від 30.09.2005 року № 76 про розгляд протесту прокуратури АРК № 7/1 -958 вих/05 від 13.07.2005 року на рішення  27 –ої сесії Гурзуфської селищної ради 23 скликання № 26 від 06.04.2001 року  протест прокуратури АРК № 7/1-958 вих/05 від 13.07.2005 року  задоволений, рішення  27-ої сесії Гурзуфської селищної ради 23 скликання № 26 від 06.04.2001 року відмінено.

Таким чином, всупереч закону, зазначеним рішенням затверджено проект відводу, технічний звіт та надано земельну ділянку у розмірі 58503 га неіснуючому підприємству.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 27 Земельного Кодексу України у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації право користування земельною ділянкою припиняється.

Тому,  Державний акт № 002902 II – КМ про право постійного користування землею не  належить  Міжнародному молодіжному центру «Гурзуф» санаторно – курортного об'єднання Всеукраїнської профспілки працівників органів державної податкової  служби.

Також позивач вказує, що  з моменту  державної реєстрації дійсно користувалось  земельною ділянкою, що у відповідній частині відповідач не заперечує та претензій не має.

          Відповідно до  ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

          Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що  в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи  бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

         Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

          Проте відповідач всупереч встановленим нормам законодавства не надав суду доказів, які б свідчили, що його дії правомірні.

          Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування ( ст. 70 КАСУ).

          На підставі наявних у справі доказів відповідно до вимог ст.ст. 69,70,86 КАС України суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача, тому вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати,  понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3 грн. 40 коп. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.

           Вступна та резолютивна частина постанови оголошені в судовому засіданні  -21.11.2006 р.

           Постанова оформлена  та підписана відповідно до ст. 160 КАС України – 28.11.2006 р.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч.1 ст. 94, ст.150, ч.ч. 1-3 ст. 160, 162, 167  КАС України, суд,-  

                                            П О С Т А Н О В И В:

1.          Позов задовольнити

2.          Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення  № 0003072301/0 від 15 вересня 2006 року Державної податкової інспекції  в м. Ялті, яким ММЦ «Гурзуф», санаторно – курортного об'єднання Всеукраїнської професійної спілки працівників органів державної податкової служби, визначено зобов'язання з урахуванням  штрафних санкцій, за платежем земельний податок з юридичних осіб у сумі 80072 грн.

3.          Стягнути з Державного бюджету України ( рахунок № 31118095600002 в банку платника : Управління державного казначейства в АР Крим, Держбюджет, м. Сімферополь, МФО 824026, ОКПО 22301854) на користь Міжнародного молодіжного центру «Гурзуф», санаторно – курортного об'єднання Всеукраїнської  професійної спілки  працівників органів державної  податкової служби (98640, с.м.т. Гурзуф, вул. Набережна ім.. О.С. Пушкіна, 7, р/р 2600701731499 в  Ялтинській філії ВАТ « Державний експортно – імпортний банк України», МФО 324786, ЄДРПОУ 02704194) 03,40 грн. державного мита.

          Постанова  може бути оскаржена  до Севастопольського апеляційного господарського суду через  господарський суд АР Крим шляхом  подачі заяви  про апеляційне оскарження постанови в  десятиденний строк з дня її проголошення, з  подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України.

          Постанова  набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі не подання відповідної заяви ( ст. 254 КАС України)

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Омельченко В.А.