Рішення

від 27.02.2019 по справі 561/116/19

ЗАРІЧНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

смт Зарічне

27 лютого 2019 року Справа № 561/116/19

Зарічненський районний суд Рівненської області у складі

головуючого судді Дідика А. В.,

секретаря судового засідання Расевич Г. І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Перекальської сільської ради Зарічненського району Рівненської області про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною позовною заявою. Обгрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що Протоколом № 11 засідання ліквідаційної комісії Сільськогосподарського виробничого кооперативу Мічуріна від 22 грудня 2001 року йому видано майновий пай у виді зерноскладу № 2 за адресою: вул. Центральна, 28, с. Перекалля, Зарічненського району, Рівненської області. З грудня 2001 року по даний час відкрито, безперервно володіє даною будівлею, користується нею, здійснює ремонт та бажає внести відомості про даний об'єкт нерухомого майна до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Разом з тим, документи, які отримав від Сільськогосподарського виробничого кооперативу Мічуріна , не дозволяють йому цього зробити.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 02 жовтня 2009 року було внесено запис про припинення Сільськогосподарського виробничого кооперативу Мічуріна .

За таких обставин, здійснити оформлення документів щодо права власності на будівлю не представляється можливим.

У зв'язку з наведеним просить визнати за ним, право власності на приміщення зерноскладу № 2 загальною площею 239,9 кв. м., що знаходиться за адресою: вул. Центральна, 28, с. Перекалля, Зарічненського району Рівненської області.

Представник позивача та позивач у судове засідання не з'явились, подали на адресу суду заяву про розгляд справи за їх відсутності. Позовні вимоги підтримали та просили задоволити.

Перекальська сільська рада подала на адресу суду заяву № 152 від 21 лютого 2019 року про визнання позовних вимог у якій просила визнати право власності на приміщення зерноскладу № 2 по вул. Центральній, 28 у с. Перекалля Зарічненського району Рівненської області за ОСОБА_1 розгляд справи здійснювати за відсутності представника.

За змістом ч. 1 ст. 223 ЦПК України наявні підстави для розгляду справи без участі сторін.

Фіксування судового засідання технічними засобами у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Підготовче судове засідання у справі призначене на 27 лютого 2019 року об 12:00 год. Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За інформацією згідно архівної довідки від 21 листопада 2012 року № 428 Зарічненського районного місцевого архіву в особових рахунках колгоспу «Мічуріна» за 1990 - 1994 рр. значиться ОСОБА_1, а також вказано заробітну плату у таблиці яка йому була нарахована.

За інформацією з архівної довідки від 21 листопада 2012 року № 429 за період з лютого 1986 року по грудень 1993 року в особових рахунках колгоспу «Мічуріна» міститься інформація про ОСОБА_1 як члена колгоспу.

За інформацією з архівної довідки від 21 листопада 2012 року № 430 за період з січня 2000 року по липень 2000 року в особових рахунках СВК «Мічуріна» є інформація про ОСОБА_1 як члена кооперативу.

Архівна довідка № 431 від 21 листопада 2012 року підтверджує наявність особових рахунків КСП «Мічуріна» за 1994-1999 рр., де значиться ОСОБА_1 з січня 1994 року по грудень 1996 року та з січня 1998 року по грудень 1999 року.

Крім того Зарічненський районний місцевий архів у довідці № 432 від 21 листопада 2012 року повідомляє, що немає можливості видати довідку про реорганізацію колгоспу «ім. Мічуріна» , КСП (СВК) «Мічуріна» у зв'язку з відсутністю книг протоколів за 1993, 1999 роки.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства.

Указом Президента України від 29 січня 2001 року № 62 "Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки" передбачено здійснити протягом 2001 року комплекс організаційних заходів щодо виділення групі осіб (окремим особам), які є власниками паїв, індивідуально визначених об'єктів зі складу майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств чи їх правонаступників.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177 "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування агарного сектору економіки" виділення майна в натурі проводиться у порядку, розробленому Комісією з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки (далі - Комісія), та затвердженому зборами співвласників.

Порядком розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 р. та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 4 квітня 2001 року за № 305/5496, встановлено, що майновий пай у натурі може бути отриманий як індивідуально так і в спільну часткову власність групи осіб.

Відповідно до вищезазначеного Порядку визначення конкретного майна для виділення окремому власнику чи групі власників у натурі проводиться Комісією на підставі рішення зборів співвласників одним із зазначених способів:- за структурою пайового фонду майна; - конкретним майном за взаємною згодою співвласників; - на конкурентних засадах шляхом проведення аукціону.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" підприємство може бути ліквідовано у разі визнання його банкрутом та на інших підставах, передбачених законодавчими актами України.

СВК «Мічуріна» виключений з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 02 жовтня 2009 року в результаті ліквідації.

Згідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" суб'єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", до пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Уточнення складу і вартості пайового фонду майна членів підприємств, у тому числі реорганізованих, проводиться за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Право членів підприємства на пайовий фонд майна залежить від їх трудового внеску. Члену підприємства щорічно нараховується частина прибутку залежно від частки у пайовому фонді, яку за його бажанням може бути виплачено або зараховано у збільшення частки в пайовому фонді. Ці відносини регулюються статутом підприємства. Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства.

Із виписки з протоколу № 11 засідання ліквідаційної комісії СВК «Мічуріна» від 22 грудня 2007 року вирішено видати майновий пай (зерносклад №2, половину від шосейної дороги) і передати у власність та користування для ОСОБА_1 - позивача по справі.

Рішенням Перекальської сільської ради Зарічненського району Рівненської області № 90 від 20 листопада 2007 року присвоєно поштову адресу будівлям, які знаходяться на балансі СВК «Мічуріна» , в тому числі будівлі Зерноскладу №2, присвоєно адресу с. Перекалля, вул. Центральна, 28.

Згодом позивачем 06 грудня 2008 року та 30 січня 2019 року було виготовлено технічний паспорт на приміщення зерноскладу № 2 загальною площею 239,9 м2, що за адресою вул.. Центральна, 28 с. Перекалля Зарічненського району Рівненської області.

За інформацією у довідці № 539 від 30 січня 2019 року Рівненського обласного БТІ, вартість приміщення зерноскладу № 2 загальною площею 239,9 м2 в с. Перекалля Зарічненського району по вул. Центральній, 28 станом на 30 січня 2019 року становить 160023,00 грн. Згідно реєстрових книг бюро станом на 01 січня 2013 року право власності на це приміщення не зареєстровано.

У Єдиному реєстрі юридичних осіб, отримано інформацію на безкоштовний запит з якої вбачається, що сільськогосподарський виробничий кооператив «Мічуріна» (СВК «Мічуріна» , ЄДРПОУ 03775090, зареєстровано 31 грудня 1999 року та припинено державну реєстрацію 02 жовтня 2009 року, номер запису 15951170003000232.

Із наведених документів та наявної у них інформації вбачається що ОСОБА_1 був членом колгоспу «Мічуріна» , який згодом реорганізувався (перетворився) у СВК «Мічуріна» , який станом на даний час є ліквідованим. З метою компенсації його участі при ліквідації позивачеві було видано майновий пай (зерносклад №2), якому органом місцевого самоврядування присвоєно адресу вул. Центральна, 28 с. Перекалля, Зарічненського району Рівненської області.

Таким чином із матеріалів справи вбачається, що відсутність правовстановлюючих документів на нежитлове приміщеня є перешкодою для позивача для реєстрації свого права власності на приміщення переданого в рахунок майнового паю.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", у разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі. Спори, що виникають при здійсненні цього права, розглядаються судом.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-ІV, державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

За таких обставин, відсутність правовстановлюючого документу на нежитлове приміщення, не позбавляє позивача права на власність на будівлю передану йому в рахунок майнового паю.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, зважаючи на те, що у інший спосіб позивач позбавлений права оформити своє право власності, суд вважає, що вимоги є обґрунтованими, доведеними в ході судового розгляду, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню. Визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

З огляду на викладене на підставі ст. 9 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", ст. ст. 316, 328, 392 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , керуючись ст. ст. 12, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, 24 січня 1959 р. н. (місце реєстрації та проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Перекальської сільської ради Зарічненського району Рівненської області (місцезнаходження вул.. Центральна, 16 с. Перекалля Зарічненського району Рівненської області, 34060, ЄДРПОУ 04385770) про визнання права власності задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на приміщення зерноскладу №2 загальною площею 239,9 кв. м., що знаходиться за адресою вул. Центральна, 28, с. Перекалля, Зарічненського району Рівненської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Зарічненський районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А. В. Дідик