Постанова

від 22.05.2007 по справі 17456-2006а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

17456-2006А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.05.2007Справа №2-16/17456-2006А

За позовом – Сімферопольського Державного лісомисливського господарства ( 95053, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 16-А, МФО 324805, ОКПО 00992272, р/р 260063013398 ФКРУ «Ощадбанк» )

До відповідача -  Державної податкової інспекції в  Сімферопольському районі (97503, Сімферопольський район, с. Мирне, вул.. Бєлова, 2а)

Про   відміну  податкових повідомлень – рішень

                                                                      Суддя В.А.Омельченко

                                                                      Секретар судового засідання  Н.С.Хлебнікова                                                                                                      

ПРЕДСТАВНИКИ:

21.05.2007 року

від позивача –   Терлецька  О.О. ю/к, дов. № 01/07 від 27.03.2007 року

від відповідача – не з'явився

22.05.2007року

від позивача –  Терлецька  О.О. ю/к, дов. № 01/07 від 27.03.2007 року

від відповідача –  Душенчук Т.Б. гол. Держ. под. інспектор, ю/в, дов. № 72219/10-0 від 22.03.2007 року

Суть спору -  Позивач  Сімферопольське  Державне лісомисливське господарство  звернувся до господарського суду АРК  з позовною заявою  до  відповідача  Сімферопольської міжрайонної  державної податкової інспекції  про  визнання протиправним  рішення  Сімферопольської  МДПІ № 1256/10/23-02  від 12.04.2006 року, рішенням  Державної  податкової  адміністрації  АРК «Про результати розгляду  повторної скарги» № 1397/10/25-007 від 21.06.2006 року, а також  прохає суд  відмінити  податкові  повідомлення  - рішення  від 05.07.2006 року № 0000951502/1 (№0000951502/2) на суму  3596,28 грн. (штрафні санкції  в розмірі 10%), № 0000921502/1 (№0000921502/2) на  суму 3698,15  грн. ( штрафні санкції  в розмірі 20 %), № 0000281502/1 на суму 14943,32 грн. ( штрафні  санкції  в розмірі 50 %) по акту  № 187/15-2 від 19.12.2005 року «Про  результати  невиїзної  документальної  перевірки  по питанню  своєчасності надання  платіжних доручень на оплату  ПДВ за період 2001-2002 рік».

          12 грудня  2006 року  позивач  звернувся до господарського суду  з  поясненням  та вказує, що   відповідач   був реорганізований та  в дійсний час  має  інше найменування, а саме: Державна податкова  інспекція  в Сімферопольському районі АРК на підставі чого  прохає суд  виконати  заміну  позивача  Сімферопольської  міжрайонної  Державної податкової інспекції на  Державну податкову  інспекцію в Сімферопольському районі АРК.  Також вказує, що  в тексті  позовної заяви, були вказані  податкові повідомлення  - рішення  від 05.07.2006 року № 0000951502/1 (0000951502/2) на суму  3596,28 грн. (штрафні санкції  в розмірі 10%), № 0000921502/1 (№ 0000921502/2) на  суму 3698,15 грн. (штрафні санкції в розмірі  20%), № 0000281502/1 на суму 14943,32 грн. (штрафні санкції в розмірі  50 %), де повідомлення – рішення  з дріб 1 дублюють повідомлення – рішення  з дріб 2.  Також,  прохає  суд в порядку  ст.. 157 КАС України  в задоволенні  позовних вимог в частині   відмови повідомлень – рішень № 00009515002/1 та  № 0000921502/1 – відмовити.

          31 лютого 2007 року  позивач  знов надав  пояснення  відповідно до якого  позивач  прохає суд  відмінити  податкові  повідомлення – рішення  від 05.07.2006 року № 0000951502/2 на суму  3596,28 грн. ( штрафні санкції в розмірі 10%), № 0000921502/2 на суму 3698,15 грн. ( штрафні санкції в розмірі 20%), № 0000281502/2 на суму 14943,32 грн. (штрафні санкції  в розмірі 50%) по  акту № 187/15-2 від 19.12.205 року «Про результати  невиїзної  документальної перевірки по питанню  своєчасності  надання  платіжних доручень на оплату ПДВ за період з 2001 -2002 роки».

          Позовні   вимоги мотивовані тим, що  винесені  податкові повідомлення – рішення   підлягають відміні  у зв'язку з пропуском   встановленого  ст.. 15 Закону України « Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  від 21.12.2000 року № 2181 –III 1095 денного строку для застосування  штрафних санкцій.

          Відповідач  проти задоволення позову заперечує  при цьому  посилається на те, що   податкові повідомлення – рішення  відповідають  діючому законодавству  та не суперечать йому.   

          В ході розгляду справи була оголошена перерва судового засідання в порядку ст. 150 КАС України, після закінчення якої  провадження по справі було  продовжено.

Після  вияснення  усіх обставин справи, та перевірення доказів, суд перейшов до судових дебатів, які почалися в судовому засіданні, що відбулося  22.05.2007 року.

Після закінчення дебатів  сторін, суд  віддалявся  для  ухвалення рішення по даній справі до нарадчої кімнати.

          Розглянувши  матеріали справи та дослідивши  письмові докази, а також заслухавши  представників сторін, суд, -

                                                             В С Т А Н О В И В :

          19 грудня 2005 року   Сімферопольською  міжрайонною  Державної податковою інспекцією  була проведена  невиїзна документальна перевірка  Сімферопольського ДЛОГ по питанню  достовірності   надання  платіжних доручень на оплату  ПДВ за період  2001 -2002 року за результатами якої складено акт  № 187/15-2.

В акті  № 187/15-2  вказано, що  підприємством порушений  пункт  7.7.1 ст. 7  Закону України  «Про податок на додану  вартість» № 168 від 03.04.1997  року  відповідальність  за вказане  порушення передбачена відповідно до  п.п. 17.1.7 ст. 17  Закону України від 21.12.2000 року № 2181- III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідачем за наслідками оскарження  були виписані  податкові повідомлення – рішення  від  05.07.2006 року № 0000951502/2 на суму  3596,28 грн. ( штрафні санкції в розмірі 10%), № 0000921502/2 на суму 3698,15 грн. ( штрафні санкції в розмірі 20%), № 0000281502/2 на суму 14943,32 грн. (штрафні санкції  в розмірі 50%) по  акту № 187/15-2 від 19.12.205 року «Про результати  невиїзної  документальної перевірки по питанню  своєчасності  надання  платіжних доручень на оплату ПДВ за період з 2001 -2002 роки»  які  і є предметом оскарження.

Так,  позивач  вважає, що  нарахування  фінансових санкцій   по сплаті ПДВ   включені  штрафні санкції, які  не можуть бути  пред'явлені  до Сімферопольського  ДЛОГ у зв'язку зі  спливом   строків   позовної давності, а саме при винесенні  акту № 187/15-2 від 19.12.2005 року  до штрафних санкцій включені   суми  штрафних санкцій за несвоєчасну сплату ПДВ  за 2001 – 2002 рік.

На думку  позивача   вказані податкові повідомлення – рішення  винесені з порушенням  норм діючого  законодавства, які виразилися в порушенні  строків  загальної позовної давності передбачених ст.. 257 ЦК України, а також з порушенням  строків давності, передбачених п.п. 15.2.1 п. 15.2 ст. 15 ЗУ «Про порядок погашення  зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»,   та вважає, що  для визначення  граничних строків  стягнення  штрафних санкцій  необхідно керуватися  строками  давності  передбаченими  ст.. 15 ЗУ «Про порядок погашення  зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  так,  якщо  податкове зобов'язання  було нараховано податковим органом   до   спливу  строку  давності  та не сплачено  платником податку самостійно, податковий борг  може  бути  стягнутий на протязі 1095 календарних днів з дня узгодження  податкового зобов'язання, однак, в даному випадку як вказує позивач строк  складає  1530 днів.  

Суд  вважає, що позовні вимоги  не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.5.1. ст.. 5  Закону України «Про порядок погашення  зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  податкове зобов'язання,    самостійно   визначене   платником  податків у податковій  декларації,  вважається  узгодженим  з  дня  подання такої податкової декларації.          

Згідно до  5.2.1. п. 5.2 Закону України «Про порядок погашення  зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника  податків,  нараховане  контролюючим  органом  відповідно  до  пунктів 4.2 та 4.3 статті 4  цього Закону,  вважається узгодженим у  день  отримання  платником  податків   податкового   повідомлення,   за   винятком   випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до п.п. 5.3.1. п. 5.3  ст. 5 Закону України «Про порядок погашення  зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового  зобов'язання,  зазначену  у  поданій  ним  податковій декларації,  протягом  десяти  календарних  днів,   наступних   за  останнім   днем   відповідного  граничного  строку,  передбаченого  підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті  4  цього  Закону  для  подання  податкової декларації. У разі   коли   відповідно   до   закону  контролюючий  орган  самостійно визначає податкове зобов'язання  платника  податків  за  причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки,  визначені у законі з відповідного податку, а  за  їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання  податкового  повідомлення про таке нарахування.

Узгоджена   сума  податкового зобов'язання, не сплачена  платником податків в строки, визначені  статтею 5 Закону України № 2181 – III,  визначається  сумою  податкового боргу платника податків.

Таким чином, позивач  був зобов'язаний  сплатити узгоджену  суму  податкового зобов'язання в установлені  діючим законодавством строки.  Однак,  позивачем   узгоджена сума  податкового зобов'язання  була сплачена  з порушенням  встановлених строків.

Так, п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 7  Закону України №  2181 – III  передбачена відповідальність  платників  податків за  несплату   узгодженої  суми  податкового зобов'язання  на  протязі  граничних строків, визначених   вищевказаним  Законом.   Сума штрафу залежить  від кількості  днів прострочки ( до 30 днів  включно, від 31 до 90 днів включно, та  понад 90 днів) та суми  несвоєчасно  сплаченого  узгодженого  податкового зобов'язання  (платник податків  сплачує  один  із зазначених штрафів  відповідно до загального строку  затримки).

Відповідно до п. 1.5. ст.. 1 Закону України «Про порядок погашення  зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  штрафна  санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у  вигляді  відсотків  від   суми   податкового   зобов'язання   (без  урахування пені та штрафних санкцій),  яка справляється з платника  податків  у  зв'язку  з  порушенням  ним   правил   оподаткування, визначених відповідними законами.

Сплата  ( стягнення)  штрафних  санкцій, передбачених ст..  17 Закону України «Про порядок погашення  зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»   прирівнюється  до сплати (стягненню) податку  та  оскарженню їх сум ( п. 17.3 ст. 17 Закону України № 2181-III.

Порядок застосування  строків   давності  в податкових правовідносинах  визначений статтею 15 Закону України № 2181-III. Вказаною статтею  визначені  граничні строки   визначення  податкового зобов'язання, стягнення  податкового боргу, подання заяви  на повернення  зайво сплачених  або  невідшкодованих податків та  зборів ( обов'язкових  платежів), порядок  подовження  граничних строків.

Відповідно до  п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення  зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  за винятком випадків,  визначених  підпунктом  15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків  у  випадках,  визначених цим  Законом,  не  пізніше  закінчення  1095  дня,  наступного  за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі,  коли  така  податкова декларація була надана пізніше,  - за днем її  фактичного  подання.  Якщо  протягом  зазначеного  строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань,  платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а  спір   стосовно   такої   декларації   не   підлягає   розгляду  в адміністративному або судовому порядку.

Згідно до   п. 1.2 ст. 1  Закону України «Про порядок погашення  зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  податкове  зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму  коштів  у  порядку  та у строки,  визначені цим Законом або іншими  законами України.

Таким чином,  Закон України  «Про порядок погашення  зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»   не прирівнює  поняття «податкове зобов'язання»   та «штрафна санкція».

Що стосується  строків  застосування  штрафних санкцій, визначених  п.п. 17.1.7 п. 17.1  ст. 17 ЗУ «Про порядок погашення  зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», то ані вказаним законом, ані  Інструкцією про  порядок застосування  штрафних (фінансових) санкцій  органами державної податкової служби, затвердженої наказом  ДПА України від 17.03.2001 року № 110 зареєстрованої в Мін'юсті 23.03.2001 року за № 268/5459  строки позовної давності застосування  штрафних фінансових санкцій (штрафів) не визначені.   

Таким чином,  граничні строки  застосування  штрафних  санкцій за порушення  строків   сплати сум узгодженого податкового зобов'язання діючим законодавством  України не передбачені, у зв'язку з чим  податкове  повідомлення – рішення,  відповідно  до якого застосовані  штрафні санкції, може бути прийнято  без  обмеження строків.

Таким чином, позивач не довів суду  обґрунтованість своїх позовних вимог,  відносно  відміни  податкових  повідомлень – рішень  від 05.07.2006 року № 0000951502/2 на суму  3596,28 грн. ( штрафні санкції в розмірі 10%), № 0000921502/2 на суму 3698,15 грн. ( штрафні санкції в розмірі 20%), № 0000281502/2 на суму 14943,32 грн. (штрафні санкції  в розмірі 50%) по  акту № 187/15-2 від 19.12.205 року «Про результати  невиїзної  документальної перевірки по питанню  своєчасності  надання  платіжних доручень на оплату ПДВ за період з 2001 -2002 роки» так  як вони  були винесені    відповідно до діючого законодавства та йому не суперечить.

          При вказаних обставинах суд вважає  в  задоволенні позову підлягає відмовити.

           Вступна та резолютивна частини постанови оголошені в судовому засіданні –22.05.2007р.

           Постанова складена в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –30.05.2007р.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 94, 98, 150, 160-163 КАС України, суд, -

                                     П О С Т А Н О В И В:

В позові відмовити

          Постанова  може бути оскаржена  до Севастопольського апеляційного господарського суду через  господарський суд АР Крим шляхом  подачі заяви  про апеляційне оскарження постанови в  десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі, з  подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України.

          Постанова  набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі не подання відповідної заяви ( ст. 254 КАС України)

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Омельченко В.А.