Постанова

від 12.06.2007 по справі 3942-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

3942-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 308

ПОСТАНОВА

Іменем України

12.06.2007Справа №2-19/3942-2007А

За позовом – ДПІ в м.Сімферополі, м.Сімферополь АР Крим

До відповідача – ПП «Світоч-Крим», м.Сімферополь АР Крим

Про стягнення 10500,00  грн.

Суддя Мокрушин В.І.

Секретар Сидельова І.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача –  Дружкова О.О., держ. інспектор, довіреність № 8707/9/100 від 13.04.2007 р.

Від відповідача – не з'явився

Суть спору:

Позивач заявив позов про стягнення з відповідача 10500,00  грн. заборгованості. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач повинен сплатити суму штрафних санкцій за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (№ 1776 від 01.06.2000 року із змінами та доповненнями).

Позивач заявою № 9652/9/100 від 11.05.2007 р. уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 9558,85 грн.

Відповідач правом на участь у судовому засіданні не скористувався, відзив на позовну заяву не представив, повідомлявся належним чином: через засоби масової інформації – газету Сімферопольської міської ради «Южная століца» від 11-17 травня 2007 року № 19.

На час проведення судового засідання відповідачем яких-небудь клопотань не заявлено.

Провадження по справі здійснювалося відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник позивача відмовився від послуг перекладача.

Відповідно до ст.9, 10 Конституції України, ст.9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 року № 802), ст.3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 року № 1771), ст.10 Закону України «Про судоустрій» (від 07.02.2002 року № 3018), ст.18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 року № 8312), ст.10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 року № 350), ст.15 Кодексу адміністративного судочинства України та клопотанням представника позивача він давав пояснення по справі на російській мові.

Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України, п.2-1 Прикінцевих положень  Кодексу адміністративного судочинства України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.                                                               

Відповідно до ст.130 Кодексу адміністративного судочинства України перед початком слухання справи представнику позивача була вручена пам'ятка про права та обов'язки сторін.

Розглянув матеріали справи,  суд –

В С Т А Н О В И В :

ПП «Світоч-Крим» зареєстроване у якості суб'єкта підприємницької діяльності 06.11.2001 р. року виконкомом Центральної районної ради м.Сімферополя, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с.9).

Згідно із ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

01.09.2006 року Державною податковою інспекцією в м.Сімферополі була проведена перевірка діяльності суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи ПП «Світоч-Крим»  на предмет здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, за результатами якої складено акт № 000586/01090668/2303 (а.с. 21-22).

Відповідно до наданого акту позивач встановив факт порушення п.1, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (№ 1776 від 01.06.2000 року із змінами та доповненнями). Представником відповідача у акті заперечень не здійснено.

На підставі вказаних в акті перевірки порушень до суб'єкта підприємницької діяльності - ПП «Світоч-Крим» було прийнято рішення № 0004112303 про застосування до відповідача фінансових санкцій на загальну суму 10500,00 грн. (а.с.12).

Згідно із п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (№ 1776 від 01.06.2000 року із змінами та доповненнями) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні   послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний  режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно із п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (№ 1776 від 01.06.2000 року із змінами та доповненнями) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів,  яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової  книжки  -  загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно із п.3 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (№ 1776 від 01.06.2000 року із змінами та доповненнями) за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької  діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок  протягом  встановленого  терміну.

Згідно із ст.22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (№ 1776 від 01.06.2000 року із змінами та доповненнями) у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів,  яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів   підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Згідно із ч.2 ст.11 Закону України «Про систему оподаткування» (№ 1251 від 25.06.1991 року із змінами та доповненнями) фінансові  санкції за наслідками документальних перевірок та ревізій, які здійснюються органами  державної податкової служби України та іншими уповноваженими державними органами, застосовуються у розмірах, передбачених законодавчими актами.

Згідно із п.11 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (від 04.12.1990 року № 509 із змінами та доповненнями) органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України (від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи  зобов'язані діяти лише на підставі,  в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (від 04.12.1990 року № 509 із змінами та доповненнями) органи податкової служби є органами виконавчої влади.

Таким чином, органи податкової служби та їх посадові особи повинні діяти лише на підставі,  в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (№ 1776 від 01.06.2000 року із змінами та доповненнями) фінансова санкція - грошова сума, що стягується за порушення вимог цього Закону з суб'єктів підприємницької діяльності за місцем їх реєстрації до відповідного місцевого бюджету.

Згідно із ст.25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (№ 1776 від 01.06.2000 року із змінами та доповненнями) суми фінансових санкцій підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до відповідного місцевого бюджету за місцем їх реєстрації в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

З урахуванням викладеного платник податків повинен сплатити фінансову санкцію у добровільному порядку чи у примусовому за позовом органів державної податкової служби.

Відповідач не надав доказів, які б свідчили про те, що він оспорює суму боргу, чи оскаржує прийняті щодо нього рішення, також відповідач не надав доказів, які б свідчили про сплату відповідачем заборгованості перед бюджетом, у зв'язку з чим суд задовольняє позовні вимоги.

На момент розгляду справи відповідачем яких-небудь клопотань не заявлено.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню.   

На підставі викладеного та керуючись ст.17,  18, 70, 76, 86, 162 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями), суд

П О С Т А Н О В И В :

·          Адміністративний позов задовольнити.

·          Стягнути з ПП «Світоч-Крим» (АР Крим, м.Сімферополь, вул.Севастопольська, 41/4, к.25, р/р 26006000079001 філії «Крим.Д.»АТ» Індекс-Банк», м.Сімферополь, МФО 384845, ЄДРПОУ 31741815) на користь державного бюджету (р/р 31114104700002, одержувач – УГК в АР Крим, ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026, банк Управління Держказначейства в АР Крим) 9558,85 грн.

Постанова може бути оскаржена у апеляційному порядку відповідно до ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вступна та резолютивна частина Постанови проголошена у судовому засіданні 12.06.2007 року у 09 год. 45 хв.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Мокрушин В.І.