Рішення

від 27.02.2019 по справі 603/29/19

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/29/19

Провадження №2/603/137/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2019 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Галіяна І. М.

секретаря судового засідання - Бішко І.М.

розглянувши в підготовчому засіданні в залі суду цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до Бертниківської сільської ради

про визнання права власності на спадкове майно

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст вимог та заперечень учасників справи.

Позивач - ОСОБА_1 звернулася в Монастириський районний суд Тернопільської області до Бертниківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме на:

- житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: вул.Баришська №2 с.Бертники Монастириського району Тернопільської області до якого входить житловий будинок загальною площею 30,7 кв.м., житловою площею 19,6 кв.м. під літерою А , Сарай Б ;

- земельну ділянку площею 1,63 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Бертниківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯД №199847;

- земельну ділянку площею 0,18 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Бертниківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯД №199846.

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що 03.02.2008 року померла її мама - ОСОБА_2. Після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, яке складається з вищевказаного майна.

Позивач вважає, що саме вона повинна успадковувати за померлим спадкодавцем, оскільки є спадкоємцем за заповітом, спадщину належним чином прийняла, оскільки на час смерті спадкодавця проживав разом з ним.

ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте оформити спадщину нотаріус не зміг, оскільки виявилось, що відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно.

ІІ. Клопотання та інші процесуальні рішення в справі.

Ухвалою судді Монастириського районного суду Тернопільської області Галіяна І.М. від 14.01.2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

11.02.2019 року ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області оголошено перерву в підготовчому засіданні в зв'язку з невиконанням державним нотаріусом вимоги суду про надання доказів (інформації).

ІІІ. Позиції сторін.

У зв'язку з виникненням труднощів для реалізації подальших прав позивача для оформлення документів щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2, яка померла 03.02.2008 року, ОСОБА_1. просить визнати за нею право власності на спадкове майно, яке складається з вищевказаних земельних ділянок та житлового будинку, які належали померлій ОСОБА_2

Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з'явилася, в позовній заяві просить розгляд справи проводити в її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач - представник Бертниківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області в підготовче засідання не з'явився, суду подав відзив на позовну заяву у якому вказав, що позов визнає повністю з підстав зазначених в позовній заяві та просить розгляд справи проводити у відсутності їхнього представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206 , 207 цього Кодексу .

У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом .

Судом встановлено, що 03.02.2008 року у віці 81 років в с.Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області померла ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ИД №053623, актовий запис №1.

Ще за життя померлій належали:

- житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: вул.Баришська №2 с.Бертники Монастириського району Тернопільської області до якого входить житловий будинок загальною площею 30,7 кв.м., житловою площею 19,6 кв.м. під літерою А , Сарай Б , що підтверджується Свідоцтвом на право власності на житловий будинок з належними до нього буцдівлями виданого на підставі рішення виконкому Бертниківської сільської ради від 22.08.2002 року та зареєстрованого в Монастириському районному бюро технічної інвентаризації на праві особистої власності за ОСОБА_2 з записом в реєстрову книгу №1 за реєстровим №161 22.08.2002 року;

- земельна ділянка площею 1,63 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Бертниківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯД №199847, що підтверджується інформацією Відділу у Монастириському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 16.07.2018 року №351/1/111-18 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка належала ОСОБА_2, довідкою від 22.01.2019 року №02-19/6 видану виконкомом Бертниківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області;

- земельну ділянку площею 0,18 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Бертниківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯД №199846, що підтверджується інформацією Відділу у Монастириському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 16.07.2018 року №351/1/111-18 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка належала ОСОБА_2, довідкою від 22.01.2019 року №02-19/6 видану виконкомом Бертниківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області.

Згідно складеного 12.02.2003 року ОСОБА_2 в с.Бертники Монастириського району Тернопільської області заповіту, посвідченого секретарем Бертниківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області та зареєстрованого в реєстрі за №14, остання на випадок своєї смерті заповіла усе своє майно, що буде належати їй на день її смерті, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, а також все те, на що вона за законом матиме право - ОСОБА_1.

У відповідності до довідки від 16.07.2018 року №2263, виданої виконкомом Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, встановлено, що ОСОБА_2 проживала без реєстрації по вул.Гагаріна 44 в с.Великі Гаї Тернопільського району де і померла 03.02.2008 року. До дня смерті ОСОБА_2 проживала разом із своєю дочкою ОСОБА_1 - позивачем по справі та вела з нею спільне господарство.

Окрім зазначеного судом встановлено, що оригінали Державних актів на право власності на земельні ділянки серій ЯД №№199846, 199847, видані Монастириським районним відділом земельних ресурсів 08.05.2007 року ОСОБА_2 та свідоцтво про право власності на житловий будинок з належними до нього будівлями, який розташований в с.Бертники по вул.Баришська 2, видане Монастириським районним бюро технічної інвентаризації 22.08.2002 року за реєстровим №161 на ім'я ОСОБА_2 втрачено, про що свідчить повідомлення в засобах масової інформації, а саме в газеті Вісті Придністров'я від 13.07.2018 року та газеті Свобода від 08.06.2018 року №45 (3287) відповідно.

В зв'язку з втратою вищевказаних правовстановлюючих документів, нотаріусом Монастириської державної нотаріальної контори було відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальних дій у відповідності до ч. 3 ст. 47 Закону України Про нотаріат , що підтверджується письмовою відмовою нотаріуса Монастириської державної нотаріальної контори від 07.11.2018 року №707/01-16.

V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо аргументів наведених учасниками справи.

Статтею 346 ЦК України передбачено, що однією з підстав припинення права власності є смерть власника.

У відповідності до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Статтею 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В зв'язку з вищевказаним суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_2 яка померла 03.02.2008 року, як спадкоємець за заповітом, та особа, яка на час смерті спадкодавця та відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем, що підтверджується Довідкою виданою виконкомом Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 16.07.2018 року за №2263.

Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на будинковолодіння та державних актів на право власності на земельні ділянки, позивач не може отримати свідоцтва про право на спадщину за заповітом, що підтверджується відмовою нотаріуса Монастириської державної нотаріальної контори у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Правовою позицією, що висловлена Верховним Судом України по справі №6-137цс13 визначено, що право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинним на час завершення його будівництва. З 1966 року питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26.08.1948 року Про громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків і прийнятою відповідно до цього указу постановою Ради Міністрів СРСР від 26.08.1948 року Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26.08.1948 року Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків , які зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва. Отже, за вказаними Указом та Постановою підставою виникнення у громадян права власності на житловий будинок був сам факт збудування ним цього будинку з додержанням вимог зазначених актів законодавства та прийняття будинку в експлуатацію. Ці правові акти не пов'язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, що була затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року (втратила чинність на підставі Наказу Держжитлокомунгоспу №56 від 13.12.1995 року), будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані, реєстрації не підлягали.

Згідно технічного паспорта, житловий будинок з надвірними будівлями за адресою вул.Баришська №2 с.Бертники Монастириського району Тернопільської області, був побудований в 1970 році.

Згідно п.43 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015 року №1127 (в редакції постанови КМУ від 23.08.2016 року №553), для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на території сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених пунктом 42 цього Порядку, можуть бути подані:

1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з погосподарської книги;

2) виписка з погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.

З листа Міністерства Юстиції України від 21.02.2005 року Щодо порядку оформлення документів в разі смерті власника нерухомого майна вбачається, що у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючі документи відсутні, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем доведено обставини викладені ним в позовній заяві щодо спадщини у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями, а отже, позивач ОСОБА_1 має право на прийняття спадщини за заповітом у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями.

Щодо спадкування позивачем вказаних в позовній заяві земельних ділянок, суд зазначає наступне.

Як слідує з матеріалів справи оригінали Державних актів на земельні ділянки були втрачені.

З 01.01.2013 року, на виконання законів України Про Державний земельний кадастр та Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень правовстановлюючим документом, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно є не державний акт на право власності на земельну ділянку, а свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме, Державні акти на право власності на земельну ділянку з 01.01.2013 року не видаються, а право власності посвідчується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, що підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Окрім цього, на даний час виготовити (отримати) правовстановлюючі документи на вказане майно не можливо через смерть спадкодавця, оскільки його цивільна правоздатність, як фізичної особи, припинена у момент його смерті, а отримати дублікат державного акта на право власності на земельну ділянку міг лише її власник.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування передбачено звернення до суду за правилами позовного провадження осіб, яким нотаріус відмовив в оформленні права на спадкування.

При цьому в положенні п. 3.1 ОСОБА_3 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13, роз'яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Отже, судом встановлено, що відсутність оригіналів правовстановлюючих документів стало причиною неможливості ОСОБА_1 реалізувати своє право на спадщину (оформлення свідоцтва про право на спадщину) згідно заповіту після смерті ОСОБА_2 в нотаріальній конторі.

На підставі вищевикладеного та враховуючи наявність перешкод для оформлення в нотаріальному порядку прав позивача на спадкове майно, суд дійшов висновку про необхідність захистити права позивача, як спадкоємця, шляхом визнання права власності останнього на житловий будинок з надвірними будівлями та земельні ділянки.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст. 392, 1216, 1218, 1220, 1222, 1223, 1235, 1268, 1270 ЦК України, 81 ЗК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Бертниківської сільської ради, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно а саме, на:

- житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: вул.Баришська №2 с.Бертники Монастириського району Тернопільської області до якого входить житловий будинок загальною площею 30,7 кв.м., житловою площею 19,6 кв.м. під літерою А , Сарай Б ;

- земельну ділянку площею 1,63 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Бертниківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯД №199847;

- земельну ділянку площею 0,18 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Бертниківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯД №199846 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла 03.02.2008 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі ухвалення рішення за відсутності учасників справи протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.

У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення чи ухвалення рішення за відсутності учасників справи або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 28.02.2019 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (паспорт серії МС 390023 ІПН НОМЕР_1), проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач: Бертниківська сільська рада (код ЄДРПОУ 23587829), юридична адреса місцезнаходження: вул.Шевченка №69 с.Бертники Монастириський район Тернопільська область.

Суддя ОСОБА_4