Рішення

від 19.02.2019 по справі 607/5040/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.02.2019 Справа №607/5040/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі: головуючого Братасюка В.М.

за участю секретаря Созанської Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, АТ Універсалбанк , треті особи - Тернопільський міський відділ ДВС ГТУЮ у Тернопільській області, Державне підприємство Сетам про виключення майна з під арешту, -

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог та процесуальні дії у справі.

На розгляді в судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПАТ Універсалбанк , треті особи - Тернопільський міський відділ ДВС ГТУЮ у Тернопільській області, Державне підприємство Сетам про виключення з під арешту накладеного 25.11.2016р. постановою державного виконавця Пуршега І.В. Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області у виконавчому провадженні №52982642, майна, а саме нежитлового приміщення загальною площею 94,6 кв.м. та земельної ділянки площею 0,00945га з кадастровим №6110100000:12:009:0016, що знаходяться за адресою м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького,19.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 квітня 2017 року у цивільній справі № 607/5040/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства УніверсалБанк , треті особи - Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, Державне підприємство Сетам , про виключення з-під арешту майна - нежитлового приміщення площею 94,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Кн.Острозького, буд. 19, та земельної ділянки площею 0,00945 га, кадастровий номер 6110100000:12:009:0016, вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони ДП Сетам проводити торги з реалізації вказаного нежитлового приміщення та земельної ділянки в системі електронних торгів арештованого майна (СЕТАМ), номер лоту 207900.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2018року справу передано судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Братасюку В.М., у зв'язку із закінченням терміну повноважень попередньо визначеного головуючого судді Сташків Н.М.

Справу призначено до розгляду на 12.07.2018року.

12.07.2018 року позивачем ОСОБА_1 подано заяву про зміну предмета позову, відповідно до якої прохальну частину позову просить викласти у редакції: виключити з під арешту накладеного 21.11.2016р., 09.12.2016р., 09.12.2017р., постановами винесеними державним виконавцем Пуршега І.В. Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області у виконавчому провадженні №52982642, нежитлове приміщення загальною площею 94,6 кв.м. та земельну ділянку площею 0,00945га з кадастровим №6110100000:12:009:0016, що знаходяться за адресою м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького,19.

19.02.2019року позивачем ОСОБА_1 подано клопотання, в якому зазначено, що дата 21.11.2016року є помилково зазначена, йдеться про оспорення арешту накладеного 25.11.2016року.

Стислий виклад обставин справи та аргументи учасників справи.

В обґрунтування вимог позивач посилається на ту обставину, що вищезазначене майно набуте нею та її чоловіком ОСОБА_2 в шлюбі за рахунок спільних коштів подружжя і вона має на нього право власності на рівні з чоловіком. Дане майно є спільною сумісною власністю подружжя та за спільною згодою подружжя було оформлено на чоловіка, але сам по собі факт реєстрації спірного нерухомого майна на ім'я одного з подружжя не означає, що воно належить лише тій особі, на ім'я якої воно зареєстровано, майно і в цьому випадку є спільною сумісною власністю подружжя. Отже, накладення арешту на це майно для звернення на нього стягнення по зобов'язаннях чоловіка та відчуження належної їй частки в нежитловому приміщенні та земельній ділянці на публічних торгах без її (дружини) згоди порушує її право, як співвласника вказаного майна. Зважаючи на те, що на сьогоднішній день немає жодного судового рішення про звернення стягнення на це майно, продаж даного майна в процесі виконавчого провадження з метою погашення боргів ОСОБА_2 порушує її права як власника цього майна. З огляду на вище викладене просить позовні вимоги задовольнити.

В судове засідання позивач та її представник не з'явилися, подано клопотання про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги просила задовольнити з врахуванням заяви про зміну предмета позову від 12.07.2018року.

Відповідач в судове засідання не з'явився, 09.11.2017року подано відзив на позов, згідно якого позовні вимоги визнає та просить їх задовольнити, розгляд справи просить проводити без його участі.

Представник відповідача АТ Універсал банк в судове засідання не з'явився, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, 06.06.2017року подано заперечення на позов, згідно якого просять в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник Тернопільського міського відділу ДВС ГТУЮ у Тернопільській області не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, 06.06.2017року подано заперечення на позов.

Представник Державного підприємства Сетам в судове засідання не з'явився, 06.06.2017року подано заперечення на позов, в задоволенні позовних вимог просять відмовити, розглядати справу у відсутності представника підприємства.

Встановлені Судом обставини та обгрунтування їх доказами.

Згідно ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають в шлюбі з 26 січня 1980 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії І-ИД № 394974, виданим 26 січня 1980 року Бучацьким райвідділом ЗАГСу Тернопільської області.

07 вересня 2007 року ОСОБА_2 придбав за договорами купівлі-продажу, укладеними між ним та ОСОБА_3, посвідченими приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу, зареєстрованими у реєстрі за № 6068, №6073, приміщення площею 94,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Кн.Острозького, буд. 19, та земельну ділянку площею 0,00945 га, для обслуговування викупленого нежитлового приміщення, кадастровий номер 6110100000:12:009:0016, розташовану по вул. Кн. Острозького, 19 в м. Тернополі.

07 вересня 2007 року між ВАТ "Універсал Банк", правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_2Р укладено кредитний договір №11/350-к, за яким останній отримав кредит у розмірі 175000дол. США з терміном їх повернення до 06.09.2027 року, зі сплатою 13% річних.

Відповідно до договору іпотеки від 07 вересня 2007 року, укладеного між ВАТ Банк Універсальний як іпотекодержателем та ОСОБА_2 як іпотекодавцем, ОСОБА_2 передав в іпотеку банку в якості забезпечення зобов'язань за укладеним між ним та банком кредитним договором № 11/350-к від 07 вересня 2017 року, за яким він отримав кредит у сумі 175000 доларів США, приміщення площею 94,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Тернопіль, вул. Кн.Острозького, буд. 19, та земельну ділянку площею 0,00945 га, кадастровий номер 6110100000:12:009:0016 за тією ж адресою.

Розділом 4 вказаного договору іпотеки від 07 вересня 2007 року обумовлено порядок звернення стягнення та реалізації майна, зокрема п.4.3 визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя. Реалізація предмету іпотеки здійснюється іпотеко держателем, державним виконавцем одним із способів за вибором іпотеко держателя, в тому числі шляхом продажу предмету іпотеки з аукціону (прилюдних торгів) як це передбачено п.4.4. договору.

Як вбачається із нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_1 від 23 серпня 2007 року остання надала згоду на одержання її чоловіком ОСОБА_2 кредиту в сумі 175000 доларів США у ВАТ Банк Універсальний для купівлі нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Кн.Острозького, буд. 19, та на передачу цього приміщення в іпотеку ВАТ Банк Універсальний , для забезпечення своєчасного виконання ним зобов'язань з повернення кредиту.

На підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду від 03.03.2015року у справі 607/864/13 було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" заборгованості за кредитним договором №11/350-к від 07.09.2007 року в сумі 100644,85дол. США, що станом на 27.05.2014 року еквівалентно 1182688грн., а також 3441грн. судового збору.

Виконавче провадження №52982642 від 25.11.2016року з примусового виконання виконавчого листа №607/864/13 від 25.11.2016року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ Універсал Банк заборгованості за кредитним договором в сумі 100644,85 доларів США, що еквівалентно 1182688грн. та судового збору у розмірі 3441грн. перебуває на виконанні у Тернопільському міському відділі ДВС ГТУЮ у Тернопільській області.

25.11.2016 року на адресу Відділу надійшла заява стягувача ПАТ Універсал Банк про відкриття виконавчого провадження, з зазначенням першочергового стягнення на предмет іпотеки, який перебуває в якості забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором 11/350-к від 07.09.2007року, а саме: приміщення (літера А ) загальною площею 94,6 кв.м., розташоване на земельній ділянці площею 0,00945 га для обслуговування викупленого нежитлового приміщення, кадастровий номер 6110100000:12:009:0016, за адресою: Тернопільська область, м.Тернопіль, вул. Кн.Острозького, буд.19. Копія договору застави та копія заяви про надання згоди дружини боржника ОСОБА_1 Іштванівии, на одержання чоловіком ОСОБА_2 кредиту в сумі 175000 дол. США для купівлі нежитлового приміщення, що розташоване в м.Тернополі по вул.Острозького,19 та на передачу нежитлового приміщення в іпотеку ВАТ Банк Універсальний .

В цей же день державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Постановою державного виконавця від 09.12.2016 року описано та накладено арешт на нежитлове приміщення площею 94,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, буд.19, та земельну ділянку площею 0,00945 га, кадастровий номер 6110100000:12:009:0016 за тією ж адресою.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, приміщення (літера А ) загальною площею 94,6 кв.м., розташоване на земельній ділянці площею 0,00945 га для обслуговування викупленого нежитлового приміщення, кадастровий номер 6110100000:12:009:0016, за адресою: Тернопільська область, м.Тернопіль, вул. Кн.Острозького, буд. 19, знаходиться у власності ОСОБА_2 (частка 1/1), інших співвласників не зазначено.

09.12.2017року державним виконавцем у цьому ж виконавчому провадженні винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника ОСОБА_2, описано та накладено арешт на нежитлове приміщення, місцезнаходження: Тернопільська область, м.Тернопіль, вул.Острозького,19, приміщення (літера А ) загальною площею 94,6 кв.м., розташоване на земельній ділянці площею для обслуговування викупленого нежитлового приміщення, кадастровий номер 6110100000:12:009:0016, за адресою: Тернопільська область, м.Тернопіль, вул.Острозького,19.

Норми права, які застосував Суд, мотиви їх застосування, та висновки Суду.

Закон України Про виконавче провадження визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Розділом VІІ цього Закону визначається загальний порядок звернення стягнення на майно боржника. Серед іншого, відповідно до частини першої статті 48 цього Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Статтею 56 Закону визначається, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Таким чином, державний виконавець має право накладати арешт та вилучати виключно те майно яке належить боржнику.

За положеннями частин першої і третьої статті 33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За змістом статті 41 Закону України Про іпотеку реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов'язки суб'єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.

Положеннями статті 51 Закону України Про виконавче провадження визначено особливості звернення стягнення на заставлене майно. Зокрема, згідно із частиною 7 цієї статті примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

За змістом цієї статті підставою для застосування положень Закону України Про іпотеку до спірних правовідносин є звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто його арешт, вилучення та примусова реалізація в розумінні частини першої статті 48 Закону України Про виконавче провадження .

Таким чином, положення Закону України Про виконавче провадження допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без відповідного рішення в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя.

Статтею 54 цього Закону передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.

Оскільки статтею 575 Цивільного кодексу України іпотеку визначено як окремий вид застави, то норми Закону України Про виконавче провадження дозволяють звернути стягнення на іпотечне майно для задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином, норми цього Закону дозволяють державному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов'язань.

Зазначене відображено у правовій позиції яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 14 грудня 2016 року у справі № 6-890цс16. Аналогічну позицію зайняв і Верховний Суд у своїй постанові від 28 лютого 2018 року у справі № 466/4397/15-ц.

Відповідно до ч.2 ст. 369 ЦК України в разі вчинення одним зі співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників.

Згідно ст.578 ЦК України та ст.6 Закону України Про іпотеку майно, що є у спільній власності, може бути передане в заставу (іпотеку) лише за згодою усіх співвласників.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 надала письмову згоду як на отримання ОСОБА_2 кредитних коштів у розмірі 175000 доларів США, так і на передачу майна, придбаного за рахунок цих коштів, в іпотеку банку, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_1

Кредитний договір та договір іпотеки укладений у період шлюбу сторін ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з ч.3 ст.61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частина четверта статті 65 СК України передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Таким чином, у подружжя, окрім права спільної сумісної власності на отримані грошові кошти та одержане за рахунок цих коштів нерухоме майно, внаслідок укладення кредитного договору, також виникло зобов'язання в інтересах сім'ї у вигляді повернення кредитних коштів, виконання якого подружжя здійснює як солідарні боржники.

Вказане узгоджується із правовим висновком, що викладений у Постанові Верховного Суду України від 27 квітня 2016 року у справі № 6486цс16.

Зі змісту нормативних положень глав 7 та 8 СК України, власність у сім'ї існує у двох правових режимах: спільна сумісна власність подружжя та особиста приватна власність кожного з подружжя, залежно від якого регулюється питання розпорядження таким майном.

Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя (тобто перелік юридичних фактів, які складають підстави виникнення права спільної сумісної власності на майно подружжя) визначені в ст.60 цього Кодексу.

За змістом цієї норми майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності.

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але і спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи цю норму права (ст. 60 СК України) та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен на підставі доказів встановити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти подружжя або їх спільна праця.

Відповідно до ст.63 зазначеного Кодексу, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Право подружжя на розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя регулюється положеннями ст.65 СК України. Так, цією нормою визначено, що дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

За змістом наведених норм, позовне провадження характеризується наявністю матеріально-правового спору між сторонами, відповідачем у справах позовного провадження є особа - учасник цивільних правовідносин, яка порушує, не визнає або оспорює відповідні права позивача.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За загальними положеннями ЦПК України обов'язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Твердження позивача ОСОБА_1, що майно на яке накладено арешт, набуте у шлюбі з ОСОБА_2 є спільною сумісною власністю подружжя, та з врахуванням того, що частка у спільному майні не виділена, тому стягнення на вказане майно не може бути накладене, суд до уваги не приймає, оскільки набувши право спільної сумісної власності на іпотечне майно, ОСОБА_1 набула і обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували на момент укладення договору, надавши нотаріальну згоду на передачу майна в іпотеку.

Не заслуговують на увагу і посилання позивача ОСОБА_1 щодо того, що немає судового рішення про звернення стягнення на нежитлове приміщення загальною площею 94,6 кв.м. та земельну ділянку площею 0,00945га з кадастровим №6110100000:12:009:0016, що знаходяться за адресою м.Тернопіль вул.Кн.Острозького, 19, оскільки державний виконавець вправі звернути стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без відповідного рішення в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя.

Враховуючи вищенаведене, суд на основі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього з'ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з'ясувавши їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до переконання, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про виключення майна з під арешту накладеного 25.11.2016р., 09.12.2016р., 09.12.2017р., постановами винесеними державним виконавцем Пуршега І.В. Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області у виконавчому провадженні №52982642, а саме нежитлового приміщення загальною площею 94,6 кв.м. та земельної ділянки площею 0,00945га з кадастровим №6110100000:12:009:0016, що знаходяться за адресою м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького,19, слід відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 133, 223, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 6, 15, 16, 20, 369, 575, 578 ЦК України, ст.ст.60,61,65 СК України, Законом України Про іпотеку , Законом України Про виконавче провадження , суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, АТ Універсалбанк , треті особи - Тернопільський міський відділ ДВС ГТУЮ у Тернопільській області, Державне підприємство Сетам про виключення майна: нежитлового приміщення загальною площею 94,6 кв.м. та земельної ділянки площею 0,00945га з кадастровим №6110100000:12:009:0016, що знаходяться за адресою м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького,19 з під арешту накладеного державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_4, на підставі винесених 25.11.2016року, 09.12.2016року, 09.12.2017 року, постанов у виконавчому провадженні №52982642 - відмовити.

Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному п.15.5 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі через суд першої інстанції, у 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення

Позивач: ОСОБА_1, м.Ужгород, вул.Панькевича, 55, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_2, м.Бучач, вул.Торгова,29, РНОКПП 214030005.

Відповідач: АТ Універсалбанк : м.Київ, вул.Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ21133352.

Головуючий суддяОСОБА_5