Постанова

від 09.07.2007 по справі 4638-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

4638-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 215

ПОСТАНОВА

Іменем України

09.07.2007Справа №2-22/4638-2007

За позовом Прокурора Чорноморського району АРК в інтересах ДПІ у Чорноморському  районі АРК, Головного управління Державного казначейства України  в АРК

До відповідача    СВК  «Красна Поляна» ( Чорноморський район, с.Красна

Поляна, вул.Леніна,1)

                                                                                     Суддя           Яковлєв С.В.

                                                                        За участю секретаря Дулімової В.І.                             

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивачів:  1)  Бєлоконь В.Д. – пр-ник, дов від  23.04.07 р.

                           2)  Пермінова Н.О. – пр-ник, дов від 07.02.07 р.

Від відповідача:  Козинчук М.П. – пр-ник, дов від 09.06.07 р.

За участю прокурора Куінджи М.О. – посв. № 0538

Сутність спору :  Прокурор Чорноморського району  АРК, діючи в інтересах держави   в інтересах ДПІ у Чорноморському  районі АРК, Головного управління ДКУ в АРК (далі позивачі) звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з СВК «Красна Поляна»   27851,57 грн.  Вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує умови    досягнутої угоди  по реструктуризації заборгованості  по поверненню фінансової допомоги, одержаної відповідно до Постанови КМУ    № 1953 від 10.12.98 р. У зв'язку з викладеним, прокурор просить стягнути заборгованість по  поверненню одержаної фінансової допомоги, яка підлягає сплаті у 2005 р., відновити термін позовної давності і стягнути пеню за неповернення фінансової допомоги, одержаної за рахунок коштів  з Державного бюджету України, всього стягнувши з відповідача  5386,96 грн.

Позивачі позовні вимоги підтримали у  повному обсязі, у судовому засіданні, яке відбулось 09.07.07 р.  заявили клопотання про розгляд справи за правилами КАС України.  

    З 01.09.2005р. набрав чинність Кодекс адміністративного судочинства України (далі КАСУ). Відповідно до п. 6 Прикінцевих та Переходних положень КАСУ до початку  діяльності окружного адміністративного суду, адміністративні справи, подвідомчі  господарьским судам відповідно  до ГПК України 1991 р., вирішуються відповідним господарським судом та правилами КАСУ. При цьому підсудність таких справ визначаеться ГПК України.

  Згідно зі ст. 3 КАСУ справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних  управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

 Згідно  до ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державна податкова служба є центральним органом  виконавчої влади.

 За таких обставин, беручи до уваги  те, що позивачем по справі є центральний орган виконавчої влади , який  у правовідносинах з суб'єктами підприємницької діяльності відповідно до положень Закону України «Про державну податкову службу в Україні»  реалізує владні  управлінські функції, суд, керуючись  п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень КАСУ, вважає  можливим клопотання позивача задовольнити, продовжити розгляд справи згідно з КАСУ.

   Відповідач у відзиві на позов від 19.06.07 р. позовні вимоги визнав, повідомив, що заборгованість у сумі 12500 грн. ним повністю перерахована, непогашеною залишилась заборгованість з пені, розмір якої він просить зменшити у зв'язку з форс-мажорними обставинами.

   Розглянувши матеріали справи , дослідивши представлені докази, вислухавши представників сторін,  дослідивши представлені документи, суд

в с т а н о в и в:

Відповідно до Постанови КМУ № 193 від 10.12.98 р. «Про фінансове забезпечення підготовки сільськогосподарської техніки до проведення весняно-польових робіт у 1998 р.» між позивачем та відповідачем 26.01.99 р. був укладений договір про надання фінансової допомоги  для підготовки сільськогосподарської техніки до проведення весняно-польових робіт у 1999 р. № 5, відповідно до якого відповідач мав отримати фінансову допомогу  в сумі 12500 грн. для придбання  запасних частин, ремонтних матеріалів і послуг ремонтних підприємств на умовах її повернення не пізніше 01.10.99 р.  на єдиний казначейський рахунок відповідача. Відповідно до п.4.1 договір набирав чинності з моменту проплати рахунків сільськогосподарського підприємства та діяв до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

 Матеріали справи (арк.спр.15,16) підтверджують отримання відповідачем матеріальної допомоги в сумах, узгоджених сторонами у вказаному вище договорі.

 24.09.99 р.  прийнято Закон України «Про списання і реструктуризацію заборгованості сільгоспвиробників і заготовчих підприємств по одержаних бюджетних позиках», ст. 3 якого передбачала реструктуризацію на 5 років з виплатою  рівними частинами по роках, починаючи з 01.08.2001 р.,  заборгованості сільгоспвиробників, які постраждали від стихійного лиха і знаходяться у важкому фінансовому стані.

 На момент підписання вказаних договорів, в період отримання фінансової допомоги відповідачем діяв ЦК УРСР (далі ЦК), згідно з яким в силу  зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана зробити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язків ( ст. 151 ЦК ). При цьому, згідно зі ст. 161 ЦК зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін у відповідності з договором.

          На момент  звернення до суду  набрали  в силу Господарський кодекс України (ГК України) та новий Цивільний кодекс України ( ЦК України). Згідно зі ст.173 ГК  України господарським визнається зобов'язання, яке виникає між суб'єктами господарювання і іншими учасниками відносин у сфері господарювання, в силу якого  один суб'єкт зобов'язаний зробити певну дію господарського або управлінського -господарського характеру  на користь іншого суб'єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію та ін.) або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт ( управнена сторона, у тому числі і кредитор) має право  вимагати від зобов'язаної сторони  виконання її обов'язку. Ст.  193 ГК України визначає, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання  належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, не допускається відмова від виконання  зобов'язань, окрім випадків, передбачених законом.

             Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі  ЦК України ) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана зробити на користь другої сторони ( кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші та ін.) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

               Зобов'язання  повинне виконуватись належним чином згідно з  умовами договору і вимогами ЦК України (ст. 526 ЦК України).

Виконання зобов'язання  може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ст. 546 ЦК України).Ст. 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передавати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

    Відповідачем надані докази сплати суми заборгованості. У судовому засіданні, яке відбулось  19.06.07 р.  він надав копії платіжних доручень  № 627 від 14.03.07 р. на суму 3000 грн. та № 633 від 20.03.07 р.  на суму 9500 грн., що, на думку суду, свідчить про порушення умов договору щодо терміну повернення фінансової допомоги

   За неналежне виконання  зобов'язань позивачем нараховано пеню у сумі  15351 грн. 52 коп.   

            За таких умов, приймаючи до уваги підтвердження відповідачем факту  несвоєчасного  повернення  фінансової допомоги , наданої йому відповідно до договору № 5 від  26.01.99 р.,  суд вважає , що підлягають задоволенню вимоги по стягненню з відповідача 15351,52 грн. пені, у частині стягнення заборгованості – позовні вимоги  не підлягають задоволенню.

            Клопотання відповідача про зменшення суми пені за неповернення фінансової  допомоги  за договором  №  5 від 26.01.99 г.  у сумі  15351,52 грн.  задоволенню не підлягає, оскільки Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає право суду зменшувати розмір пені.

              Під час судового засідання, яке відбулось 09.07.2007 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ  постанову складено 16.07.2007 р.

         Керуючись ст.160-163,257   Кодексу  адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.           Позов задовольнити частково.

              2. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Красна Поляна»  (Чорноморський район, с. Красна Поляна, вул.Леніна, 1, ЗКПО 30833637 р/р 260023074 КРД АППБ «Аваль» м.Сімферополь МФО 324021)    до місцевого  бюджету Чорноморського району АРК  (р/р 31110105686028 ЖКУ, ЗКПО 20055032 МФО 820172 код платежу 23030200) 15351,52 грн. пені за договором № 5 від 26.01.99 р. про надання фінансової допомоги.

              3. В інший частині – у позові відмовити.

    У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня ії проголошення ( у разі складання постанови у повному обсязі  відповідно  до ст. 160 КАСУ – з дня складання у повному обсязі).

       Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

       Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Яковлєв С.В.