Ухвала

від 22.02.2019 по справі 760/4864/19

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №1-кс/760/3080/19

Справа №760/4864/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2018 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши в м. Києві клопотання слідчого СВ Солом`янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12018100090011754 від 10.10.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КПК України, -

В С Т А Н О В И В :

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора про накладення арешту на нерухоме майно.

Дане клопотання обґрунтоване тим, що Слідчим відділом Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві проводиться досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження, яке зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12018100090011754 від 10.10.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КПК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені слідством особи підробили документи на підставі яких всупереч закону та суспільних інтересів зареєстрували право власності на нерухоме майно розташоване за адресою: м. Київ, вул. Ямська, 23-Б, внаслідок чого набули злочинним шляхом дане майно.

Так, при проведенні адміністративно-територіальної реформи у 2001 року станом на 01.10.2001 року була проведена інвентаризація всього майна, що належало до комунальної власності територіальних громад 14 районів м. Києва. Враховуючи нові межі районів, усе майно 14 районів було перерозподілено між новоствореними 10 районами та частина майна віднесена до комунальної власності територіальної громади м. Києва. Вказаний розподіл затверджено рішенням Київради від 27.12.2001 року №208/1642 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва».

Згідно із переліком об`єктів наведених у додатку №2 до рішення КМР від 27.12.2001 року №208/1642 до комунальної власності територіальної громади Голосіївського району м.Києва віднесено нежилий будинок по вул. Ямській, 23-Б.

В подальшому, рішенням КМР від 24.06.2004 року №322/1532 «Про затвердження переліку об`єктів реконструкції, реставрації, незавершеного будівництва, що належить до комунальної власності територіальної громади м.Києва» балансоутримувачем нежилого будинку по АДРЕСА_1 значиться КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району».

Рішенням КМР від 09.09.20110 року №7/4819 «Про питання організації управління районами в м. Києві» припинені з жовтня 2010 року шляхом ліквідації районні в м. Києві ради.

Після чого рішенням КМР від 02.12.20110 року №284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади м. Києва» затверджено переліки об`єктів права комунальної власності територіальної громади м. Києва та визнано такими, що втратили чинність додатки 2-12 до рішення Київради від 27.12.2001 року №208/1642.

Таким чином відповідно до рішення КМР від 02.12.2010 року №284/5096 нежилий будинок по вул. Ямській, 23-Б у м. Києві належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва.

Поряд з цим, розпорядженням в.о. КМР (КМДА) від 29.07.2011 року №1339 «Про внесення змін та доповнень до розпоряджень в.о. КМР (КМДА) від 10.12.2010 року №1112 та від 12.05.2011 року №715» нежилий будинок по вул. Ямській, 23-Бзакріплено на праві господарського відання за КП«Київжитлоспецексплуатація», однак КП звернулось до ГУ комунальної власності м. Києва з листами щодо виключення з переліку об`єктів, що закріплюються на праві господарського відання за КП«Київжитлоспецексплуатація» нежилий будинок №23-Б по вул. Ямській у м. Києві.

Також, в ході досудового розслідування отримано відповідь із Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації №100-17353 від 01.11.2018 року, про те, що приватизація за адресою: м. Київ, вул. Ямська, 23-Б не здійснювалась.

Відповідно до інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, нежилий будинок в літ. «Б» загальною площею 219,9 кв.м. по вул. Ямській, 23 у м. Києві на підставі договору купівлі-продажу №3346 вид. 18.12.2014 року та акту приймання-передачі нерухомого майна вид. 10.03.2016 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 , за реєстраційним номером 28709564 від 14.03.2016 року, зареєстровано на праві приватної власності за ТОВ «Надійна Оренда» (код ЄДРПОУ 40271730).

На даний час ТОВ «Надійна Оренда» (код ЄДРПОУ 40271730) змінило назву на ТОВ «Техмонтажплюс» (код ЄДРПОУ 40271730).

Слідчий в клопотанні зазначає, що в ході досудового розслідування 13.11.2018 нежилий будинок в літ. «Б» загальною площею 219,9 кв.м. по вул. Ямській, 23 у м. Києві визнано речовим доказам у кримінальному провадженні №12018100090011754.

Слідчий в клопотанні вважає, що з метою збереження речових доказів, та запобігання в майбутньому відчуження вищевказаного майна та завдання матеріальної шкоди потерпілим, виникла необхідність в накладенні арешту на вищевказане майно.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав викладених в клопотанні.

Слідчий суддя на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України вважає за можливе розглянути дане клопотання без повідомлення власника майна, оскільки, це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Заслухавши прокурора, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

За положеннями ч. 2 ст.ст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, суд, повинен врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна.

З матеріалів клопотання вбачається, що СВ Солом`янського УП ГПНП в м. Києві проводиться досудове розслідування по кримінальному правопорушенні №12018100090011754 від 10.10.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КПК України.

В ході досудового розслідування, для забезпечення належного кримінального провадження, 13.11.2018 нежилий будинок в літ. «Б» загальною площею 219,9 кв.м. по вул. Ямській, 23 у м. Києві визнано речовим доказам у кримінальному провадженні №12018100090011754.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Прокурором в судовому засіданні доведено наявність підстав, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна, а саме, що вищезазначене майно є речовим доказом у даному кримінальному провадженні, та може в майбутньому забезпечити відшкодування завданої матеріальної шкоди потерпілим.

Враховуючи те, що слідчим доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні, то його слід задовольнити, оскільки настання інших наслідків може перешкодити кримінальному провадженню.

На підставі вищевикладеного, клопотання про накладення арешту на майно підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170, 172, 173, 372 КПК України,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на нежилий будинок по АДРЕСА_1 власником якого є ТОВ «Надійна оренда» (нова назва ТОВ «Техмонтажплюс») (код ЄДРПОУ 40271730) із забороною його використання та розпорядження до прийняття по матеріалах кримінального провадження кінцевого рішення.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду м. Києва.

Слідчий суддя ОСОБА_1