Постанова

від 25.02.2019 по справі 396/1516/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 лютого 2019 року м. Кропивницький

справа № 396/1516/18

провадження № 22-ц/4809/391/19

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Голованя А. М., Мурашка С. І.,

за участю секретаря судового засідання Тимошенко Т. О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Росія ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Росія на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області (суддя Шепетько В. І.) від 17 вересня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року ОСОБА_4 звернулася із позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Росія (далі за текстом - СТОВ Росія ) про визнання припиненим договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 30 травня 2008 року між ним і СТОВ Росія було укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої на території Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області, строком на 10 господарських років. Після укладення договору він передав земельну ділянку в користування відповідачу, а відповідач з 2008 року сплачував орендну плату. Договір зареєстровано Управлінням Держкомзему у Новоукраїнському районі 04 вересня 2009 року за № 040937800349 та 07 лютого 2017 року приватним нотаріусом Поляковою Н.В. було здійснено державну реєстрацію права оренди за СТОВ Росія . Позивач вважає, що моментом укладення договору є дата досягнення домовленості з істотних його умов у належній формі, тобто 30 травня 2008 року, а тому, на переконання позивача, договір оренди земельної ділянки припинив свою дію після закінчення 10-річного строку, який розпочинається з моменту його укладення, а не з моменту його державної реєстрації. Позивач відмовився від поновлення договору на новий строк.

Короткий зміст рішення суду

Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 17 вересня 2018 року позов задоволено повністю.

Суд дійшов висновків, що відповідач навмисно затягував момент державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, при цьому фактично користуючись цією земельною ділянкою, знаючи про вимоги закону про обов'язковість державної реєстрації речового права, а тому діяв недобросовісно. Права та обов'язки учасників правочину виникли з моменту підписання договору, так як саме з цього часу позивач фактично передав відповідачеві земельну ділянку і останній сплачував орендну плату з року укладення договору, тому строк його дії розпочався з моменту виникнення прав та обов'язків сторін, тобто з дати підписання договору.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

В апеляційній скарзі СТОВ Росія просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення є незаконним та необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судом не враховано, що розділом 10-м договору оренди визначено, що він набуває чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації. Судом безпідставно не взято до уваги правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду України від 18 січня 2017 у справі №532/129/16-ц та від 27 квітня 2017 у справі №6-422цс17, згідно якої правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України). Зважаючи на те, що договір оренди земельної ділянки від 30 травня 2008 року зареєстровано 04 вересня 2009 року і протягом тривалого періоду землевласник не заявляв ніяких претензій стосовно дати реєстрації, суд безпідставно, виходячи за межі позовної заяви, без встановлення відповідних обставин, зробив безпідставний та необґрунтований висновок про навмисні дії відповідача по затягуванню моменту державної реєстрації договору. Суд дійшов необґрунтованого висновку, що строк дії договору почався з моменту виникнення прав та обов'язків сторін, тобто з дати підписання договору. Цей висновок суду суперечить вимогам ст.ст.18,20 Закону України Про оренду землі , в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин.

Узагальнені доводи і заперечень інших учасників справи

Позивач не скористався правом надати суду відзив на апеляційну скаргу

У судове засідання апеляційного суду учасники справи не з'явився, про час, дату і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень з судовими повістками.

Представник позивача - адвоката Репело О.В. подав заяву про розгляд справи без його участі.

Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У зв'язку з неявкою всіх учасників справи та відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Крім того, згідно ч.ч. 4, 5 ст. 268 та ст. 383 ЦПК України, постанова не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.

Суд першої інстанції встановив такі обставини:

30 травня 2008 року між ОСОБА_4 і СТОВ Росія укладено договір оренди земельної ділянки площею 3,86 га, яка належить орендодавцю ОСОБА_4 на праві власності згідно державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_2.

За умовами розділу ІІ договору він укладений терміном на 10 господарських років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни.

Згідно розділу Х договору він набирає чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації у Кіровоградській регіональній філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України.

Державну реєстрацію договору здійснено 04 вересня 2009 року за № 040937800349.

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

На підставі укладеного 30 травня 2008 року між ОСОБА_4 і СТОВ Росія договору між сторонами виникли правовідносини оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 3,86 га на території Новоукраїнської міської ради у яких позивач являється власником землі і орендодавцем, а відповідач - орендарем.

Проте між сторонами виник спір з приводу періоду часу, в межах якого і правовідносини існують.

Вирішуючи цей спір, суд першої інстанції вважав, що відповідач допустив недобросовісність у виконанні покладеного на нього обов'язку реєстрації права оренди, не забезпечив своєчасну реєстрацію договору, тим самим штучно збільшивши строк оренди понад обумовлений договором.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 закону України Про оренду землі ).

Згідно приписів ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Як вказано у ст. 15 закону України Про оренду землі (у редакції. Яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), строк дії договору оренди землі являється однією з істотних умов договору такого виду.

Частинами 1 та 2 ст. 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Згідно ст. 19 Закону України Про оренду зелі (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) було передбачено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. При передачі в оренду сільськогосподарських угідь для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектом землеустрою.

За змістом ч. 1 ст. 210 ЦК України правочин, який підлягає державній реєстрації у випадках, встановлених законом, є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Статтею 18 Закону України Про оренду землі (у редакції, яка діяла на час укладення між сторонами договору оренди землі) було передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що при укладенні договору оренди землі його сторони зобов'язані дійти згоди щодо часу, протягом якого вони можуть здійснювати свої права і виконувати обов'язки відповідно до договору (строк договору). Зокрема, в межах цього строку орендар володіє і користується наданою йому орендодавцем земельною ділянкою, необхідною для проведення його підприємницької та інших видів діяльності, а також сплачує орендарю орендну плату.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки за договором, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) породжує правовідносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Отже, лише з моменту набрання чинності договору оренди землі між його сторонами виникають відповідні правовідносини і існують протягом обумовленого в договорі строку.

Суд першої інстанції не врахував, що згідно розділу Х укладеного між сторонами по справі договору оренди він набирає чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації. Поза увагою суду також лишилися умови розділів V та VI договору, якими, зокрема, встановлено, що орендодавець зобов'язаний передати орендарю в належному стані земельну ділянку на протязі десяти днів від дня державної реєстрації договору оренди, а орендар зобов'язаний приступити до використання орендованої земельної ділянки після державної реєстрації договору оренди землі, визначення меж земельної ділянки в натурі та підписання акту приймання-передачі об'єкта оренди.

Таким чином, відповідно до умов укладеного між сторонами договору, свої права та обов'язки, яки виникають з договору, вони можуть реалізовувати після державної реєстрації договору і протягом обумовленого ними строку.

В даній справі, враховуючи що державну реєстрацію договору здійснено 04 вересня 2009 року, відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку договору почався 05 вересня 2009 року і триває до 04 вересня 2019 року.

Отже суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що договір припинився з 30 травня 2018 року.

Таким чином, на момент пред'явлення позову, тобто станом на 20 серпня 2018 року, строк дії договору оренди земельної ділянки не сплинув, а тому позовні вимоги не підлягали залишенню.

Місцевий суд безпідставно застосував при вирішенні спору положення Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження так. як ні діючим законодавством, ні умовами договору не обумовлено набрання чинності договору з реєстрацією права оренди орендарем.

Суд не обґрунтував посиланням на законодавство або умови договору свій висновок про покладення обов'язку по забезпеченню державної реєстрації договору оренди земельної ділянки на відповідача, а тому дійшов безпідставного і необґрунтованого висновку про йоо недобросовісність.

Не можна погодитися і з твердженням позивача про те, що строк договору розпочався з моменту досягнення між ним і відповідачем у письмовій формі домовленості з усіх істотних умов договору, тобто з 30 травня 2018 року та припинився після спливу 10 років так, як вказане твердження суперечить змісту законодавства та умов договору.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

У зв'язку з тим, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.. 263 ЦПК України, суд невірно застосував норми матеріального права. висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому, відповідно до приписів ст. 376 ЦПК України, таке рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмовув задоволенні позову.

Про судові витрати

Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що апеляційний суд відмовляє в задоволені позову, а апеляційну скаргу відповідача задовольняє, то. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви до суду покладаються на нього, а витрати відповідача по сплаті судового збору за подання до суду апеляційної скарги також покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 - 384ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Вимоги апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Росія задовольнити.

Рішення Новоукраїнського районного суду районного суду Кіровоградської області від 17 вересня 2017 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Росія про визнання припиненим договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Росія (ідентифікаційний код юридичної особи 30945026, місцезнаходження: Кіровградська обл., м. Новоукраїнка, вул. 40 років України, б. 1) 2114 (дві тисячі сто чотирнадцять) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 25 лютого 2019 року.

Головуючий О.Л. Карпенко

Судді: А.М. Головань

С.І. Мурашко