Рішення

від 18.02.2019 по справі 564/2512/18

КОСТОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/2512/18

18 лютого 2019 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючої судді Грипіч Л. А.

з участю секретаря Федас І. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль в порядку загального позовного провадженя цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Костопільського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, заступника начальника Костопільського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 про стягнення заподіяної шкоди неправомірними діями державного виконавця

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (надалі - позивачі) звернулися до Костопільського районного суду Рівненської області з позовом до Костопільського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, заступника начальника Костопільського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області ОСОБА_3 (надалі - відповідачі) про стягнення заподіяної шкоди неправомірними діями державного виконавця

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначають, що у зв'язку з протиправністю дій заступника начальника Костопільського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області ОСОБА_3 під час здійснення виконавчого провадження з виконання ухвали Костопільського районного суду від 29.08.2017 року про забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно, а саме на частину лінії з виготовлення пелет (обладнання В-6 для переробки тирси і виробництва гранул, Чехія), а саме під час складання Акту опису й арешту майна від 05.09.2017 року та безпідставної передачі на зберігання сторонній особі даного майна.

Вважають, що саме неправомірними діями державного виконавця їм заподіяно матеріальну шкоду в сумі 2 560 900 грн. та моральну шкоду, яку вони оцінили в розмірі 100 000 грн.

Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 08.10.2018 року прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 564/2512/18. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 17.12.2018 року постановлено закрити підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Під час проведення підготовчого засідання за клопотанням представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 ухвалою суду від 17.12.2018 року до участі в справі було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_4

Інших клопотань з сторони позивачів до суду не надходило.

Відповідачами по справі - Костопільським РВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області та заступником начальника Костопільського РВ ДВС ГТУЮ в Рівненській області ОСОБА_3 до суду подано відзив на позов.

В обгрунтування відзиву на позов відповідачі покликаються на те, що дії заступника начальника Костопільського РВ ДВС ГТУЮ в Рівненській області ОСОБА_3, як державного виконавця, є цілком законними. Вважають, що для того, щоб заявляти вимогу щодо стягнення заподіяної шкоди, то слід довести в чому саме полягає ця шкода, якому саме майну чи майновим правам вона заподіяна, які права позивачів порушені у цій ситуації. Вважають, що позивачами не доведено такі обставини та не надано належних доказів на підтвердження права власності на зазначене майно- частину лінії з виготовлення пелет і заподіяння майнової та моральної шкоди.

Представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_6 подано до суду письмові пояснення в порядку ст.181 ЦПК України. Позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не підтримує повністю та просив суд в задоволенні позову відмовити, оскільки позивачами не доведено жодними належними і допустимими доказами завдання матеріальної та моральної шкоди.

Позивачі та їх представник адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити .

Відповідачі - представник Костопільського РВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області та заступник начальника Костопільського РВ ДВС ГТУЮ в Рівненській області ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, звернулися до суду з письмовими заявами про розгляд справи у їх відсутності, позов не визнали у зв'язку з його безпідставністю.

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнав з підстав викладених у відзиві на позов, просив відмовити в його задоволенні.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 підтримав письмові пояснення та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши доводи учасників судового розгляду, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 29 серпня 2017 року в порядку забезпечення позову по цивільній справі за позовом ТОВ "Українська теплоізоляційна компанія" до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про визнання права власності накладено арешт на майно, а саме на частину лінії з виготовлення пелет (обладнання В-6 для переробки тирси і виробництва гранул, Чехія), що перебуває за адресою с.Мирне, вул. Омеляненка, 156, Костопільського району Рівненської області шляхом заборони відчуження.

Відповідно до Акту опису й арешту майна від 05.09.2017 року, складеного державним виконавцем Костопільського РВ ДВС ГТУЮ в Рівненській області ОСОБА_3 під час здійснення виконавчого провадження з виконання ухвали Костопільського районного суду від 29.08.2017 року про забезпечення позову, було описано та накладено арешт на майно, а саме на частину лінії з виготовлення пелет (обладнання В-6 для переробки тирси і виробництва гранул, Чехія), що перебуває за адресою с.Мирне, вул. Омеляненка, 156, Костопільського району Рівненської області, заборонено відчужувати та передано на відповідальне зберігання, згідно акта опису й арешту - ОСОБА_4.

Саме такі дії державного виконавця позивачі вважають неправомірними і такими, що заподіяли шкоду.

Відповідно до ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в контексті справи № 6-99цс17 вказала, що згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

У статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної ОСОБА_8 Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статями 1173 та 1174 ЦК України відповідно.

За статтею 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної ОСОБА_8 Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною ОСОБА_8 Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно зі статтею 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної ОСОБА_8 Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною ОСОБА_8 Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Таким чином, ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює як вказані органи, так і їх посадових чи службових осіб, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу, ОСОБА_8 Крим або орган місцевого самоврядування.

При цьому з урахуванням положень пункту 10 частини другої статті 16, статей 21, 1173 та 1174 ЦК України шкода, завдана зазначеними органами чи (та) особами, відшкодовується державою, Автономною ОСОБА_8 Крим або органом місцевого самоврядування лише у випадках визнання вказаних рішень незаконними та їх подальшого скасування або визнання дій або бездіяльності таких органів чи (та) осіб незаконними.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної виконавчої служби, його посадовими або службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень, підлягає відшкодуванню на підставі Закону України Про виконавче провадження .

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 11 вересня 2013 року у справа № 6-48цс13 .

Відповідно до частини другої статті 87 Закону України Про виконавче провадження збитки, завдані державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.

Здійснивши аналіз указаних норм законодавства, можна зробити висновок, що в справах за позовами фізичних і юридичних осіб про відшкодування, зокрема, моральної шкоди, заподіяної рішеннями, діями (бездіяльністю) державних виконавців відповідачами можуть бути відповідні відділи державної виконавчої служби, в яких працюють державні виконавці, та відповідні територіальні органи Державного казначейства України.

Аналогічне передбачене п. 28 постанови Пленуму ВССУ від 07.02.2014 р. № 6 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах .

Крім того, у статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно із частиною першою статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Стаття 6 Конвенції поширює свою дію і на таку стадію цивільного процесу як виконання судового рішення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов'язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід'ємна частина процесу в розумінні статті 6 Конвенції (пункт 63 рішення від 28 липня 1999 року в справі Іммобільяре Саффі проти Італії , пункт 40 рішення від 19 березня 1997 року в справі Горнсбі проти Греції ).

У пункті 28 рішення Європейського суду з прав людини від 11 грудня 2008 року в справі Антонюк проти України зазначено, що відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні.

Європейський суд з прав людини в пункті 100 рішення від 15 жовтня 2009 року у справі ОСОБА_9 проти України вказав, що існує обґрунтована і водночас спростовна презумпція, що надмірне тривале провадження даватиме підстави для відшкодування моральної шкоди.

Підсумовуюче зазначене вбачається, що в справах за позовами фізичних і юридичних осіб про відшкодування шкоди, заподіяної рішеннями, діями (бездіяльністю) державних виконавців відповідачами можуть бути відповідні відділи державної виконавчої служби, в яких працюють державні виконавці, та відповідні територіальні органи Державного казначейства України.

Однак, стороною позивачів не було залучено до справи в якості співвідповідача територіальний орган Державного казначейства України.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частинами 1-5 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом та несуть ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до вимог ст. 51 ЦПК України суд може залучити співвідповідача лише за клопотанням позивача.

Однак позивачами не було заявлено відповідного клопотання.

Так, відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак, жодних належних доказів на підтвердження належності позивачам майна, а саме частини лінії з виготовлення пелет (обладнання В-6 для переробки тирси і виробництва гранул, Чехія), втратою якого останні обґрунтовують свої позовні вимоги, суду не надано

Оскільки підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди заподіяної державним виконавцем при здійсненні виконавчого провадження, є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв'язок між ними, то суд констатує, що позивачами не доведено завдання їм шкоди так як не підтверджено права власності на спірне майно.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Разом з тим звернутися в суд за захистом свого суб'єктивного права має не кожен громадянин, а лише особа, яка заінтересована в такому захисті.

Наведене свідчить про те, що позивачами не доведено порушення їх суб'єктивного права, а саме державним виконавцем під час здійснення виконавчих дій.

Дослідивши обставини, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, надані в судовому засіданні докази, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 12,13, 81,89, 229, 258, 265,268 ЦПК України, ст.ст. 15,16,22, 23,1167,1174 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Костопільського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, заступника начальника Костопільського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 про стягнення заподіяної шкоди неправомірними діями державного виконавця - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивачі:

ОСОБА_1 (житель ІНФОРМАЦІЯ_1, Рівненська обл.), РНОКПП - НОМЕР_1.

ОСОБА_2, (житель ІНФОРМАЦІЯ_2,) РНОКПП - НОМЕР_2

Відповідачі:

Костопільський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, ( м.Костопіль, вул.1 Травня, 31, Костопільський р-н, Рівненська обл.) код ЄДРПОУ 34963122.

Заступник начальника Костопільського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області ОСОБА_3 (житель ІНФОРМАЦІЯ_3,)

Третя особа:

ОСОБА_4 житель (житель ІНФОРМАЦІЯ_4, Рівненська обл.)

Повне рішення складено

28 лютого 2019 року.

СуддяОСОБА_10