Рішення

від 13.02.2019 по справі 600/602/17

КОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 600/602/17

Справа № 2/600/58/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2019 року смт. Козова

Козівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого судді - Гриновець О.Б.,

з участю: секретаря судового засідання - Липної О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Козова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Козівківської сільської ради Козівського району Тернопільської області про визнання права власності на земельні ділянки, -

в с т а н о в и в:

позивач звернулася в суд з вищевказаним позовом до відповідача, в якому просить визнати за нею, як спадкоємцем за заповітом після смерті її матері - ОСОБА_2, яка померла 30.08.2016 року, право власності на дві земельні ділянки, одна площею 2,5479 га кадастровий №6123084600:01:001:0150, друга площею 0,1675 га кадастровий №6123084600:01:001:0490, які розташовані на території Козівківської сільської ради Козівського району Тернопільської області згідно державного акту серії ЯА №003220, який був виданий 18.12.2004 року ОСОБА_2.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що її матері на праві власності належали земельні ділянки (пай) площею 2,55 га та 0,17 га згідно вказаного вище державного акту. У вказаному державному акті ще за життя її матері була виявлена описка. Зокрема невірно було зазначено місцезнаходження вказаних ділянок на території Козівської сільської ради Козівського району Тернопільської області , хоч повинно було б бути зазначено на території Козівківської сільської ради Козівського району Тернопільської області . Після звернення спадкодавця до Козівського районного відділу земельних ресурсів щодо вказаної розбіжності, останнім було здійснено виправлення у самому державному акті. 30.08.2016 року її матір померла. На випадок своєї смерті залишила заповіт, згідно якого заповіла усе належне їй на момент смерті майно ОСОБА_1. Після смерті матері вона звернулася із заявою до нотаріальної контори для оформлення спадкових прав, нотаріусом було заведено спадкову справу, однак в подальшому відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку із наявністю виправлень у правовстановлюючих документах, що не допускається, та роз'яснено, що вирішити таке питання можливо у судовому порядку.

Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області від 07.07.2017 року відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання.

07.11.2018 року ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області постановлено закрити підготовче провадження у цій справі та призначити її до судового розгляду по суті.

07.02.2019 року на адресу суду надійшла заява від відповідача про визнання позову, у якій представник відповідача, серед іншого, просив здійснювати розгляд справи у його відсутності (а.с.37).

Крім того, 13.02.2019 року від позивача надійшла заява про здійснення розгляду справи у її відсутності. При цьому, позивач також зазначила, що підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить задовольнити такі.

Учасники справи у судове засідання не з'явилися, хоча були повідомлені належним чином про місце, дату та час розгляду справи, а відтак згідно з ч.1 ст. 223 ЦПК України та зважаючи на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що їхня неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

При цьому, так як всі учасники справи не з'явилися в судове засідання, фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України , не здійснюється.

Відповідно до ч.6 ст.263 ЦПК України, якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу .

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази в справі та об'єктивно оцінивши їх, враховуючи те, що заява про визнання відповідачем позову не порушує прав, свобод чи законних інтересів інших осіб, та не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу , суд дійшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що батьками позивача ОСОБА_3 (яка змінила своє прізвище із Гладчук на Содомора у зв'язку із реєстрацією шлюбу 08.11.1986 року) є ОСОБА_4 та ОСОБА_2, що підтверджується, копіями свідоцтв про народження серії І-ИД №256775 від 28.03.2017 року та про укладення шлюбу серії І-ИД №403082 від 08.11.1986 року.

30.08.2016 року померла матір позивача ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ИД №205476, виданим 30.08.2016 року.

За життя ОСОБА_2 належали земельні ділянки площею 2,5479 га кадастровий №6123084600:01:001:0150 та площею 0,1675 га кадастровий №6123084600:01:001:0490, які розташовані на території Козівківської сільської ради Козівського району Тернопільської області згідно державного акту серії ЯА №003220, який був виданий 18.12.2004 року, що підтверджується копію цього державного акту, а також витягами з Державного земельного кадастру від 07.06.2017 року №3В6103930612017.

Згідно із копією заповіту ОСОБА_2, остання 01.03.2016 року заповіла належні їй земельні ділянки згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА №003220 від 18.12.2004 року ОСОБА_1.

Позивач звернулась до приватного нотаріуса Козівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 із заявою про прийняття спадщини і в подальшому із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак їй було відмовлено у видачі такого у зв'язку із наявністю у правовстановлюючих документах виправлень, що не допускається, що підтверджується листом вказаного нотаріуса від 07.06.2017 року №171/01-16.

Таким чином, судом встановлено, що позивач позбавлена можливості у встановленому законом порядку оформити свої спадкові права, що порушує її право на власність.

Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За змістом норм статей 1268-1269 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Так, відповідно до частин 3, 4 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст.328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Статтею 16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту прав та законних інтересів особи є визнання права.

Відповідно до ч.1 ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Приписами ч.2 ст.328 ЦК України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України Про Державний земельний кадастр відомості Державного земельного кадастру є офіційними.

Пунктом г ч.1 ст.81 ЗК України, яка кореспондує положенням ч.1 ст.131 цього ж кодексу встановлено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Крім того, частиною 5 статті 1268 ЦК України встановлено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином, суд вважає обґрунтованим та доведеним те, що позивач успадкувала після смерті матері дві земельні ділянки, одна площею 2,5479 га кадастровий №6123084600:01:001:0150, друга площею 0,1675 га кадастровий №6123084600:01:001:0490, які розташовані на території Козівківської сільської ради Козівського району Тернопільської області згідно державного акту серії ЯА №003220, який був виданий 18.12.2004 року.

З врахуванням вказаного вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підставні та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 3, 5 , 12, 76, 81, 247, 200, 258-259, 263-265, 273, 352-355 ЦПК України,

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до Козівківської сільської ради Козівського району Тернопільської області про визнання права власності на земельні ділянки- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, як спадкоємцем за заповітом після смерті матері - ОСОБА_2, яка померла 30.08.2016 року, право власності на земельну ділянку площею 2,5479 га кадастровий №6123084600:01:001:0150, та земельну ділянку площею 0,1675 га кадастровий №6123084600:01:001:0490, які розташовані на території Козівківської сільської ради Козівського району Тернопільської області згідно державного акту серії ЯА №003220, який був виданий 18.12.2004 року ОСОБА_2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, з врахуванням вимог п.15.5 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2/31м. Тернопіль; РНОКПП: НОМЕР_1; дані паспорта: серія МС №770333.

Відповідач - Козівківська сільська рада Козівського району Тернопільської області, місцезнаходження: Тернопільська область, Козівський район, с. Козівка, код ЄДРПОУ: 22607091.

Суддя О.Б.Гриновець