Постанова

від 27.02.2019 по справі 910/8180/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2019 р. Справа№ 910/8180/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Верховця А.А.

Сотнікова С.В.

за участю секретаря судового засідання Чміль Я.Є.

та представників учасників провадження у даній справі:

від позивача Кучерук Н.С., ордер серії КВ № 252482 від 09.10.2018;

від апелянта Таламанчук О.С., ордер серії ДП № 1575000003 від 05.02.2019;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІТКА ЕКСПРЕС"

на рішення господарського суду міста Києва від 02.07.2018

у справі № 910/8180/17 (суддя Балац С.В.)

за позовом: фізичної особи-підприємця Поп 'юк Світлани Миколаївни;

до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю "КВІТКА ЕКСПРЕС";

до відповідача-2: міністерства економічного розвитку і торгівлі України;

про: дострокове припинення дії свідоцтва на знак для товарів і послуг

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.07.2018 (повний текст складено 10.07.2018) позов задоволено частково; достроково припинено дію свідоцтва України НОМЕР_3 на знак для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1", зареєстрованого на ім'я товариства з обмеженою відповідальністю "КВІТКА ЕКСПРЕС" (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 48 А, ідентифікаційний код: 33778883); cтягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "КВІТКА ЕКСПРЕС" (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 48 А, ідентифікаційний код: 33778883) на користь фізичної особи-підприємця Поп 'юк Світлани Миколаївни (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2) витрати по сплаті судового збору в сумі 1.600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Не погодившись з даним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "КВІТКА ЕКСПРЕС" 26.07.2018 звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 02.07.2018 скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІТКА ЕКСПРЕС" на рішення господарського суду міста Києва від 02.07.2018 у справі № 910/8180/17.

25.06.2018 був утворений Північний апеляційний господарський суд, на виконання Указу Президента "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" від 29.12.2017, згідно з яким були ліквідовані апеляційні господарські суди та утворені нові суди в апеляційних округах.

Частиною 5 статті 31 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду.

03.10.2018 в офіційному виданні Верховної Ради України "Голос України" № 185 (6940) було розміщено повідомлення голови Північного апеляційного господарського суду, згідно з яким днем початку роботи Північного апеляційного господарського суду визначено 03.10.2018.

Актом прийняття-передачі судової справи від 02.10.2018 справу № 910/16417/17 передано до Північного апеляційного господарського суду.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІТКА ЕКСПРЕС" передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Доманської М.Л., суддів: Верховця А.А., Пантелієнко В.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2018 апеляційну скаргу прийняти до провадження колегією суддів у визначеному складі та призначено її розгляд на 05.12.2018.

05.12.2018 через відділ документального забезпечення та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від апелянта надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

05.12.2018 у судовому засіданні задоволено частково вказане клопотання апелянта та оголошено перерву до 26.12.2018.

У зв'язку з перебуванням судді Пантелієнка В.О. у відпустці, згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2018, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі № 910/8180/17 у наступному складі: головуючий суддя: Доманська М.Л., судді: Верховець А.А., Сотніков С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2018 апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі та призначено її розгляд на 06.02.2019.

06.02.2019 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від апелянта надійшли додаткові письмові пояснення до апеляційної скарги, клопотання про зупинення провадження у справі та клопотання про призначення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності.

06.02.2019 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні.

У судовому засіданні 06.02.2019 представник позивача підтримала клопотання про оголошення перерви, апелянт не заперечив щодо вказаного клопотання.

06.02.2019 у судовому засіданні задоволено клопотання апелянта та оголошено перерву до 27.02.2019.

У судовому засіданні 27.02.2019 судова колегія заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, відмовила у задоволенні поданих апелянтом клопотань про зупинення провадження у справі та про призначення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, з огляду на наступне.

Апелянт клопотав перед судом зупинити провадження у справі № 910/8180/17 за позовом Фізичної особи-підприємця Поп'юк Світлани Миколаївни до Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІТКА ЕКСПРЕС" та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про дострокове припинення дії свідоцтва на знак для товарів та послуг до набрання законної сили рішенням суду у справі №753/9682/15-ц за позовом ТОВ "Квітка Експрес" до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ТОВ "Доставка квітів "УФЛ", ОСОБА_8, Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, ОСОБА_9 ФОП ОСОБА_6, ТОВ "Служба доставки квітів та подарунків "ЮФЛ", треті особи - ТОВ "Інтернет Інвест" та ТОВ "Дабл-Ю Нет Україна" про заборону вчиняти певні дії, зобов'язання вчинити певні дії, визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг, стягнення збитків, відшкодування моральної шкоди.

Вказане клопотання обґрунтовано тим, що з метою захисту своїх порушених прав інтелектуальної власності на знак для товарів та послуг, що належить Відповідачу 1 на законних підставах, а також прав на чесні торговельні відносини та захисту від недобросовісної конкуренції, відповідач-1 звернувся із позовом (копія додається) до ОСОБА_6 та ряду інших осіб до Дарницького районного суду міста Києва з проханням заборонити ОСОБА_6 використовувати знак для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_1 за свідоцтвом України №59490 від 15.02.2006; Дарницький районний суд своєю ухвалою 08.06.2015 відкрив провадження у справі №753/9682/15-ц. Предметом спору є заборона вчиняти певні дії, стягнення збитків, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди, визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг. Враховуючи викладене, апелянт вважає, що справа № 910/8180/17 повністю пов'язана зі справою №753/9682/15-ц, а тому є всі підстави задовольнити клопотання про зупинення провадження у справі № 910/8180/17.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Виходячи зі змісту вказаної норми, для вирішення питання про зупинення провадження у справі, господарський суд у кожному випадку повинен з'ясувати, як справа, що розглядається даним судом, є пов'язаною із справою, що розглядається іншим судом, а також, чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Під об'єктивною неможливістю розгляду даної справи суд розуміє неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, а також одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами.

Таким чином, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов'язує із неможливістю розгляду даної справи, що розглядається, до вирішення іншої справи. При цьому пов'язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає іншу справу, встановлює обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у даній справі, і ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Отже, метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено. Сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення у іншій справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статей 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Судова колегія зазначає, що відповідачем не доведено, яким чином наслідки розгляду справи №753/9682/15-ц про заборону вчиняти певні дії, стягнення збитків, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди, визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг зможуть безпосередньо вплинути на результати розгляду справи № 910/8180/17 про дострокове припинення дії даного свідоцтва на знак для товарів і послуг.

У клопотанні про призначення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, апелянт просив суд поставити перед експертом наступні питання: Чи є використання відповідачем-1 до квітня 2015 року комбінованого позначення "ІНФОРМАЦІЯ_1" , яке зазначене в Протоколі огляду доказу від 02.0 201 7 та висновку № 039/15 від 11.03.2015, використанням знака для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1" за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг НОМЕР_3 від 15.02.2006 (заявка №m200515323 від 09.12.2005); Чи є позначення ІНФОРМАЦІЯ_1, які розміщені на веб-сайтах за доменними іменами ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 використанням знака для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1" за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг НОМЕР_3 від 15.02.2006 (заявка № m200515323 від 09.12.2005)? Чи є позначення "ІНФОРМАЦІЯ_1" в назві доменних імен ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 використанням знака для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1" за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг НОМЕР_3 від 15.02.2006 (заявка № m 200515323 від 09.12.2005)?

Відповідно до ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

Судова колегія дійшла висновку, що питання, які апелянт просить поставити перед експертом, не мають значення для справи.

У судовому засіданні 27.02.2019 представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги. Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити оскаржуване рішення без змін. Представник відповідача-2 не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи всі учасники провадження у справі повідомлені належним чином, відповідно до вимог ГПК України.

Стаття 43 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок сторін (учасників провадження у даній справі), справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 202 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 273 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Судова колегія, обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача-2, який не з'явився у судове засідання, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Північний апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, на ім'я гр. ОСОБА_10 та ОСОБА_6 видане свідоцтво України від 15.02.2006 НОМЕР_3 на знак для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1", віднесених до 35 та 39 класів МКТП (далі - оспорюване свідоцтво) а саме:

- клас 35: послуги щодо демонстрування промислових та продовольчих товарів, в тому зелі через Інтернет; послуги постачання для інших промислових та продовольчих товарів; сприяння продажеві промислових та продовольчих товарів, в тому числі Інтернет; змішування в одному місці, на користь іншим особам, промислових та продовольчих зрів, яке дозволяє покупцям зручно оглядати та купувати ці товари за загальними тогами цих товарів або у магазинах оптової та роздрібної торгівлі, в тому числі через інтернет;

- клас 39: транспорт; пакування і зберігання товарів; влаштовування подорожей; всі послуги, що включені до 39 класу, в тому числі: доставляння промислових та продовольчих товарів; зберігання промислових та продовольчих товарів; зберігання промислових та продовольчих товарів на складах; обгортання промислових та продовольчих товарів; кування промислових та продовольчих товарів; доставляння промислових та продовольчих товарів поштою на замову.

В подальшому право власності за оскаржуваним свідоцтвом, відповідно до договору про передання майнових прав на знак для товарів і послуг, передано відповідачу-1, про що прийнято рішення державною службою інтелектуальної власності від 10.03.2011 № 10764 5юл. № 5).

Згідно з п. 4 ст. 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", знак - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів (ст. 492 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 494 Цивільного кодексу України, набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається заведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом.

Приписами частини 5 статті 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (далі - Закон) встановлено, що право на одержання свідоцтва у порядку, встановленому цим Законом, має будь-яка особа, об'єднання осіб або їх правонаступники.

Так позивач у позові вказує на тривале невикористання позивачем знаку за оспорюваним свідоцтвом з моменту отримання прав на таке свідоцтво. Відповідачем-1 не здійснена реклама будь-яких послуг, що відносяться до 35 та 39 класів МКТП, відсутні будь-які згадки про надання таких послуг у мережі Інтернет, відсутні записи (відгуки) клієнтів щодо якості таких послуг тощо. Також відповідно до листа-відповіді відповідача-2 від 06.07.2017 № 2312- 07/23139-09 відомості про надання власником оспорюваного свідоцтва ліцензій на використання знака у державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг - відсутні.

В той же час, позивач має намір зареєструвати схоже позначення "ІНФОРМАЦІЯ_1" за 35 та 39 класами МКТП з метою використання такого позначення в господарській діяльності, що є неможливим у зв'язку з тим, що таке позначення знаходиться у власності відповідача-1 відповідно до оскаржуваного свідоцтва, в чому позивач правомірно вбачає порушення свого охоронюваного законом інтересу, за захистом якого позивач звернувся до суду з даним позовом.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, встановила наступне.

Приписами статті 17 Закону встановлено, що власник свідоцтва повинен добросовісно користуватися правами, що випливають із свідоцтва.

У пункті 4 статті 18 Закону зазначено, що якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково.

Правове значення в даному випадку мають лише: факт використання (кожним з власників та/або іншою особою під їх контролем) чи невикористання торговельної марки для товарів та/або послуг, стосовно яких її було зареєстровано; тривалість невикористання знака (має бути більше трьох років); причини невикористання. При цьому обов'язок доказування наявності поважних причин невикористання покладається на власника свідоцтва.

Пунктом 70 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" (далі - Постанова № 12) у спорах про дострокове припинення дії свідоцтва на знак у зв'язку з невикористанням знака господарським судам необхідно з'ясовувати, з яких причин знак не використовувався власником, чи не обумовлено його невикористання незалежними від власника свідоцтва причинами, та дати оцінку названим обставинам у разі посилання відповідача на наявність таких причин.

У зв'язку з цим господарським судам слід мати на увазі приписи пункту 4 статті 18 Закону, згідно з яким дія свідоцтва може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання.

Дія свідоцтва з підстав невикористання знака протягом трьох років з дати його реєстрації може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання. Такими поважними причинами, зокрема є: обставини, що перешкоджають використанню знака незалежно від волі власника свідоцтва, такі як обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством; можливість введення в оману щодо особи, яка виробляє товари або надає послуги, під час використання знака особою, що звернулася до суду, чи іншою особою щодо товарів і послуг, відносно яких висунута вимога про припинення дії свідоцтва.

Для цілей цього пункту використанням знака власником свідоцтва вважається також використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва.

Згідно з пунктом 4 статті 16 Закону використанням знака визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет; застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано. Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

Отже, визначальним для вирішення порушеного питання щодо належного використання зареєстрованої торговельної марки є факт наявності відповідного товару та/або послуги.

У пункті 71 Постанови № 12 зазначено, що якщо знак для товарів і послуг без поважних причин безперервно не використовується щодо частини або всіх товарів та/або послуг, внесених до реєстру, протягом трьох років від дати публікації про видачу свідоцтва або від іншої дати, то це є достатньою підставою для дострокового припинення за рішенням суду дії свідоцтва на такий знак повністю або частково щодо відповідних товарів та/або послуг. Не підлягає достроковому припиненню дія свідоцтва у випадку, коли використання знака розпочалося або відновилося до подання позову.

На підтвердження факту використання знака власник свідоцтва має подати суду докази вчинення принаймні деяких дій з числа зазначених у частині четвертій статті 16 Закону; такими доказами можуть бути, зокрема, примірники товарів, на яких нанесено відповідний знак для товарів і послуг, документи із зображенням знака (каталоги, прайс-листи з пропозиціями щодо надання послуг чи поставки товарів тощо).

Поширення на території України товарів із зображенням знака може бути підтверджено касовими чеками, квитанціями, накладними, іншими документами, що містять інформацію про найменування товару й місце його придбання, а в разі коли власником знака є нерезидент, підтвердженням ввезення товарів в Україну можуть бути митні декларації та інші митні документи.

При цьому докази, які можуть підтвердити використання знака для товарів і послуг, повинні бути, як правило, обмежені трирічним строком до дати звернення позивача до суду.

Відповідач-1, заперечуючи проти позовних вимог зазначає, що лише у 2015 році учасникам відповідача-1 стало відомо, що приблизно з квітня 2013 року директором відповідача-1 ОСОБА_6 було незаконно встановлено редирект (перенаправлення) з веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайт ІНФОРМАЦІЯ_5 (ОСОБА_6 є власником свідоцтва від 25.05.2009 НОМЕР_4 на знак для товарів та послуг ІНФОРМАЦІЯ_7 ), це стало підставою для прийняття рішення про звільнення вказаної особи з посади директора. Таким чином, відповідачу-1 до 2015 року не було відомо, що використання торговельної марки відбувається з порушенням.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-1 не має жодного відношення до веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_5 (не є його власником).

Таким чином відповідач-1, як власник знака за оспорюваним свідоцтвом повинен підтвердити саме фактичне використання такого знака у господарській діяльності, в підтвердження чого мають бути подані докази надання послуг 35 та 39 клас МКТП, яких, в свою чергу, відповідачем-1 до суду першої інстанції не було подано.

Крім того відповідачем-1 не подано до суду належних доказів наявності поважних причин невикористання знака за оспорюваним свідоцтвом, у тому числі неможливості встановлення обставин невикористання торговельної марки за спірним свідоцтвом відповідачем-1 протягом тривалого часу та неможливості усунення певних обставин, на які посилається відповідач-1, у тому числі не наводить підстав невикористання торговельної марки після 2015 року.

Посилання апелянта на Угоду про асоціацію в даному випадку є безпідставним, оскільки вказана Угода в частині торгівельно-економічних і галузевих положень набрала чинності для України з 01.09.2017, тобто вже після звернення позивача до суду із даним позовом.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем-1 документально не підтверджено використання знаку "ІНФОРМАЦІЯ_1" за свідоцтвом України НОМЕР_5 протягом останніх трьох років до звернення позивача до суду з даним позовом, не доведено наявності поважних причин невикористання вказаної торгівельної марки за спірним свідоцтвом..

Враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги перелік товарів 35 та 39 класу МКТП, для яких зареєстровано знак за оспорюваним свідоцтвом, з огляду на зміст прав власника оспорюваного свідоцтва та його обов'язок добросовісно користуватися правами, а також правові наслідки невикористання знаків в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтвах для товарів і послуг протягом більше трьох років (статті 1, 5, 16, 17, 18 Закону), суд в даному випадку дійшов вірного висновку, достроково припинивши дію оспорюваного свідоцтва.

Разом з тим, суд першої інстанції оскаржуваним рішенням в задоволенні вимог до міністерства економічного розвитку і торгівлі України відмовив повністю, зазначивши про те, що задоволення вказаної вимоги є передчасною до набрання рішенням у даній справі законної сили. Проте, суд першої інстанції відмовив у вказаній вимозі без належних посилань на норми законодавства України. На запитання суду апелянт у судовому засіданні 27.02.2019 підтвердив, що оскаржує рішення від 02.07.2018 вцілому, у тому числі щодо відмови у задоволенні вказаної вимоги до відповідача-2.

Судова колегія не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та вважає, що вимога позивача про зобов'язання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв на знаки для товарів і послуг стосовно дострокового припинення дії Свідоцтва України НОМЕР_5 на знак для товарів і послуг та здійснити про це публікацію в Офіційному бюлетені "Промислова власність" підлягає задоволенню, оскільки вказана вимога є похідною від вимоги про дострокове припинення дії свідоцтва України НОМЕР_5 на знак для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1", яка судом правомірно задоволена.

У відповідності до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судова колегія відхиляє доводи апелянта стосовно того, що у позові має бути відмовлено у зв'язку з тим, що у позивача відсутнє порушене право, оскільки за приписами пункту 4 статті 18 Закону, якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково. Разом з тим, виходячи з правової сутності знака для товарів і послуг умовою належного його використання є використання власником зареєстрованого знака саме щодо зазначених у свідоцтві товарів і послуг.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 21.03.2018 у справі № 910/11414/17.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду за результатами перегляду справи в апеляційному порядку, не обмежуючись доводами апеляційної скарги відповідно до ч. 4 ст. 269 ГПК України, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково. Рішення суду першої інстанції від 02.07.2018 у даній справі в частині відмови у задоволенні вимог до міністерства економічного розвитку і торгівлі України скасувати, з прийняттям в цій частинні нового рішення: Зобов'язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв на знаки для товарів і послуг стосовно дострокового припинення дії Свідоцтва України НОМЕР_3 на знак для товарів і послуг та здійснити про це публікацію в Офіційному бюлетені "Промислова власність"". Змінити п. 1 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 02.07.2018 у справі № 910/8180/17, виклавши його в новій редакції: "Позов задовольнити в повному обсязі". Змінити п. 3 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 02.07.2018 у справі № 910/8180/17, виклавши його в новій редакції: "Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КВІТКА ЕКСПРЕС" (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 48 А, ідентифікаційний код: 33778883) на користь фізичної особи-підприємця Поп 'юк Світлани Миколаївни (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2) витрати по сплаті судового збору в сумі 3 200 (три двісті) грн. 00 коп." .

Судові витрати у справі у відповідності до вимог ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача-1.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІТКА ЕКСПРЕС" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 02.07.2018 у справі № 910/8180/17 скасувати в частині відмови у задоволенні вимог до міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

3. Прийняти в цій частині нове рішення:

"Зобов'язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв на знаки для товарів і послуг стосовно дострокового припинення дії Свідоцтва України НОМЕР_3 на знак для товарів і послуг та здійснити про це публікацію в Офіційному бюлетені "Промислова власність"".

4. Змінити п. 1 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 02.07.2018 у справі № 910/8180/17, виклавши його в новій редакції: "Позов задовольнити в повному обсязі".

5. Змінити п. 3 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 02.07.2018 у справі № 910/8180/17, виклавши його в новій редакції: "Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КВІТКА ЕКСПРЕС" (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 48 А, ідентифікаційний код: 33778883) на користь фізичної особи-підприємця Поп'юк Світлани Миколаївни (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2) витрати по сплаті судового збору в сумі 3 200 (три двісті) грн. 00 коп.".

6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КВІТКА ЕКСПРЕС" (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 48 А, ідентифікаційний код: 33778883) на користь фізичної особи-підприємця Поп 'юк Світлани Миколаївни (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2) 4800 (чотири вісімсот) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Доручити господарському суду м. Києва видати накази на виконання даної постанови".

8. Рішення господарського суду міста Києва від 02.07.2018 у справі № 910/8180/17 в частині задоволення позовних вимог щодо дострокового припинення дії свідоцтва України НОМЕР_3 на знак для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1" залишити без змін.

9. Матеріали справи № 910/8180/17 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову Північного апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст постанови підписаний: 01.03.2019.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді А.А. Верховець

С.В. Сотніков