Ухвала

від 01.03.2019 по справі 904/785/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

01.03.2019м. Дніпро№ 904/785/19

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Мілєва І.В., розглянувши заяву:

Приватного підприємства "ТСА Маркет" (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 40362817)

до Handelsgesellschaft fur Energie Deutschland mbH (Jellinekplatz 5, 69126 Heidelberg, Germany)

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення грошової заборгованості за контрактом № 2016/16/05 від 16.05.2016 у розмірі 3 125,92 євро

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Дніпропетровської області 27.02.2019 надійшла заява Приватного підприємства "ТСА Маркет" про видачу судового наказу про стягнення з Handelsgesellschaft fur Energie Deutschland mbH грошової заборгованості за контрактом № 2016/16/05 від 16.05.2016 у розмірі 3 125,92 євро.

Розглянувши заяву та подані Приватним підприємством "ТСА Маркет" докази, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви про видачу судового наказу з таких підстав.

16.05.2016 між Приватним підприємством ТСА Маркет (продавець) та компанією Handelsgesellschaft fur Energie Deutschland mbН (покупець) було укладено контракт № 2016/16/05 (далі - контракт).

Продавець продає, а покупець купує пелети паливні деревні (паливні гранули) та деревне вугілля, в подальшому - товар у кількості 1000 тон та 500 тон відповідно за цінами та на умовах, викладених у додатках (специфікаціях), що є невід'ємною частиною цього контракту (п. 1.1. контракту).

Валютою цього контракту є євро (п. 1.3. контракту).

Продавець поставляє товар на умовах FCA м. Дніпропетровськ, Україна, що зазначається у специфікаціях та інвойсах, у відповідності з Інкотермс 2010 (п. 2.1. контракту).

Продавець здійснює поставку товару протягом 30 календарних днів з моменту надходження 100% передоплати на розрахунковий рахунок продавця (п. 2.2. контракту).

Покупець зобов'язаний сплатити 100% за товар протягом 30 днів з моменту підписання інвойсу та специфікації до цього контракту. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на р/р продавця (п. 3.1. контракту).

Всі платежі за даним договором здійснюються в євро (п. 3.2. контракту).

Право власності на товар переходить від продавця до покупця після надходження 100% оплати за товар на розрахунковий рахунок продавця і підтверджується актом прийому передачі товару (розділ 7 контракту).

Даний контракт набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2016, за винятком зобов'язань, передбачених розділом 4 цього контракту (п. 10.3. контракту).

31.01.2018 сторони підписали Додаткову угоду № 04, в якій дійшли згоди пункт 1.1. контракту змінити та викласти у наступній редакції:

1.1. Продавець продає, а покупець купує наступний товар: пелети паливні деревні (паливні гранули) у кількості 1000 тон; деревне вугілля у кількості 500 тон; деревновугільний брикет у кількості 500 тон, в подальшому - товар відповідно за цінами та на умовах, викладених у додатках (специфікаціях), що є невід'ємною частиною цього контракту .

Додатковими угодами № 01 від 30.12.2016, № 02 від 31.12.2016 та № 03 від 31.12.2017 дію контракту було продовжено на 2017 та 2018 роки.

05.02.2018 сторони уклали додаткову угоду № 5 до контракту, в якій вирішили внести зміни в п. 9. контракту та викласти його в новій редакції: "9. Всі суперечки і розбіжності між сторонами, що виникають з цього контракту або в зв'язку з ним, вирішуються шляхом переговорів. Якщо сторони в ході переговорів не досягнуть згоди, кожна з них має право звернутися до господарського суду Дніпропетровської області відповідно до процесуального законодавства України, тобто за місцем виконання цього контракту."

Заявником подано до суду Специфікацію № 7 від 06.08.2018 та Інвойс № 7 про поставку товару на загальну суму 3 125, 92 євро.

Заявник стверджує, що на виконання умов договору поставив боржнику товар на суму 3 125, 92 євро. Факт перетину державного кордону України підтверджується вантажною митною декларацією ВМД UA101150/2018/002806 на суму 3 125, 92 євро.

Однак, за твердженням заявника, в порушення умов контракту, боржник не виконав свої зобов'язання належним чином, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість у розмірі 3 125 92 євро, що і стало підставою для звернення до суду.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення (п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку).

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів (п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку).

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи) (п. 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку).

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку).

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг (п. 2.5. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку).

Господарський суд зазначає, що сторони в розділі 7 визначили, що право власності на товар переходить від продавця до покупця після надходження 100% оплати за товар на розрахунковий рахунок продавця і підтверджується актом прийому-передачі товару.

За своєю правовою природою Акти прийому-передачі товару є первинними документами, оскільки підтверджують факти підприємницької діяльності, що впливають на стан майна, містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення.

Однак, підписані сторонами Акти прийому-передачі товару за контрактом заявником до суду не надано. Господарський суд наголошує, що жодні, навіть підписані позивачем одноособово, Акти прийому-передачі товару за контрактом в матеріалах справи відсутні.

Господарський суд зазначає, що факт перетину державного кордону України не свідчить про передачу товару боржнику та отримання боржником спірного товару.

Зважаючи на те, що підписані сторонами та скріплені їх печатками Акти прийому-передачі товару за контрактом заявником до суду не надано, не вбачається порушення прав заявника.

Згідно зі ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

Частиною 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Частиною 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наявність спору про право вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.

Тобто, Господарський процесуальний кодекс України передбачає можливість задоволення заяви про видачу судового наказу лише за умови безспірності вимог. Відповідно заявник, крім іншого, має додати документи, що вказують на правильність та безспірність грошових сум.

Розглянувши заяву про видачу судового наказу та додані до неї матеріали, судом встановлено, що заявником на підтвердження виконання умов контракту не надано підписані сторонами та скріплені їх печатками, передбачені розділом 7 контракту, первинні документи, такі як Акти прийому-передачі товару. Враховуючи зазначене, господарський суд приходить до висновку, що заява оформлена з порушенням вимог, встановлених п. 4 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, оскільки в матеріалах справи відсутні підписані сторонами та скріплені їх печатками Акти-прийому передачі товару, із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги позивача до відповідача.

Суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу (п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України).

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу, за яким звернувся заявник.

Згідно з ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись статтями 150, 152 - 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Приватному підприємству "ТСА Маркет" у задоволенні заяви про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Handelsgesellschaft fur Energie Deutschland mbH грошової заборгованості за контрактом № 2016/16/05 від 16.05.2016 у розмірі 3 125,92 євро

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 01.03.2019 та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 01.03.2019.

Суддя ОСОБА_1