Рішення

від 28.02.2019 по справі 910/17071/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 28.02.2019Справа №  910/17071/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., дослідивши матеріали справи за позовом          товариства з обмеженою відповідальністю «АРЛЕНД» до                  товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКСТОР» про                      стягнення 790946,43 грн., Представники: не викликались ОБСТАВИНИ СПРАВИ: До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «АРЛЕНД» до товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКСТОР» про стягнення 790946,43 грн., з яких: 499805,00 грн. боргу, 205927,34  грн. пені, 66100,34 грн. інфляційних втрат, 19113,75 грн. трьох процентів річних. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконував зобов'язання  за договором поставки № 0807-Щ від 05.07.2017. Суд своєю ухвалою від 26.12.2018 відкрив провадження у справі  № 910/17071/18 та постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Відповідач відзив на позов не подав. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 165 ГПК України. Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив: 05.07.2017 товариство з обмеженою відповідальністю «АРЛЕНД» (постачальник) та товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕКСТОР» (покупець) уклали договір поставки № 0807-Щ (далі - Договір). Відповідно до умов п. 1.1. Договору, постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця щебеневу продукцію (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. Згідно з п. 4.2. Договору, покупець здійснює оплату протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дня відправлення товару зі станції навантаження. Датою відправлення вважається дата календарного штемпеля станції на залізничній накладній за кожну партію товару, що поставлялась на підставі заявки покупця та рахунку постачальника і відповідно видаткових накладних. Відповідно до умов укладеного Договору, позивач поставив відповідачеві товар на суму 519805,00 грн. Цей факт підтверджують видаткові накладні № 95 від 15.07.2017,  № 96 від 15.07.2017, № 99 від 18.07.2017, № 102 від 19.07.2017, № 103 від 20.07.2017, які містять засвідчені печатками постачальника та покупця підписи їх повноважних представників. 16.03.2018 сплатив за товар 20000,00 грн., внаслідок чого у відповідача виник борг перед позивачем у розмірі 499805,00 грн. Позивач надіслав відповідачу вимогу вих. № 10/05 від 10.05.2018. Відповідач вимогу залишив без задоволення. Після звернення позивача з цим позовом до суду, відповідач не сплатив заборгованість в сумі 499805,00 грн. Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у сумі 499805,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України). За п. 6.2. Договору, за порушення строків оплати товарів, відповідач повинен сплатити позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення. Позивач заявив до стягнення з відповідача 205927,34 грн. пені за період з 15.09.2017 до 17.12.2018. Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Отже, пеня підлягає нарахуванню тільки протягом шести місяців з дня прострочення зобов'язання. За розрахунком суду до стягнення з відповідача підлягає 73869,27 грн. пені за період з 15.09.2017 до 15.03.2018. У стягненні 132058,07 грн. пені суд відмовляє Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За розрахунками позивача, перевіреними судом, до стягнення з відповідача підлягають стягненню 66100,34 грн. інфляційних втрат та 19113,75 грн. відсотків річних. Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи. Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами. Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача. Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 499805,00 грн. боргу, 73869,27 грн. пені, 66100,34 грн. інфляційних втрат, 19113,75 грн. відсотків річних, а загалом 658888,36 грн. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: Задовольнити частково позов товариства з обмеженою відповідальністю «АРЛЕНД» до товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКСТОР». Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКСТОР» (вул. Звіринецька, 63, м. Київ, 01014, код 40151445) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АРЛЕНД» (вул. Льва Толстого, 63, оф. 9, м. Київ, 03035, код 40774966)  499805,00 грн. боргу, 73869,27   грн. пені, 66100,34 грн. інфляційних втрат, 19113,75 грн. 3% річних, 9883,33 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовити. Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України». Суддя                                                                                                     С. А. Ковтун