Рішення

від 25.02.2019 по справі 908/2786/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/141/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2019 Справа № 908/2786/18

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни при секретарі Рикун А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28) в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (63304, Харківська область, м. Красноград, вул. Полтавська, 86)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Кейнес" (69035, м. Запоріжжя, вул. Маяковського, 11; юридична адреса: 69005, АДРЕСА_1)

про стягнення грошових коштів

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №2-517д від 11.01.2019;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №97 від 26.12.2018.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області 26.12.2018 надійшла позовна заява АТ "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" до товариства з обмеженою відповідальністю "Кейнес" про стягнення 1.691,12 грн. штрафу.

Підставою для звернення з позовом до суду позивачем зазначено неналежне виконання ТОВ "Кейнес" зобов'язань за договором №УБГ-117/015-18 від 28.02.2018, а саме порушення пункту 3.3 договору, яким встановлений строк отримання (відвантаження) відповідачем товару. У зв'язку з наявністю порушення виконання зобов'язання, позивач, враховуючи п. 5.3 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1.691,12 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2018 позовну заяву передано на розгляд судді Федоровій О.В.

Ухвалою суду від 28.12.2018 позовну заяву АТ "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" ПАТ "Укргазвидобування" №032-03-16728-1 від 21.12.2018 (вх. № 3001/08-07/18 від 26.12.2018) про стягнення 1.691,12 грн. штрафу, залишено без руху. Позивачу надано десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків.

17.01.2019 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків з відповідними доказами.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Присвоєно справі номер провадження 28/141/18. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 25.02.2019. Суд запропонував сторонам надати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (за наявності).

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Фіксування судового процесу за допомогою відеозаписувального технічного засобу судом не здійснювалось у зв'язку з відсутністю у суду такої технічної можливості.

В судовому засіданні 25.02.2019 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не заперечив. Надав суду заяву з доказами відправки та отримання відповідачем листа №015-03-54-5467-1 від 14.05.2018.

Відповідач заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження суду не надав. Представник відповідача надав заяву з копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка підтверджує зміну юридичної адреси відповідача. Також суду наданий відзив на позовну заяву (вх. №08-08/3943/19 від 25.02.2019), відповідно до якого відповідач визнає позовні вимоги в частині стягнення штрафу за несвоєчасне вивезення металобрухту в розмірі 1.691,12 грн.; проти задоволення позовних вимог не заперечує. Просить при розподілі судових витрат повернути позивачу з Державного бюджету 50% сплаченого судового збору, що дорівнює 881,00 грн.

В судовому засіданні 25.02.2019 суд визнав наявні документи достатніми для об'єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складений протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення та надісланий на адреси сторін.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" (продавець, позивач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю "КЕЙНЕС" (покупець, відповідач у справі) 28.02.2018 уклали договір купівлі-продажу №УБГ 117/015-18 (надалі - договір).

Пунктом 1.1 договору встановлено, що предметом договору є продаж брухту чорних металів (надалі - товар).

Пунктом 1.2 договору продавець зобов'язується на умовах, визначених договором, передавати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується на умовах, визначених договором приймати та оплачувати цей товар.

Пунктом 2.1 договору ціна за 1 т. і асортимент товару визначається на кожну окрему партію в Специфікаціях до даного Договору, оформлених належним чином та підписаних уповноваженими представниками сторін і є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 3.3 договору покупець зобов'язується після отримання повідомлення продавця про відвантаження товару в термін 3 дні отримати товар.

У Специфікації № 1 від 28.02.2018 до договору сторонами передбачено поставку металобрухту чорних металів в асортименті, а саме: 385,796 т по ціні 7845,47 грн. за 1 т. та 0,750 т. по ціні 5000,00 грн. за 1 т. на загальну суму 3030501,36грн. без ПДВ. Строк поставки товару - березень 2018 - травень 2018.

Про можливість отримати товар в кількості 215,826 т., продавець повідомив покупця 14.05.2018 листом №015-03-5467-1. Позивач зазначив, що повторно продавець повідомив покупця листом №015-03-8484-1 від 23.07.2018.

Відповідач зобов'язання щодо своєчасного відвантаження товару, як то встановлено в п. 3.3 договору, не виконав, що стало підставою для нарахування позивачем штрафних санкції у відповідності ст. 661 ЦК України, а також звернення з позовом до суду за їх стягненням.

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічні приписи містять ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов'язок щодо своєчасного відвантаження товару, у встановлений договором строк, не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений позивачем та визнаний відповідачем.

За неналежне виконання умов договору, враховуючи п. 5.3 договору, позивач нарахував до стягнення штраф в розмірі 1.691,12 грн.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Формами неустойки є штраф і пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 216 ГК України встановлено, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Умовами п. 5.3 договору встановлено, що у випадку несвоєчасного відвантаження товару з вини покупця продавцю виплачується покупцем штраф у розмірі 0,1% від вартості товару, про який було повідомлено відповідно до умов цього договору.

Проаналізувавши норми наведеного діючого законодавства України та умови договору суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок суми штрафу у розмірі 1.69,12 грн. (215,076 т. х 7.845,47 грн. + 0,750 т. х 5.000,00 грн.) х 0,1% = 1.691,12 грн.) є вірним та виконаним з дотриманням вказаних норм права та умов договору.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Отже, визнання відповідачем факту порушення п. 3.3 договору купівлі-продажу №УБГ 117/015-18 від 28.02.2018 відповідає обставинам справи, а вимога позивача про стягнення штрафу задовольняється судом.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги задовольняються в повному обсязі.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Доказів належного виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу №УБГ 117/015-18 від 28.02.2018 в частині своєчасного відвантаження товару, безпідставного або невірного нарахування штрафних санкцій відповідач суду не надав, викладені в позові обставини визнав в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.

Разом з тим, частиною 1 ст. 130 ГПК України встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи той факт, що відповідач визнав заявлені позивачем позовні вимоги в повному обсязі до початку розгляду справ по суті, суд вважає за можливе застосувати положення ч. 1 ст. 130 ГПК України та повернути позивачу з Державного Бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що дорівнює 881 грн., решта судового збору (881 грн.) покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 6, 11, 525, 526, 530, 610, 611, 629, 655, 692 ЦК України, ст. ст. 46, 74, 80, 129, 130, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Кейнес" 1.691,12 грн. штрафу задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кейнес" (юридична адреса: 69005, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код 39431892) на користь акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28) в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (63304, Харківська область, м. Красноград, вул. Полтавська, 86, ідентифікаційний код 00156392, р/р 2600301289336 в ПАТ "АБ "Укргазбанк", МФО 320478) 1.691,12 грн. (одну тисячу шістсот дев'яносто одну грн. 12 коп.) штрафу, 881,00 грн. (вісімсот вісімдесят одну грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3 . Повернути акціонерному товариству "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28) в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (63304, Харківська область, м. Красноград, вул. Полтавська, 86, ідентифікаційний код 00156392) з Державного бюджету України (одержувач: УК ум.Запоріжжі/Вознесенівс./22030101, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код ЄДРПОУ 38025409, номер рахунку 34311206083010) судовий збір у розмірі 881,00 грн. (вісімсот вісімдесят одну грн. 00 коп.), сплачений відповідно до платіжного доручення №86485 від 18.12.2018, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №908/2786/18. Відповідну ухвалу винести після набрання рішенням законної сили

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 01 березня 2019 року.

Суддя О.В. Федорова