Рішення

від 20.02.2019 по справі 915/1791/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2019 року Справа № 915/1791/18

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П.,

при секретарі судового засідання Степановій І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Фенікс» (код ЄДРПОУ 13525951),

юридична адреса: 03187, м. Київ, проспект Глушкова, 1,

поштова адреса: 03187, м. Київ, а/с 48,

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕСТО СТАР» , 54001, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 59 (код ЄДРПОУ 40056085),

про: стягнення 1009,12 грн.,

без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ.

17.12.2018 року приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Фенікс» звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом №189 від 12.12.2018 року до товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕСТО СТАР» про стягнення грошових коштів у сумі 1009,12 грн. в якості відшкодування шкоди у порядку регресу.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ.

Ухвалою суду від 22.12.2018 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з наявністю недоліків та зазначено, що строк для усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали суду від 22.12.2018 року позивачем отримано 04.01.2019 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

10.01.2019 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Ухвалою суду від 16.01.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.02.2019 року із викликом сторін.

Сторони явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили.

11.02.2019 року до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач відзив по суті спору не подав.

Копія ухвали суду від 16.01.2019 року, надіслана на адресу відповідача, повернута поштовою установою до суду з поміткою «за закінченням терміну зберігання» .

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

20.02.2019 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Як на підставу свого позову позивач посилається в тому числі на приписи ст. 27 Закону України «Про страхування» , ст.ст. 22, 993, 1166, 1172, 1187, 1188, 1194 Цивільного кодексу України, ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» .

Відповідач відзив по суті спору не подав.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

14.07.2017 року між приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Фенікс» (позивачем), як страховиком та товариством з обмеженою відповідальністю «ДАРПАК» , як страхувальником (вигодонабувачем) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №026/17-Т (далі - Договір страхування), відповідно до п. 1.1 якого предметом договору страхування є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом, у тому числі причепом до нього, та всіма видами транспортних засобів спеціального призначення, відповідно до Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) від 23.02.2007 року (а.с. 66-75).

Відповідно до п. 1.2 Договору страхування застрахованим є наступний транспортний засіб: автомобіль НОМЕР_1, 2017 року випуску, номер кузова (шасі) TMВЕС2NН9НВ150163.

Відповідно до п. 4.1 Договору страхування загальна страхова сума, встановлена за домовленістю сторін в розмірі 380000,00 грн., в тому числі додаткове обладнання.

Відповідно до п. 5.1 Договору страхування строк дії договору: з моменту підписання та до повного виконання сторонами обов'язків за договором страхування. Відповідальність страховика по страховим ризикам, зазначеним в договорі страхування (страхове покриття), починається з 00 годин 00 хвилин 14.07.2017 року за умови сплати, в обумовлені договором строки, страхового платежу.

Відповідно до п. 9.2 Договору для отримання страхового відшкодування страхувальником надаються наступні документи:

- заява на виплату страхового відшкодування за встановленою страховиком формою, яка підписана страхувальником (вигодонабувачем);

- документи, що підтверджують настання страхового випадку, в тому числі документи, які підтверджують розмір збитків, нанесених транспортному засобу, у разі його пошкодження, внаслідок настання страхового випадку.

29.11.2017 року, о 17 год. 30 хв., у м. Києві по вул. Урлівській відбулась дорожньо-транспортна пригода (ДТП) - зіткнення автомобілів НОМЕР_1, власником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «ДАРПАК» і перебував під керуванням водія ОСОБА_1, та ДЕУ Матіз, д/н НОМЕР_2, власником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕСТО СТАР» і був під керуванням ОСОБА_2

Вказані дані містяться у довідці про ДТП №3017338337461577 від 29.11.2017 оку (а.с. 64-65).

Також у довідці про ДТП зазначено, що дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм ДЕУ Матіз, д/н НОМЕР_2 ОСОБА_2 п.п. 2.3.б., 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, у зв'язку з чим було складено адміністративний протокол серії БД №106362 від 29.11.2017 року за статтею 124 КУпАП. Матеріали ДТП направлено до Дарницького районного суду м. Києва.

Внаслідок вказаного ДТП застрахований автомобіль НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.

30.11.2017 року директор ТОВ «ДАРПАК» звернувся до позивача з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 60).

Відповідно до звіту ТОВ «Сател Груп» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності 728/16 від 26.09.2016 року) №6071/01/18 від 19.01.2018 року, виготовленого на замовлення позивача, вартість матеріального збитку, завданого власнику Skoda Spaceback, д/н НОМЕР_3 склала 9140,47 грн. (а.с. 76-89)

Вартість оціночних послуг склала 700,00 грн., що підтверджується рахунком-фактурою №СФ-0000024 від 01.02.2018 року (а.с. 96) та актом №ОУ-0000029 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.02.2018 року (а.с. 97). Зазначена сума була сплачена позивачем платіжним дорученням №22 від 25.01.2018 року (а.с. 98).

Згідно рахунку ТОВ «АВТОДІМ АТЛАНТ-М» від 22.01.2018 року вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_1, складає 9299,59 грн. (а.с. 90)

23.01.2018 року директор ТОВ «ДАРПАК» звернувся до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування в сумі 9299,59 грн. (а.с. 61)

25.01.2018 року позивачем був складений страховий акт №03/01-2018 (а.с. 62-63), відповідно до якого суму страхового відшкодування розраховано згідно рахунку ТОВ «АВТОДІМ АТЛАНТ-М» від 22.01.2018 року в розмірі 9299,59 грн., прийнято рішення виплатити страхове відшкодування.

30.01.2018 року на підставі страхового акту №03/01-2018 від 25.01.2018 року позивачем було виплачено на користь власника автомобіля НОМЕР_1 страхове відшкодування у розмірі 9299,59 грн., що підтверджується платіжним дорученням №38 від 30.01.2018 року (а.с. 95).

Позивач зазначає, що ним також понесені витрати в сумі 150,00 грн. у зв'язку із отриманням довідки про ДТП, на підтвердження чого надано копію платіжного доручення №1437 від 03.01.2018 року на суму 450,00 грн. (а.с. 101)

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 23.02.2018 року у справі №753/22829/17 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн. (а.с. 91-92)

Згідно полісу №АК/2117142 від 27.01.2017 року (а.с. 93) цивільно-правова відповідальність власника ДЕУ Матіз, д/н НОМЕР_2 була застрахована у ПрАТ «СК ПРОВІДНА» , у зв'язку з чим 11.07.2018 року ПрАТ «СК ПРОВІДНА» перераховано на рахунок ПрАТ «СК «Фенікс» суму матеріального збитку у розмірі 9140,47 грн.

Позивач зазначає, що розмір фактичних затрат ПрАТ «СК «Фенікс» пов'язаних із урегулюванням страхового випадку - ДТП, яка відбулась 29.11.2017 року внаслідок порушення ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України складає:

(9299,59 + 150,00 + 700,00) - 9140,47 = 1009,12 грн.

У зв'язку зі сплатою ПрАТ «СК ПРОВІДНА» 9140,47 грн. страхового відшкодування та не покриттям зазначеною виплатою фактичних затрат, ПрАТ «СК «Фенікс» 24.10.2018 року надіслало до ТОВ «ПЕСТО СТАР» письмову претензію №173 від 22.10.2018 року щодо сплати різниці у сумі 1009,12 грн., але лист повернуто поштовою установою з поміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 102-105).

У зв'язку із відмовою відповідача в добровільному порядку сплатити фактичні витрати позивача в сумі 1009,12 грн., останній звернувся з даним позовом до суду.

ВИСНОВКИ СУДУ.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимог, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Як вбачається із доданої позивачем до позову постанови Дарницького районного суду м. Києва від 23.02.2018 року у справі №753/22829/17 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за фактом скоєного ДТП, яке мало місце 29.11.2017 року, о 17 год. 30 хв., у м. Києві по вул. Урлівській визнано ОСОБА_2, який керував автомобілем НОМЕР_4.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Позивач зазначає, що на час ДТП (29.11.2017 року о 17 год. 30 хв.) ОСОБА_2, водій автомобіля НОМЕР_4, виконував свої трудові (службові) обов'язки кур'єра ТОВ «ПЕСТО СТАР» (відповідач).

Будь-яких доказів на підтвердження виконання ОСОБА_2 на час ДТП (29.11.2017 року о 17 год. 30 хв.) трудових (службових) обов'язків кур'єра ТОВ «ПЕСТО СТАР» позивачем не надано.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 23.02.2018 року у справі №753/22829/17 встановлено, що ОСОБА_2, водій автомобіля НОМЕР_4, працює кур'єром у « Pesto Cafе» .

Належність автомобіля НОМЕР_4, товариству з обмеженою відповідальністю «ПЕСТО СТАР» не підтверджує трудових відносин ОСОБА_2 із зазначеною юридичною особою.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 74 ГПК України).

Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

Оскільки, позивачем не надано доказів перебування винуватця ДТП - водія автомобіля НОМЕР_4, ОСОБА_2 у трудових відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕСТО СТАР» та виконання ним трудових (службових) обов'язків на час ДТП, правові підстави для стягнення збитків саме з товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕСТО СТАР» на підставі ст. 22 та ч. 1 ст. 1172 ЦК України відсутні.

Враховуючи викладене, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України при відмові у позові покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 237, 238, 241 ГПК України

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Фенікс» до товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕСТО СТАР» про стягнення грошових коштів у сумі 1009,12 грн. в якості відшкодування шкоди у порядку регресу - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Південно-Західного апеляційного господарського суду в порядку визначеному главою 1 розділу 4 ГПК України із врахуванням його перехідних положень.

Рішення набирає законної сили згідно положень ст. 241 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 25.02.2019 року.

Суддя А.П. Алексєєв