Рішення

від 18.02.2019 по справі 916/2685/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" лютого 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2685/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Шейнцис О.О.

при розгляді справи за позовом: Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі 1. Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83); 2. Антонюківської сільської ради Миколаївського району Одеської області (67040, Одеська область, Миколаївський район, село Антонюки, вул. Центральна, буд. 30-А)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ЛТД" (67844, Одеська область, Овідіопольський район, с. Кароліно-Бугаз, вул. Приморська, буд.13, офіс 412)

про стягнення 320 440 грн.

за участю представників сторін:

прокурор : Шивцова С.А. - посвідчення № 047927 від 13.09.2017р.;

від позивача-1 : ОСОБА_2 - довіреність № 31-15-0.62-8/62-19 від 02.01.2019р.;

від позивача-2: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ :

29.11.2018р. Заступник прокурора Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та Антонюківської сільської ради Миколаївського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ЛТД", в якій просить суд стягнути з останнього на користь Антонюківської сільської ради Миколаївського району Одеської області суму штрафних санкцій за договором оренди землі у розмірі 320 440 грн., а також стягнути з відповідача на користь прокуратури Одеської області судовий збір.

В обґрунтування позову прокурор посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди землі №200 від 24.09.2018р. в частині внесення орендної плати на рахунок Антонюківської сільської ради Миколаївського району Одеської області, у зв'язку із чим прокуратурою заявлено вимогу про стягнення штрафних санкцій, передбачених 4.7 договору.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.12.2018р. позовну заяву заступника прокурора Одеської області на підставі ч.1 ст.174 ГПК України залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів направлення Антонюківській сільській раді Миколаївського району Одеської області позовної заяви з додатками на належну адресу та зазначення належної адреси позивача 2 до 21.12.2018р.

14.12.2018р. до канцелярії суду від заступника прокурора Одеської області надійшла заява з додатком, згідно якої позивач на виконання вимог вищевказаної ухвали суду такі недоліки усунув та просив суд відкрити провадження у справі (а.с.65-69).

Ухвалою суду від 19.12.2018р. відкрито провадження у справі № 916/2685/18, справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на "21" січня 2019 р. о 10:30.

26.12.2019р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від Головного управління Держгеокадастру в Одеській області за вх.№26585/18 надійшли письмові пояснення по справі з додатковими доказами (а.с.79-113), відповідно до яких позивач-1 позовні вимоги прокурора підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

21.01.2019р. у підготовчому засіданні оголошено протокольну перерву до "11" лютого 2019р. о 14год.00хв.

Крім того, судом було визначено дату та час для розгляду справи по суті, а саме - "18" лютого 2019р. о 14год.00хв.

Про перерву у підготовчому засіданні, а також про дату та час судових засідань прокурора та представника позивача-1 було повідомлено безпосередньо у судовому засіданні під розписку, а позивача-2 та відповідача шляхом направлення на їх адреси відповідної ухвали суду в порядку ст. 120 ГПК України.

11.02.2019р. у судове засідання з`явились прокурор та представник Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, які зазначили про подання ними усіх необхідних для розгляду справи доказів, у зв'язку із чим проти закриття підготовчого провадження у справі та призначення її до розгляду по суті останні не заперечували.

Представники Антонюківської сільської ради Миколаївського району Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ЛТД" у підготовчі засідання 21.01.2019р. та 11.02.2019р. не з`являлись, водночас про дату та час судових засідань останні повідомлені належним чином, шляхом направлення на їх адреси відповідних судових ухвал.

Ухвалою суду від 11.02.2019р., приймаючи до уваги вчинення усіх необхідних процесуальних дій у даній справі для виконання завдань підготовчого провадження, встановлених частиною 1 ст. 177 ГПК України, закрито підготовче провадження у справі №916/2685/18 із призначенням справи до розгляду по суті на раніше визначені дату та час, а саме "18" лютого 2019р. о 14год.00хв.

18.02.2019р. у судове засідання з'явились прокурор та представник позивача-1, які під час розгляду справи по суті позовні вимоги прокурора підтримали в повному обсязі та наполягали на їх задоволенні.

Представники Антонюківської сільської ради Миколаївського району Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ЛТД" у судове засідання 18.02.2019р. не з'явились, при цьому про місце, дату та час останні повідомлені належним чином, шляхом направлення на їх адреси, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.71-77), вищевказаної ухвали суду.

Згідно з частиною 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є , зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень позивачу-2 та відповідачу (а.с.116-117,129), а також повернуті ухвали суду, направлені на адресу ТОВ "ОСОБА_1 ЛТД", із відмітками поштової установи "відмова адресата від отримання" (а.с.125-128,149-152), суд доходить висновку, що Антонюківська сільська рада Миколаївського району Одеської області та Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ЛТД" про розгляд справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим вважає за можливе розглянути справу без участі останніх.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача-1, надані ними в ході розгляду справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

В силу ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч.4 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до абз.2 ч.5 ст.53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію: "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Водночас, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

Між тим, у Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

При цьому, інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Конституційний Суд України вирішив, що прокурори та їх заступники подають до арбітражного суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Водночас, прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, є підставою для порушення справи в арбітражному суді.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.23-24), листом від 25.10.2018р. Головне управління Держгеокадастру в Одеській області звернулось до прокуратури Одеської області щодо вчинення заходів стосовно представництва інтересів управління та Антонюківської сільської ради Миколаївського району Одеської області в судовому порядку, з огляду невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ЛТД" договору оренди землі №200 від 24.09.2018р., що призвело до спричинення збитків державі.

Вищевказане прохання позивача-1 обумовлено відсутністю на рахунку управління коштів для сплати судового збору.

З урахуванням зазначеного, враховуючи відсутність у позивача-1, який є державною установою, коштів на сплату судового збору, суд вважає, що управління об'єктивно не може здійснити захист інтересів держави, у зв'язку із чим представництво прокурором інтересів держави в суді, уповноваженими органами якої виступають Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, як орендодавець за договором, та Антонюківська сільська рада Миколаївського району Одеської області, як одержувач коштів за договором, є правомірним.

Зі змісту ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" вбачається, що прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень

На виконання вказаних приписів Заступник прокурора Одеської області повідомленнями № 05/1-3495вих18 та № 05/1-3496вих18 від 12.11.2018р. повідомив Головне управління Держгеокадастру в Одеській області та Антонюківську сільську раду Миколаївського району Одеської області про намір подати позов до суду щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ЛТД" штрафних санкцій у розмірі 320 440, 00 грн. за невиконання умов договору.

Отже, встановивши наявність у Заступника прокурора Одеської області суб'єктивного права на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та Антонюківської сільської ради Миколаївського району Одеської області з позовною заявою, що розглядається в рамках справи №916/2685/18, суд, вирішуючи питання щодо позовних вимог, виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 135 Земельного кодексу України земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.

Згідно ст. 137 Земельного кодексу України у процесі проведення торгів виконавець веде протокол, у якому зазначаються номер лота, стартова ціна та ціна продажу лота, відомості про переможця, номери рахунків, на які переможець повинен внести кошти за придбаний лот. У разі потреби до протоколу може вноситися й інша інформація. Протокол підписується переможцем, ліцитатором та організатором земельних торгів або його представником негайно після закінчення торгів за лотом у двох примірниках.

Договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки між організатором земельних торгів і переможцем торгів укладається безпосередньо в день проведення торгів, крім випадків, передбачених частиною двадцять дев'ятою цієї статті. У разі придбання переможцем кількох лотів договір укладається окремо на кожний з них.

Ціна продажу земельної ділянки, плата за користування земельною ділянкою, право користування якою набуто на торгах, а також сума витрат, здійснених організатором або виконавцем земельних торгів на підготовку лота до продажу, організацію та проведення земельних торгів, підлягають сплаті переможцем земельних торгів не пізніше трьох банківських днів з дня укладення відповідного договору .

Так, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 17.08.2018 № 15-5476/13-18-СГ "Про проведення земельних торгів у формі аукціону" (а.с.87-89), в тому числі, земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності за кадастровим номером: 5123581400:01:002:0436 площею 25,4000 га, яка розташована на території Антонюківської сільської ради Миколаївського району Одеської області (за межами населеного пункту), виставлено на земельні торги для передачі її у користування на умовах оренди.

Вказана земельна ділянка знаходиться у власності держави, органом управління якої є Головне управління Держгеокадастру в Одеській області (а.с.52-54).

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.48-49), за результатами проведених 24 вересня 2018 року земельних торгів, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ЛТД" стало переможцем земельних торгів, придбавши лот № 1807, а саме земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, яка не надана у власність чи користування, загальною площею 25,4000 га, за кадастровим номером: 5123581400:01:002:0436, яка розташована на території Антонюківської сільської ради Миколаївського району Одеської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно п. 3 протоколу ціна продажу лота (розмір річної орендної плати за земельну ділянку, яка встановлена за результатами проведення земельних торгів): 320 440, 00 грн, що становить 41,21% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

В подальшому, на підставі вищевказаного протоколу, 24 вересня 2018 року між Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області в особі заступника начальника Головного управління Держгеокадастру в Одеській області ОСОБА_3 (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ЛТД" в особі ОСОБА_4 (орендар) укладено договір оренди землі № 200 (а.с.25-32).

До зазначеного вище договору 24.09.2018р. між повноважними представниками Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ЛТД" складено акт прийоми-передачі межових знаків на зберігання (а.с.34).

Відповідно до умов договору, орендодавець на підставі протоколу проведення земельних торгів за лотом №1807 від 24.09.2018р. надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 25,400 га, у тому числі: 25,400 га ріллі, що розташована на території Антонюківської сільської ради Миколаївського району Одеської області (за межами населеного пункту), кадастровий номер земельної ділянки: 5123581400:01:002:0436.

Згідно п. 3.1 договору, його укладено на строк 7 (сім) років.

Пунктом 4.1 договору сторони визначили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок в УДКСУ Антонюківської сільської ради Миколаївського району Одеської області у розмірі 41,21 (сорок одна ціла двадцять одна сотих) % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 01.01.2018, а саме: 320 440,00 грн. (триста двадцять тисяч чотириста сорок гривень 00 копійок) за 1 (один) рік, що зазначено у протоколі проведення земельних торгів за лотом № 1807 від 24 вересня 2018 року №1/1807 та складає 26 703, 33 грн. за один місяць.

Згідно п.4.2 договору орендна плата за перший рік користування земельною ділянкою сплачується орендарем протягом трьох банківських днів з дня підписання цього договору, за виключенням сплаченого гарантійного внеску у розмірі 3 110,50 грн.

Пунктом 8.4.1. договору також визначено, що орендар зобов'язаний протягом 3 (трьох) банківських днів з дня укладення цього договору сплатити річну орендну плату за перший рік користування земельною ділянкою, за виключенням сплаченого гарантійного внеску, а також суму витрат, здійснених виконавцем земельних торгів на підготовку лоту та/або організацію та проведення земельних торгів.

Відповідно до п.4.7 договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором, який зараховується до інших надходжень місцевого бюджету на рахунок в УДКСУ Антонюківської сільської ради Миколаївського району Одеської області.

Зазначеному кореспондують положення пункту 12.3 договору, яким також передбачено, що у разі невиконання обов'язків, встановлених пунктом 4.7 Договору, у 10-денний строк орендар сплачує штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором, який зараховується до інших надходжень місцевого бюджету на рахунок в УДКСУ Антонюківської сільської ради Миколаївського району Одеської області.

Зі змісту ст. 138 Земельного кодексу України вбачається, що земельні торги за лотом вважаються такими, що відбулися, після укладення договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки.

Земельні торги можуть бути скасовані або визнані такими, що не відбулися, чи їх результати можуть бути анульовані. Результати торгів анулюються організатором земельних торгів у разі відмови переможця від укладення договору купівлі-продажу або договору оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки, а також у разі несплати переможцем в установлений строк належної суми за придбаний лот . Рішення про анулювання торгів приймається організатором земельних торгів у п'ятиденний строк після виникнення підстави для анулювання.

Відповідно до ч. 27 ст. 137 Земельного кодексу України гарантійний внесок, сплачений переможцем до початку торгів, зараховується до купівельної ціни.

Водночас, частиною 5 статті 138 Кодексу визначено, що у разі прийняття рішення про анулювання торгів гарантійні внески не повертаються, зокрема, переможцю у разі несплати ним в установлений строк належної суми за придбаний лот .

Як зазначає прокурор, і це не спростовано під час розгляду справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ЛТД" зобов'язання за договором оренди землі у визначений п.4.7 строк не виконало, у зв'язку із чим наказом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №242 від 28.09.2018р. (а.с.50-51) анульовано земельні торги з продажу права оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Миколаївського району Одеської області, права оренди на які виставлялись на земельні торги окремими лотами, зокрема, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5123581400:01:002:0436.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені в ст.ст.173-175 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як встановлено ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. При цьому, приписи ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Так, в процесі розгляду справи прокурор та позивач-1 стверджували про те, що відповідачем не виконано обов'язок за вищевказаним договором оренди землі щодо внесення річної орендної плати протягом трьох банківських днів після підписання договору.

Водночас відповідач, не зважаючи на обізнаність щодо розгляду справи у Господарському суді Одеської області, зазначені доводи не спростував, доказів такої сплати суду не надав.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Згідно з ч. 4 ст.231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як вже зазначалось судом вище, п.4.7 договору оренди землі передбачена відповідальність орендаря щодо невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, а саме протягом трьох банківських днів з дня підписання договору.

Так, орендар зобов'язаний у випадку невиконання вищевказаних умов договору у 10-денний строк сплатити штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором, який зараховується до інших надходжень місцевого бюджету на рахунок в УДКСУ Антонюківської сільської ради Миколаївського району Одеської області, а саме в сумі 320 440, 00 грн.

Договір оренди землі між сторонами укладено 24.09.2018р., а отже останнім днем внесення орендної плати з урахуванням п.4.2 договору є 27.09.2018р.

Враховуючи, що матеріали справи не містять жодних доказів внесення орендної плати, а також оплати відповідачем штрафу, згідно п. 4.7 договору, суд доходить до висновку про правомірність заявленого прокурором позову, у зв'язку із чим позовні вимоги по справі №916/2685/18 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи задоволення позову у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору у сумі 4 806, 60 грн., відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ЛТД" (67844, Одеська область, Овідіопольський район, с. Кароліно-Бугаз, вул. Приморська, буд.13, офіс 412, код ЄДРПОУ 42392204) на користь Антонюківської сільської ради Миколаївського району Одеської області (67040, Одеська область, Миколаївський район, село Антонюки, вул. Центральна, буд. 30-А, код ЄДРПОУ 04380198) суму штрафних санкцій за Договором оренди землі №200 від 24.09.2018р. у розмірі 320 440 /триста двадцять тисяч чотириста сорок/ грн. 00 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ЛТД" (67844, Одеська область, Овідіопольський район, с. Кароліно-Бугаз, вул. Приморська, буд.13, офіс 412, код ЄДРПОУ 42392204) на користь прокуратури Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 3, код ЄДРПОУ 03528552, рахунок отримувача: 35213085000564, банк отримувача: ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача: 820172, код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір за подачу позову у сумі 4 806 /чотири тисячі вісімсот шість/ грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28 лютого 2019 р.

Суддя Ю.М. Щавинська