Рішення

від 21.02.2019 по справі 922/3488/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3488/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області, м. Харків в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області м. Харків

до Товариства з додатковою відповідальністю "Сутра", м. Харків

про стягнення 26358,66 грн.

за участю представників:

прокурор - Комісар О.О. (посв. №043187 від 06.05.2016)

позивача - ОСОБА_1 (дов.№ 06 від. 04.01.2019)

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 звернулась до Господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "СУТРА", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за договором оренди № 4450-Н від 21 січня 2010 року, укладеним між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та ЗАТ "СУТРА" в сумі 26358,66 грн., з яких 22667,25 грн. основний борг, 3691,41 грн. пеня. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 грудня 2018 року прийнято позовну заяву прокурора до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/3488/18, розгляд якої вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 22.01.2019 р. об 11:00.

У судовому засіданні 22.01.2019 р. постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви до 11:30 19.02.2019 р., в порядку приписів ч. 2 ст. 216 ГПК України.

У судовому засіданні 19.02.2019р. постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви до 10:00 21.02.2019 р., в порядку приписів ч. 2 ст. 216 ГПК України.

19.02.2019 після судового засідання прокурором надані до матеріалів справи додаткові пояснення (вх. 4465), в яких прокурор зазначив, що при формуванні позовної заяви була допущенна описка в назві позивача (організаційно-правовій формі), а саме: замість вірного - Товариство з додатковою відповідальністю "Сутра" (ідент. код 23763798), було помилково вказано Товариства з обмеженою відповідальністю "Сутра" (ідент. код 23763798).

Зазначені пояснення беруться судом до уваги та залучаються до матеріалів справи.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представники позивача в судовому засіданні 21.02.2019 року позовні вимоги прокурора підтримують у повному обсязі та просять суд позов задовольнити у повному обсязі з урахуванням додаткових пояснень наданих до суду (вх. 4592).

Відповідач у призначене судове засідання свого повноважного представника не направив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, в порядку п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи по суті за адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, при цьому явка відповідача не була визнана судом обов'язковою, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами, в порядку ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази надані до суду, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

21 січня 2010 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (позивачем, орендодавцем) та Товариством з додатковою відповідальністю "СУТРА" (відповідачем, орендарем) було укладено договір оренди №4450-Н за умовами якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення - кімнату №2 на третьому поверсі чотирьохповерхового учбового корпусу № 1 (інв. № 01010001), загальною площею 102,1 кв.м., за адресою: м. Харків, пр-т. Московський, 19, що перебуває на балансі - Харківського професійного ліцею будівництва і комунального господарства, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 06 жовтня 2009 року і становить 330324,00 грн.

Відповідно до пункту 1.2. договору, майно було передано в оренду з метою розміщення курсів з навчання водіїв автомобілів.

Згідно пункту 10.1. договору, договір оренди був укладений строком на 2 роки та 11 місяців, що діє з 21 січня 2010 року до 21 грудня 2012 року.

Додатковими угодами №1 від 04 березня 2013 року, та №3 від 02 лютого 2016 року договір оренди №4450-Н від 21 січня 2010 року продовжено до 21 жовтня 2018 року.

Орендна плата згідно пункту 3.1 договору визначається на підставі ОСОБА_2 розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року №786 (зі змінами) (далі - методика розрахунку), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - грудень 2009 року - 2833,30 грн. (згідно додатку №2).

Орендна плата за перший місяць оренди - січень 2010 року визначається шляхом корегування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за січень 2010 року.

При цьому, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (пункт 3.3 договору).

Відповідно до пункту 3.6. орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісячно, до 12 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої методики, у співвідношенні: безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами: у розмірі 70%; на рахунок, визначений балансоутримувачем - у розмірі 30%.

Додатковою угодою №2 від 18 червня 2013 року до договору оренди №4450-Н від 21 січня 2010 року внесено зміни, а саме: 1. Розділ «Предмет договору» . У п.1.1. після слів « (далі - балансоутримувач» викласти в новій редакції з 21 грудня 2012 року.

«Вартість майна визначена згідно з незалежною оцінкою станом на 21 грудня 2012 року і становить 391700,00 (триста дев*яносто одна тисяча сімсот гривень), без урахувань ПДВ»

2. Розділ 3 «Орендна плата» . П. 3.1. викладено в новій редакції з 21 грудня 2012 року: « 3.1. Орендна плата визначається на підставі ОСОБА_2 розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року №786 (зі змінами) (далі - ОСОБА_2 розрахунку), і становить без ПДВ за перший місяць перерахунку - грудень 2012р. - 3270,70 грн. (розраховано згідно з додатком №1 до цієї додаткової угоди).

Різниця по сплаті орендної плати, що виникне за період з 21 грудня 2012 року до моменту набрання чинності цієї додаткової угоди, повинна бути сплачена орендарем протягом 2-х місяців з моменту її підписання» .

Відповідачем взято на себе зобов'язання своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату ( пункт 5.3. договору).

У зв'язку з неналежним виконанням Товариством з додатковою відповідальністю "СУТРА" (відповідачем, орендарем) взятих на себе зобов'язань за договором оренди №4450-Н від 21 січня 2010 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області було реалізовано право на судовий захист, у зв'язку з чим звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення заборгованості з орендної плати за період з січня 2016 по червень 2017 та розірвання договору оренди.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.11.2017 по справі № 922/3228/17 позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області було задоволено повністю. Розірвано договір оренди № 4450-Н від 21 січня 2010 року, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Товариством з додатковою відповідальністю "СУТРА"; зобов'язано Товариство з додатковою відповідальністю "СУТРА" звільнити та повернути орендоване майно - нежитлове приміщення - кімнату № 2 на третьому поверсі чотирьохповерхового учбового корпусу № 1 (інв. № 01010001), загальною площею 102,1 кв.м., за адресою: м. Харків, пр-т. Московський, 19, балансоутримувачу - Харківському професійному ліцею будівництва і комунального господарства за Актом приймання-передачі.; стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "СУТРА" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області 31489,59 грн. заборгованості з орендної плати за період з листопада 2016 по червень 2017 та 6958,11 грн. пені та штрафу.

30.11.2017 р. сторонами підписаний акт приймання-передачі орендованого майна, згідно якого орендар - ТДВ "СУТРА" повернув, а орендодавець - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області прийняв орендоване майно.

Як зазначає прокурор у позовній заяві та підтверджується позивачем, за відповідачем обліковується заборгованості по орендній платі за договором оренди № 4450-Н від 21 січня 2010 року у розмірі 22667,25 грн., яка виникла у період з липня 2017 року по листопад 2017 року, на яку нараховано пеню.

Невиконання орендарем обов'язків за договором оренди в частині оплати орендних платежів, стало підставою для звернення прокурора з позовом до відповідача про стягнення заборгованості у період з липня 2017 року по листопад 2017 року.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору - стаття 611 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, враховуючи вищевикладене, відсутність доказів належного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди № 4450-Н від 21 січня 2010 року за період який не увійшов до предмету спору при розгляді справи №922/3228/17, не надання відповідачем доказів здійснення своєчасної оплати орендних платежів, або обґрунтованих заперечень проти вимог позивача, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати орендної плати за період з липня по листопад 2017 р. за договором оренди № 4450-Н від 21 січня 2010 року.

Щодо розміру заборгованості, то суд приймає як обґрунтовані пояснення позивача щодо зарахування завдатку, перерахованого відповідачем при укладенні договору у розмірі 3966,62 грн. в рахунок погашення заборгованості 30.11.2017 тобто станом на час розірвання договору, в порядку приписів п. 3.10 договору.

Натомість дослідивши довідку, надану позивачем, щодо переліку помилково заповнених платіжних доручень, судом встановлено, що сума у розмірі 4900,00 грн., яку як зазначає позивач була зарахована в якості погашення орендної плати з січня 2016 по червень 2017, є такою що сплачена ТДВ "Сутра" як орендна плата за серпень 2017 р., тобто період, який увійшов в період заборгованості, що є предметом спору у даній справі, а відтак вказані грошові кошти є платою за оренду саме за серпень 2017, у зв'язку з чим розмір заборгованості, заявлений до стягнення, підлягає зменшенню на цю суму.

Зважаючи на вищевикладене, а також враховуючи те, що відповідачем не було спростовано встановлених фактів, за період з липня 2017р. по листопад 2017 р. (включно), суд визнає правомірним нарахування відповідачеві суми заборгованості з орендної плати в розмірі 17767,25 грн., які підтверджені матеріалами справи, законодавчо обґрунтована, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статтей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 3.7. цього договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню до Державного бюджету, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Зробивши власний розрахунок пені з урахуванням суми заборгованості встановленої судом, суд встановив, що до стягнення підлягає нарахування пені у розмірі 741,70 грн., яке не суперечить вимогам чинного законодавства, відповідає умовам договору та підлягає задоволенню.

Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 124, 129 Конституції України, статтями 1-5, 10, 11, 12, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 165, 196, 201, 208-210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Сутра" (61183, АДРЕСА_1; ідент. код 23763798) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61057, м. Харків, майдан Театральний, буд.1; рахунок № 31116094020007, отримувач: УК Московськ/м.Харків/22080300; МФО 899998, код ЄРДПОУ УДКСУ: 37999607; ідент. код 23148337) заборгованість з орендної плати за договором оренди № 4450-Н від 21.01.2010 в сумі 17767,25 грн., пеню в сумі 741,70 грн.

3. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Сутра" (61183, АДРЕСА_1; ідент. код 23763798) на користь Прокуратури Харківської області (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108) витраті зі сплати судового збору в розмірі 1762,00 грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 26.02.2019 р.

Суддя ОСОБА_2