Рішення

від 21.02.2019 по справі 754/633/17

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/1140/19

Справа №754/633/17

РІШЕННЯ

Іменем України

21 лютого 2019 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Клочко І.В.

за участю

секретаря судового засідання Шевчук М.В.,

представника позивача Шевчука А.В.

відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовною заявою Житлово-будівельного кооперативу Промбудівельник-10 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, -

в с т а н о в и в :

Позивач ЖБК Промбудівельник-10 звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 проживають у квартирі АДРЕСА_2. Обслуговування та утримання мешканців у вказаному будинку здійснює позивач - ЖБК Промбудівельник-10 на підставі відповідних договорів із виконавцями та постачальниками житлово-комунальних послуг.

Як зазначає позивач, відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3 є власниками квартири в рівних долях по 1/3 частині та відповідальними за її особовим рахунком, а тому у них виник обов'язок своєчасно сплачувати платежі у рахунок покриття витрат на експлуатацію та ремонт будинку, прибудинкової території та плату за спожиті житлово-комунальні послуги. Відповідач ОСОБА_4 є членом сім'ї відповідачів, а тому зобов'язаний брати участь у витратах по утриманню квартири (будинку) і прибудинкової території та проведенню ремонту. Однак, відповідачі своєчасно та у повному обсязі не сплачують надані їм житлово-комунальні послуги, в зв'язку з чим станом на 01.11.2016 року мають заборгованість у розмірі 18 216,20 грн., 25 385,66 грн. інфляційних нарахувань, 1 629,26 грн. - 3 % річних, а всього 45 231,13 грн.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просить задовольнити його вимоги, стягнути з відповідачів зазначену суму заборгованості, а також стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 2 610,00 грн., витрати на повідомлення відповідачів за допомогою телеграми в розмірі 450,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378,00 грн.

28 вересня 2017 року по справі було винесено заочне рішення, яким позовні вимоги задоволені частково.

13 лютого 2018 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва, заочне рішення було скасовано.

03.07.2018р. ухвалою суду приєднано до матеріалів справи уточнену позовну заяву, згідно якої представник позивача просить стягнути солідрано з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 заборгованість за спожиті житлово-комінальні послуги в період з 01.08.2010р. по 01.10.2016р. з урахіванням інфляційного нарахування та 3% річних в розмірі 45231,13 грн., витрати на правову допомогу 2610,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378,00 грн. (а.с.171-174).

В судовому засіданні представник позивача Шевчук А.В. подав позовну заяву в новій редакції, яку підтримав в повному обсязі та просив про їх задоволення.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заперечували проти задоволення позову, просили застосувати строки позовної давності та заначили, що в них відсутня така кількість коштів, щоб погасити заборгованість та на даний час вони намаються вчасно сплачувати комінальні послуги.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачів, вивчивши письмові докази, дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні і вбачається з матеріалів справи, квартира АДРЕСА_2 належить відповідачам ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_3 в рівних долях по 1/3 частині на підставі договору купівлі-продажу квартири від 15.08.2000 року та договору дарування частини квартири від 02.11.2000 року (а.с.21-22).

Відповідно до довідки Ф-3 від 31.10.2016 року № 16-1031, у вказаній квартирі зареєстровані відповідачі по справі та неповнолітній ОСОБА_7 Договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території укладено з відповідачем ОСОБА_2(а.с.9).

Будинок АДРЕСА_2 знаходиться на балансі ЖБК Промбудбудівельник-10 , який здійснює обслуговування, ремонт і реконструкцію вказаного будинку та утримання прибудинкової території, забезпечує належне отримання мешканцями будинку житлово-комунальних послуг (а.с.13-20).

Як свідчить розрахунок заборгованості по комунальним платежам, борг відповідачів станом на 01.10.2016 року складає 18216,20 грн., інфляційна складова боргу складає 25 385, 66 грн., 3 % річних складають 1 629, 26 грн., а всього 45 231,13 грн. (а.с.10-12).

Також, з матеріалів справи вбачається, що 11.09.2015 року Деснянським районним судом м. Києва за заявою ЖБК Пробудівельник-10 було видано судовий наказ про стягнення з відповідачів заборгованості за житлово-комунальні послуги. Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 06.10.2016 року зазначений судовий наказ було скасовано (а.с.8).

В судовому засіданні представник позивача просив про задоволення вимог, вказуючи на те, що відповідачі своєчасно та у повному обсязі не сплачують за надані комунальні послуги. Також вказав, що невиконання відповідачами своїх обов?язків ставить ЖБК у важке фінансове становище, що ускладнює проведення своєчасних розрахунків з виконавцями послуг та змушує ЖБК звернутися до суду. Це зумовило додаткові витрати з боку ЖБК на отримання правової допомоги. А для забезпечення захисту власних законних прав та інтересів ЖБК Промбудівельник - 10 вимушений був звернутися за наданням правової допомоги до фахівців в галузі права, а саме до ТОВ Київський центр права , з яким був укладений договір про надання юридичних послуг № 7 від 13.01.2014 р. та сплачено кошти в розмірі 2610,00 грн. за надану правову допомогу.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Згідно ст.360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначено у Законі України "Про житлово-комунальні послуги".

Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником послуг (ст. 1, ч. 2 ст. 3, ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. При цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 3 статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572, з наступними змінами, власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Тобто, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

У поданому до суду 02.07.2018р. відзиві відповідач ОСОБА_2 зазначає, що заперечує проти позову та не визнає його. При цьому зазначила, що вона недоплачувала ЖБК за комунальні послуги через неякісне та нерегулярне їх надання. Крім того, проплачувала заборгованість, але позивач подав позовну заяву про стягнення заборгованості. Позивач жодного разу не зробив перерахунок виставленої ним суми боргу, оскільки вона вважає, що суму боргу було повністю сплачено.

Судом встановлено, що належні докази на підтвердження того, що житлово-комунальні послуги надавалися позивачем відповідача неякісно або не в повному обсязі відсутні. Також, будь-яких доказів, які б свідчили про оплату відповідачами послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за вказаний період матеріали справи не містять.

Щодо застосування строку позовної давності, слід зазначити наступне.

Позовна заява ЖБК Промбудівельник-10 подана до суду 16 січня 2017 року (а.с.3-7)

Відповідно до копії ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2016р., скасовано судовий наказ від 11 вересня 2015 року №754/10256/15-ц про стягнення з відповідачів на користь ЖБК Промбудівельник-10 заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції та 3% річних станом на 01.06.2015р. в розмірі 67903,71 грн. (а.с.8).

Відповідно до ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Оскільки відповідачі отримували надані позивачем житлово-комунальні послуги, які своєчасно не оплачували, то порушене право позивача підлягає судовому захисту, враховуючи загальний строк позовної давності до подачі заяви про видачу судового наказу та розмірі заборгованості після видачі судового наказу та його скасування, а отже підлягає задоволенню позовна вимоги щодо стягнення з відповідачів заборгованості в розмірі 14 039,10 грн.

Однак, при цьому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково, стягнувши вказану суму з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3, які є власниками квартири, пропорційно до їх часток власності, а саме по 4 679,70 грн. з кожного, відповідно до положень ст.360 ЦК України. Що стосується позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми, то суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Таким чином, правовідносини, в яких замовник зобов'язаний оплатити надану послугу у грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовими зобов'язаннями.

З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами з надання житлово-комунальних послуг, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право кредитора вимагати сплату грошей за надані послуги.

Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошового зобов'язання, на них поширюється дія ч.2 ст.625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов'язання, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачами було допущено порушення по оплаті наданих житлово-комунальних послуг, то наявні підстави для стягнення суми боргу з урахуванням інфляційних втрат та трьох процентів річних пропорційно до розміру заборгованості кожного з відповідачів відповідно до їх часток власності, а тому стягує з кожного з відповідачів інфляційні витрати в розмірі 2 398,84 грн., три відсотки річних в розмірі 140,40 грн.

Згідно з ч.3 ст.12 ЦПК України та ч.ч.1,4 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.82 цього Кодексу. Тобто, сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги, то, відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягує з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3 на користь позивача судові витрати на правову допомогу в розмірі 2 610,00 грн., витрати на повідомлення відповідачів за допомогою телеграми в розмірі 450,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378,00 грн., а саме стягує з кожного з відповідачів по 1479,33 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15, 16, 322, 355, 360, 509, 526, 625 ЦК України, ЗУ Про житлово-комунальні послуги , ст.ст. 3, 12, 81, 141, 263-265ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позовну заяву Житлово-будівельного кооперативу Промбудівельник-10 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Житлово-будівельного кооперативу Промбудівельник-10 заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 4679,70 грн., інфляційні витрати в розмірі 2398,84 грн., три відсотки річних в розмірі 140,40 грн., а також судові витрати в розмірі 1479 грн. 33 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Житлово-будівельного кооперативу Промбудівельник-10 заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 4679,70 грн., інфляційні витрати в розмірі 2398,84 грн., три відсотки річних в розмірі 140,40 грн., а також судові витрати в розмірі 1479 грн. 33 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Житлово-будівельного кооперативу Промбудівельник-10 заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 4679,70 грн., інфляційні витрати в розмірі 2398,84 грн., три відсотки річних в розмірі 140,40 грн., а також судові витрати в розмірі 1479 грн. 33 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Житлово-будівельний коператив "Промбудівельник-10", код ЄДРПОУ 22934453, місце знаходження - м. Київ, бул. Вигурівський, 5.

Відповідачі:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН невідомий, на користь Житлово-будівельного кооперативу Промбудівельник-10 заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 6072,07 грн., інфляційні витрати в розмірі 8461,89 грн., три відсотки річних в розмірі 543,09 грн., а також судові витрати в розмірі 1479 грн. 33 коп.

Повний текстрішення складено 28.02.2019 року.

Суддя