ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 49089 м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, (веб адреса сторінки на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://adm.dp.court.gov.ua)
27 лютого 2019 року Справа № 160/1272/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Жукової Є.О.
при секретарі судового засідання Воробйовій П.В.
за участі:
представника відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
08.02.2019 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд: визнати протиправними дії ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_2 в зарахуванні до пільгового стажу: роботу на ВП Шахта Лутугінська ДП Луганськвугілля (на той час - шахта ім. В.І. Леніна) на посаді підземного електрослюсаря, який виконував гірничі роботи, з 22 січня по 18 липня 1994 року, а також у зв'язку з цим період навчання в професійно-технічному училищі №40 м. Першотравенська Дніпропетровської області на підставі ч.1 ст.38 ЗУ Про професійно-технічну освіту ; скасувати рішення ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене листом №901/03.23-26 від 21 грудня 2018 року про відмову у призначенні пільгової пенсії незалежно від віку відповідно до 3 ст.114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_2 стаж роботи на ВП Шахта Лутугінська ДП Луганськвугілля (на той час - шахта ім. В.І. Леніна) на посаді підземного електрослюсаря, який виконував гірничі роботи, з 22 січня по 18 липня 1994 року, а також у зв'язку з цим період навчання в професійно-технічному училищі №40 м. Першотравенська Дніпропетровської області на підставі ч.1 ст.38 ЗУ Про професійно-технічну освіту , до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії незалежно від віку в порядку ч.3 ст.114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та здійснити нарахування та виплату пенси з 25 липня 2018 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 р. провадження у справі ОСОБА_2 до ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання дії протиправними щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; зобов'язати вчинити певні дії було відкрито, та призначено до розгляду у порядку підготовчого провадження.
Позовні вимоги обґрунтовано наступним.
ОСОБА_2 25.07.2018 р. звернувся із заявою до Першотравенського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .
ОСОБА_3 управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області була розглянута заява ОСОБА_2 та додані до неї документи, за наслідками якої 21.12.2018 року ОСОБА_3 управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було винесено відмову в призначені пенсії ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що станом на 25.07.2018 р. підтверджено загального стажу 26 років 1 місяці 23 дні, пільгового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості по професіях, затверджених постановою КМУ від 31.03.1994 року №202 (з урахуванням взаємозаліку професій) 21 рік 2 місяці 3 дні.
З огляду на викладене вище, позивач, апелюючи до ст. 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення , ст. 38 Закону України Про професійно-технічну освіту стверджує про те, що дії відповідача щодо відмови у зарахуванні періоду роботи до пільгового стажу є протиправними.
В судове засідання, призначене на 27.02.2019 р. з'явився повноважний представник відповідача. Позивач до зали судового засідання не з'явився.
При цьому, суд зазначає, що 27.02.2019 р. позивач подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Під час судового розгляду справи, повноважний представник відповідача заперечував проти пред'явлених позовних вимог, посилаюсь при цьому на відзив від 27.02.2019 р., в якому зазначив наступне.
25.07.2018 р. до ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заявником ОСОБА_4 Івановичем було подано заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування право на пенсію за віком на пільгових умовах , незалежно від місця останньої роботи, мають працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Відповідно до ч. 2 п.п. 2.1, п. 2 постанови Пенсійного фонду України Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 25.11.2005 р. №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 р. за №1566/11846 (надалі - Постанова №22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж, що визначенні Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. №637 (надалі - Порядок №637).
Згідно п. 1, 20 Порядку №637 основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, які видаються на підставі первинних документів за час виконання роботи.
За приписами п.п. 4.2 п. 4 Постанови №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
У поданому відзиві від 27.02.2019 р. повноважний представник відповідача зазначає, що згідно записів № 1, 2 у трудовій книжці заявника, серії АК № 106593. за оспорювані періоди роботи, при прийнятті на роботу 10.04.1995 року уповноваженою особою підприємства зроблено запис за минулі періоди роботи, а саме запис №1 навчання з 01.09.1990 року по 11.01.1994 року у (мовою оригіналу) "СПТУ № 40 г. Першотравенска", отже, станом на 10.04.1995 року, тобто на дату заповнення трудової книжки та дати прийняття на роботу, будь-яка інформація про роботу була відсутня, та заявник не звернувся до уповноваженої особи роботодавця із проханням витребувати інформацію про минулі періоди роботи на інших підприємствах.
У зв'язку із відсутністю записів у трудовій книжці, відсутня можливість підтвердити справжність та достовірність інформації в наданій довідці від 07.08.2014 року № 38, виданій ВП "Шахта "Лугутінська" ДП "Луганськвугілля", оскільки підприємство та первинні документи знаходяться на непідконтрольній території України.
Також, повноважний представник відповідача зазначає, що відповідно до записів № 1, 2 наданої трудової книжки, серії АК № 106593, заявник з 01.09.1990 року по 11.01.1994 року, навчався у (мовою оригіналу) "СПТУ № 40 г. Першотравенска", та з 10.04.1995 року прийнятий підземним електрослюсарем на шахту "Степова" ДП "Павлоградвугілля".
Відповідно до ст. 38 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту", час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Відповідно до трудової книжки, заявник завершив навчання 11.01.1994 р. та прийнятий на роботу 10.04.1995 р., що перевищує термін три місяці.
На підставі зазначеного вище повноважний представник відповідача просить суд у задоволенні пред'явлених позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В судовому засіданні судом було поставлено на розгляд питання щодо можливості переходу до розгляду справи по суті за доказами, які наявні у матеріалах справи.
Повноважний представник відповідача щодо переходу до розгляду справи по суті не заперечував.
У зв'язку з неявкою в судове засідання позивача, суд зазначає, що думка останнього щодо переходу до розгляду справи по суті суду невідома.
Таким чином, враховуючи зазначене вище, суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду зазначеної справи по суті, застосувавши принцип процесуальної економії та у відповідності до ст.ст. 192 - 211, 217, 224 - 228 КАС України безпосередньо 27.08.2018 року.
Дослідивши в судовому засіданні докази, наявні в матеріалах справи, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено наступне.
Позивач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, 25.07.2018 р. подав до ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст. 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до якої було надано довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №38 від 07.08.2014 р., видану підприємством ВП Шахта Лутугінська ДП Луганськвугілля за період з 22 січня по 18 липня 1994 року.
У зв'язку з відсутністю запису в трудовій книжці та з метою запобігання виникненню надміру сплачених сум при призначенні пенсії відповідачем було направлено запит від 02.08.2018 р. на проведення перевірки достовірності наданої довідки до управління внутрішнього аудиту ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Луганській області.
У листі ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Луганській області №13022/08-03 від 27.09.2018 р. зазначено, що провести зустрічну перевірку не надається можливим у зв'язку з тим, що згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ВП Шахта Лутугінська ДП Луганськвугілля (код ЄДРПОУ 26478414) перереєстрований за адресою: 03680, м. Київ, Святошинський район, провулок Приладний, буд. 2-А.
03.10.2018 р. відповідачем направлено запит на проведення перевірки достовірності наданої довідки до управління внутрішнього аудиту ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
У листі ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в м. Києві №117567/08 від 22.11.2018 р. (вх. № 651 від 14.12.2018) зазначено, що провести зустрічну перевірку немає можливості у зв'язку з тим, що згідно даних Державного реєстру страхувальників України ВП Шахта Лутугінська ДП Луганськвугілля (код ЄДРПОУ 26478414) не звітує з березня 2014 року, пакет первинних документів для проведення перевірки установою не надано, телефонний зв'язок відсутній.
21.12.2018 р. ОСОБА_3 управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було надано відповідь ОСОБА_2 за №901/03.23-26, в якій зазначено наступне.
Станом на 25.07.2018 р. підтверджено загального стажу 26 років 1 місяць 23 дні, пільгового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості по професіях затверджених постановою КМУ віл 31.03.1994 року №202 (з урахуванням взаємозаліку професій) 21 рік 2 місяці З дні.
21.12.2018 року винесено рішення про відмову в призначенні пенсії за віком згідно із пунктом 3 статті 114 розділу XIV Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .
Правовідносини сторін, що виникають у сфері підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв'язанні соціально-побутових проблем шахтарів регулюються нормами Конституції України, Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці , Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України тощо.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63цієї Конституції.
Відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 01.01.2004 р. №1058-15 цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Відповідно до ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення , основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За приписами п. 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Відповідно до ст. 4 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Відповідно до ст. 5 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначається сфера дії Закону та зазначається, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
При цьому, виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до ст. 7 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначаються принципи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зокрема, такі, як: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - підприємців; права на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування осіб, які відповідно до цього Закону не підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; заінтересованості кожної працездатної особи у власному матеріальному забезпеченні після виходу на пенсію; рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу); солідарності та субсидування в солідарній системі; фінансування видатків на виплату пенсій, надання соціальних послуг за рахунок страхових внесків, бюджетних коштів і коштів цільових фондів; спрямування частини страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування для здійснення оплати договорів страхування довічної пенсії і одноразової виплати залежно від розмірів накопичень застрахованої особи з урахуванням інвестиційного доходу; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом; гласності, прозорості та доступності діяльності Пенсійного фонду; обов'язковості фінансування за рахунок коштів Пенсійного фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій та наданням соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; цільового та ефективного використання коштів загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; відповідальності суб'єктів системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків.
Визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Частиною 2 статті 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , на пільгових умовах пенсія за віком призначається: 1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_2 і старші після досягнення ними такого віку: 45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно; 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року; 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року; 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року; 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року; 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року; 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року; 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року; 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року; 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року; 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Відповідно до ст.1 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці , дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Відповідно до ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці , мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до ч.4 ст.9 ЗУ Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України , визначено, що встановлення зв'язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.
Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 № 3477 - IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до п.22 рішення Європейського суду з прав людини у справі Кечко проти України (заява №63134/00) поняття власності , яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу №1, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як майнові права , і, таким чином, як власність в цілях вказаного положення.
Відповідно до п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі Кечко проти України (заява №63134/00) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Оцінивши надані сторонами у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, відповідно до ст.86 КАС України, та надавши відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника в світлі висновку, викладеного в пункті 25 Рішення Європейського Суду з прав людини Проніна проти України (заява №63566/00, Страсбург 18 липня 2006 року), суд приходить до висновку про можливість винесення законного і об'єктивного рішення у справі з урахуванням всіх обставин, наведених вище.
При цьому, суд зауважує, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Здійснивши системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства України та надаючи оцінку доводам сторін, як викладених в заявленій позовній заяві, так і у відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.
Право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, гарантоване ст. 46 Конституції України, є непорушним.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом відповідності до наведеної вище норми Основного закону.
Суд зазначає, що для призначення пенсії відповідно до ЗУ Про підвищення престижності шахтарської праці необхідна сукупність трьох умов, а саме: наявність стажу роботи 15 років для чоловіків; зайнятість на підземних роботах повний робочий день та віднесення професії до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці; зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
При цьому, надаючи оцінку доводам відповідача щодо неможливості зарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи з 22.01.1994 р. по 18.07.1994 р. на посаді електрослюсар підземний з огляду на відсутність запису у трудовій книжці, суд зазначає наступне.
Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відтак, відповідно до ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення , а також зважаючи на п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивачем до заяви про призначення пенсії було надано довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №38 від 07.08.2014 р., видану підприємством ВП Шахта Лутугінська ДП Луганськвугілля за період з 22 січня по 18 липня 1994 року, яка відповідає всім вимогам п. 20 Порядку №637, зокрема у довідці зазначені періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Є безпідставними посилання повноважного представника відповідача на положення наказу Міністерства праці України. Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 53 Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110 щодо відсутності у позивача зауважень з приводу відсутності запису у трудовій книжці, оскільки зазначеним наказом обов'язок заповнення трудової книжки вперше покладається саме на власника або уповноважену особу не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу.
Відтак, доводи відповідача щодо неможливості зарахування до пільгового стажу роботи у періоду з 22.01.1994 р. по 18.07.1994 р. на посаді електрослюсар підземний на ВП Шахта Лутугінська ДП Луганськвугілля спростовуються відомостями, які містяться в матеріалах справи.
Крім того, доказово неспроможними є і доводи відповідача щодо неможливості провести відповідачу звірку інформації, зазначеної у наданій позивачем довідці від №38 від 07.08.2014 р. з ВП Шахта Лутугінська ДП Луганськвугілля з огляду на знаходження даної юридичної особи на непідконтрольній Україні території.
Порядок обміну та підтвердження інформацією між державними органами з приводу встановлення зв'язків та взаємодії органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України, встановлений ЗУ Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України і є обов'язком безпосередньо таких державних органів.
При цьому, жодними нормами вказаного ЗУ Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України не передбачено обов'язку осіб, які звертаються за призначенням відповідної пенсії самостійно здійснювати та контролювати такий обмін інформацією.
На підставі зазначеного, рішення ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене листом №901/03.23-26 від 21 грудня 2018 року про відмову у призначенні пільгової пенсії незалежно від віку відповідно до 3 ст.114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування підлягає скасуванню.
З урахуванням того, що судом встановлено безпідставність не врахування відповідачем періоду роботи позивача у періоду з 22.01.1994 р. по 18.07.1994 р., суд приходить до висновку, що є обґрунтованими посилання і на зарахуванням до стажу роботи період навчання в професійно-технічному училищі №40 м. Першотравенська Дніпропетровської області на підставі ч. 1 ст. 38 Закону України Про професійно-технічну освіту .
За наведених обставин, суд вважає, що на позивача розповсюджуються норми ЗУ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , тобто в даному випадку наявні правові підстави для призначення ОСОБА_2 пенсії на пільгових умовах, відповідно до ст.114 ЗУ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .
Відтак, суд встановивши відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України факт протиправності дій суб'єкта владних повноважень - відповідача щодо відмови у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком, відповідно до ст. 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , вважає за необхідне позовні вимоги позивача - ОСОБА_2 задовольнити, шляхом визнання дій ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в зарахуванні до пільгового стажу: роботу на ВП Шахта Лутугінська ДП Луганськвугілля на посаді підземного електрослюсаря, який виконував гірничі роботи з 22 січня по 18 липня 1994 року, а також у зв'язку з цим період навчання в професійно-технічному училищі №40 м. Першотравенська Дніпропетровської області на підставі ч. 1 ст. 38 ЗУ Про професійно-технічну освіту протиправними, та зобов'язання ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати мені стаж роботи на ВП Шахта Лутугінська ДП Луганськвугілля на посаді підземного електрослюсаря, який виконував гірничі роботи, з 22 січня по 18 липня 1994 року, а також у зв'язку з цим період навчання в професійно-технічному училищі №40 м. Першотравенська Дніпропетровської області на підставі ч. 1 ст. 38 ЗУ Про професійно-технічну освіту , до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії незалежно від віку в порядку ч. 3 ст.114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та здійснити нарахування та виплату пенсії з 25 липня 2018 року.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до квитанції від 06.02.2019 р. № 0. 0. НОМЕР_1. 1 за подання позовної заяви позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн., 40 коп.), який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.
Враховуючи задоволення позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання дії протиправними щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; зобов'язати вчинити певні дії, суд приходить до висновку про наявність підстав для присудження всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_3 управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, а саме, судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн., 40 коп.).
Керуючись ст.ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати дії ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_2 в зарахуванні до пільгового стажу: роботу на ВП Шахта Лутугінська ДП Луганськвугілля (на той час - шахта ім. В.І. Леніна) на посаді підземного електрослюсаря, який виконував гірничі роботи, з 22 січня по 18 липня 1994 року, а також у зв'язку з цим період навчання в професійно-технічному училищі №40 м. Першотравенська Дніпропетровської області на підставі ч. 1 ст. 38 Закону України Про професійно-технічну освіту протиправними.
Скасувати рішення ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене листом №901/03.23-26 від 21 грудня 2018 року про відмову у призначенні пільгової пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_2 стаж роботи на ВП Шахта Лутугінська ДП Луганськвугілля (на той час - шахта ім. В.І. Леніна) на посаді підземного електрослюсаря, який виконував гірничі роботи, з 22 січня по 18 липня 1994 року, а також у зв'язку з цим період навчання в професійно-технічному училищі №40 м. Першотравенська Дніпропетровської області на підставі ч. 1 ст. 38 ЗУ Про професійно-технічну освіту , до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії незалежно від віку в порядку ч.3 ст.114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та здійснити нарахування та виплату пенсії з 25 липня 2018 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_2 судовий збір, сплачений за подання даної позовної заяви у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн., 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_5
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.02.2019 |
Оприлюднено | 05.03.2019 |
Номер документу | 80194492 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Жукова Євгенія Олексіївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Жукова Євгенія Олексіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні