Рішення

від 26.02.2019 по справі 210/6453/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2019 року Справа № 210/6453/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради

до Покровського відділу державної виконавчої служби м.Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області

про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

21.11.2018 року Відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради звернувся до Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою до Покровського відділу державної виконавчої служби м.Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якому просить: зобов'язати Покровський відділ державної виконавчої служби м.Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відкрити виконавче провадження по постанові №3-ЮР від 12 січня 2017 року відносно до ТОВ Водно-спортивний комплекс АРГО (50014, м. Кривий Ріг, вул. Булди буд.4А, код ЄДРПОУ-40852127) щодо примусового стягнення штрафу в розмірі 144 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивач звертався до відповідача із заявами про прийняття до виконання та відкриття виконавчого провадження по постанові про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №3-ЮР від 12.01.2017 року, при цьому відповідачем було повернено виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання, у зв'язку із пропуском 3 місячного строку пред'явлення виконавчого документу до виконання. Позивач не погоджується із вказаними діями відповідача та вважає їх такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки на думку позивача вказана постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох років, а тому позивачем не пропущено строк для її пред'явлення, у зв'язку з чим просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

28.11.2018 року ухвалою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області справу передано на розгляд Дніпропетровському окружному адміністративному суду.

22.01.2019 року вказану справу отримано Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

24.01.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було залишено позовну заяву без руху через невідповідність вимогам ст.ст.160, 161 КАС України та встановлено строк для усунення недоліків.

13.02.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Судова кореспонденція направлялась відповідачу в порядку статті 268 КАС України, при цьому у встановлений судом строк відзив на позовну заяву, пояснення чи будь-які клопотання на адресу суду не надходили.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 18.05.2018 року Відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради звернувся до Покровського відділу державної виконавчої служби м.Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області із заявою №793 про примусове виконання постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №3-ЮР від 12.01.2017 року.

29.05.2018 року повідомленням Покровського відділу державної виконавчої служби м.Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області №14673 було повернено виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання, у зв'язку із пропуском встановленого законом строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.

02.08.2018 року Відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради повторно звернувся до Покровського відділу державної виконавчої служби м.Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області із заявою №4/23-28/1328 про примусове виконання постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №3-ЮР від 12.01.2017 року.

06.08.2018 року повідомленням Покровського відділу державної виконавчої служби м.Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області №21027 було повторно повернено виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання, у зв'язку із пропуском встановленого законом строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.

12.09.2018 року Відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради звернувся до начальника Покровського відділу державної виконавчої служби м.Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області із скаргою №4/23-13/1585 відповідно до якої просив визнати неправомірними дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документу без прийняття до виконання та прийняти до виконання постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №3-ЮР від 12.01.2017 року.

02.10.2018 року Покровським відділом державної виконавчої служби м.Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області було надано відповідь №30119 відповідно до якої вказано, що строк пред'явлення постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №3-ЮР від 12.01.2017 року встановлено виключно положеннями Закону України Про виконавче провадження та становить 3 місяці, у зв'язку з чим позивачем пропущено строк пред'явлення вказаної постанови, що унеможливлює прийняти її до виконання.

Позивач не погоджується із вказаними діями відповідача та вважає їх такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства та вважає за необхідне зобов'язати відповідача відкрити виконавче провадження за вказаною постановою, що і стало підставою для звернення із даною позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про виконавче провадження підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема - постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача із заявами, щодо примусового виконання постанови №3-ЮР від 12.01.2017 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Водно-спортивний комплекс Арго штрафу у розмірі 144 000,00 грн., при цьому у вказаній постанові вказано, що строк її пред'явлення до виконання складає два роки з дня її винесення.

Суд зазначає, що приписами Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.10.1994 року № 208/94-ВР визначено можливість звернення постанови про накладення штрафу протягом двох років з дня її винесення.

В свою чергу, 05.10.2016 року набрав чинності Закон України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року № 1404-VIII. Приписи ч. 1 ст.12 вказаного Закону встановлюють, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

При цьому, п.5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Тобто, з часу набрання чинності нових правових норм в чистині строків пред'явлення виконавчого документу до виконання фактично були звужені строки пред'явлення постанов про накладення штрафу, що винесені архітектурно-будівельним контролем до виконання, у зв'язку з чим виконавчі документи, мають пред'являтись до виконання у строки, визначені Законом України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року № 1404-VIII.

Позивач у позовній заяві зазначив, що до нього не застосовується тримісячний строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання, оскільки позивач не є державним органом, у зв'язку з тим, що входить до системи місцевого самоврядування, а ч. 1 ст.12 Закону України Про виконавче провадження передбачає, що саме до держави або державного органу застосовується тримісячний строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання.

Разом з тим, суд звертає увагу, що Закон України Про виконавче провадження не розкриває змісту поняття державний орган , як і не наводить чіткий перелік державних органів, які звільняються від сплати авансового внеску у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби, у зв'язку із чим підлягають застосуванню положення інших нормативно-правових актів.

Так, згідно із абзацом п'ятим частини першої статті 1 Закону України Про запобігання корупції державний орган - орган державної влади, в тому числі колегіальний державний орган, інший суб'єкт публічного права, незалежно від наявності статусу юридичної особи, якому згідно із законодавством надані повноваження здійснювати від імені держави владні управлінські функції, юрисдикція якого поширюється на всю територію України або на окрему адміністративно-територіальну одиницю.

Статтею 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України; місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Як передбачено частинами 1, 2 статті 11 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

За приписами статті 1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні делеговані повноваження - повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад.

Згідно п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 року №244.

Системний аналіз вказаних нормативно-правових актів дає підстави вважати, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та прийняття постанови 3-ЮР від 12.01.2017 року позивач діяв в межах повноважень у сфері забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян та є в розумінні Закону України Про виконавче провадження державним органом, у зв'язку з чим звернення до органів державної виконавчої служби щодо виконання зазначеної постанови має здійснюватись протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Згідно із частинами першою, другою та третьою статті 4 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесені посадовими особами визначеними у частині другій статті 3 цього Закону, є виконавчими документами і підлягають виконанню в установленому законом порядку.

Штраф підлягає сплаті у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення або надіслання постанови. У разі несплати штрафу в зазначений строк другий примірник постанови надсилається органу державної виконавчої служби для виконання постанови в примусовому порядку. Не підлягає виконанню постанова, яку не було звернуто до виконання протягом двох років з дня винесення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244 затверджено Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачена Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Відповідно до пунктів 28, 29 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності постанову про накладення штрафу та постанову про закриття справи відповідно до статті 5 Закону може бути оскаржено суб'єктом містобудування, щодо якого її винесено, до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс відповідну постанову.

Оскарження постанови про накладення штрафу в установлений строк зупиняє її виконання до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Згідно із пунктом 31 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у разі оскарження постанови про накладення штрафу та належного повідомлення відповідної інспекції про її оскарження така постанова направляється до органу державної виконавчої служби для примусового виконання після набрання законної сили відповідним рішенням суду, крім випадків скасування її судом.

Пунктом 34 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлено, що не підлягає виконанню постанова про накладення штрафу, яку не було звернуто до виконання протягом двох років з дня винесення. У разі зупинення виконання постанови відповідно до пункту 29 цього Порядку перебіг строку давності її виконання, визначеного статтею 4 Закону, зупиняється до набрання законної сили відповідним рішенням суду. Строк, протягом якого виконання постанови про накладення штрафу було зупинено, до загального строку давності виконання такої постанови не зараховується.

Постанова про накладення штрафу є виконавчим документом і має відповідати вимогам виконавчого документу, тобто в ній зазначається дата набрання нею законної сили.

Виконавчий документ може бути пред'явлений до виконання лише після набрання ним законної сили.

З наведеного слідує, що постанова про накладення штрафу набирає законної сили, у разі її оскарження до суду, із набранням законної сили судовим рішенням про відмову у задоволенні позову.

Отже, така постанова не може бути пред'явлена до виконання до часу набрання нею законної сили

Як вбачається з матеріалів справи, постанову №3-ЮР від 12.01.2017 року було оскаржено в судовому порядку.

За наслідком оскарження вказаної постанови, рішенням Дзержинського районного суду міста ОСОБА_1 від 25.04.2018 року по справі №210/619/17, у скасуванні постанови про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №3-ЮР від 12.01.2017 року відмовлено.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Доказів апеляційного оскарження рішення Дзержинського районного суду міста ОСОБА_1 від 25.04.2018 року сторонами не надано та згідно інформації наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень судом не встановлено, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що вказане рішення набрало законної сили - 26.05.2018 року, а отже і постанова про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №3-ЮР від 12.01.2017 року набрала законної сили - 26.05.2018 року.

Таким чином, строк пред'явлення постанови про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №3-ЮР від 12.01.2017 року починається з дня набрання нею чинності, тобто з 26.05.2018 року.

З матеріалів справи вбачається, що 18.05.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про примусове виконання постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №3-ЮР від 12.01.2017 року до набрання чинності вказаної постанови, у зв'язку з чим судом встановлено, що позивач звернувся із вказаною заявою передчасно.

29.05.2018 року повідомленням відповідача було повернено виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання, у зв'язку із пропуском встановленого законом строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання. При цьому, суд зазначає, що станом на час винесення відповідачем повідомлення від 29.05.2018 року, постанова набрала законної сили і строк її примусового виконання та пред'явлення було розпочато, а саме з дня набрання законної сили, у зв'язку з чим у відповідача були відсутні підстави для повернення виконавчого документу на підставі пропуску строку пред'явлення, при цьому, судом також встановлено, що позивач разом із заявою надав копію судового рішення про відмову у скасуванні постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №3-ЮР від 12.01.2017 року, що у свою чергу, свідчить про те, що відповідачу було відомо про зазначені обставини.

Також, судом встановлено, що позивач 02.08.2018 року повторно звернувся до відповідача із заявою про примусове виконання постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №3-ЮР від 12.01.2017 року, тобто станом на час звернення строк пред'явлення такої постанови ще тривав, отже позивач звернувся вчасно, у межах тримісячного строку встановленого законом.

При цьому, 06.08.2018 року відповідач повідомленням повторно повернув виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання, у зв'язку із пропуском встановленого законом строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та те, що позивач звернувся в межах встановленого законом строку, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, у зв'язку із пропуском встановленого законом строку пред'явлення, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне для належного захисту прав позивача, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними вказані дії відповідача.

Щодо зобов'язання відповідача відкрити виконавче провадження по постанові №3-ЮР від 12 січня 2017 року відносно ТОВ Водно-спортивний комплекс АРГО щодо примусового стягнення штрафу в розмірі 144 000 грн., суд зазначає, що не може переймати на себе дискреційні повноваження відповідача, який має право вимагати від заявника дотримання певної форми заяви та настання певних подій, з якими закон пов'язує відповідний обов'язок суб'єкта владних повноважень.

При цьому, у відповідності до ч.3 ст.245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до п.4 ст.245 КАС України у випадку прийняття судом рішення, про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єктам владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єктам владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єктам владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З урахуванням наведеного, оскільки дії відповідача, щодо повернення виконавчого документу без прийняття до виконання, є протиправними, з метою відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача повторно розглянути зазначену заяву позивача з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що даний адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради (50101, м.Кривий Ріг, пл.Молодіжна,1, код ЄДРПОУ 40281529) до Покровського відділу державної виконавчої служби м.Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (50096, м.Кривий Ріг, вул.Ватутіна, 37-В, код ЄДРПОУ 34545918) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Покровського відділу державної виконавчої служби м.Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо повернення без прийняття до виконання постанови Відділу з питань державного архітектурно будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради №3-ЮР від 12 січня 2017 року про накладення на ТОВ Водно-спортивний комплекс АРГО штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 144 000 грн.

Зобов'язати Покровський відділ державної виконавчої служби м.Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву Відділу з питань державного архітектурно будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради від 18.05.2018 року та від 02.08.2018 року про примусове виконання постанови №3-ЮР від 12 січня 2017 року про накладення на ТОВ Водно-спортивний комплекс АРГО штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 144 000 грн., з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_2