Рішення

від 01.03.2019 по справі 0940/2430/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2019 р. справа № 0940/2430/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю Лесінвест про стягнення заборгованості в розмірі 1 514 102,96 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області 20.12.2018 звернулося в суд з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Лесінвест про стягнення заборгованості в розмірі 1 514 102,96 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення податкового обов'язку встановленого пунктом 16.1 статті 16, статтею 36 Податкового кодексу України не сплатив податкові зобов'язання зі сплати податку на прибуток підприємства та податку з доходів фізичних осіб. Оскільки заборгованість добровільно відповідачем не погашена, позивач просить стягнути її в судовому порядку.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.12.2018 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків. У зазначеній строк позивачем недоліки позовної заяви усунено, тому ухвалою суду від 03.01.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.

Судом на виконання вимог статті 174 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачу за адресою його місцезнаходження, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (76018, вулиця Військових Ветеранів, будинок 10, офіс 4, місто Івано-Франківськ, Івано-Франківська область), надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію ухвали про відкриття провадження, в якій зазначено, що дана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, однак поштове відправлення повернулося до суду без вручення із відміткою Укрпошти "за закінчення встановленого строку зберігання".

Відповідно до пункту 8 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

В силу приписів частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістка вручена належним чином, так як поштове відправлення із даною повісткою повернене без вручення адресату з незалежних від суду причин.

Згідно частини 6 статті 162, частини 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, розглянувши справу у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши і оцінивши докази, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань товариство з обмеженою відповідальністю Лесінвест зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в ДПІ у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області як платник податків (а.с. 9-10).

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно підпункту 9.1.1., 9.1.3. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних належить, зокрема, податок на прибуток підприємств та податок на доходи фізичних осіб, які є предметом стягнення за даним позовом.

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Статтею 49 Податкового кодексу України визначено порядок та строки подання платниками податків податкових декларацій до контролюючих органів.

В пункті 49.1 статті 49 Податкового кодексу України зазначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (пункт 49.2 стаття 49 Податкового кодексу України).

У відповідності до пункту 137.4 статті 137 Податкового кодексу України податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.

Відповідно до пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем 26.02.2018 подано позивачу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства №J0108104, в якій самостійно визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 24 804,00 грн., однак ним не сплачено (а.с.12-13).

Окрім цього, судом встановлено, що з 20.03.2017 по 24.03.2017 податковим органом проводилась позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю Лесінвест з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2016.

За результатами перевірки встановлено порушення п.44.1. п.44.2 ст. 44. п.п.134.1.1 П. 134.1 ст. 134. п.п.135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 1 141 418,00 грн., у тому числі за 2015 рік в сумі 485 817,00 грн. та 2016 рік в сумі 655 601,00 грн. та порушення п. 176.2. ст. 176 ІІК України, в результаті чого відображено не у повному обсязі нараховані та виплачені доходи окремим фізичним особам у поданих розрахунках 1-ДФ за 2015 рік та за 2016 рік.

Позивачем за результатами даної перевірки складено акт №230/09-19-14-02/39747887 від 04.04 2017 (а. с. 14-40), на підставі якого контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення №0002621402 від 18.04.2017, яким збільшено суму грошового зобов'язання відповідачу за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 1 305 318,00 грн., в тому числі за основний платежем в сумі - 1 141 418,00 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 163 900,00 грн. (а.с. 42) та податкове повідомлення-рішення №0002651402 від 18.04.2017, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 510,00 грн.(а.с. 43).

Податкові повідомлення рішення №0002621402 від 18.04.2017 та №0002651402 від 18.04.2017 вручені відповідачу відповідно до порядку передбаченого ст. 58 Податкового кодексу України, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (зворот а.с.44).

Відповідно до ст. 56 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення №0002621402 від 18.04.2017 оскаржене відповідачем в адміністративному порядку, за результатами якого Державною фіскальною службою прийнято рішення №13195/6/99-99-11-01-01-25 від 20.06.2017, яким податкове повідомлення-рішення №0002621402 від 18.04.2017 залишено без змін (а.с.45-49).

Також в інтергованій картці платника податків обліковується пеня в розмірі 183 470,96 грн, нарахована на податкове повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 18.04.2017 відповідно до п.п.129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання оскарженню не підлягає.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що самостійно визначене податкове зобов'язання відповідача визначене ним в податковій декларації з податку на прибуток підприємства від 26.02.2018 є узгодженими з дня подання такої декларації.

Також узгодженим є і грошове зобов'язання, визначене податковим повідомленням-рішенням №0002621402 від 18.04.2017, яке за результатами адміністративного оскарження залишене без змін, а в судовому порядку не оскаржувалось.

Приписами пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно довідки про борг від 30.11.2018, за відповідачем по особовому рахунку рахується борг за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 1 513 592,96 грн. та платежем податок з доходів фізичних осіб в розмірі 510, 00 грн. (а.с.11).

Згідно вимог підпункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як встановлено судом, позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України вручено представнику відповідача податкову вимогу форми "Ю" від 21.09.2017 року за №16337-17, яку відповідач залишив без реагування, а податковий борг за нею не сплатив (а.с.54).

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що сума узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства та податку на доходи фізичних осіб в сумі 1 514 102,96 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Податковий борг відповідача підтверджується податковою декларацією з податку на прибуток підприємства від 26.02.2018 за 2017 рік (а.с.12-13), довідкою про борг від 30.11.2018 (а.с.11), а також обліковою карткою платника податків, яка міститься в матеріалах справи (а.с.50-53).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг з податку на прибуток підприємства та податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1 514 102,96 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 вказаного Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Лесінвест податкового боргу в розмірі 1 514 102,96 грн., є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

Позивач при зверненні з даним позовом до суду сплатив судовий збір в розмірі 22 711,54 грн. Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Понесених судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз позивачем не заявлено, як наслідок, у справі відсутні судові витрати, що підлягають розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Лесінвест (76018, вулиця Військових Ветеранів, будинок 10, офіс 4, місто Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 39747887) в дохід бюджету податковий борг на загальну суму 1 514 102 (один мільйон п'ятсот чотирнадцять тисяч сто дві) гривні 96 копійок, який виник внаслідок несплати податку на прибуток підприємства та податку на доходи фізичних осіб.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач - Головне управління ДФС в Івано-Франківській області: 76018, вулиця Незалежності, будинок 20, місто Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 39394463).

Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Лесінвест : 76018, вулиця Військових Ветеранів, будинок 10, офіс 4, місто Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 39747887.

Суддя Главач І.А.