Рішення

від 01.03.2019 по справі 1140/3275/18

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2019 року м. Кропивницький справа № 1140/3275/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Міської ради міста Кропивницького ОСОБА_2, третя особа - Міська рада міста Кропивницького про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом і просить суд:

- визнати протиправною відмову державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Міської ради міста Кропивницького ОСОБА_2 щодо державної реєстрації внесення змін до відомостей Єдиного державного реєстру в частині виключення з Єдиного державного реєстру запису про ОСОБА_1 як засновника Кредитної спілки "Приват-Капітал" (код ЄДРПОУ 24147653);

- зобов'язати державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Міської ради міста Кропивницького ОСОБА_2 внести зміни до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо виключення з Єдиного державного реєстру запису про ОСОБА_1 як засновника Кредитної спілки "Приват-Капітал" (код ЄДРПОУ 24147653);

- зобов'язати державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Міської ради міста Кропивницького ОСОБА_2 подати протягом десяти днів з дня набрання судовим рішенням законної сили звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13.04.2018 року у справі №405/6640/17 задоволено позов до Кредитної спілки Приват-Капітал , третя особа: Відділ державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Міської ради міста Кропивницького про визнання недійсним рішення загальних зборів членів кредитної спілки.

Вказаним рішенням від 13.04.2018 року визнано недійсним та скасовано рішення установчих зборів засновників про створення Кредитної спілки Приват-Капітал в частині включення до складу засновників ОСОБА_1 та визнано недійсним протокол установчих зборів засновників про створення Кредитної спілки Приват-Капітал в частині включення до складу засновників ОСОБА_1 та прийняття від її імені рішень з моменту підписання протоколу.

12.11.2018 року позивачем до Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Міської ради міста Кропивницького подано заяву про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про ОСОБА_1 як засновника Кредитної спілки Приват-Капітал (код ЄДРПОУ 24147653) та додано до заяви копію рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13.04.2018 року у справі №405/6640/17.

Листом №200 від 14.11.2018 року державним реєстратором ОСОБА_2 мені відмовлено у проведенні державної реєстрації змін до відомостей Єдиного державного реєстру щодо виключення з Єдиного державного реєстру запису про ОСОБА_1 як засновника Кредитної спілки Приват-Капітал (код ЄДРПОУ 24147653).

Вважаючи вказану відмову щодо проведення державної реєстрації змін до Єдиного державного реєстру протиправною позивач звернувся до суду.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву в якому заперечується проти задоволення позовних вимог та зазначено, що державним реєстратором обґрунтовано відмовлено у вчиненні реєстраційної дії, а рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13.04.2018 року у справі №405/6640/17 не зобов'язано Відділ державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Міської ради міста Кропивницького вчиняти певні дії (а.с.29-33).

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, відзив на позов, відповідь, пояснення та заперечення, суд зазначає наступне.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13.04.2018 року у справі №405/6640/17 позов ОСОБА_1 до Кредитної спілки Приват-Капітал , третя особа: Відділ державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Міської ради міста Кропивницького про визнання недійсним рішення загальних зборів членів кредитної спілки - задоволено (а.с.7-8).

Вказаним рішенням від 13.04.2018 року визнано недійсним та скасовано рішення установчих зборів засновників про створення Кредитної спілки Приват-Капітал в частині включення до складу засновників ОСОБА_1 та визнано недійсним протокол установчих зборів засновників про створення Кредитної спілки Приват-Капітал в частині включення до складу засновників ОСОБА_1 та прийняття від її імені рішень з моменту підписання протоколу.

12.11.2018 року ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Міської ради міста Кропивницького подано заяву про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про ОСОБА_1 як засновника Кредитної спілки Приват-Капітал (код ЄДРПОУ 24147653) (а.с.67).

До заяви ОСОБА_1 додано копію рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13.04.2018 року у справі №405/6640/17.

Листом №200 від 14.11.2018 року (а.с.9-10), державним реєстратором ОСОБА_2 ОСОБА_3 О.В. повідомлено, що відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців міської ради міста Кропивницького 04.05.2018 року отримано копію рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13.04.2018 року у справі №405/6640/17.

На виконання норм Закону про реєстрацію, 04.05.2018 року судді Ленінського районного суду м. Кіровограда направлено лист із зазначенням підстав неможливості виконання судового рішення, так як, в Єдиному державному реєстрі відсутня реєстраційна дія щодо визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу.

Одночасно, в обґрунтування причин неможливості виконання даного судового рішення, суд було повідомлено, що згідно відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, реєстраційна справа Кредитної спілки "Приват-капітал" містить виключно відомості про включення Кредитної спілки Приват-капітал до Єдиного державного реєстру від 06.07.2006 року, номер запису 1 444 120 0000 003534 та не містить відомостей про її створення на підставі визнаного судом недійсним рішення установчих зборів засновників, оскільки дата її реєстрації 22.03.2000 рік, а фактичне формування Єдиного державного реєстру почалося у липні 2004 року (з моменту набрання Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців законної сили).

Відповідно, державний реєстратор позбавлений як технічної так і фактичної можливості внесення запису до Єдиного державного реєстру у зв'язку з визнанням судом недійсним та скасування рішення установчих зборів засновників про створення Кредитної спілки Приват-капітал в частині включення до складу засновників ОСОБА_1 та визнання недійсним протоколу установчих зборів засновників про створення Кредитної спілки Приват-капітал в частині включення до складу засновників ОСОБА_1 та прийняття від її імені рішень з моменту підписання протоколу.

30 серпня 2018 року Відділом повторно отримано рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13.04.2018 року справа № 405/6640/17, яке надійшло від позивача по справі ОСОБА_1.

Заявникові було повідомлено про неможливість виконання даного судового рішення та повторно, відповідно до ч. 5 Закону про реєстрацію, було направлено звернення до суду з обґрунтуванням причин неможливості виконання цього судового рішення та проханням роз'яснити його.

19 вересня 2018 року до Відділу надійшла ухвала Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13.09.2018 року.

Так, судом було встановлено, що позовних вимог до третьої особи - Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Міської ради міста Кропивницького не заявлялось, а тому надання роз'яснень в частині яку саме реєстраційну дію та яким чином відповідно до технічних можливостей Єдиного реєстру повинен виконати державний реєстратор та що робити з наступними реєстраційними діями не є роз'ясненням судового рішення в розумінні статті 271 ЦПК України.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 повідомлено про неможливість виконання судового рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13.04.2018 року №405/6640/17 в частині виключення з Єдиного державного реєстру запису про ОСОБА_1 як засновника Кредитної спілки Приват-Капітал (код ЄДРПОУ 24147653).

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців регулює Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Частиною 2 ст. 6 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Державний реєстратор: приймає документи; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду документів; перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації; проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; веде Єдиний державний реєстр; веде реєстраційні справи; надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.4 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, крім змін до відомостей, передбачених частиною п'ятою цієї статті, подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв'язку з юридичною особою;

3) реєстр осіб (громадян), які брали участь в засіданні уповноваженого органу управління юридичної особи, - у разі внесення змін до відомостей про громадські об'єднання, політичні партії;

5) відомості про керівні органи громадського формування (ім'я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв'язку) - у разі внесення змін до складу керівних органів;

6) документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи в країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), - у разі змін, пов'язаних із входженням до складу засновників юридичної особи іноземної юридичної особи;

7) документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36цього Закону;

8) установчий документ юридичної особи в новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в установчому документі;

9) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта або розподільчого балансу - у разі внесення змін, пов'язаних із внесенням даних про юридичну особу, правонаступником якої є зареєстрована юридична особа;

10) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі внесення змін, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи;

11) заява про обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість, та/або заява про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій за формами, затвердженими відповідно до законодавства, - за бажанням заявника у разі внесення до установчих документів змін, які впливають на систему його оподаткування;

12) звіт про результати емісії акцій у випадку, передбаченому абзацами третім і четвертим пункту 48 частини другої статті 9 цього Закону;

13) звіт про оцінку майна у випадку, передбаченому абзацом сьомим пункту 48 частини другої статті 9 цього Закону.

Згідно до ч.5 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю (далі в цій частині - товариство) подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію змін до цих відомостей;

2) документ про сплату адміністративного збору;

3) один із таких відповідних документів:

а) рішення загальних зборів учасників товариства про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників;

б) рішення загальних зборів учасників товариства про виключення учасника з товариства;

в) заява про вступ до товариства;

г) заява про вихід з товариства;

ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства;

д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства;

е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення з (повернення з володіння) відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства.

Відповідно до ч.6 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв'язку із зупиненням (припиненням) членства у громадському формуванні члена керівного органу (крім керівника) така особа подає копію заяви про зупинення (припинення) нею членства до відповідних статутних органів громадського формування з відміткою про її прийняття.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі, зокрема, судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо:

- визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу;

- визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи;

- заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій;

- накладення/зняття арешту корпоративних прав;

- зобов'язання вчинення реєстраційних дій;

- скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі;

- виділу юридичної особи;

- провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

- припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи;

- відміни державної реєстрації припинення юридичної особи;

- припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи;

- відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

- відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження судового рішення, на підставі якого вчинено реєстраційну дію.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" реєстратор відмовляється у державній реєстрації якщо:

1) документи подано особою, яка не має на це повноважень;

2) у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії;

3) у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення про арешт корпоративних прав - у разі державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв'язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи;

3 1 ) заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов'язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи у зв'язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, подано щодо засновника (учасника), який на момент подання заяви внесений до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці, крім випадку збільшення розміру такої частки;

4) не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;

5) документи суперечать вимогам Конституції та законів України;

6) документи суперечать статуту громадського формування;

7) порушено встановлений законом порядок створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи;

8) невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону;

9) щодо засновника (учасника) юридичної особи, що створюється, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;

10) щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов'язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;

Таким чином, за умови подання визначених Законом документів, державний реєстратор зобов'язаний вчинити відповідні реєстраційні дії та внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців записи.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27 листопада 2018 року судом встановлено, що у переліку засновників (учасників) юридичної особи зазначена, зокрема, ОСОБА_1 (а.с.11-17).

ОСОБА_1 подано до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Міської ради міста Кропивницького подано заяву про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про ОСОБА_1 як засновника Кредитної спілки Приват-Капітал (код ЄДРПОУ 24147653) на підставі рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13.04.2018 року у справі №405/6640/17, яким визнано недійсним та скасовано рішення установчих зборів засновників про створення Кредитної спілки Приват-Капітал в частині включення до складу засновників ОСОБА_1 та визнано недійсним протокол установчих зборів засновників про створення Кредитної спілки Приват-Капітал в частині включення до складу засновників ОСОБА_1 та прийняття від її імені рішень з моменту підписання протоколу, що набрало законної сили 29.05.2018 року (а.с.7-8, 67).

Відповідачем відмовлено у проведенні реєстраційних дій з підстав незрозумілості рішення суду та неможливості його виконання (а.с.9-10).

В даному випадку суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що ОСОБА_1 звернулась із заявою до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців міської ради міста Кропивницького про виключення її з переліку засновників юридичної особи кредитної спілки "Приват-Капітал" на підставі рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13.04.2018 року, а не з заявою про виконання рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13.04.2018 року.

Отже, дослідивши наявні у справі копії документів, суд доходить висновку, що відмова державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців міської ради міста Кропивницького ОСОБА_2 у внесенні змін до відомостей Єдиного державного реєстру в частині виключення з Єдиного державного реєстру запису про ОСОБА_1 як засновника Кредитної спілки "Приват-Капітал" з підстав зазначених у листі від 14.11.2018 року №200 є протиправною.

Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправною відмову державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Міської ради міста Кропивницького ОСОБА_2 щодо державної реєстрації внесення змін до відомостей Єдиного державного реєстру в частині виключення з Єдиного державного реєстру запису про ОСОБА_1 як засновника Кредитної спілки "Приват-Капітал".

Щодо зобов'язання державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Міської ради міста Кропивницького ОСОБА_2 внести зміни до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо виключення з Єдиного державного реєстру запису про ОСОБА_1 як засновника Кредитної спілки "Приват-Капітал" суд зазначає наступне.

Вирішення питань щодо внесення змін до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань належить до виключної компетенції відповідача.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб'єкта владних повноважень в межах такої перевірки.

У відповідності з Рекомендаціями № R (80) 2 ОСОБА_4 ОСОБА_5 Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд зауважує, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування.

Оскільки внесення змін до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за своєю правовою природою відносяться до виключної компетенції державного реєстратора, то зобов'язуючи внести зміни до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань суд фактично перебере на себе функції територіального органу виконавчої влади. Таким чином, зазначена позовна вимога задоволенню не підлягає.

При цьому, суд зазначає, що при прийнятті в подальшому відповідачем рішення, останній не вправі відмовляти позивачу у внесенні змін до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з тих самих підстав, на яких раніше особі було відмовлено та за яких судом визнані протиправними дії відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до статті 6 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до статті 3 Конституції України та статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Як передбачає частина 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнана джерелом права.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) «Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження» .

Вирішуючи питання про застосування ст.13 Конвенції, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Аманн проти Швейцарії» (Заява N 27798/95 п.88) зазначено, що стаття 13 Конвенції вимагає, щоб кожен, хто вважає себе потерпілим внаслідок заходу, який, на його думку, суперечив Конвенції, мав право на засіб правового захисту у відповідному національному органі для вирішення свого спору, а в разі позитивного вирішення - для одержання відшкодування шкоди. Однак це положення не вимагає безумовного досягнення вирішення спору на користь заявника.

Разом з тим, сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («ОСОБА_6 проти Хорватії» і «Тошкуце та інші проти Румунії» ) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах («Онер'їлдіз проти Туреччини» ).

Як зазначено у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.

Крім того, суд враховує, що принцип презумпції невинуватості перш за все є гарантією процесуального характеру по кримінальних справах, але за висновками ЄСПЛ його сфера застосування є значно ширшою: він є обов'язковим не тільки для кримінального суду, який приймає рішення щодо обґрунтованості обвинувачення, але й для віх інших державних органів. Так, на думку ЄСПЛ замах на презумпцію невинуватості може виходити не тільки від суду чи судді, але й від інших публічних влад.

При цьому, принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні № 37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі «Суомінен проти Фінляндії» Європейський суд вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Суд враховує, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги ОСОБА_4 Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень при вчиненні спірних дій, діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій (прийняття рішення), та без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права.

Оцінка поданих особами, які беруть участь в адміністративній справі та самостійно зібраних судом в порядку доказів в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України в порядку, що встановлений законодавчими приписами цього кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, позивачем надано достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а відповідач не довів, що діяв з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та вимог законодавства України.

З огляду на вказані законодавчі положення, встановлені судом обставини, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Отже, прийняттю рішення про внесення змін до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань передує перевірка поданих документів на їх відповідність вимогам законодавства. Суд не може зобов'язати відповідача внести зміни до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за обставин, коли достеменно не встановлено, що всі подані документи належним чином оформлені, а всі етапи їх перевірки - завершені.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є - здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за законністю прийняття рішення.

Отже, в даному випадку вказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Таким чином, відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.11.2018 року про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про ОСОБА_1 як засновника Кредитної спілки "Приват-Капітал" (код ЄДРПОУ 24147653) та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом подання звіту, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Тобто, питання щодо зобов'язання відповідача подати такий звіт вирішується судом під час постановлення судового рішення.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_4 України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Водночас, встановлення строку на подачу звіту про виконання судового рішення є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не його обов'язком.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з вказаним позовом позивачем було сплачено судовий збір в сумі 704, 80 грн., що підтверджується квитанцією від 29.11.2018 року.

Таким чином, суд вважає, що сплачений позивачем судовий збір у сумі 704,80 грн. підлягає стягненню з міської ради міста Кропивницького за рахунок її бюджетних асигнувань.

Щодо вимог про стягнення понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн. суд зазначає наступне.

Згідно частин другої та третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини п'ятої зазначеної статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд зазначає, що не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі « East/West Alliance Limited» проти України» , заява № 19336/04, п. 269).

Обґрунтованого розрахунку витрат суду надано не було.

Враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення вимог про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 3000,00 грн. (надання правової інформації адвокатом - 1000 грн., опрацювання адвокатом матеріалів та складення позовної заяви до суду - 1000 грн., участь в судових засіданнях 14.01.2019 року та 20.02.2019 року - 1000 грн.).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 90, 139, 242 - 246, 250, 251, 255, 257-263, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців міської ради міста Кропивницького ОСОБА_2 про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Міської ради міста Кропивницького ОСОБА_2 щодо державної реєстрації внесення змін до відомостей Єдиного державного реєстру в частині виключення з Єдиного державного реєстру запису про ОСОБА_1 як засновника Кредитної спілки "Приват-Капітал" (код ЄДРПОУ 24147653).

Зобов'язати державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Міської ради міста Кропивницького повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.11.2018 року щодо державної реєстрації внесення змін до відомостей Єдиного державного реєстру в частині виключення з Єдиного державного реєстру запису про ОСОБА_1 як засновника Кредитної спілки "Приват-Капітал" (код ЄДРПОУ 24147653).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 25031, рнокпп НОМЕР_1) понесені нею витрати на правничу допомогу та по сплаті судового збору у розмірі 4704,80 грн. (чотири тисячі сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Міської ради міста Кропивницького (вул. Велика Перспективна, буд. 41, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25022, код ЄДРПОУ 26241020).

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання повного тексту його копії. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_6