Ухвала

від 01.03.2019 по справі 480/693/19

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                     СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

                                                   У Х В А Л А

                    про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

01 березня 2019 р.                                                   Справа № 480/693/19

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Павлічек В.О., розглянувши матеріали позовної заяви Державного професійно-технічного навчального закладу "Конотопський професійний ліцей" до Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

                                                   В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся Державний професійно-технічний навчальний заклад "Конотопський професійний ліцей" з позовною заявою до Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, в якій просить визнати бездіяльність Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області протиправною та зобов'язати Конотопський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області вчинити дії по припиненню арешту нерухомого майна за номером запису про обтяження 19620448, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна реєстраційний номер обтяження 7060199.

Розглянувши матеріали позовної заяви, дослідивши зміст позовних вимог, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження, виходячи із наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі “Сокуренко і Стригун проти України” вказав, що фраза “встановлений законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін “судом, встановленим законом” у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів …”. Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, “встановленим законом”.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з пунктами 1, 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

З матеріалів справи суд вбачає, що позивач просить визнати бездіяльність Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області протиправною та зобов'язати вчинити дії по припиненню арешту нерухомого майна. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначив, що арешт було накладено на нерухоме майно саме позивача, при цьому позивач не є ані учасником, ані боржником виконавчого провадження в межах якого було накладено арешт на гуртожиток. Тобто фактично позивач звернувся до суду за захистом свого права власності на нерухоме майно.

Отже, правовідносини, які виникли між сторонами, випливають виключно з правовідносин, пов'язаних з правом власності на об'єкт нерухомого майна, тобто спір має приватноправовий характер.

Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного суду від 30.05.2018 року по справі № 640/7794/16-ц (провадження № 14-133цс18).

Пунктом 6 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

За таких обставин, суд зазначає, що вказаний спір не є публічно-правовим спором в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України та має вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 170, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

                                                   У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Державного професійно-технічного навчального закладу "Конотопський професійний ліцей" до Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається, та така справа має розглядатись у порядку господарського судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Суддя                                         В.О. Павлічек