Рішення

від 27.02.2019 по справі 826/9287/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 27 лютого 2019 року                      № 826/9287/18 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качур І.А., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом     Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до                                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Оселя» про                               стягнення податкового боргу 80  803,75 грн. ВСТАНОВИВ: Позивач - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оселя» (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що станом на дату звернення до суду відповідач має заборгованість перед бюджетом з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 80  803,75 грн. Ухвала про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) від 23.06.2018р. направлялася на адресу відповідача, згідно поштового повернення «УКРПОШТА» № 0105101342685. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Оселя» не перебуває в процесі припинення, адреса місцезнаходження юридичної особи відповідає адресі, на яку судом було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі. При цьому, судом враховується, що ухвала розміщена в Єдиному державної реєстрі судових рішень. Станом на час розгляду справи до суду будь-які відомості про зміну місцезнаходження відповідача не надходили. Враховуючи неподання відповідачем заперечень проти позовних вимог та доказів на їх підтвердження, суд відповідно до ст. ч.6  ст. 162 КАС України  розглядає справу на підставі наявних у ній доказів. Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, ТОВ «Оселя» перебуває на обліку в ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві та є платником податків за основним місцем обліку. Позивачем вказано, що у відповідач має заборгованість перед бюджетом з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 80  803,75 грн. Вищезазначена сума заборгованості виникла в результаті визначених платником податків самостійно,згідно поданим податковим розрахунком №90112868430 від 03.02.2016 року у розмірі 7345,75 грн. щодо зобов'язання щомісячної сплати, нарахованих податковим органом та не сплачених у встановлений термін законодавством термін зобов'язань, згідно податковій вимозі №14252-16 від 01.04.2016 року на загальну суму 14  691,55 грн. Згідно з доводами позивача, вказані вище податкові вимоги та розрахунок штрафних санкцій було надіслано поштою ТОВ «Оселя». Враховуючи, що суми грошових зобов'язань, які визначені контролюючим органом не сплачені у встановлений законом строк, у відповідача обліковується податковий борг, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом. Вирішуючи позовні вимоги, суд зазначає, що відповідно до  ст. 67 Конституції України  кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює  Податковий кодексу України, визначаючи, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до пункту  54.1  статті  54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Згідно з пунктом  57.3  статті  57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту  54.3  статті  54  цього  Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. З урахуванням строків давності, визначених  статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п.56.18. ст.56 ПК України). Відповідно до підпункту  14.1.175  пункту  14.1  статті  14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Пунктом  87.9  статті  87 Податкового кодексу України  передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до  статті 95 цього Кодексу  або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Пунктом  126.1  статті  126 Податкового кодексу України  передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. У визначені  Податковим кодексом України  строки відповідач не сплатив узгоджені суми грошових зобов'язань, тому в силу наведених норм  ПК України  вони набули статусу податкового боргу. Статтею 59.1  ПК України  передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Згідно з п.  59.5  ст.  59 Податкового кодексу України  у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). У відповідності до пункту  59.1. статті  59 Податкового кодексу України  позивач надіслав відповідачу податкову вимогу від 01.04.2016 року № 14252-16. Доказів оскарження відповідачем зазначеної податкової вимоги, а також доказів сплати ним податкового боргу суду не надано. Наявність у відповідача спірної заборгованості станом на момент розгляду справи підтверджується витягом з картки особового рахунку платника податків. Згідно з п. п.  20.1.34  п.  20.1  ст.  20 ПК України  контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Положеннями п.  95.1  ст.  95 ПК України  передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Відповідно до ч. 1  ст. 77 КАС України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених  статтею 78 цього Кодексу. Доказів, які спростовували б доводи позивача, відповідач суду не надав. Частиною 1  ст. 9 КАС України  передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд звертає увагу, що відповідно до положень ч. 6  ст. 162 КАС України  у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявність у відповідача податкового боргу та підстав для його стягнення, а тому вимога про стягнення з нього спірної заборгованості є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Відповідно до частини другої  статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Враховуючи відсутність таких заходів з боку позивача, судовий збір на його користь стягненню з відповідача не підлягає. Керуючись статтями  77,  139,  241-246,  263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ВИРІШИВ: 1. Позов Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 39439980) задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 11,; код ЄДРПОУ 32383497) з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, та за рахунок готівки на користь Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 39439980) податковий борг у сумі 80  803,75грн. (вісімдесят тисяч вісімсот три гривні, сімдесят п'ять копійок ). Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені  статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст.  293,  295 - 297 КАС України. Суддя                                                                                                І.А. Качур