Ухвала

від 28.02.2019 по справі 200/12837/18-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

28 лютого 2019 року справа №200/12837/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Суддя Першого апеляційного адміністративного суду Геращенко І.В., розглянув апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2019 року у справі № 200/12837/18-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Луганське до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла справа № 200/12837/18-а разом із апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2019 року.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Частиною 1 статті 4 Закону України Про судовий збір № 3674-VI від 8 липня 2011 року (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік з 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1762,00 грн.

З позовної заяви вбачається, що позивачем були заявлені вимоги майнового характеру про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) на загальну суму 369973,42грн.

При визначенні характеру адміністративного позову як майнового необхідно враховувати, що звернені до суду вимоги безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Згідно підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI, ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсоток ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI, ставки судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами встановлюються в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Тобто, вказана ставка судового збору розраховується з суми судового збору, яку позивач повинен був сплатити за подання позову до суду першої інстанції на час звернення з апеляційною скаргою.

Враховуючи викладене, при поданні позовної заяви повинно було бути сплачено судовий збір у розмірі 5549,60грн.(369973,42грн*1,5%), відтак при поданні даної апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апелянту необхідно було сплатити 8324,40грн.(369973,42грн*1,5%*150%).

Скаржником до апеляційної скарги не було додано документу про сплату судового збору.

В апеляційній скарзі апелянта міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Проте, зазначене клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Тобто, відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк є правом суду, але не його обов'язком.

Також, суд вважає, що відповідач ніяким чином не підтвердив та не обґрунтував можливість сплатити суми судового збору в майбутньому.

Враховуючи викладене, суддя-доповідач відмовляє у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Таким чином, апелянту необхідно усунути встановлені судом недоліки апеляційної скарги, а саме, надати докази сплати судового збору у сумі 8324 (вісім тисяч триста двадцять чотири) гривні 40 коп.

При цьому несплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами: отримувач коштів - Краматор.УК/м.Краматорськ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37944338, рахунок отримувача - 34314206081008, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації бюджету - 22030101.

За приписами частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, враховуючи норми Закону України Про судовий збір та процесуального законодавства, вважаю, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням апелянту строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 169, 296, 298, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Головному управлінню ДФС у Донецькій області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2019 року у справі № 200/12837/18-а - залишити без руху.

Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - десять днів з моменту отримання ухвали.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

В разі невиконання вимог цієї ухвали апеляційна скарга повертається апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: І.В. Геращенко