Постанова від 27.02.2019 по справі 817/1362/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 рокуЛьвів№ 857/3082/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

Довгополова О.М.,

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

представника позивача Кожемякіної В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2018 року (прийняте у м. Рівне суддею Щербаковим В.В.; складене у повному обсязі 04 жовтня 2018 року) в адміністративній справі №809/891/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю підприємства Рівнехарчопак до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування рішення та податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю підприємство Рівнехарчопак (далі - ТОВ Рівнехарчопак , Товариство) звернулося до суду із вказаним позовом та просило визнати протиправними і скасувати прийняті 28.03.2018 Головним управлінням ДФС у Рівненській області (далі - ГУ ДФС у Рівненській області) рішення про застосування фінансових санкцій №0001424000; податкові повідомлення-рішення за №№0001414000 та 0001404000.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки акта перевірки, на підставі якого прийняті оспорювані рішення, не ґрунтуються на достовірних, об'єктивних та належним чином встановлених і відображених у акті даних; не відповідають фактичним обставинам та суперечать чинному законодавству.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2018 року позов задоволено.

Не погодившись із цим рішенням, його оскаржило ГУ ДФС у Рівненській області, яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким залишити позовну заяву без задоволення.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що в результаті проведення фактичної перевірки було встановлено факт реалізації без марки акцизного податку однієї пляшки настоянки "Spotykach" міст.0,5 л, на етикетці зазначені написи "street bar spotykach liqueur Сервант" "street bar Сервант" пр. Миру, 9 м.Рівне, Україна по ціні 150 грн, пляшка прозора скляна, закоркована відкритою бугельною пробкою, поверх пробки замотано мішковиною та обмотано мішковим шнурком, до якого прикріплено овальну емблему з дерева на якій розміщено напис "street bar Сервант". Вказують про те, що в реалізації знаходилося ще дві пляшки такої настоянки без марок акцизного податку, дві пляшки настоянки "Limonchello" міст.0,5 л, 20% об. по ціні 150 грн та дві пляшки настоянки "Oranchello" 0,7 л. 20% об. по ціні 180,00 грн. Крім того, що в реалізації знаходились алкогольні напої на загальну суму 1110,00 грн, на які не було надано товарно-супровідні документи, що свідчить про продаж алкогольних напоїв, які не обліковані у встановленому законодавством порядку. Зазначено, що реалізація алкогольних напоїв здійснювалася без застосування РРО та без видачі фіскальних чеків, що не відповідає вимогам п.п.1, 2 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Вважає, що оспорювані рішення винесені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На цю апеляційну скаргу позивач подав відзив, у якому вказав, що він здійснює торгівлю алкогольними напоями на підставі отриманої в ГУ ДФС у Рівненській області ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями; що продаж алкогольних напоїв здійснюється безпосередньо споживачам на розлив, у скляному посуді, тарі місткістю 50, 500, 700 та 1000 мілілітрів (склянках, скляних брендових пляшках). Посуд, у якому подаються алкогольні напої, герметично не закорковується та використовується лише для подачі таких напоїв в межах закладу. Вказав, що настоянки "Spotykach", "Limonchello", "Oranchello" відносяться до алкогольних коктейлів, що виготовляються ним відповідно до норм чинного законодавства та на підставі технологічних карт. Зазначив, що згідно з технологічними картами коктейлі "Настоянка Спотикач", "Настоянка Оранчелло , "Настоянка Лімончелло" створюються шляхом змішування горілки та відповідного сиропу. Крім того, при продажі алкогольних коктейлів видається фіскальний чек, який було видано і 02.03.2018 при контрольній закупці. Відтак, оспорювані рішення винесені з порушенням норм чинного податкового законодавства України та підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом,посадовими особами ГУ ДФС у Рівненській області на підставі наказу № 698 від 28.02.2018 "Про проведення фактичної перевірки" та направлень на перевірку №№ 25 та 26 від 28.02.2018було проведено фактичну перевірку ТОВ Рівнехарчопак , за результатами якої складено акт від 02.03.2018 №72/17-00-40-01/23302413 (далі - Акт перевірки; а.с.14-15, 53-56).

Перевіркою встановлено порушення Товариством вимог частини четвертої статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР) та пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР).

На підставі Акта перевірки, відповідно до встановлених порушень ГУ ДФС у Рівненській області прийнято:

- рішення від 28.03.2018 №0001424000 про застосування фінансових санкцій на суму 17000,00грн, за реалізацію та зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, що є порушенням ч.4 ст.11 Закону №481/95-ВР; п.226.9 ст.226 Податкового кодексу України (далі - ПК України), яким передбачено застосування до суб'єктів господарювання фінансових санкцій у розмірі - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень (а.с.10);

- податкове повідомлення-рішення від 28.03.2018 №0001414000, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в сумі 1,00грн за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, встановленого п.п.1, 2 ст.3 Закону №265/95-ВР та на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України (а.с.12);

- податкове повідомлення-рішення від 28.03.2018 №0001404000, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в сумі 2220,00грн за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, встановленого п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР та на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України (а.с.13).

Вважаючи такі рішення неправомірними, позивач оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції мотивував це тим, що відповідач не довів правомірності своїх рішень, в той час як позивач підтвердив позовні вимоги належними та допустимими доказами.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.

Відповідно до абз.3 ч.4 ст.11 Закону №481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 226.1 та пунктом 226.9 статті 226 ПК України передбачено, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Вважаються такими, що немарковані:

- алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;

- алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

- вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;

- алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Отже, зберігання та реалізація алкогольних напоїв за наявності марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством розповсюджується на не відкорковані напої, а на продаж повної (всієї) пляшки або іншої тари з алкогольним напоєм, натомість у разі реалізації у закладах алкогольних напоїв на розлив чинним законодавством не вимагається наявності марки акцизного податку на такій пляшці або іншій тарі. Закон не покладає на платників податку обов'язку зберігати розірвані марки акцизного податку після розкривання товару, адже природно, що в силу мети маркування і технології наклеювання марок акцизного податку відкривання відповідної пляшки або іншої тари для реалізації алкогольних напоїв на розлив виключає збереження марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у його рішенні від 27.02.2018 у справі №814/3690/15 (№К/9901/26141/18).

Як встановлено, ТОВ Рівнехарчопак здійснює торгівлю алкогольними напоями на підставі отриманої в ГУ ДФС у Рівненській області ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями №817161000308 від 25.01.2018 (а.с.17).

Товариство здійснює реалізацію алкогольних напої з марками акцизного податку, які йому постачають виробники алкогольних напоїв, а також коктейлі з використанням цих алкогольних напоїв; сплачує акцизний податок від роздрібної ціни реалізації коктейлів.

Зокрема, Товариство здійснює продаж алкогольних напоїв безпосередньо споживачам на розлив, у скляному посуді, тарі місткістю 50, 500, 700, 1000 мл (склянках, скляних брендових пляшках); посуд (тара), у якій подаються алкогольні напої, не є герметично закорковані та використовується лише для подачі алкогольних напоїв у межах закладу.

Відповідно до п.2 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 №854 (далі - Правила №854), роздрібна торгівля алкогольними напоями - діяльність з продажу алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах ресторанного господарства.

Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки підприємствам громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус підприємств громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів (ст.15 Закону №481/95-ВР та п.22 Правил №854).

Пунктом 23 Правил №854 передбачено, що забороняється під час продажу алкогольних напоїв на розлив у закладах ресторанного господарства змішувати напої різних видів і марок, крім виготовлення коктейлів. Технологічні, калькуляційні картки на коктейлі погоджуються із санітарно-епідеміологічною службою, затверджуються керівником підприємства, бухгалтером та скріплюються печаткою.

Із досліджених судом технологічних карт видно, що Товариство здійснює торгівлю коктейлями, зокрема, під назвою: "Настоянка Спотикач", "Настоянка Оранчелло", "Настоянка Лімончелло" (а.с.19-21). Ці коктейлі створюються шляхом змішування горілки та відповідного сиропу (що складається з соку фруктів та цукру), що повністю відповідає нормам ДСТУ 3297-95 Лікеро-горілчана промисловість .

Згідно ДСТУ 3297-95 коктейль - це лікеро-горілчаний напій міцністю від 20 до 40% з масовою концентрацією екстрактивних речовин від 5 до 25г/100см3, який перед вживанням розводять мінеральною водою, або плодово-ягідними соками, або безалкогольними напоями, виготовлений змішуванням готових напоїв або купажуванням окремих напівфабрикатів та інгредієнтів.

Поряд з цим встановлено, що постановою апеляційного суду Рівненської області від 31.08.2018 у справі №569/7975/18 скасовано постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 25.05.2018 відносно ОСОБА_3, а провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 156 КУпАП; рішення набрало законної сили 31.08.2018.

Відповідно до частини шостої статті 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Враховуючи обставини,цим рішенням суду, колегія суддів констатує, що рішення про застосування фінансових санкцій від 28.03.2018 №0001424000, яким до позивача застосовано штраф в сумі 17000,00 грн є безпідставним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 28.03.2018 №0001404000, яким застосовано до позивача штрафні санкції за порушення п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР, колегія зазначає таке.

Відповідно до п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

На підтвердження походження вказаних в акті товарів в матеріалах справи є видаткові накладні №3377/3233 від 31.01.2018, №3701/3512 від 02.02.2018, №6180/5980 від 22.02.2018, №10279/10082 від 30.03.2018, №РХ-0000012 від 25.01.2018, №РХ-0000013 від 31.01.2018 та №РХ-0000158 від 29.03.2018 (а.с.22-28).

У цих видаткових накладних містяться позиції алкогольних напої, які знаходяться на зберіганні в приміщенні магазину та були описані під час проведення перевірки.

Зазначене спростовує висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР, а саме: зберігання алкогольних напоїв без належного їх обліку за місцем зберігання, відтак податкове повідомлення-рішення № 0001404000від 28.03.2018 також є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від №0001414000 від 28.03.2018, яким застосовано до позивача штрафні санкції за порушення п.п.1, 2 ст.3 Закону №265/95-ВР, необхідно зазначити таке.

Відповідно до приписів пп.1, 2 ст.3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; 3) вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

У справі є копії чеків, що підтверджують здійснення розрахункової операції з продажу сиропу Сервант та горілки Козацька рада із застосуванням РРО від 02.03.2018 о 12:32 та 12:38 (а.с.30).

З приводу різниці у часі представник позивача пояснив, що працівником Товариства було випадково введено продаж не 100 мл горілки Козацька рада, а 1000 мл, а тому ним здійснювалось повернення операцій, на що було витрачено відповідний час і надалі була проведена вірна операція.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення за №0001414000 від 28.03.2018 є протиправним та підлягає скасуванню.

За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст.308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2018 року в адміністративній справі № 817/1362/18- без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк О. М. Довгополов Постанова складена у повному обсязі 01 березня 2019 року.