Рішення

від 20.02.2019 по справі 907/624/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а , тел.: (0312) 617451

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.02.2019 м. Ужгород Справа № 907/624/18

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

За участю секретаря судового засідання Кут Л.В.

розглянувши позовну заяву акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» , м. Київ до приватного підприємства «БЕТ» , с. Минай Ужгородського району про зобов'язання вчинити певні дії,

За участю представників:

Від позивача - ОСОБА_1, адвокат, представник за довіреністю;

Від відповідача - ОСОБА_2, голова ліквідаційної комісії

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про зобов'язання включити до проміжного ліквідаційного балансу грошові вимоги на суму 67445,41грн., посилаючись на порушення відповідачем вимог ст.ст. 104, 105, 526, 598, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 31.10.2018 відкрито загальне позовне провадження у розгляді справи №907/624/18 та призначено підготовче засідання на 20.11.2018.

Ухвалою суду від 20.12.2018 підготовче засідання відкладено на 10.12.2018 з підстав, наведених у ній.

Ухвалою суду від 10.12.2018 відкладено підготовче засідання на 14.01.2019 у режимі відеоконференцзв'язку.

Однак, представник позивача, який з'явився, участь у засіданні суду не взяв, оскільки засідання суду 14.01.2019 у режимі відеоконференцзв'язку не відбулося з технічних причин, що підтверджується відповідним складеним актом суду. Представник відповідача просить відкласти підготовче засідання та продовжити строк подання відзиву на позов, у зв'язку з чим, подав письмові клопотання про продовження строку підготовчого провадження у справі.

Ухвалою суду від 14.01.2019 року продовжено строк підготовчого провадження у справі та відкладено підготовче засідання на 05.02.2019 року на 10:00 год. у режимі відеоконференцзв'язку.

Ухвалою суду від 05.02.2019 року закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 20.02.2019.

Представник позивача просить заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Зокрема, вказує на порушення відповідачем умов кредитного договору № б/н від 16.03.2011 року, в частині своєчасного повернення кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом, комісії та пені. Позивач звернувся до ліквідаційної комісії ПП БЕТ з заявою, яка містила вимогу розглянути, визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу відповідача грошові вимоги позивача. Однак вказана заява розглянута не була, що, за доводами позивача, свідчить про ухилення відповідача від розгляду заяви позивача.

Відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі з підстав, наведених у поданому письмовому відзиві на позов, зокрема вказує, що Відповідача не було ознайомлено з Умовами та правилами надання банківських послуг, а тому відповідач визнає факт підписання Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів від 16.03.2011 року

Відповідач (уповноважена особа) не був ознайомлений та не підписував ні кредитного договору ні Умов та правил надання банківських послуг (наявність кредитного ліміту, сума кредитного ліміту, строку кредитування, збільшені строки позовної давності, умови нарахування відсотків, пені та інше).

Позивач не довів, що саме такий текст Умов та правил надання банківських послуг діяв та/або міг діяти на момент подання Відповідачем заяви про відкриття поточного рахунку.

Поданий позивачем витяг з Умов та правил надання банківських послуг, на думку Відповідача є не належним та не достовірним доказом та спростовується архівом Умов на офіційному сайті Позивача.

Окремо звертає увагу суду на той факт, що Умови та правила надання банківських послуг не містять підпису Відповідача, у про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів від 16.03.2011 року домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає.

Вказує, що суми заявленої позивачем заборгованості знаходяться за межами загальної позовної давності в три роки, а отже не можуть бути визнані як кредиторська заборгованість та не можуть бути включені до проміжкового ліквідаційного балансу.

Оскільки позовна давність щодо основних грошових вимог, які Позивач просить визнати Відповідачем, спливла до звернення позивача до суду, то вона спливла і до додаткової вимоги про визнання Відповідачем відсотків, комісії та пені. Отже, додаткової вимоги про визнання Відповідачем відсотків, комісії та пені також не можуть бути визнані як такі, що нараховані на суму заборгованості за вимогами, щодо яких позовна давність була пропущена.

Вважає, що позивачем невірно зазначено період нарахування пені.

З огляду на викладене, відповідач просить застосувати строки позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог.

У разі задоволення позовних вимог, на підставі ст. 233 ГК України, зменшити розмір штрафних санкцій як надмірно великий.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 14.01.2019, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство БЕТ , с. Минай Ужгородського району, шляхом підписання Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки приєдналося до Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті банку, які разом із вказаною заявою складають договір банківського обслуговування.

На підставі вказаної заяви банком було відкрито клієнту поточний рахунок 26000055200642 та встановлено кредитний ліміт, про розмір якого банк зобов'язався повідомляти клієнта в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення, інші), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Пунктом 3.2.1.1.3 Умов передбачено, що кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до п. 3.2.1.1.6. Умов Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

За доводами позивача, свої зобов'язання за договором Позивач виконав шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок відповідача, яким останній неодноразово користувався, що підтверджується виписками про рух коштів по рахунках відповідача.

Відповідно до розділу Умов 3.2.1.4. яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі- «період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню» ), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під непогашенням кредиту мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Також пунктом 3.2.1.4.4. Умов встановлено, що Клієнт сплачує Банку винагороду за використання Ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг. Клієнт доручає Банку здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків.

Відповідно до п. 3.2.1.4.5. Умов Клієнт сплачує Банку винагороду за користування кредитом згідно з п. 3.2.1.4.4. Сплата винагороди здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, винагорода сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату зазначеної в даному пункті строку. Нарахування здійснюється в дату сплати.

Відповідно 3.2.1.5.1. Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту , передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

У відповідності до ст. 259 ЦК України пунктом 3.2.1.5.7. Умов сторони погодили, що терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

У зв'язку з тим, що ПП "БЕТ" належним чином не виконано зобов'язанння за договором № б/н від 16.03.2011р. воно має заборгованість перед AT КБ «ПРИВАТБАНК» , яка станом на 17.08.2018р. становить 67 445,41 грн. і складається з наступного:

- заборгованість за кредитом - 7 794,52 грн.,

- заборгованість за відсотками - 20 840,81 грн.,

- заборгованість по комісії - 5 514,93 грн.,

- пеня - 33 295,15 грн.

Матеріали справи містять заяву про кредиторські вимоги № 0000000568/1 від 21.08.2018р. в сумі 16 685,77 грн., позивача до ліквідаційної комісії відповідача, в якій Банк просив: розглянути його вимоги з оплати заборгованості за Договором в сумі 67 445,41 грн., що складається з: заборгованості за кредитом - 7794,52 грн., заборгованості за відсотками - 20 840,81 грн., 5 514,93 грн. заборгованість по комісії та заборгованості по пені в сумі 33 295,15 грн.; визнати вищеперелічені вимоги, включити їх до проміжного ліквідаційного ПП "БЕТ" на вказану суму й оплатити зазначену суму заборгованості на поточний рахунок ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК".

ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "БЕТ" (код ЄДРПОУ 32784566; 89422, Закарпатська обл., Ужгородський р- н, с. Минай, вул. Свободи, буд. 5А) з 10.08.2018 перебуває у стані припинення, що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ (копія міститься в справі).

Розрахунок заборгованості та виписки по рахунках бухгалтерського обліку додано до позовної заяви.

У відповідності до ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Статтею 110 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади; за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.

У відповідності до положень ст. 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Відповідно до ч. 8 ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

В силу приписів ст. 111 Цивільного кодексу України виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього кодексу. У разі недостатності у юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів, ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи. Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам доходів і зборів.

З наведених положень чинного законодавства випливає, що в процесі ліквідації юридичної особи лише грошові вимоги, пред'явлені кредитором до закінчення встановленого строку для пред'явлення вимог кредиторами, підлягають обов'язковому розгляду ліквідаційною комісією, з прийняттям відповідного рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

21.08.2018р. AT КБ «ПРИВАТБАНК» направило ліквідаційній комісії ПП "БЕТ" заяву з кредиторськими вимогами № 0000000568/1 від 21.08.2018р., що підтверджується описами вкладень до цінних листів та фіскальних чеків.

Однак, з юридичної адреси ПП "БЕТ" вищевказана заява з кредиторськими вимогами повернулася на адресу Позивача неврученою, що підтверджується інформацією з офіційного сайту ПАТ «УКРПОШТА» та копією конверта.

Копія вимоги, яка була направлена на адресу фізичної особи ліквідатора, була отримана ним 11.09.2018р., що підтверджується інформацією з офіційного сайту ПАТ «УКРПОШТА» та копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Таким чином, в строк не пізніше 11.10.2018 ліквідаційна комісія (ліквідатор) ПП "БЕТ" була зобов'язана направити позивачу письмове рішення щодо розгляду заявлених кредиторських вимог, однак, такої відповіді отримано не було, що, за доводами позивача, свідчить про ухилення від визнання грошових вимог та стало причиною для звернення до суду з даним позовом.

Таким чином, ухилення від розгляду заяви оскаржено позивачем до суду в межах місячного строку з дати коли він дізнався про таку відмову.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.

Згідно з ч. 1 ст. 105 ЦК України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Частиною вказаної статті встановлено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи (ч.5 ст. 105 ЦК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 105 ЦК України, кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи (ч.8 ст. 111 ЦК України).

Відповідно до ч. 9 вказаної статті, виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

Отже, законодавством передбачено, що у разі прийняття рішення про припинення в обов'язковому порядку здійснюється публікація відповідного повідомлення у якому встановлюється строк на заявлення кредиторами своїх вимог. При цьому, цей строк становить від двох до шести місяців з дня такого опублікування.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Таким чином, вимоги кредиторів не повинні залишатися ліквідаційною комісією без розгляду.

Відповідно до ч.ч. 3 - 5 ст. 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

За таких обставин, перевіривши наданий позивачем розрахунок грошових вимог до відповідача суд вважає його вірним, а вимоги позивача про включення таких грошових вимог до проміжного ліквідаційного балансу приватного підприємства Бет такими, що підлягають задоволенню.

Суд звертає увагу, що використання кредитних коштів на умовах договору відповідачем у ході судового розгляду справи по суті не заперечуються, а отже вимоги позивача в частині стягнення з відповідача передбачених умовами договору комісії та пені підлягають задоволенню.

Що стосується заявленої відповідачем вимоги про застосування строків позовної давності, то, в даному випадку такі до задоволення не підлягають, оскільки як вбачається з п. 3.2.1.5.7. Умов, сторони погодили, що терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 195, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов'язати приватне підприємство «БЕТ» (89422, с. Минай Ужгородського району, вулиця Свободи, будинок 5А, ідентифікаційний код: 32784566) в особі ліквідаційної комісії, визнати кредиторські вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Приватні інвестиції (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код 14360570) за кредитним договором № б/н від 16.03.2011 року, у сумі 67445,41 грн. (Шістдесят сім тисяч чотириста сорок п'ять грн. 41 коп.) та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.

Стягнути з приватного підприємства «БЕТ» (89422, с. Минай Ужгородського району, вулиця Свободи, будинок 5А, ідентифікаційний код: 32784566) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Приватні інвестиції (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код 14360570) суму 1 762,00грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ на виконання рішення в порядку вимог п. 4 ст. 327 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено: 01.03.2019.

Суддя О.Ф. Ремецькі