Рішення

від 18.02.2019 по справі 308/11402/18

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/11402/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

18 лютого 2019 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Іванова А.П.,

за участі секретаря судового засідання Боти О.І.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Сюртівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської область, ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Тийгласька сільська рада Ужгородського району Закарпатської області про визнання недійсним Державного акту про право приватної власності, -

встановив:

Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, виданий Сюртівською сільською радою гр. ОСОБА_5 27.03.00р. на дві земельні ділянки загальною площею 3,34 га і зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власної на землю за №317.

Свої вимоги мотивувала тим, що 03.03.00р., тобто до введення мораторію на відчуження с/г земель, між позивачкою та ОСОБА_5 (станом на день подання позову померла) укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Ердиш К.Ф. за реєстрованим №620, згідно якого позивачка придбала у ОСОБА_5 право на земельну частку (пай) загальною площею 3,8 умовних кадастрових гектар, що належали продавцю на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, виданого Ужгородською РДА 25.10.96р.(зареєстрованого Ужгородською РДА 30.10.96р0 за №198).

У зв'язку з укладенням даного договору на сертифікаті ОСОБА_5 Ужгородською РДА було у встановленому порядку вчинено передавальний напис на користь позивача. У зв'язку з втратою оригіналу сертифікату, за заявою позивачки Відділом в Ужгородському районі ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області та Ужгородською РДА видано дублікат сертифікату серії НОМЕР_3

Для отримання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у відповідності Закону України Про порядок виділення а натур (на місцевості) земельних ділянок власниками земельних часток (паїв) з метою отримання земельної ділянки в натурі в рахунок наявного права на земельний пай, комісія Ужгородської РДА рекомендувала позивачці отримати і надати довідку Тийгласької сільської ради щодо місця знаходження майбутньої земельної ділянки - в межах населеного пункту чи за його межами, згідно затвердженої пайовиками КСП Дружба та розпорядженням Голови Ужгородської РДА №154 від 25.03.98р. Схеми поділу земель колективної власності на земельні ділянки (паї) .

Однак, у видачі даної довідки було усно відмовлено, оскільки планована до виділу земельна ділянка знаходиться за межами села та за наявною у сільського Голови та землевпорядника інформацією, ОСОБА_5 вже оформила Державний акт на право приватної власності на землю в рахунок виділення в натурі свого земельного паю.

За наслідками подання адвокатського запиту до органів Держгеокадастру, а також уточнення інформації у відповідача встановлено, що 27.03.00р. відповідачем ОСОБА_5 було видано Державний акт на право приватної власності на землю на 2 ділянки загальною площею 3,34га, для ведення товарного с/г виробництва.

Зазначає, що отримання ОСОБА_5 державного акту порушило права позивачки на отримання земельної ділянки в порядку виділення в натурі земельного паю та підлягає та відповідний державний акт підлягає скасуванню,оскільки у період між прийняттям рішення та видачею державного акту ОСОБА_5 відчужила належне їй право на земельну частку (пай) і не повідомила про це відповідача, а натомість отримала від нього державний акт, хоча вже не могла мати права приватної власності на дану земельну ділянку у зв'язку з відсутністю підстав для видачі державного акту.

Позивачка також вказує, що оспорюваний державний акт видано з порушенням діючої на момент видачі процедури, а саме був виданий без складання технічної документації в обсязі передбаченому Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю і право постійного користування землею, договорів про право тимчасового користування землею та договорі оренди землі.

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_1, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак було подано відзив на позовну заяву, згідно якого Сюртівська сільська рада погоджується з обґрунтованістю позовних вимог позивачки і не заперечує проти задоволення позову. Зазначають, що 27.03.00р. сільським Головою було підписано Державний акт про право приватної власності на землю ОСОБА_5 на 2 ділянки загальною площею 3,34га. У 2001 році ОСОБА_5 виїхала на постійне проживання до Угорщини, де за наявною усною інформацією померла. Даних про відкриття спадкової справи в Україні у Сюртівської сільської ради немає. Станом на день підписання (видачі) Державного акту про право приватної власності на землю (27.03.000р), Сюртівській сільській раді та її посадовим особам не було відомо про те, що до отримання Державно гатку про право приватної власності на землю ОСОБА_5 продала належний їй земельний пай ОСОБА_2 Зазначають, що за наявності даної інформації, Державний акт не було би підписано у зв'язку з втратою ОСОБА_5 права на виділ ділянки в натурі внаслідок відчуження земельного паю, а землевпорядна документація було б переоформлена на ОСОБА_2 і Державний акт було би видано вже їй, однак анулювати виданий Державний акт можливо лише в судовому порядку.

Відповідачка ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи. Поважність причин неявки суду не повідомила. У встановлений судом строк відзив не подала. А тому суд приходить до переконання про можливість розглянути справи у відсутності відповідача згідно вимог ч. 3 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК та ухвалює заочне рішення.

Представник Тийгласької сільської ради в судове засідання не з'явився, однак подав пояснення на позовну заяву, яким визнали позов, та просить суд розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що Надь Гізелла Федоріна та ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу від 03.03.2000 року (а.с.3), посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Ердиш К.Ф., зареєстрований в реєстрі за №620, згідно якого ОСОБА_2 придбала у ОСОБА_5 право на земельну частку (пай) загальною площею 3,8 га гектар, що належали продавцю на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, виданого Ужгородською РДА 25.10.1996р.(зареєстрованого Ужгородською РДА 30.10.96р0 за №198).

У зв'язку з укладенням вказаного договору купівлі-продажу Віддлом в Ужгородському районі ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області та Ужгородською РДА було видано дублікат сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_4 (а.с.4), через втрату оригіналу.

Рішенням 10 сесії ??? скликання Сюртівської сільської ради від 23.02.2000 року (а.с. 23) вирішено видати державні акти громадянам на право приватної власності на земельні частки (паї) з визначенням цільового призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які винесені в натурі, згідно додатку №228 ОСОБА_5, АДРЕСА_1, площею 3,34 га.

Згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, виданого 27.03.2000 року Головою сільської Ради народних депутатів (а.с.5), ОСОБА_5 на підставі рішення 10 сесії ??? скликання Сюртівської сільської ради народних депутатів від 23.02.2000 року, передається у приватну власність земельна ділянка площею 3,34 гектарів в межах згідно з планом, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно відповіді Сюртівської сільської ради від 18.10.2018 року №274/02-23 (а.с.25), станом на 2000 рік ОСОБА_5 проживала за адресою . АДРЕСА_2

Відповідно до ст. 116 ЗК України, громадяни набувають право власності із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, що передбачено ст. 126 ЗК України.

Згідно ст. 152 Земельного Кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Стаття 155 ЗК України зазначає, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

У своїй Постанові від 22 травня 2013 року у справі №6-33цс13 у подібних правовідносинах Верховний Суд України зробив правовий висновок про те, що державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку. Також, у Постанові від 24 квітня 2013 року у справі №6-14цс13 Верховний Суд України дійшов правового висновку про те, що видача державного акта на право власності на земельну ділянку без визначеної законом (ч.1 ст.116 ЗК України) підстави є неправомірною, а державний акт, виданий з порушеннями вимог статей 116,118 ЗК України, є недійсним.

Судом встановлено, що спірний державний акт видано 27.03.2000 року після того, як ОСОБА_5 03.03.2000 року продала спірну земельну ділянку позивачці, тобто після того, як вона втратила права на спірну земельну ділянку. Крім того державний акт виданий з порушенням та не відповідає вимогам Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Держкомзему № 43 від 04.05.1999 р, а саме спірний державний акт був виданий без складання технічної документації у встановленому обсязі.

Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку, що вимоги позивачки про визнання державного акту недійсним є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ППВСУ № 7 ВІД 16.04.2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", ст.ст. 78, 125, 126, 131, 152, 155 Земельного кодексу України ст.ст. 12, 13, 259, 263- 265 Цивільного процесуального кодексу України, -

вирішив:

Визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, виданий Сюртівською сільською радою ОСОБА_5 27.03.2000 року на дві земельні ділянки загальною площею 3,34 га і зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №317.

Заочне рішення може бути переглянуте Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов