Постанова

від 26.02.2019 по справі 686/16378/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 686/16378/18

Провадження № 22-ц/4820/265/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2019 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Купельського А.В. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.

секретар судового засідання Кошельник В.М.,

з участю учасників справи: представників апелянта Барладини С.Г., Міняйла В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Тін Імпекс на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 26 листопада 2018 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Тін Імпекс до ОСОБА_6, Шаровечківської сільської ради Хмельницького району про визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и в :

У липні 2018 року ТзОВ Тін Імпекс , звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначало, що 12 січня 1999 року між ПВКМП "Агропостач" та ДП "Тін Імпекс" ТОВ компанії "Тін Імпекс ГМВХ Тітан і Нон Ферро Металле" (в грудні 2003 реорганізоване у ТОВ Тін Імпекс ) укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, за яким останній придбав приміщення будівлі складу площею 143,5 кв.м., за адресою АДРЕСА_1.

Рішенням виконавчого комітету Шаровечківської сільської ради Хмельницького району № 6 від 29 липня 2008 року вказаному нежитловому вирішено присвоїти юридичну (поштову) адресу АДРЕСА_1.

5 вересня 2008 року між ПВКМП "Агропостач" та ОСОБА_6 укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, за яким останній придбав нежитлове приміщення площею 140 кв.м., за адресою АДРЕСА_1.

Позивач зазначає, що вказаний об'єкт нерухомості був двічі відчужений ПВКМП "Агропостач", незважаючи на те, що ПВКМП "Агропостач" припинив свою діяльність як юридична особа 26 жовтня 2006 року у зв'язку з визнанням його банкрутом.

У зв'язку з цим, позивач просив суд визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Шаровечківської сільської ради від 29 липня 2008 року № 7 про оформлення права власності на нежитлове приміщення площею 140 м. кВ. по АДРЕСА_1 за ПВКМП Агропостач ; визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення площею 140 кв.м., за адресою АДРЕСА_1, укладеного 5 вересня 2008 року між ПВКМП "Агропостач" і ОСОБА_6; визнати право власності на нежитлове приміщення площею 143,5 кв.м., за адресою АДРЕСА_1.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 26 листопада 2018 року у позові відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, ТзОВ Тін Імпекс в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Вважає, що рішення є незаконним, необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Посилається на те, що суд не взяв до уваги, що ПВКМП "Агропостач" продало спірне приміщення, будучи ліквідованим.

Також, апелянт зазначає, що приймаючи спірне рішення, суд першої інстанції проігнорував той факт, що земельна ділянка, на якій розташована оспорювана будівля, належить позивачу згідно Державного акта на право постійного користування, всупереч цьому, ПВКМП "Агропостач" звернувся до виконавчого комітету Шаровечківської сільської ради з проханням присвоїти юридичну адресу даній будівлі.

Заслухавши доповідача, пояснення представників апелянта, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Стаття 41 Конституції України наголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 ЦК України).

Згідно зі статтею 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів осіб, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 цього Кодексу.

Так, відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.ч.2,3 ст.215 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України).

Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що 12 січня 1999 року між ПВКМП "Агропостач" та ДП "Тін Імпекс" ТОВ компанії "Тін Імпекс ГМВХ Тітан і Нон Ферро Металле" укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, за яким останній придбав приміщення будівлі складу площею 143,5 кв.м. по АДРЕСА_1 (а. с. 18, 19).

15 грудня 2004 року ДП "Тін Імпекс" ТОВ компанії "Тін Імпекс ГМВХ Тітан і Нон Ферро Металле" реорганізовано в ТОВ "Тін Імпекс" (а. с. 48).

Рішенням виконавчого комітету Шаровечківської сільської ради Хмельницького району №6 від 29 липня 2008 року вирішено присвоїти юридичну (поштову) адресу нежитловому приміщенню площею 140 кв.м., що знаходиться на території Шаровечківської сільської ради (на колишньому колгоспному дворі в с. Шаровечка Хмельницького району), АДРЕСА_1 (а. с. 34).

Рішенням виконавчого комітету Шаровечківської сільської ради Хмельницького району № 7 від 29 липня 2008 року вирішено оформити права власності на нежитлове приміщення площею 140 кв.м., що в АДРЕСА_1, за ПВКМП "Агропостач" (а. с. 35, 36).

5 вересня 2008 року між ПВКМП "Агропостач" та ОСОБА_6 укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, за яким останній придбав нежитлове приміщення площею 140 кв.м., що в АДРЕСА_1 (а. с. 38, 39).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що представниками позивача не надано суду доказів, які б вказували на те, що приміщення будівлі складу площею 143,5 кв.м., яке знаходиться в АДРЕСА_1 та належить позивачу та нежитлове приміщення площею 140 кв.м., яке знаходиться в АДРЕСА_1 і належить ОСОБА_6, є одним і тим самим предметом спору.

З таким висновком апеляційний суд погоджується.

Згідно ч. ч. 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. За приписами статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п. п. 10,11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 року Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя , Конституційні положення про законність судочинства та рівність усіх учасників процесу перед законом і судом (ст. 129 Конституції) зобов'язують суд забезпечити всім їм рівні можливості щодо надання та дослідження доказів, заявлення клопотань та здійснення інших процесуальних прав. При вирішенні цивільних справ суд має виходити з поданих сторонами доказів.

Хмельницький апеляційний суд, згідно з ч. 5 ст. 12 ЦПК України, в ході судового розгляду роз'яснив учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяв учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Нових доказів, які б спростували висновки суду першої інстанції апелянтом надано не було.

За вказаних обставин, доводи апелянта про невідповідність висновків суду першої інстанції дійсним обставинам справи, є необґрунтованими.

Зокрема, ТзОВ Тін Імпекс не надано доказів, що приміщення за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1, є одним і тим самим приміщенням, що приміщення, яке перебуває у власності відповідача, перебуває на земельній ділянці позивача, що рішення виконавчого комітету Шаровечківської сільської ради від 29 липня 2008 року № 7 про оформлення права власності на нежитлове приміщення площею 140 м. кв. по АДРЕСА_1 за ПВКМП Агропостач , відповідачем прийнято з порушенням Закону.

Посилання апелянта, що суд не взяв до уваги, що ПВКМП "Агропостач" продало спірне приміщення, будучи ліквідованим не може бути підставою для скасування рішення суду.

ПВКМП "Агропостач" не визначено позивачем як сторону спору і судом не залучено до участі у справі.

Позивач - апелянт не навів доказів, що дії відповідачів зачіпають його права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що оскаржене рішення постановлено без додержання норм матеріального та процесуального права, і зводяться виключно до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції щодо їх оцінки.

Оскільки рішення суду правильне, обґрунтоване, відповідає обставинам справи, постановлене з дотриманням вимог процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Тін Імпекс залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 26 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне судове рішення складено 28 лютого 2019 року.

Судді А.В. Купельський

Т.О. Янчук

О.І. Ярмолюк