Постанова

від 04.03.2019 по справі 923/479/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2019 року Справа № 923/479/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді М.А. Мишкіної,

суддів О.Ю. Аленіна, Л.О. Будішевської

Розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Приватного підприємства Вінсплав

на рішення господарського суду Херсонської області від 28 серпня 2018 року

у справі №923/479/18

за позовом Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця»

до Приватного підприємства Вінсплав

про стягнення 36860грн.

суддя суду першої інстанції: ОСОБА_1

час і місце ухвалення рішення: 28.08.2018р. о 14:54год., м. Херсон, господарський суд Херсонської області, зала судових засідань №207

повне рішення складено 06.09.2018р.

встановив:

30.05.2018р. Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до Приватного підприємства "Вінсплав"про стягнення 36860,16грн. з яких 16595, 04 грн. плата за користування вагонами, 20265, 12 грн. збір за зберігання вантажу у вагонах, затриманих на станції Херсон

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в грудні 2017 року на адресу відповідача надійшли вагони з вантажем фосфогіпс, які простояли в очікуванні подавання під вивантаження з вини залізниці на станції призначення Херсон Херсонської дирекції залізничних перевезень регіональної філії Одеська залізниця ПАТ Українська залізниця , про що були складені акти, підписані представником відповідача.

Позивач вказував, що ревізором відділу з контролю доходів від вантажних та пасажирських перевезень управління внутрішнього аудиту та контролю регіональної філії "Одеська залізниця" Департаменту внутрішнього аудиту та контролю ПАТ "Укрзалізниця" було проведено ревізію фінансово-комерційної діяльності ПКОПД станції Херсон, за наслідками якої був складений акт від 02.02.2018 № ЦКРУОД-34/4 та встановлено невірне визначення відповідальності за затримку вагонів під вивантаженням, вантажовласником завантаженого товару в яких є відповідач.

Вагони були затримані на коліях станції залізниці в очікуванні подачі під вивантаження, у зв'язку з чим за наслідками ревізії було нараховано 20265 грн. 12 коп. збору за зберігання вантажу у вагонах, затриманих на ст. Херсон, а також 16595 грн. 04 коп. плати за користування вагонами, які підлягають відшкодуванню за рахунок вантажовласника з урахуванням вимог ст.ст. 46, 119, 137 Статуту залізниць України.

За твердженнями позивача, відповідач був своєчасно повідомлений про час подачі вагонів під вивантаження, зважаючи на що відповідальність за затримку вагонів під вивантаження має бути покладена на нього.

ПП Вінсплав проти задоволення позовних вимог заперечувало, зазначаючи, що вісі послуги, які були надані підприємству у грудні 2017 року, були повністю оплачені та станом на 01.01.2018р. наявна переплата 5710,16грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між МЧ Одеса Виробничим підрозділом служби комерційної роботи та маркетингу Одеська механізована дистанція навантажувально-розвантажувальних робіт регіональна філія "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" та ПП Вінсплав .

Рішенням господарського суду Херсонської області від 28.08.2018р. (суддя Задорожна Н.О..) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» задоволено, стягнуто з ПП «Вінсплав» на користь ПАТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» 16595,04грн. плати за користування вагонами, 20265,12грн. збору за зберігання вантажу, 1762грн. витрат по оплаті судового збору.

Ухвалюючи рішення, господарський суд, пославшись на обставини встановлені в Акті №ЦКРУОД-34/04, складеному по результатам ревізії фінансово-комерційної діяльності ПКОПД станція Херсон за період з 01.06.2016р. по 21.01.2018р., ст .46, 119 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 06.04.2008р. №457, п.п. 3, 8, 12 Правил користування вагонами та контейнерами та встановивши доведеність факту затримання на коліях станції в очікуванні подачі під вивантаження вагонів з вантажем, власником яких є відповідач у справі, та відмову відповідача добровільно сплатити суми нарахованого збору за зберігання вантажу у вагонах (20265,12 грн.) та 16595,04 грн. плати за користування вагонами, дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

01.10.2018р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Приватного підприємства «Вінсплав» , в якій скаржник просить скасувати оскаржене рішення та в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що 19.12.2017р. виробничим підрозділом служби комерційної роботи та маркетингу Одеської механізованої дистанції навантажувально-розвантажувальних робіт відповідачу був виставлений рахунок №1097-4х щодо сплати вартості завантажувальних робіт т з використанням підвищеної колії 5 вагонів фосфогіпсу загальною масою 346,7 тон., 24.12.2017р. виробничим підрозділом служби комерційної роботи та маркетингу Одеської механізованої дистанції навантажувально-розвантажувальних робіт відповідачу був виставлений рахунок №1108-4х щодо сплати вартості розвантажувально-завантажувальних робіт т з використанням підвищеної колії 4 вагонів фосфогіпсу Факт прийому-передачі виконаних робіт підтверджується актом від 30.12.2017р. №1382 Оплата виконаних робіт здійснена відповідачем у повному обсязі. Скаржник вказує, що у відповідності до ст.ст. 179-181 ГК України, між виробничим підрозділом служби комерційної роботи та маркетингу Одеської механізованої дистанції навантажувально-розвантажувальних робіт, як виконавцем і ПП Вінсплав , як замовником, був укладений і виконаний договір по наданню послуг з завантаження фосфогіпсу на автомобілі з вагонів №67670331, №67867721, №678890302, №64610330, №67860361 загальною масою 346,7 тон та договір по наданню послуг з завантаження фосфогіпсу з вагонів №65294589, №65949604, №60685369, №65730210 загальною масою 346,7 тон, які було виконано 19.12.2017р.

З посиланням на ст. 46, 119, 137 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №457, пункти 3, 12 Правил користування вагонами і контейнерами, апелянт вказує, що оскільки затримка вагонів сталася з вини структурного підрозділу позивача - виробничим підрозділом служби комерційної роботи та маркетингу Одеської механізованої дистанції навантажувально-розвантажувальних робіт, відповідач звільнений від обов'язку сплати вартості збору за зберігання вантажу у вагонах та плати за користування вагонами.

Указом Президента України №454/2017 від 29.12.2017р. «Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах» ліквідовано Одеський апеляційний господарський суд та утворено Південно-західний апеляційний господарський суд.

Згідно із ч.6 ст.147 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018р. в газеті «Голос України» опубліковано повідомлення про початок роботи Південного-західного апеляційного господарського суду.

Відповідно до ч.5 ст.31 ГПК України у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

На виконання положень абз.2 ч.6 ст.147 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» , ч. 5 ст. 31 ГПК України, матеріали справи №923/479/18 передані до Південно-західного апеляційного господарського суду.

25.10.2018р. апеляційна скарга зареєстрована відповідальним працівником відділу документообігу (канцелярії) Південно-західного апеляційного господарського суду(вх. №581/18).

У відповідності до вимог ч.1 ст.32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом від 25.10.2018р., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді М.А. Мишкіної, суддів О.Ю. Аленіна, Л.В. Поліщук

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Вінсплав» ; постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено іншим учасникам справи строк для подання суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу та будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань до 30.11.2018р. .

26.11.2018р. позивач подав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В обґрунтування своєї позиції, крім доводів, аналогічних доводам, викладеним в позовній заяві, позивач зазначив, що скаржником до апеляційної скарги додано докази, а саме: наряд від 19.12.2018р. 1275, рахунок від 24.12.2017р. №1108-4Х, наряд від 26.12.2018р. №1301, акт прийому-передачі виконаних робіт від 30.12.2017р. №1382, які не були надані до суду першої інстанції без надання доказів неможливості їх подання до господарського суду Херсонської області.

26.11.2010р., у зв'язку із перебуванням судді Л.В.Поліщук у відпустці з 06.01.2019р. по 11.01.2019р., розпорядженням керівника апарату суду №35 від 09.01.2019р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №923/479/18.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2019р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - М.А.Мишкіна, судді: О.Ю. Аленін, Л.О.Будішевська.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.01.2019р. апеляційну скаргу прийнято до провадження у новому складі суду.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.4 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 269 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, у грудні 2017 року на ст. Херсон згідно залізничної накладної № 46890307 (а.с. 17) надійшли вагони №№ 67867721, 678890302, 64610330, 67860361; згідно залізничної накладної № 46890323 надійшов вагон № 67670331; згідно залізничної накладної № 47120068 надійшли вагони № 65294589, 65949604, 60685369; 65730210, які простояли в очікуванні подавання під вивантаження з вини залізниці на станції призначення Херсон Херсонської дирекції залізничних перевезень регіональної філії Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» , про що були складені акти загальної форми №№3185,3197,3203, 3253,3268,3291.

Відповідно до зазначених накладних станція та залізниця призначення - Херсон

02.02.2018р. на підставі зобов'язання від 22.01.2018 № ЦКРУ-46/13, старшим ревізором відділу з контролю доходів від вантажних та пасажирських перевезень внутрішнього аудиту та контролю регіональної філії "Одеська залізниця" Департаменту внутрішнього аудиту та контролю ПАТ "Укрзалізниця" ОСОБА_2 проведена ревізія фінансово-комерційної діяльності ПКОПД станції Херсон за період господарської діяльності з 01.06.2016 по 21.01.2018, за наслідками якої складено акт № ЦКРУОД-34/04 від 02.02.2018. (а.с. 69-81).

Зазначеною ревізією встановлено факти невірного визначення працівниками станції відповідальності в актах форми ГУ-23.

В акт ревізії зазначено та підтверджується матеріалами справи, що згідно акту форми ГУ-23 від 21.12.2017 № 3203 вагони № 64610330, 67670331, 67860361, що надійшли на адресу IIIІ "Вінсплав", вантаж - фосфогіпс (207 тон) затримані на коліях станції з вини залізниці в очікуванні подачі під вивантаження із-за відсутності заявки МЧ Одеса на подавання з 19.12.2017 13-00 год. до 21.12.2017 10-30 год.

Дані обставини про затримку вагонів повинні бути віднесені на відповідальність вантажовласника, тому що: 1) вивантаження вагонів здійснювалося засобами вантажовласника; 2)вантажовласник сплатив вільний тариф за вивантаження вагону власними засобами на підвищеній колії яка перебуває на балансі залізниці; 3)письмова заявка про вивантаження даних вагонів в МЧ не надавалась; 4)договір про надання послуг з вивантаження та навантаження вагонів вантажовласник з МЧ не укладав; 5)попередня оплата за вивантаження вагонів на момент затримки була відсутня. Після закінчення затримки вагони №64610330, 67860361 перебували під вивантаженням на МЗК з 21.12.2017 10-30 год. до 22.12.2017 9-00 год., вагон №67670331 з 21.12.2017 10-30 год. до 21.12.2017 15-10 год. З вантажовласника потрібно стягнути збір за зберігання вантажу у вагонах протягом 2 діб у сумі 4383,3 грн. (876,66 грн. ПДВ) та плату за користування вагонами у сумі 3637,7 грн. (727,54 грн. ПДВ). Згідно акта форми ГУ-23 від 20.12.2017 №3197 вагони №67867721, 67880302 на адресу ПП "Вінсплав", вантаж - фосфогіпс (140 тон), затримані на коліях станції з вини залізниці в очікуванні подачі під вивантаження із-за відсутності заявки МЧ Одеса на подавання з 19.12.2017 13-00 год. до 20.12.2017 15-20 год.

Аналогічно, даний акт про затримку вагонів повинен бути віднесений на відповідальність вантажовласника. Після закінчення затримки вагон №67867721, перебував на МЗК під вивантаженням з 20.12.2017 15-20 год. до 21.12.2017 15-10 год., вагон №67880302 з 20.12.2017 15-20 год. до 22.12.2017 9-00 год. З вантажовласника потрібно стягнути збір за зберігання вантажу у вагонах протягом 2 діб у сумі 2964,6 грн. (592,92 грн. ПДВ) та плату за користування вагонами у сумі 1781,4 грн. (356,28 грн. ПДВ). Згідно акту форми ГУ-23 від 27.12.2017 №3268 вагон №65294589 на адресу ПП "Вінсплав", вантаж - фосфогіпс (69 тон), затриманий на коліях станції з вини залізниці в очікуванні подачі під вивантаження із-за відсутності заявки МЧ Одеса на подавання з 26.12.2017 11-15 год. до 27.12.2017 13-00 год.

Такі обставини затримки вагонів слід віднести на відповідальність вантажовласника. Після закінчення затримки вагон №65294589 був під вивантаженням з 27.12.2017 13-00 год. до 28.12.2017 15-00 год. З вантажовласника потрібно стягнути збір за зберігання вантажу у вагоні протягом 2 діб у сумі 1461,1 грн. (292,22 грн. ПДВ) та плату за користування вагоном у сумі 746,5 грн. (149,3 грн. ПДВ). Згідно акту форми ГУ-23 від 28.12.2017 №3285 вагон №65949604 на адресу ПП "Вінсплав", вантаж - фосфогіпс (69 тон), затриманий на коліях станції з вини залізниці в очікуванні подачі під вивантаження із-за відсутності заявки МЧ Одеса на подавання з 26.12.2017 11-15 год. до 28.12.2017 15-30 год. З аналогічних причин даний акт про затримку вагонів повинен бути віднесений на відповідальність вантажовласника. Після закінчення затримки вагон № 65949604 був під вивантаженням на МЗК з 28.12.2017 15-30 год. до 29.12.2017 11-30 год. З вантажовласника потрібно стягнути збір за зберігання вантажу у вагоні протягом 3 діб у сумі 2191.7 грн. (438,34 грн. ПДВ) та плату за користування вагоном у сумі 1625,8 грн. (325,16 грн. ПДВ). Згідно акту форми ГУ-23 від 30.12.2017 №3291 вагони №65730210, 60685369 на адресу ГІП "Вінсплав", вантаж - фосфогіпс (139 тон), затримані на коліях станції з вини залізниці в очікуванні подачі під вивантаження із-за відсутності заявки МЧ Одеса на подавання з 26.12.2017 11-15 год. до 30.12.2017 10-00 год. З аналогічних причин даний акт про затримку вагонів повинен бути віднесений на відповідальність вантажовласника. Після закінчення затримки вказані вагони перебували на МЗК під вивантаженням 30.12.2017 з 10-00 год. до 19-00 год. З вантажовласника потрібно стягнути збір за зберігання вантажу у вагонах протягом 4 діб у сумі 5886,9 грн. (1177,38 грн. ПДВ) та плату за користування вагонами у сумі 6037.8 грн. (1207,56 грн. ПДВ).

За наслідками проведення ревізії працівниками станції Херсон були складені акти загальної форми №№ 670, 674, 666, 668, 672 із зазначенням обставин, які викликали складання актів: вагони затримано на коліях станції в очікуванні подавання з вини одержувача.

Вказані акти підписані відповідачем з застереженням: відповідальності за використання вагонів немає.

Також, працівниками станції Херсон Одеської залізниці були складені відомості плати за користування вагонами № 27029118 на загальну суму 3637,70 грн., № 27029119 на загальну суму 1781,40 грн., № 27029120 на загальну суму 746,50 грн., № 27029121 на загальну суму 1625,00 грн., № 27029122 на загальну суму 6037,80 грн.. та накопичувалі картки № 27020469, 27020470, 27020471, 27020472, 27020474 про нарахування збору за зберігання вантажу у вагонах на загальну суму 16887,60 грн. + ПДВ 20% 3377,52 грн. всього 20265,12 грн. Вказані відомості та картки підписані відповідачем з застереженням: немає відповідальності за використання вагонів та немає відповідальності відповідача за зберігання вантажу в вагонах.

Відмова ПП Вінсплав добровільно сплатити плату за користування затриманими вагонами та збір за зберігання вантажу у вагонах путях станції призначення Херсон в сумі 36860,16грн. стала підставою для звернення з даним позовом про стягнення з відповідача означеної суми.

Відповідно до положень частини п'ятої статті 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Згідно з частинами першою та другою статті 8 Закону України "Про залізничний транспорт", перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов'язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 затверджений Статут залізниць України (далі - Статут), який згідно зі статтею 2 визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Статтею 3 Статуту визначено, що його дія поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.

Відповідно до статті 64 Статуту для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування призначено під'їзні колії.

Статтею 71 Статуту встановлено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Згідно зі статтею 42 Статуту залізниця зобов'язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня.

Статтею 46 Статуту передбачено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Статтею 119 Статуту передбачено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянам - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50% зазначених розмірів плати.

Пунктами 3 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458, передбачено, що облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.

Відповідно до пункту 4 Правил користування вагонами і контейнерами відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із запереченням.

Згідно з пунктом 6 Правил користування вагонами і контейнерами усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами).

Пунктом 9 Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується особою, визначеною начальником залізниці.

Облік затриманих на підходах до станції призначення вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією затримки. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у Повідомленні про затримку вагонів до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах один залишається на станції і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (п.10 Правил).

Відповідно до пункту 12 Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Відповідно до наявних в матеріалах справи витягів з книги повідомлень про прибуття та час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2 про прибуття вагонів на станцію Херсон та плановий час про подання вагонів під навантаження або вивантаження відповідач був повідомлений, що не заперечується останнім.

Враховуючи наведені вище норми права та обставини даної справи, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду щодо задоволення позову з тих підстав, що затримка вагонів виникла з вини одержувача, оскільки протилежного відповідачем не доведено.

Матеріалами справи підтверджується, що по прибутті вагонів на станцію призначення позивач повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони, про що зроблено відповідні записи у книгах повідомлень про прибуття та час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2 (а.с.15-16).

Відповідно до п.16 Правил користування вагонами і контейнерами вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами). Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).

Втім, відповідач не надав доказів в підтвердження наявності підстав для звільнення від відповідальності. Викладені у відомостях форми ГУ-46 та накопичувальних картках зауваження не підпадають під жоден з випадків звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, передбачених пунктом 16 Правил користування. Письмові зауваження представників відповідача, викладені ними при підписанні відомостей плати за користування вагонами та накопичувальних карток, не свідчать самі по собі, без підтвердження належними та допустимими доказами викладених в цих зауваженнях обставин про недоведеність позивачем позовних вимог.

Стверджуючи, що відповідачем було проведено в грудні 2017 року оплату всіх наданих від МЧ Одеса послуг , ПП Вінсплав не надало доказів проведення такої оплати .

Також відповідачем не спростовано обставини, викладені в Акті №ЦКРУОД-34/04, складеному по результатам ревізії фінансово-комерційної діяльності ПКОПД станція Херсон за період з 01.06.2016р. по 21.01.2018р. щодо підстав для покладення відповідальності за затримку вагонів на відповідача.

Щодо доданих до апеляційної скарги копій нарядів від 19.12.2018р. №1275 та від 26.12.2018р. №1301, рахунку від 24.12.2017р. №1108-4х, акту виконаних робіт від 30.12.2017р. №1382 судова колегія відзначає, що останні апеляційним судом не приймаються, оскільки з матеріалів справи вбачається, що такі матеріали не подавалися до господарського суду Херсонської області (ч.3 ст. 269 ГПК України).

Враховуючи межі перегляду справи у суді апеляційної інстанції установлені ст. 269 ГПК України, такі докази не можуть оцінюватися і апеляційним господарським судом, оскільки докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. В даному випадку відповідачем не заявлялося клопотання про долучення до матеріалів справи таких доказів з обґрунтуванням неможливості їх подання господарському суду Херсонської області.

З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, покладених в основу ухваленого судового рішення, та судом апеляційної інстанції відхиляються.

Підстав для виходу судом апеляційної інстанції за межі доводів апелянта не убачається, оскільки при апеляційному розгляді справи не встановлено порушення норм процесуального права, які є безумовною підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права.

За таких обставин рішення господарського суду Херсонської області від 28.08.2018р. залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Відповідно до п. в ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги), покладаються на скаржника, оскільки вимоги апеляційної скарги відхилені у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 235, 236, 240, 269, 270,275, 276, 281- 284 ГПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення .

Рішення господарського суду Херсонської області від 28 серпня 2018 року у справі №923/479/18 залишити без змін .

Витрати із сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне підприємство Вінсплав .

Постанова в порядку ст..282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.ст. 286, 287 ГПК України.

Головуючий суддя М.А. Мишкіна

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя Л.О. Будішевська